Ухвала суду № 14569602, 15.12.2010, Апеляційний суд Автономної Республіки Крим (м. Сімферополь)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Справа № 22-ц-2007-Ф/10 Г Головуючий суду першої інстанції Шувалов М.В. С Суддя-доповідач суду апеляційної інстанції Авраміді Т.С.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 грудня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії в складі:

головуючого судді: Авраміді Т.С., суддів Притуленко О.В., при секретарі Кустової І.В.,

Воронович К.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Феодосії цивільну справу за скаргою ОСОБА_6 на рішення головного державного виконавця Відділу Державної виконавчої служби Ленінського РУЮ АР Крим Келямова Л.Н., за апеляційною скаргою представника ОСОБА_6 ОСОБА_8 на ухвалу Ленінського районного суду АР Крим від 16 листопада 2010 року,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_9 в інтересах ОСОБА_6 звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця ВДВС Ленінського РУЮ АР Крим, у якій просив визнати дії головного державного виконавця ВДВС Ленінського РУЮ АР Крим Келямова Л.Н. неправомірними, визнати недійсною та скасувати постанову державного виконавця від 20 вересня 2010 року про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_6, ОСОБА_10 ПП «Еллада Плюс» виконавчого збору з виконання виконавчих документів про стягнення заборгованості за кредитом.

Скарга мотивована тим, що оскаржувана постанова прийнята державним виконавцем з порушенням закону, зокрема положень ст. 46 Закону України «Про виконавче провадження». Зокрема, державний виконавець несвоєчасно направив боржнику постанову про відкриття виконавчого провадження, внаслідок чого він не міг у встановлений законом 10 денний строк добровільно виконати рішення суду. Крім того, постанова про стягнення виконавчого збору з боржників ОСОБА_6, ОСОБА_10 ПП «Еллада Плюс» в солідарному порядку винесена лише за виконавчим провадженням ВП№21283940 (боржник ПП «Еллада Плюс»), а тому винесена стосовно заявника ОСОБА_6 неправомірно.

Ухвалою Ленінського районного суду АР Крим від 16 листопада 2010 року у задоволенні скарги відмовлено.

Не погодившись з ухвалою суду представник заявника ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне зясування обставин, що мають значення для справи, просить ухвалу суду скасувати та постановити нову про задоволення скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника заявника, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, постановою державного виконавця ВДВС Ленінського РУЮ АР Крим від 10 вересня 2010 року було відкрито виконавче провадження по виконанню виконавчого листа, виданого за рішенням Ленінського районного суду АР Крим від 28 липня 2009 року про стягнення солідарно з ОСОБА_6, ОСОБА_10, ПП «Еллада Плюс» заборгованості за кредитним договором ВП №21283953 (боржник ОСОБА_6.) та встановлений строк на добровільне виконання вказаного рішення до 20 вересня 2010 року.

Зазначене рішення у добровільному порядку виконано не було.

20 вересня 2010 року державний виконавець прийняв постанову про стягнення солідарно з ОСОБА_6, ОСОБА_10, ПП «Еллада Плюс» виконавчого збору за виконавчим провадженням ВП№21283940 (боржник ПП «Еллада Плюс») (а.с.16).

Відмовляючи у задоволенні скарги ОСОБА_6, суд першої інстанції виходив з того, що дії та рішення державного виконавця ВДВС Ленінського РУЮ АР Крим (постанова про стягнення виконавчого збору) вчинені в межах повноважень та відповідають вимогам закону, а тому підстави для визнання їх неправомірними та скасування відсутні.

Однак, повністю з вказаним висновком не може погодитися колегія суддів, виходячи з такого.

Згідно з положеннями ст.35 Закону України «Про виконавче провадження» зупинення виконавчого провадження у разі надходження скарг на дії державного виконавця є правом, а не обовязком державного виконавця.

Наведене свідчить про правильність висновку суду першої інстанції про те, що подача заявником скарги на постанову про відкриття виконавчого провадження не є перешкодою для винесення постанови про стягнення виконавчого збору за умови дотримання положень ст.46 Закону України «Про виконавче провадження».

Доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції не прийнято до уваги, що з боку державного виконавця мало місце грубе порушення вимог ч. 5 ст. 46 Закону України «Про виконавче провадження», адже копія постанови про відкриття виконавчого провадження одержана боржником несвоєчасно, внаслідок чого боржник був позбавлений можливості добровільно виконати рішення у встановлений державним виконавцем строк, не заслуговують уваги з таких підстав.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 30 ЗУ «Про виконавче провадження» у разі, якщо копія постанови про відкриття виконавчого провадження одержана боржником несвоєчасно, внаслідок чого боржник був позбавлений можливості добровільно виконати рішення у встановлений державним виконавцем строк, за письмовою заявою боржника при підтвердженні факту несвоєчасного одержання вказаної постанови державний виконавець відкладає провадження виконавчих дій у порядку, встановленому статтею 32 цього Закону, та поновлює боржнику строк для добровільного виконання рішення.

Таким чином, ОСОБА_6 мав звернутися до ВДВС Ленінського РУЮ із письмовою заявою про поновлення строку на добровільне виконання рішення. Однак, ОСОБА_6 з такою заявою до державного виконавця не звертався. Тому, підстави вважати дії державного виконавця з вищенаведених підстав неправомірними, відсутні.

Разом з тим, заслуговують уваги доводи апеляційної скарги про те, що суд розглядаючи скаргу, не звернув уваги на те, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням вимог, встановлених ст. 46 Закону України «Про виконавче провадження»

Відповідно до ст. 46 ЗУ «Про виконавче провадження» у разі невиконання рішення у строк, установлений для добровільного його виконання, з боржника постановою державного виконавця, яка затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків від фактично стягненої суми або вартості майна боржника, яке передане стягувачу за виконавчим документом.

Відмовляючи у задоволенні скарги ОСОБА_6 про визнання неправомірною постанови про стягнення судового збору від 20 вересня 2010 року, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що судовий збір стягнутий з боржників ОСОБА_6, ОСОБА_10, ПП «Еллада Плюс» солідарно, що не передбачено положеннями ст. 46 ЗУ «Про виконавче провадження».

За таких обставин, з урахуванням положень ст.387 ЦПК України, вимоги ОСОБА_6 про визнання неправомірною постанови головного державного виконавця Відділу Державної виконавчої служби Ленінського РУЮ АР Крим Келямова Л.Н. від 20 вересня 2010 року про стягнення солідарно з боржників Приватного підприємства «Еллада Плюс», ОСОБА_6, ОСОБА_10 виконавчого збору в сумі 281550,01 гривень за виконавчим провадженням №21283940 підлягають задоволенню.

Вимоги про скасування вищенаведеної постанови державного виконавця задоволенню не підлягають, оскільки постановою Начальника ВДВС Ленінського РУЮ від 9 грудня 2010 року постанова головного державного виконавця Відділу Державної виконавчої служби Ленінського РУЮ АР Крим Келямова Л.Н. від 20 вересня 2010 року вже скасована.

Враховуючи, що оскаржувана постанова була отримана заявником 16 жовтня 2010 року, скарга на постанову здана на пошту 20 жовтня 2010 року, колегія суддів приходить до висновку, що заявником скарга подана в строк, встановлений ч.1 ст.385 ЦПК України.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу суду першої інстанції і постановляє ухвалу з цього питання, якщо воно було вирішено судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права.

На підставі наведеного, керуючись ст. 307, п. 2 ч. 1 ст. 312, ст.ст. 313-315 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 ОСОБА_8 на ухвалу Ленінського районного суду АР Крим від 16 листопада 2010 року задовольнити частково.

Ухвалу Ленінського районного суду АР Крим від 16 листопада 2010 року скасувати та ухвалити по справі нову ухвалу, якою скаргу ОСОБА_6, подану представником ОСОБА_8, на рішення державного виконавця Відділу Державної виконавчої служби Ленінського РУЮ АР Крим задовольнити частково.

Постанову головного державного виконавця Відділу Державної виконавчої служби Ленінського РУЮ АР Крим Келямова Л.Н. від 20 вересня 2010 року про стягнення солідарно з боржників Приватного підприємства «Еллада Плюс», ОСОБА_6, ОСОБА_10 виконавчого збору в сумі 281550,01 гривень за виконавчим провадженням №21283940 визнати неправомірною.

У задоволенні решти вимог скарги відмовити.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Судді: