Рішення № 14574664, 14.01.2011, Феодосійський міський суд Автономної Республіки Крим

Справа № 2-465-2011р.

РІШЕННЯ

Іменем України

14 січня 2011 року Феодосійський міський суд Автономної Республіки Крим у складі: головуючого судді Лошакової Т.А.

при секретарі Шилової К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Феодосії справу по позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна», третя особа ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди, позову третій особи с самостійними позовними вимогами ОСОБА_3 до ОСОБА_2, Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» про відшкодування моральної шкоди,

встановив:

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2, ВАТ «Страхова компанія «Універсальна» про відшкодування матеріальної шкоди, мотивуючи свої вимоги тим, що 24.11.08р. приблизно о 11 год. 45 хв. ОСОБА_2 керуючи автомобілем ВАЗ-2121 держ. номер НОМЕР_1 на перехресті нерівнозначних доріг вулиця Боєва та вулиця Пономарева у м. Феодосії не виконав вимоги дорожнього знака 2.1. «Уступити дорогу» і вимоги п. 16.11 ПДРУ , відповідно до якого на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі повинен звільнити дорогу транспортним засобам, що наближаються до даного перетинання проїзних частин по головній дорозі , незалежно від напрямку їхнього подальшого руху, не переконався в безпеці проїзду через перехрестя, зробив зіткнення з автомобілем ВАЗ-21114 д. н . НОМЕР_2 , під управління водія ОСОБА_3, що рухався по головній дорозі вул. Пономарева й перетинав перехрестя з вул. Бойова прямо . У результаті даної події автомобіль ВАЗ-21114 д. н . НОМЕР_2, що належить їй, одержав значні механічні ушкодженні , у зв'язку із чим їй, як власникові транспортного засобу, заподіяний матеріальний збиток. Проведеної автотоварознавчою експертизою встановлено , що сума заподіяного матеріального збитку їй, як власнику автомобіля ВАЗ-21114 д. н . НОМЕР_2 , становить 30112 грн. 12 коп. Видатки на е вакуатор , при доставці автомобіля з місця ДТП, відповідно до квитанції від 24.11.08 року, склали 400 грн. Оплата за проведення зазначеної експертизи склала, згідно квитанцій від 08.12.2008 року й 11.12.2008 року, 1101,60 грн. Дорожньо-транспортний випадок відбулося з вини відповідача ОСОБА_2, що є власником автомобіля ВАЗ-2121 д. н . НОМЕР_1 , і який на підставі постанови Ленінського районного суду від 16.01.2009 року за допущене правопорушення, передбачене ст. 124 КпАП України, визнаний винним і притягнутий до адміністративної відповідальності - штраф в розмірі 340 грн. Автомобіль ВАЗ-2121 д. н . НОМЕР_1 відповідачем ОСОБА_2 був застрахований в ВАТ «Страхова компанія «Універсальна», страховий поліс ВВ № 3841191 і згідно п. 2 зазначеного страхового полісу й умовам договору страхування цивільної відповідальності «Страхова компанія «Універсальна» зобов'язана в місячний строк зробити виплату третім особам , тобто їй, з вини відповідача ОСОБА_2 суму 25500 грн., за винятком франшизи , що становить 510 грн. , а всього суму 24990 грн. Незважаючи на те, що всі необхідні документи, для виплати страхового поліса цивільної відповідальності для ВАТ «Страхова компанія «Універсальна» у відповідності зі страховим полісом ВВ № 3841191 були зібрані у встановлені аварійним комісаром строки , і страхова компанія на кількаразові її звернення заявляла, що суму збитку, згідно договору за ушкоджений автомобіль, виплатить вчасно й у встановлений термін, однак надалі нею був отриманий лист від директора Департаменту врегулювання видатків страхової компанії Універсальна» про те, що у виплаті страхового випадку їй відмовлено. Підстав для відмови у виплаті їй установленої суми в розмірі 24990 грн., згідно страхового договору цивільної відповідальності, в страхової компанії ВАТ «Універсальна» не має. По постанові Ленінського районного суду за допущене правопорушення по факті ДТП до адміністративної відповідальності був притягнутий і визнаний винним ОСОБА_2, про що зазначено в постанові суду. Прізвище іншого учасника ДТП, а саме ОСОБА_3, у постанові Ленінського районного суду, у тім , що він визнаний винним , не згадується. У самому листі страхової компанії «Універсальна», і в самій постанові Ленінського районного суду допущені грубі порушення, які суперечать самі собі й з яких видно, що нібито ОСОБА_2 управляв транспортним засобом на перехресті рівнозначних вулиць Бойова й Пономарева в м. Феодосія, рухаючись по другорядній дорозі не надав перевагу в русі автомобілю ВАЗ-21114, під керуванням ОСОБА_3, у слідстві чого відбулося зіткнення . Зазначені в постанові суду допущені порушення вимог дорожнього знака «Уступити дорогу» і п. 16.11 ПДРУ водієм ОСОБА_2 вже говорять про те, що розглянуте перехрестя вулиць Бойова й Пономарева в м. Ф еодосії є перехрестям нерівнозначних доріг , а отже, провини водія ОСОБА_3 у даному ДТП немає. У відповідності зі ст. 1194 Ц К України - особа , що застрахувала свою цивільну відповідальність, у випадку недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування заподіяного їм шкоди зобов'язано сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди й страховою виплатою (страховим відшкодуванням). Таким чином, відповідачі ніяких дійових заходів до відшкодування збитку не приймають, а навпаки, будь-яким способом намагаються затягти розгляд питання, пов'язаного з відшкодуванням заподіяного їй матеріального збитку. Просить стягнути з ВАТ «Страхової компанії «Універсальна» матеріальний збиток, отриманий у результаті ДТП, згідно страхового поліса ВВ№ 3841191, у сумі 24990 грн. Стягнути з ОСОБА_2 матеріальний збиток, отриманий у результаті ДТП, у сумі 6623 грн. 72 коп.

Третя особа ОСОБА_3 звернувся з самостійними позовними вимогами до ОСОБА_2, ВАТ «Страхова компанія «Універсальна» про відшкодування моральної шкоди, посилаючись на те, що винним у здійсненні ДТП був визнаний водій ОСОБА_2, що уклав зі страховою компанією договір про страхування цивільної відповідальності. У ході зясування обставин ДТП, збору документів на виплату страхового відшкодування, йому доводилося докладати значних зусиль для підтвердження обґрунтованості вимоги про виплату відшкодування матеріального збитку з боку відповідача «Страхова компанія «Універсальна». Зокрема, у ході розгляду справи Ленінським районним судом АРК про адміністративне правопорушення ОСОБА_2, йому довелося звертатися зі скаргою на постанову судді від 16.12.2008 р. про призначення експертизи в Апеляційний суд АР Крим. Вважає, що дії Страхової компанії «Універсальна» і ОСОБА_2 неправомірні, оскільки згідно ст. 1166 ЦК України майнова шкода, заподіяна неправомірними діями майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі його особою, що заподіяла. Крім того, ст. 1187 Ц К України шкода , заподіяна джерелом підвищеної небезпеки , відшкодовується особою , що на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом. У відповідності зі ст. 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування заподіяної шкоди, заподіяного майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортного випадку й захисту майнових інтересів страховиків. В важає , що належних підстав для відмови у виплаті ОСОБА_1 установленої суми в розмірі 24990 грн., згідно страхового договору цивільної відповідальності, у страхової компанії ВАТ «Універсальна» не є. Провина ОСОБА_2 була встановлена Ленінським районним судом, згідно постанови якого від 16 січня 2009 р. за допущене правопорушення по факті ДТП до адміністративної відповідальності був притягнутий й визнаний винним саме ОСОБА_2 Відповідачі ніяких дійових заходів до відшкодування збитку не приймають, а навпаки, намагаються перекласти провину за зроблене ОСОБА_2 дорожньо-транспортний випадок саме на нього, як водія, що управляв транспортним засобом ОСОБА_1 Відповідач ОСОБА_2, як винуватець ДТП, провина якого доведена судом, і СК «Універсальна» прагнуть перекласти відповідальність саме на нього, що заподіює йому моральні страждання. Просити стягнути з ОСОБА_2 і ВАТ « СК «Універсальна» на його користь солідарно в рахунок відшкодування моральної шкоди 500 грн.

У судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 підтримала свої позовні вимоги, пояснивши, що з вини відповідача ОСОБА_2 24.11.08р. відбулась ДТП, у результаті якого був пошкоджений належний їй автомобіль ВАЗ-21114 держ. номер НОМЕР_2, яким керував її чоловік. Цивільна відповідальність ОСОБА_2 була застрахована у страховій компанії «Універсальна», тому відповідачі повинни відшкодувати їй причинену матеріальну шкоду.

Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні позови не визнав, пояснивши, що керував автомобілем ВАЗ-2121 держ. номер НОМЕР_1. Їхав не по головній вулиці. Виїхав на неї, коли ніяких машин не було. Проїхав ледве більше половини, ліворуч з'явилася автомашина під керуванням ОСОБА_1, що урізалася в його автомобіль. ОСОБА_3 їхав по головній дорозі по лівій стороні, а повинен був їхати по правій стороні. У його автомашини була більша швидкість. Вважає, що в зіткненні винуватий також і ОСОБА_3. У результаті ДТП його автомобіль ушкоджений і відновленню не підлягає.

Представник відповідача ВАТ СК «Універсальна» в судовому засіданні позови не визнала, пояснивши, що 08.01.08 р. між ВАТ «Страхова компанія «Універсальна» та ОСОБА_4 було укладено Договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВВ/3841191 щодо відшкодування шкоди, завданої третім особам внаслідок експлуатації автомобіля ВАЗ-2121, д/н НОМЕР_1. Особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована за Договором, є також ОСОБА_2. Відповідно до ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором. Також, відповідно до ст. 22 п. 22.1. Закону при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. Згідно п. 9.2 ст. 9 Закону, обов'язковий ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну потерпілих, складає 25500 грн. на одного потерпілого. Згідно ст. 12 п. 12.1. ч. 2 Закону страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту. Франшиза, згідно Договору, - 510 грн. Тобто, у зв'язку із тим, що сума спричиненої матеріальної шкоди перевищує 25500 грн., вищевказаний ліміт відповідальності страховика повинен бути зменшений на суму франшизи й складає 24990 грн. Ленінським районним судом в постанові від 16.01.09р. встановлено , що в даній дорожній ситуації дії водія ОСОБА_2 не відповідали вимогам дорожнього знаку 2.1. «Уступити дорогу», а також п.16.11. Правил дорожнього руху України. Дії водія ОСОБА_3 також не відповідали вимогам п.п. 12.1. та 16.12. ПДР. Зазначене підтверджується висновком автотехнічної експертизи. Таким чином, судом був встановлений факт порушення вимог ПДР обома учасниками ДТП, з вини яких і сталася дана ДТП. Отже, в діях ОСОБА_3 також є причинний зв'язок в настанні ДТП та її наслідках. Оскільки судом не було визначено ступінь вини кожного учасника ДТП, на даний момент неможливо встановити частку відповідальності водія ОСОБА_2 та розмір відповідного відшкодування. За відсутності рішення суду з розмежуванням ступеню вини учасників ДТП у ВАТ «Страхова компанія «Універсальна» відсутні правові підстави для виплати страхового відшкодування. Вимоги третій особі ОСОБА_3 вони також не визнають, оскільки він не є власником пошкодженого автомобіля, тому ніяких обовязків перед ним Страхова компанія не має.

Вислухавши пояснення сторін, свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, дослідивши представлені докази, суд знаходить встановленими наступні факти.

24.11.08р. приблизно о 11 год. 45 хв. на перехресті нерівнозначних доріг вулиця Боєва та вулиця Пономарьова у м. Феодосії сталася дорожньо-транспортна подія, в результаті якої відбулося зіткнення двох транспортних засобів: автомобіля ВАЗ-2121 держ. номер НОМЕР_1 під управлінням ОСОБА_2 та автомобіля ВАЗ-21114 держ номер НОМЕР_2 під управлінням водія ОСОБА_3, що підтверджується адміністративною справою № 3-1\09р., яка була досліджена у судовому засіданні.

Згідно постанови Ленінського районного суду АРК від 16.01.2009р., 24 листопада 2008 р. близько 11.45 год. ОСОБА_2, керуючи автомобілем ВАЗ-2121 держ номер НОМЕР_1, на перехресті рівнозначних вулиць Бойова та Пономарьова в м. Феодосія, рухаючись по другорядній дорозі, не дав переваги в русі автомобілю ВАЗ-21114, д/н НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_3 внаслідок чого сталося зіткнення транспортних засобів. Таким чином, судом встановлено, що в діях ОСОБА_2 мається склад правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України, оскільки він порушив вимоги п. 16.11 ПДРУ. Зазначеною постановою ОСОБА_2 притягнутий до адміністративної відповідальності у виді штрафу в сумі 340 грн. (ар.с. 8).

У ч. 4 ст. 61 ЦПК України визначено, що постанова суду у справі про адміністративне порушення обовязкова для суду, який розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Автомобіль ВАЗ-21114 держ. номер НОМЕР_2 належить ОСОБА_1, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 17.06.06р. (ар.с. 13).

В результаті дорожньо-транспортної події 24.11.08р. автомобіль ВАЗ-21114 держ. номер НОМЕР_2 був пошкоджений і позивачки причинний матеріальний збиток.

Згідно автотоварознавчого звіту серія SL № 9994 вартість матеріального збитку, який спричинений власнику автомобіля ВАЗ-21114 держ. номер НОМЕР_2, складає 30112 грн. 12 коп. з урахування величини втрати товарної вартості, а вартість відновлюваного ремонту складає 27274 грн. 68 коп. з ПДВ (ар.с. 15-27).

Крім того, за послуги евакуатора ОСОБА_1 сплатила по квитанції від 24.11.08р. 400 грн. (ар.с. 12), за проведення автотоварознавчої експертизи 1080 грн., що підтверджується квитанціями від 11.12.08р. (ар.с. 12).

Згідно ст. 1188 ч. 1 п. 3 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

У відповідності зі ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, при цьому докази надаються сторонами.

В процесі судового розгляду адміністративної справи відносно ОСОБА_2 була проведена автотехнічна експертиза. По висновку автотехнічної експертизи № 478 від 29.12.08 р. у розглянутій дорожній обстановці водій автомобіля ВАЗ-2121 ОСОБА_2 із метою забезпечення безпеки руху повинен був керуватися вимогами дорожнього знака 2.1. «Уступити дорогу», а також пункту 16.11. ПДРУ , згідно яким на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі , повинен звільнити дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перетинання проїзних частин по головній дорозі , незалежно від напрямку їхнього подальшого руху . Технічна можливість запобігти зіткненню для водія ОСОБА_2 укладалася у виконанні їм вимог дорожнього знака 2.1 і п. 16.11 ПДРУ , для чого перешкод технічного характеру по представленим експерту матеріалам не вбачається. Водій автомобіля ВАЗ-21114 ОСОБА_3 повинен був керуватися вимогами п.12.1 і п.16.12 ПДР України, згідно яким при виборі у встановлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості перевезеного вантажу й стан транспортного засобу, щоб мати можливість постійно контролювати його рух і безпечно управляти їм. На перехресті рівнозначних доріг водій нерейкового транспортного засобу зобов'язаний звільнити дорогу транспортним засобам, що наближаються праворуч. Оскільки автомобіль ВАЗ-2121 наближався до перехрестя праворуч по ходу руху автомобіля ВАЗ-21114, то водій ОСОБА_3 повинен був поступитися йому дорогу . Технічна можливість запобігти зіткненню для водія ОСОБА_3 укладалася у виконанні їм вимог п.16.12 і п.12.1 ПДРУ , для чого перешкод технічного характеру по представленим експерті матеріалам не вбачається. Обоє водії з метою запобігання зіткнення повинні були керуватися вимогами п. 12.3 Правил дорожнього руху України, згідно яким при виникненні небезпеки для руху або перешкоди, що водій об'єктивно здатний виявити , він повинен негайно вжити заходів до зниження швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників дорожнього руху об'їзду перешкоди.

Цей висновок експерта впливав з того, що при вивченні представлених експертові копій матеріалів ДТП і фотографій обертає на себе увага той факт, що перед перехрестям по ходу руху автомобіля ВАЗ-21114 не встановлено ніяких дорожніх знаків пріоритету, тобто для водія ОСОБА_3 немає інформації про те, що він рухається по головній дорозі . Оскільки таких знаків перед перехрестям ні, те для водія ОСОБА_3 перехрестя є рівнозначним і він повинен був керуватися вимогами п. 16.12 ПДРУ, згідно яким на перехресті рівнозначних доріг водій нерейкового транспортного засобу зобов'язаний звільнити дорогу транспортним засобам, що наближаються праворуч. Оскільки автомобіль ВАЗ-2121 наближався до перехрестя праворуч по ходу руху автомобіля ВАЗ-21114, то водій ОСОБА_3 повинен був поступитися йому дорогу .

Технічна можливість запобігти зіткненню для водія ОСОБА_3 укладалася у виконанні їм вимог п.16.12 і п.12.1 ПДРУ , для чого перешкод технічного характеру по представленим експерті матеріалам не вбачається.

Тут слід зазначити, що обоє водія з метою запобігання зіткнення повинні були керуватися вимогами п. 12.3 Правил дорожнього руху України, згідно яким при виникненні небезпеки для руху або перешкоди, що водій об'єктивно здатний виявити , він повинен негайно вжити заходів до зниження швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників дорожнього руху об'їзду перешкоди. У цьому випадку експерт у межах своєї компетенції відзначає, що дії водія ОСОБА_2 не відповідали вимогам п. 16.11 ПДРУ , а дії водія ОСОБА_3 не відповідали вимогам п.16.12 і п.12.1 ПДРУ .

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив, що за повідомленням чергової частини приїхав на місце зіткнення двох автомобілів. Було встановлено, що винний в ДТП той водій, що рухався по другорядної дороги , тому що на ділянки дороги був знак «Уступити дорогу». Якщо немає знака пріоритету, то водій повинен діяти так, як він рухається до перехрестя рівнозначних доріг . При складанні протоколу у відношенні ОСОБА_2 він виходив з того, що вулиця Пономарева - головна дорога , а вулиця Бойова - другорядна.

Свідок ОСОБА_6 у судовому засіданні пояснив, що на даному перехресті на вулиці Бойовий мається дорожній знак «Уступити дорогу». На вулиці Пономарева ніяких дорожніх знаків пріоритету немає. На цієї ділянки дороги на перехресті обмежена оглядовість, тобто з боку вулиці Пономарева дорожній знак «Уступити дорогу» не видний .

З відповіді в.о начальника ВДАІ по обслуговуванню адміністративної території м. Феодосії при УДАІ ГУ МВС України в АР Крим від 10.02.09р. № 11\25\343 слідує, що притягнути до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 не представляється можливим, оскільки минули строки для накладання адміністративного стягнення, передбачені ст. 38 КпАП України (ар.с. 52).

Згідно з висновком експертизи обидва водії порушили правила дорожнього руху дії ОСОБА_2 не відповідали вимогам п. 16.11 ПДРУ , а дії водія ОСОБА_3 не відповідали вимогам п.16.12 і п.12.1 ПДРУ, однак вирішення питання з чиєї вини з технічної точки зору сталася ДТП виходить за мережі компетенції судової автотехнічної експертизи, про що вказує експерт в своєму висновку, а згідно з законом, експертиза є одним із доказів на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін.

Таким чином, оцінюючи в сукупності всі обставини і докази, в тому числі висновок експертизи і пояснення свідків, виходячи з того, що у відповідача не було перешкод технічного характеру для відвернення дорожньо-транспортної пригоди, суд дійшов до висновку, що ступень вини відповідача ОСОБА_2 у заподіяні позивачки шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою, складає 50%.

08.01.08р. між ВАТ «Страхова компанія «Універсальна» та ОСОБА_4 було укладено Договір (поліс) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВВ/3841191 щодо відшкодування шкоди, завданої третім особам внаслідок експлуатації автомобіля ВАЗ-2121 д/н НОМЕР_1. Особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована за Договором, є також ОСОБА_2, що не заперечується сторонами (ар.с. 9).

Статтею 988 ЦК України передбачені обовязки страховика, зокрема, у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу. Вартість матеріального збитку - з технічної точки зору, вартісне значення реальних витрат, яких зазнає власник у разі пошкодження або розукомплектування ДТЗ з урахуванням фізичного зносу.

Разом з тим, відповідно до положень ст. 9 закону України «Про страхування» страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

24.11.08р. встався страховий випадок, внаслідок якого заподіяна майнова шкода власнику автомобіля ВАЗ-21114 держ. номер НОМЕР_2 ОСОБА_1 на суму вартості відновлюваного ремонту - 27274 грн. 68 коп. з ПДВ.

З пояснень позивачки ОСОБА_1 слідує, що пошкоджений автомобіль був відремонтований без звертання до спеціалізованої установи, власними силами.

Згідно пп. 3.2.3 п. 3.2 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість» операції з надання послуг зі страхування або перестрахування особами, які мають ліцензію на здійснення страхової діяльності відповідно до закону, а також пов'язаних з такою діяльністю послуг страхових (перестрахових) брокерів та страхових агентів, не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість.

Суд погоджується з представником відповідача ВАТ «СК «Універсальна», який вважає, що податкові зобов'язання з податку на додану вартість виникають у платника податку на додану вартість, який здійснює операції з поставки товарів чи послуг (товарно-матеріальних цінностей і послуг по ремонту, заміщенню, відтворенню застрахованого об'єкта), оскільки саме такі операції є об'єктом оподаткування на додану вартість.

Суми податку на додану вартість не можуть розглядатися як шкода (збитки), понесені страхувальником отже, відсутні докази факту ремонту і понесення відповідних витрат позивачкою.

З вищевказаного, суд робить висновок, що сума матеріального збитку повинна враховуватися без урахування 20% податку на додану вартість, тому фактично складає 21819 грн. 75 коп.

Згідно п. 9.2. ст. 9 Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», обов'язковий ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну потерпілих, складає 25 500 грн. на одного потерпілого.

Згідно ст. 12 п. 12.1. ч. 2 Закону страхове відшкодування зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту. Франшиза, згідно Договору - 510,00 грн.

У зв'язку із тим, що сума спричиненої матеріальної шкоди не перевищує ліміт відповідальності страховика - 25500 грн., він повинен нести цивільну відповідальність в межах спричиненої шкоди.

Оскільки в судовому засіданні встановлено, що ступень вини відповідача ОСОБА_2 у заподіяні позивачки шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою, складає 50%, те ВАТ «Страхова компанія «Універсальна» повинна нести майнову відповідальність перед третій особою ОСОБА_1 саме в розмірі 50% від розміру спричиненої майнової шкоди, тобто в сумі 10909 грн. 88 коп.

На підставі ст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у випадку недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди й страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

У цьому випадку страхове відшкодування, яке підлягає до виплати позивачки страховою компанією, повністю відшкодовує суму матеріального збитку, пов'язаного з пошкодженням належного їй автомобіля, тому позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріального збитку підлягають задоволенню частково, а саме: витрати за послуги евакуатора в сумі 200 грн., за проведення товарознавчої експертизи в сумі 540 грн.

Що стосується позовних вимог третій особі з самостійними позовними вимогами ОСОБА_3 про стягнення солідарно з відповідачів суму моральної шкоди в сумі 500 грн., те вони задоволенню не підлягають.

Згідно ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

ОСОБА_3 посилається на те, що у ході зясування обставин ДТП, збору документів на виплату страхового відшкодування, йому доводилося докладати значних зусиль для підтвердження обґрунтованості вимоги про виплату відшкодування матеріального збитку з боку відповідача «Страхова компанія «Універсальна». Крім того, відповідачі ухиляються від обовязку відшкодувати матеріальну шкоду, заподіяну його дружині пошкодженням автомобіля.

Згідно ст. 1167 ЦК України підлягає відшкодуванню моральний збиток, заподіяний фізичній особі неправомірними діями іншої особи при наявності його провини.

ОСОБА_3 не надав доказів тієї обставини, що відносно його були зроблено які-небудь противоправні дії з боку страхової компанії й ОСОБА_2, тому в нього відсутні підстави вимагати стягнення моральної шкоди.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 212, 213, 215 ЦПК України, на підставі ст. ст. 23, 1188, 1192, 1166, 1167, 988 ЦК України, Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» про відшкодування матеріальної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» ЄДРПОУ 20113829 на користь ОСОБА_1 у рахунок відшкодування матеріальної шкоди 10909 грн. 88 коп. (десять тисяч девятсот девять грн. 88 коп.), витрати по оплаті судового збору в сумі 109 грн. 10 коп. (сто девять грн. 10 коп.), витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 250 грн. (двісті пятдесят грн.), а всього 11268 грн. 98 коп. (одинадцать тисяч двісті шістдесят вісім грн. 98 коп.).

Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Кеменджа, Сусуманського району Магаданської області на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в сумі 740 грн. (сімсот сорок грн.), витрати по оплаті судового збору в сумі 51 грн. (пятдесят одна грн.), а всього 791 грн. (сімсот девяноста одна грн.).

В іншої частині позову ОСОБА_1 відмовити.

Позов третій особи с самостійними позовними вимогами ОСОБА_3 до ОСОБА_2, Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» про відшкодування моральної шкоди залишити без задоволення.

На рішення може бути подана апеляція в Апеляційний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів із дня проголошення через Феодосійський міський суд у порядку ст. 294 ЦПК України.

Суддя: підпис

Копія вірна: суддя

Секретар -