Постанова № 14582121, 30.03.2011, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а/1770/1162/2011

30 березня 2011 року 13год. 03хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Щербакова В. В. за участю секретаря судового засідання Ставер Ю.О. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі: позивача: представник Жижкевич В.Б.; відповідача: представник Черпак М.Л.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Управління праці та соціального захисту населення Здолбунівської райдержадміністрації

доПідрозділ примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Рівненській області

про скасування постанови , -

ВСТАНОВИВ :

Позивач - Управління праці та соціального захисту населення Здолбунівської райдержадміністрації - звернувся до суду з позовом до Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Рівненській області про скасування постанови від 24.01.2011 року у виконавчому провадженні №19219342 про накладення штрафу.

Свої позовні вимоги позивач обгрунтовує тим, що постанова Рівненського окружного адміністративного суду, на підставі якої видано виконавчий документ, була оскаржена в апеляційному порядку, відтак не вступила в законну силу. Також зазначає, що рішення суду добровільно не виконано в зв'язку з тим, що кошти на виконання рішень судів Державним бюджетом не передбачені. А виконувати рішення суду за рахунок коштів іншого бюджетного призначення заборонено Бюджетним кодексом України.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач позов заперечив, зазначив, що згідно ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. У випадку невиконання рішення суду у добровільному порядку застосовується примусове виконання рішення згідно Закону України "Про виконавче провадження". Крім того, представник відповідача зазначає, що у змісті поданого адміністративного позову не наведено жодної норми закону, яка б вказувала на незаконність винесення оскаржуваної постанови від 24.01.2011 року про накладення штрафу на боржника в сумі 680,00 грн.

В судовому засіданні представник відповідача позов заперечив, надав суду пояснення, які співпадають з позицією, викладеною в письмових запереченнях на позов.

Заслухавши представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю, зважаючи на наступне.

Судом встановлено, що у підрозділі примусового виконання рішень відділу ДВС Головного управління юстиції у Рівненській області перебуває на виконанні виконавче провадження по виконанню виконавчого листа №2-а-5335 виданого 11.03.2010 року Рівненським окружним адміністративним судом про зобов'язання управління праці та соціального захисту населення Здолбунівської районної державної адміністрації провести нарахування та виплату ОСОБА_1 допомогу по догляду за дитиною за певний період. Зазначене виконавче провадження відкрито 22.04.2010р. постановою про відкриття виконавчого провадження, яка була винесена державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Рівненській області на підставі ст. 3, 18, 24 Закону України «Про виконавче провадження» та боржнику надано термін для добровільної сплати боргу до 29.04.2010р.

Керуючись ст.ст. 76, 87 Закону України "Про виконавче провадження", державним виконавцем 24.11.2010р. винесено постанову про накладення штрафу на боржника в сумі 340,00грн. та призначено новий строк для виконання. Після повторного невиконання рішення суду винесено постанову про накладення штрафу на боржника в сумі 680,00грн., тобто у сумі двократного розміру витрат на проведення виконавчих дій у порядку, встановленому частиною другою статті 87 Закону України "Про виконавче провадження".

Посилання позивача на апеляційне оскарження постанови Рівненського окружного адміністративного суду, на підставі якої видано виконавчий документ, не береться судом до уваги, оскільки позивачем не було надано жодних доказів стосовно відкриття апеляційного провадження. При цьому, державний виконавець відкрив виконавче провадження на підставі виконавчого листа - відтак постанова вступила в законну силу.

Зазначення позивачем підстав невиконання судового рішення в добровільному порядку таких, як заборона у Бюджетному кодексі України приймати рішення, що призводять до виникнення нових бюджетних зобов'язань місцевих бюджетів, які не забезпечені бюджетними асигнуваннями, без визначення джерел коштів, виділених державою для виконання цих зобов'язань, - не можуть бути визнані поважними, зважаючи на наступне. Позивач при виконанні рішення суду, що набрало законної сили, не приймає жодних рішень, що призводять до виникнення нових бюджетних зобов'язань, оскільки рішення було прийняте судом, а боржник повинен це рішення виконувати. При цьому суд звертає увагу на те, що згідно ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Конституція України має більшу юридичну силу, ніж Бюджетний кодекс України.

Стосовно вимоги позивача про скасування постанови від 24.01.2011 року у виконавчому провадженні №19219342 про накладення штрафу, необхідно зазначити, що дана постанова була прийнята на виконання статей 76, 87 Закону України "Про виконавче провадження" в редакції, що діяла на момент прийняття. Абзацом 2 статті 76 вказаного Закону передбачено, що у разі невиконання без поважних причин цих вимог державний виконавець застосовує до боржника штрафні санкції чи інші заходи, передбачені законодавством, і призначає новий строк виконання. Якщо після цього рішення не буде виконано і виконання може бути проведено без участі боржника, державний виконавець організовує виконання відповідно до повноважень, наданих йому законом, а на боржника державним виконавцем накладається штраф у сумі двократного розміру витрат на проведення виконавчих дій у порядку, встановленому частиною другою статті 87 цього Закону. З аналізу даної статті вбачається, що для накладення штрафу у випадку повторного невиконання рішення, наявність поважних причин такого невиконання - необов'язкова. Відтак, посилання позивача на поважні, на його думку, причини невиконання рішення суду в добровільному порядку, не можуть бути підставою для скасування рішення державного виконавця, що прийняте згідно чинного законодавства та в межах повноважень. Крім того, стягнення з позивача 854,00 грн. постановою ППВР ВДВС від 06.10.2010 року на виконання рішень суду, не звільняє позивача (боржника в виконавчому провадженні) від відповідальності за повторне невиконання рішень суду, що набрали законної сили.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовна вимога про скасування постанови від 24.01.2011 року у виконавчому провадженні №19219342 про накладення штрафу є необгрунтованою та безпідставною, а відтак не підлягає до задоволення. Відтак, в задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю.

Згідно ст.94 КАС України, судовий збір, сплачений позивачем, йому не відшкодовується.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Щербаков В. В.