Рішення № 14573320, 01.03.2011, Феодосійський міський суд Автономної Республіки Крим

Справа № 2-94/11 р.

РІШЕННЯ

Іменем України

01 березня 2011 року Феодосійський міський суд Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого судді: - Хожаінової О.В.

при секретарі: - Воротниковій К.О.,

за участю позивача, представника: - ОСОБА_3, ОСОБА_4,

відповідача, представника: - ОСОБА_5, ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про розділ домоволодіння, визначення порядку користування земельною ділянкою, а також за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3, третя особа ОСОБА_7, про визнання договору купівлі-продажу недійсним, визнання права власності на 17/50 часток житлового будинку,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернулася з позовом до ОСОБА_5 про розділ майна подружжя в рівних частках 17/50 часток домоволодіння АДРЕСА_2, виділивши позивачці: в житловому будинку жилу кімнату 2-4 (раніше1-8), площею 15,3 кв.м., з надвірних будівель сарай літер “В”, вбиральню, літер “У”, огорожу № 3, а також виділити фундамент під сарай. Відповідачу просила виділити в житловому будинку жилу кімнату 2-3 (раніше 1-9), площею 11,6 кв.м., кухню 2-1, пл.. 6,6 кв.м., туалет 2-2, площею 3,5 кв.м., в загальному користуванні залишити підсобне приміщення VII, площею 11,5 кв.м., розташоване на другому поверсі прибудови літер “а1”. Також просила визначити порядок користування земельною ділянкою, площею 480 кв.м., відповідно до часток в праві власності на 17/50 часток зазначеного домоволодіння. Вимоги мотивовані тим, що 05.05.1995 року був укладений шлюб між позивачем та відповідачем. За час шлюбу подружжя придбало вказані 17/50 часток житлового будинку. Позивачка має двох дітей: ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2. 10.08.1998 року вона з відповідачем придбала у власність у свого батька 17/50 часток вказаного домоволодіння, договір купівлі-продажу був оформлений на її імя. Інші 33/50 частки домоволодіння належать матері - позивачки ОСОБА_10 Зазначене домоволодіння належало батькам позивачки. Рішенням суду від 02.10.1990 року домоволодіння було поділено між ними. Рішенням Виконкому Берегової сільської ради від 22.09.1994 року між ними також була поділена земельна ділянка, встановлені межі ділянок в натурі. В користування батькові була виділена земельна ділянка площею 480 кв.м. 17.09.2003 року шлюб між позивачем та відповідачем був розірваний. Відповідач змусив піти з домоволодіння позивачку з двома дітьми, у звязку з чим вона проживає у матері. Добровільної угоди про поділ спільного майна подружжя вони не уклали, що стало приводом для звернення з позовом до суду.

ОСОБА_5 звернувся з позовом до ОСОБА_3, третя особа ОСОБА_7 про визнання договору купівлі-продажу, укладеного 10.08.1998 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_7 недійсним, визнання права особистої приватної власності на 17/50 часток житлового будинку АДРЕСА_2. Позов мотивований тим, що ОСОБА_3 10.08.1998 року придбала у свого батька ОСОБА_7 17/50 часток вказаного домоволодіння, але придбана була нерухомість за його гроші, що були виручені від продажу квартири АДРЕСА_1, за 2500 доларів США , а не як зазначено в договорі купівлі-продажу, за 1000 грн. Про те, що нерухомість оформлена на ОСОБА_3 він дізнався лише в 2007 році, коли вона звернулася до суду з позовом про розділ домоволодіння. З 1992 року він проживав з ОСОБА_3 та її неповнолітньою дочкою ОСОБА_11, 1991 року народження. За час спільного проживання дружина жодного дня не працювала, сімю утримував він самостійно, крім того, вона вела розгульний образ життя, не піклувалася про матеріальне благополуччя родини, бюджет родини, постійно позичала гроші, витрачала їх за власними потребами, а йому доводилося погашати борги, що підтверджується свідками. Піддавшись на умовляння дружини, він продав свою приватизовану квартиру в м.Ялта за 5500 доларів США, а пізніше ще квартиру, отриману за правом спадкування від батька в с.Нікіта м.Ялта, за 4000 доларів США, та переїхав до м.Феодосія. З отриманих грошей він сплатив борги ОСОБА_3 та купив у її батька 17/50 часток домоволодіння, передавши йому 2500 доларів США, про що має розписку. Однак, відповідачка оформила домоволодіння на своє імя, а не на нього. Вважає угоду удаваною, з ціллю прикриття іншої угоди. Підставою для визнання правочину недійсним зазначено ст.235 ЦК України. На підставі ст.57 СК України просив визнати а ним право особистої приватно власності на 17/50 часток домоволодіння.

Ухвалою суду від 23.11.2010 року цивільні справи обєднані в одне провадження.

Позивачка, її представник, подали заяву, згідно якої позовні вимоги підтримали, у задоволенні позову ОСОБА_5 просили відмовити.

Відповідач, його представник просили відмовити у задоволенні позову ОСОБА_3, позов ОСОБА_5 задовольнити з підстав, зазначених у ньому. Вважають поділ взагалі неможливим, оскільки необхідно побудувати прибудову, якої немає, провести переобладнання, за таких обставин можливо лише визначити порядок користування.

Третя особа ОСОБА_7 в судове засідання не зявився, надіслав телеграму, згідно якої позов ОСОБА_5 не визнав, пояснив, що гроші за покупку будинку платила дочка ОСОБА_3, ОСОБА_10

Суд, вислухавши пояснення сторін, всебічно зясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні, вважає встановленими такі факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно ст.ст. 10 ч.3, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Судом встановлено, що 05 .05.1995 року між позивачем та відповідачем був укладений шлюб, зареєстрований Відділом РАЦС м.Ялта, шлюб розірваний 17.09.2003 року (а.с.5-8,20). У позивачки є малолітні діти: ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.18,19). 10.08.1998 року за час перебування у шлюбі сторони придбали у власність у ОСОБА_7, батька ОСОБА_3, 17/50 часток вказаного домоволодіння, договір купівлі-продажу був оформлений на імя ОСОБА_3, посвідчений 10.08.1998 року ОСОБА_12, приватним нотаріусом Феодосійського міського нотаріального округу, реєстровий № 4358 (а.с.9-10, 11-14,21-22). Інші 33/50 частки домоволодіння належать матері позивачки ОСОБА_10 Зазначене домоволодіння належало батькам позивачки. Рішенням Феодосійського міського суду від 02.10.1990 року домоволодіння було поділено між ОСОБА_7 та ОСОБА_10 (а.с.15-17). Рішенням Виконкому Берегової сільської ради від 22.09.1994 року між ними також була поділена земельна ділянка, встановлені межі ділянок в натурі (а.с.16).

Судом також встановлено, що 30.05.1997 року між ОСОБА_5 (продавець) та ОСОБА_13 (покупець) був укладений договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 (а.с.47), посвідчений Луговською Є.В., державним нотаріусом Першої Ялтинської державної нотаріальної контори, реєстровий № 1704. Продаж здійснений за 3800 грн. (а.с.47 т.2).

Ухвалою суду від 17.01.2008 року була призначена судова будівельно-технічна експертиза.

Згідно Висновку експерта № 288 від 14.04.2008 року (а.с.35-47) було визначено один варіант розділу домоволодіння житлового будинку та надвірних будівель: 1 співвласнику на ? частки запропоновано виділити частку житлового будинку літер “А” (приміщення № 2-4), площею 15,3 кв.м., сарай, літер “В”, туалет, літер “У”, огорожу літер №3, загальною вартістю 25733 грн., що складає 435/1000 частки (визначено жовтим кольором). 2 співвласнику виділити на ? частку: частку житлового будинку літер “А” з прибудовою літер “а1” (приміщення № 2-1, № 2-2, № 2-3, № VII), загальною площею 33,2 кв.м., загальною вартістю 40465 грн., що складає 565/1000 частки та на 3823,50 грн. більше ніж необхідно на ? частки (визначено зеленим кольором). При розділі необхідно провести переобладнання робіт: 1 співвласнику добудувати прибудову з влаштуванням вхідної двері, коридору, санвузла, кухні. З віконного пройому приміщення № 2-4 влаштувати дверний пройом, закласти дверний пройом між приміщеннями № 2-3, № 2-4, в приміщенні № 2-4 закласти вхідний дверний пройом, квартири обладнати незалежними системами водопостачання, електропостачання, всі переобладнання узгодити з виконкомом міської ради. Також висновком експерта визначено один варіант визначення порядку користування земельною ділянкою: 1 співвласнику на ? частку виділити 218,0 кв.м. земельної ділянки, в тому числі площу під будівлями (в схемі позначено жовтим кольором), 2 співвласнику на ? частки запропоновано виділити 218,0 кв.м. земельної ділянки, в тому числі під будівлями (в схемі визначено зеленим кольором).

В силу ст.60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності. Статтею 64 СК України встановлено право подружжя на укладення договорів між собою як щодо майна, що є їхньою особистою приватною власністю, так і щодо майна, яке є обєктом права спільної сумісної власності подружжя. Договір про відчуження одним із подружжя на користь другого з подружжя своєї частки у праві спільної сумісної власності подружжя може бути укладений без виділу цієї частки.

Згідно ст.69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що є обєктом права спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. Також вони мають право розділити майно за взаємною згодою. Договір про поділ житлового будинку має бути нотаріально посвідчений.

Відповідно ч.1 ст.372 ЦК України майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними.

В силу ст.358 ЦК України співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.

Згідно із статтями 4, 10, 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Статтею 235 ЦК України передбачено, що удаваним є правочин, здійснений сторонами для прикриття іншого правочину, який вони в дійсності уклали. Якщо буде встановлено, що правочин був укладений сторонами для прикриття іншого правочину, який вони в дійсності уклали, відносини між сторонами регулюються правилами відносно правочину, який в дійсності сторони уклали.

Відповідно ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3,5,6 статті 203 ЦК України. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно положень ст.54 Закону України «Про нотаріат», нотаріуси та інші посадові особи, які вчиняють нотаріальні дії, перевіряють, чи відповідає зміст засвідченої ним угоди вимогам Закону і дійсним намірам сторін.

В силу ч.1 ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що повязані з його недійсністю.

Також суд дійшов висновку про необхідність застосування загального строку позовної давності у три роки, встановленого ст.71 ЦК Української РСР (в редакції 1963 року), оскільки правовідносини виникли до введення в дію нового Цивільного кодексу України (в редакції 2003 року), і продовжувалися до часу звернення з позовом до суду, також є заява ОСОБА_3 про застосування наслідків пропущення строку позовної давності до позову ОСОБА_5, передбачені статтею 257 ЦК України (в редакції 2003 року).

Відповідно ст.257 ЦК України, встановлений 3-річний строк для звернення до суду за захистом порушеного права, який є процесуальним і з пропуском якого втрачається право на виконання відповідних дій.

Дослідивши надані сторонами докази у справі, судом під час розгляду справи не встановлено удаваного правочину при укладенні 10.08.1998 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_7 договору купівлі-продажу 17/50 часток житлового будинку АДРЕСА_2. ОСОБА_5 не надав доказів удаваності, недійсності правочину, укладеного 10.08.1998 року, доказів того, що 17/50 часток житлового будинку АДРЕСА_2 придбані за особисті кошти ОСОБА_5, а також доказів поважності пропуску строку позовної давності. Позов ОСОБА_5 подав до суду 01.02.2010 року.

Таким чином, суд дійшов до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_5 До складу майна подружжя, що підлягає поділу, включається 17/50 часток житлового будинку АДРЕСА_2, оскільки нерухоме майно придбано під час шлюбу між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 З урахуванням наведеного, Рішення Виконавчого комітету Берегової сільської ради м.Феодосія АР Крим № 35 від 26.03.2010 року, яким узгоджено висновок експерта № 288 від 14.04.2008 року, позов ОСОБА_3 підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.4,10,11,60,88,174,212-215,257,294 Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст.203,204,235,257,267 Цивільного кодексу України, ст.ст. 57,60,64,69 Сімейного кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про розділ домоволодіння, визначення порядку користування земельною ділянкою, задовольнити.

Здійснити поділ спільного сумісного майна подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_5 у складі 17/50 часток домоволодіння АДРЕСА_2, з припиненням права спільної сумісної власності подружжя, наступним чином:

Виділити ОСОБА_3 на праві власності у 17/50 частки домоволодіння АДРЕСА_2, на ? частки - частку житлового будинку літер “А” (приміщення № 2-4), площею 15,3 кв.м., сарай, літер “В”, туалет, літер “У”, огорожу літер №3, загальною вартістю 25733 грн., що складає 435/1000 частки (в Додатку № 1 до Висновку експерта № 288 визначено жовтим кольором).

Виділити ОСОБА_5 на праві власності у 17/50 частки домоволодіння АДРЕСА_2, на ? частки - частку житлового будинку літер “А” з прибудовою літер “а1” (приміщення № 2-1, № 2-2, № 2-3, № VII), загальною площею 33,2 кв.м., загальною вартістю 40465 грн., що складає 565/1000 частки (в Додатку № 1 до Висновку експерта № 288 визначено зеленим кольором).

Покласти обовязок на ОСОБА_3 добудувати прибудову з влаштуванням вхідної двері, коридору, санвузла, кухні, з віконного пройому приміщення № 2-4 влаштувати дверний пройом, закласти дверний пройом між приміщеннями № 2-3, № 2-4, в приміщенні № 2-4 закласти вхідний дверний пройом.

Покласти обовязок на ОСОБА_3 та ОСОБА_5 обидві квартири обладнати незалежними системами водопостачання, електропостачання, всі переобладнання узгодити з виконкомом міської ради.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 компенсацію в розмірі 3823 (три тисячі вісімсот двадцять три) грн. 50 грн.

Визначити порядок користування ОСОБА_3 та ОСОБА_5 земельною ділянкою, яка розташована в АДРЕСА_2, за варіантом Висновку експерта №288 від 14.04.2008 року порядку користування земельною ділянкою, площею 480 кв.м.:

ОСОБА_3 виділити на 1/2 частки (на схематичному плані визначено жовтим кольором) земельну ділянку, яка розташована в АДРЕСА_2, площею 218 кв.м., включаючи площу, зайняту під будівлями.

ОСОБА_5 на 1/2 частки (на схематичному плані зеленого кольору) виділити земельну ділянку, яка розташована в АДРЕСА_2, площею 218 кв.м., включаючи площу, зайняту під будівлями.

Межа порядку користування на схематичному плані зазначена красним кольором зі всіма необхідними привязками.

У задоволенні позову ОСОБА_5 до ОСОБА_3, третя особа ОСОБА_7, про визнання договору купівлі-продажу недійсним, визнання права власності на 17/50 часток житлового будинку, відмовити.

Стягнути з ОСОБА_5 у дохід держави судовий збір 295,57 грн., зарахувавши гроші на р/р № 31413537700024, одержувач місцевий бюджет м. Феодосії, ЄДРПОУ 34740709, Банк УДК в АРК, МФО 824026, код 22090100.

Стягнути з ОСОБА_3 у дохід держави судовий збір 236,07 грн., зарахувавши гроші на р/р № 31413537700024, одержувач місцевий бюджет м. Феодосії, ЄДРПОУ 34740709, Банк УДК в АРК, МФО 824026, код 22090100.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Феодосійський міський суд АРК шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: /підпис/

Згідно з оригіналом: Суддя

Секретар