Рішення № 14575885, 23.03.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

____________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" березня 2011 р.

Справа № 15/17-280-2011

Господарський суд Одеської області у складі:

судді В.С. Петрова

При секретарі Л.М. Ільєвій

За участю представників:

від позивача - Павленко І.В.,

від відповідача - не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Державного підприємства „Дельта-лоцман” до Товариства з обмеженою відповідальністю „СМТ Южний ЛТД” про стягнення 1096,82 доларів США, -

ВСТАНОВИВ:

В засіданні суду 25.02.2011 р. оголошувалась перерва до 23.03.2011 р. в порядку п. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Державне підприємство „Дельта-лоцман” звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „СМТ Южний ЛТД” про стягнення 1096,82 доларів США.

31.12.2007 р. між Державним підприємством „Дельта-лоцман” та Товариством з обмеженою відповідальністю „СМТ Южний ЛТД” був укладений договір № 237/П-07, відповідно до п. 1.1 якого позивач по справі взяв на себе зобов'язання за заявками відповідача надавати послуги з лінійного і портового лоцманського проведення, послуги по перешвартуванню, перетягуванню (переміщенню) суден в акваторії порту, надавати послуги Служби регулювання руху суден у зонах дії ЦРРС/ПРРС та надавати право проходження по Бузько-Дніпровсько-лиманському, Херсонському морським каналам та глибоководному судновому ходу р. Дунай-Чорне море, також надавати інформаційну послугу судну при проходженні судном ГСХ, а відповідач зобов'язався прийняти і оплатити надані послуги.

Так, відповідно до укладеного договору позивач у жовтні 2010 року надав послуги з лоцманського проведення, швартування та послуги служби регулювання руху суден судну "GAS SNAPPER" (Маршалові Острови), яке знаходилось під агентуванням відповідача.

Як вказує позивач, для оплати наданих послуг відповідачу було виставлено рахунок № ЮЖ-01354 від 04.10.2010 р. на суму 14118,82 дол. США, який був отриманий відповідачем 03.11.2010 р., що підтверджується реєстром одержаних рахунків.

Проте, за твердженнями позивача, всупереч п. 4.2.2 укладеного договору зазначений рахунок був оплачений частково та на день подання позову заборгованість відповідача за рахунком становить 962,12 дол. США.

Крім того, відповідно до п. 5.3. вищезазначеного договору за несвоєчасну оплату рахунків відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі 0,1 % від несплаченої вартості послуг за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Так, позивачем нараховано відповідачу пеню за період прострочення з 11.11.2010 р. по 19.01.2011 р. в розмірі 67,35 дол. США та штраф у розмірі 7%, що складає 67,35 дол. США (962,12* 7%).

Відтак, за розрахунками позивача, загальна сума боргу з урахуванням штрафних санкцій складає 1096,82 дол. США.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 28.01.2011 р. порушено провадження у справі № 15/17-280-2011 та справу призначено до розгляду в засіданні суду.

Відповідач проти позову заперечує з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву (а.с.42-43).

Позивач доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, вважає безпідставними, про що зазначено у письмових поясненнях позивача (а.с. 54-56) та додаткових поясненнях (а.с. 62-63).

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши та дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд дійшов наступних висновків.

31 грудня 2007 року між Державним підприємством „Дельта-лоцман" та Товариством з обмеженою відповідальністю „СМТ Южний ЛТД" (агент) було укладено договір № 237/П-07, відповідно до п. 1.1 якого позивач зобов'язується за заявками відповідача надавати послуги з лінійного і портового лоцманського проведення, послуги по перешвартуванню, перетягуванню (переміщенню) суден в акваторії порту, надавати послуги Служби регулювання руху суден у зонах дії ЦРРС/ПРРС та надавати право проходження по Бузько-Дніпровсько-лиманському, Херсонському морським каналам та глибоководному судновому ходу р. Дунай-Чорне море (далі - БДЛК, ХМК та ГСХ), а також надавати інформаційну послугу судну при проходженні судном ГСХ, а відповідач зобов'язався прийняти і оплатити надані послуги. При цьому споживачем наданих позивачем послуг є судновласник в розумінні ст. 20 КТМ України.

Відповідно до п. 2.1.2. договору позивач зобов'язався надавати відповідачу рахунки для сплати зборів і платежів за користування зазначеними послугами, які оформлені на підставі встановлених цін і державних тарифів, розцінок позивача та вимог цього договору.

Пунктом 2.2.3. договору передбачено, що відповідач зобов'язаний здійснювати своєчасну сплату відповідно до умов цього договору по суднах, що плавають під іноземним прапором - у ВКВ, а під прапором України - у національній валюті України, вказувати в банківських документах необхідну розшифровку платежу по кожному судну.

Відповідно до п. 2.2.4 відповідач зобов’язався сплачувати рахунки позивача у терміни, визначені цим договором.

Пунктом 4.2.2. договору встановлено, що остаточна оплата здійснюється відповідачем на протязі 5 банківських днів з дня отримання рахунку за реквізитами, зазначеними у рахунку.

Відповідно до п. 5.4 договору відповідач (агент) несе повну матеріальну відповідальність перед позивачем за повноту та своєчасність оплати наданих послуг по розрахунках як у національній валюті, так і у ВКВ.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Укладений між сторонами по справі договір про надання послуг є підставою для виникнення у сторін господарських зобов'язань відповідно до ст.ст. 173, 174 ГК України (ст.ст. 11, 202, 509 ЦК України), і згідно ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Так, згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частина 1 статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

При цьому за правилами статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Як з’ясовано судом, відповідно до укладеного договору позивачем у жовтні 2010 року були надані послуги з лоцманського проведення, швартування та послуги служби регулювання руху суден судну "GAS SNAPPER" (Маршалові Острови), яке знаходилось під агентуванням відповідача.

В свою чергу для оплати наданих послуг відповідачу було виставлено рахунок № ЮЖ-01354 від 04.10.2010 р. на суму 13156,70 дол. США, оригінал якого згідно реєстру одержаних рахунків з оригіналами квитанцій був отриманий відповідачем 08.10.2010 р.

Як вказує відповідач, зазначену суму в рахунку в розмірі 13156,70 дол.США ним було включено в загальний дисбурсментський рахунок по судну "GAS SNAPPER" №338 від 04.10.2010 р., копія якого міститься в матеріалах справи. Після отримання від судновласника - компанії ATLAS MARITIME АSSOCIATES LTD повної суми дисбурсменського рахунку 144478,10 дол.США, що підтверджується копією банківського повідомлення, відповідач у відповідності з умовами п. 4.2.2. договору 12 жовтня 2010 р. здійснив переказ зазначеної в рахунку суми в розмірі 13156,70 дол.США на користь позивача, що підтверджується платіжним дорученням відповідача від 12.10.2010р. № 1392 на загальну суму 44889,07 дол.США. Відтак, відповідач стверджує, що повністю згідно умов договору виконав всі свої зобов'язання по сплаті послуг, наданих позивачем судну "GAS SNAPPER", у зв’язку з чим заборгованість по наданим послугам відсутня.

Між тим, як з’ясовано судом, ДП „Дельта-лоцман" направляло на адресу відповідача лист, в якому просило рахунок від 04.10.2010 р. № ЮЖ-01354 на суму 13156,70 дол. США вважати недійсним та направило для оплати рахунок від 04.10.2010 р. № ЮЖ-01354 по т/х „GAS SNAPPER” на суму 14 118,82 дол. США. Вказаний рахунок був отриманий відповідачем 03.11.2010 р., проте був повернутий позивачу без сплати з поясненнями, викладеними у листі № 305 від 11.11.2010р.

Однак, оскільки відповідач всупереч п. 4.2.2 укладеного договору частково оплатив рахунок від 04.10.2010 р. № ЮЖ-01354 на суму 14 118,82 дол. США, а саме в сумі 13156,70 дол. США, позивач стверджує, що на день подання позову заборгованість відповідача за рахунком становить 962,12 дол. США (14 118,82 дол. США - 13156,70 дол. США).

Разом з тим здійснення позивачем перерахунку суми наданих відповідачу послуг обґрунтовано наступним.

Так, відповідно до статті 106 Кодексу торговельного мореплавства України із суден, що користуються послугами державних морських лоцманів, справляється лоцманський збір, порядок справляння і розмір якого встановлюється Міністерством транспорту України за погодженням з Міністерством економіки України.

Відповідно до статті 115 Кодексу торговельного мореплавства України із суден, що користуються послугами служби регулювання руху суден, справляється збір, порядок справляння і розмір якого встановлюються Міністерством транспорту України за погодженням Міністерством економіки України.

Так, наказом Міністерства транспорту України від 27.06.1996 № 214 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України за № 374/1399 від 24.07.1996) затверджені збори і плати за послуги, що надаються суднам у морських торговельних портах України, в тому числі лоцманський збір та збір за користування послугами служби регулювання руху суден.

Відповідно до положень Зборів і плати за послуги, що надаються суднам закордонного плавання у морських портах України, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 27.06.1996 р. № 214, лоцманський збір є відокремленою самостійною платою, яка справляється з усіх суден, що заходять у порти (причали) України або прямують транзитом судноплавними водними шляхами.

Відповідно до пункту 6 Зборів і плати установлені цими Зборами і платою ставки зборів підвищуються для всіх суден в нічний час, вихідні та святкові дні.

Також у п. 6 Зборів і плати наведена формула, за якою повинна обчислюватися сума надбавки. Згідно зазначеної формули надбавка розраховується, виходячи із суми відповідного збору (в тому числі і лоцманського збору).

Суми надбавок лоцманського збору при проведенні суден в суботні, недільні, святкові дні та нічний час, мають розраховуватися виходячи із загального часу лоцманської послуги (без диференціації часу на зовнішньопортове та внутрішньо портове проведення судна), оскільки зазначений порядок відповідає вимогам норми пункту 6 Загальних умов наведених Зборів і плати та методики розробки порядку розрахунку лоцманського збору та рівня ставок.

Так, згідно зі статтею 101 КТМ України прибулий на судно державний морський лоцман вручає капітану лоцманську квитанцію, встановленого центральним органом виконавчої влади в галузі транспорту зразка. У квитанцію капітан судна вносить такі відомості: найменування судна, прапор держави, під яким плаває судно, осадка, довжина, ширина, чиста місткість, а також місце і час прийому державного лоцмана та час закінчення лоцманського проведення.

Форма лоцманської квитанції затверджена наказом Мінтрансу України від 11.09.2000 р. № 498 та не передбачає фіксування часу лоцманського проведення по-операційно (розбивка на зовнішньо портове та внутрішньо портове лоцманське проведення).

У зв'язку з отриманням ДП „Дельта-лоцман" листа Державної адміністрації морського і річкового транспорту від 30.08.2010 р. № 1865-01/06/38-10 щодо методики розрахунку надбавок, копія якого міститься в матеріалах справи та в якому зазначений саме вищенаведений порядок нарахування надбавок, всі рахунки за жовтень 2010 року, у тому числі і рахунок від 04.10.2010 р. № ЮЖ-01354 по т/х „GAS SNAPPER” були перераховані позивачем без відокремлення часу по зовнішньопортовому та внутрішньопортовому проведенню судна. Так, Міністерством транспорту та зв'язку України в особі Укрморрічфлоту було надано роз'яснення щодо того як мають розраховуватися суми надбавок до лоцманського збору при проведенні суден в суботні, недільні, святкові дні та нічний час.

В свою чергу позивач надав розшифровку розрахунку до рахунку від 04.10.2010 р. № ЮЖ-01354, а також копії лоцманських квитанцій № 1958 від 02.11.2010 р., № 1966 від 03.11.2010 р, № 2109 від 24.11.2010 р., № 2118 від 26.11.2010 р., № 2298 від 19.12.2010 р., № 2314 від 21.12.2010 р., № 98 від 15.01.2011 р., № 106 від 16.01.2010 р., № 391 від 19.02.2011 р., № 406 від 20.02.2010 р.

При цьому факт надання послуг відповідачу підтверджується заявками відповідача, в яких він гарантує оплату згідно виставленого рахунку та лоцманськими квитанціями, нарядами на швартовні роботи, в який зазначено дату та час здійснення лоцманського проведення.

Послуги надавались відповідно до укладеного між сторонами договору, про що зазначено в рахунках позивача.

Відтак, наявними в матеріалах справи первинними бухгалтерськими документами підтверджено факт надання позивачем та факт отримання відповідачем цих послуг. Нормативно-правовим актом встановлена вартість наданих послуг, умови застосування надбавки та формула за якою така надбавка розраховується.

Також слід зазначити, що відповідно до пункту 6 Зборів і плати платі за послуги, що надаються суднам закордонного плавання у морських портах України, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 27.06.1996 р. № 214, установлені цими Зборами і платою ставки зборів підвищуються для всіх суден в нічний час, вихідні та святкові дні.

Отже, здійснення позивачем помилкового розрахунку вартості наданих послуг при виставленні відповідачу первинного рахунку від 04.10.2010 р. № ЮЖ-01354 по т/х "GAS SNAPPER", який своїм листом позивач просив вважати його недійсним, не є підставою для невиконання відповідачем своїх зобов'язань перед позивачем за укладеним договором, адже відповідач як агент згідно п. 5.4 договору несе повну матеріальну відповідальність перед позивачем за повноту оплати наданих послуг.

Таким чином, суд вважає необґрунтованою відмову відповідача від повної сплати рахунку від 04.10.2010 р. № ЮЖ-01354 по т/х "GAS SNAPPER” на суму 14 118,82 дол. США. Доводи відповідача про те, що судновласник сплатив суму за попередньо виставленим позивачем рахунком від 04.10.2010 р. № ЮЖ-01354 і судно "GAS SNAPPER”, що перебувало під агентуванням відповідача вийшло з порту Южний до уваги суду не приймаються. Так, „Дельта-лоцман" наданими до пояснень лоцманськими квитанціями підтверджує, що судно "GAS SNAPPER”, яке знаходиться під агентуванням відповідача, неодноразово заходило в порт Южний після виставлення рахунку № ЮЖ-01354 від 04.10.2010 р. і відповідач мав змогу включити заборгованість за цим рахунком в інший дисбурсментский рахунок по судну "GAS SNAPPER”.

Відтак, суд доходить до висновку про неналежне виконання відповідачем своїх зобов’язань за укладеним з позивачем договором щодо оплати наданих позивачем послуг. При цьому несплатою позивачу спірної суми заборгованості за вищевказаним договором в розмірі 962,12 доларів США, відповідач порушив умови вказаного договору, що є недопустимим згідно ст. 525 Цивільного кодексу України.

Разом з тим невиконання зобов’язання або виконання зобов’язання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання), що мало місце у даному випадку (несвоєчасна сплата відповідачем виконаних робіт) згідно ст. 610 Цивільного кодексу України є порушенням зобов'язання, зокрема з боку відповідача.

Відтак, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача на спірної суми заборгованості в розмірі 962,12 дол.США

До того ж відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

2) зміна умов зобов'язання;

3) сплата неустойки;

4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Як передбачено частиною 1 ст. 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов’язання (основного зобов’язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. В силу ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штраф, пеня).

Згідно положень ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

При цьому, як передбачає частина 1 ст. 551 ЦК України, предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно.

Як передбачено п. 5.3 договору, за несвоєчасну оплату рахунків відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі 0,1 % від несплаченої вартості послуг за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

За приписами ч. 1 ст. 624 Цивільного кодексу України якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Розмір суми заборгованості та відсутність порушень умов договору з боку відповідача не спростовано останнім.

Крім того, згідно ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 229 ГК України учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Ч. 1, 2, 4 ст. 217 ГК України передбачають, що господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції. Господарські санкції застосовуються у встановленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин.

В силу положень ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГК України).

Враховуючи те, що відповідачем не були своєчасно виконані зобов’язання за договором щодо повної оплати наданих позивачем послуг, на думку суду, позивачем правомірно нараховано відповідачу пеню, виходячи з суми заборгованості за період з 11.11.2010 р. по 19.01.2011 р. (70 дн.), що складає 67,35 доларів США (962,12 дол.США * 0,1 %* 70 дн.), а також штраф в розмірі 7% від суми боргу за прострочення здійснення оплати наданих послуг понад 30 днів, що складає 67,35 дол.США (962,12 дол.США х 7%).

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно положень ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги ДП „Дельта-лоцман” про стягнення з відповідача загальної суми заборгованості в розмірі 1096,82 дол.США обґрунтовані, у зв’язку з чим підлягають задоволенню.

У зв’язку з тим, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, понесені позивачем, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 44-49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов Державного підприємства „Дельта-лоцман” до Товариства з обмеженою відповідальністю „СМТ Южний ЛТД” про стягнення 1096,82 доларів США задовольнити.

2. СТЯГНУТИ з Товариства з обмеженою відповідальністю „СМТ Южний ЛТД” (65481, Одеська область, м. Южний, МТП „Южний; код ЄДРПОУ 20937387; р/р 26002301455265 у філії „Одеське центральне відділення ПІБ”, МФО 328168) на користь Державного підприємства „Дельта-лоцман” (54001, м. Миколаїв, вул. Лягіна, 27; код ЄДРПОУ 25374003; р/р 26007001010084 у філії ВАТ „Державний Експортно-Імпортний Банк України” у м. Миколаєві; МФО 326739) 962,12 дол. США боргу, 67,35 дол. США пені, 67,35 дол. США штрафу, витрати по сплаті державного мита в сумі 12,90 дол. США, витрати на ІТЗ судового процесу в розмірі 236/двісті тридцять шість/грн. 00 коп.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Петров В.С.

Повний текст рішення складено та підписано 28.03.2011 р.