Ухвала суду № 14567933, 02.03.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"02" березня 2011 р. м. КиївК-17203/07

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Бившевої Л.І.

Нечитайла О.М.

Пилипчук Н.Г.

Федорова М.О.

За участю секретаря Андрюхіної І.М.

представників сторін:

позивача: Сіколенко К.В.

відповідача: не зявився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжі

на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24.07.2007

у справі №13/100

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-Запоріжжя»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжі

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Запорізької області від 20.04.2007 ТОВ «Інтер-Заопріжжя»відмовлено в задоволенні позовних вимог про часткове скасування податкового повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ВПП у м.Запоріжжі №0000401323/0 від 24.07.2006.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24.07.2007 постанову Господарського суду Запорізької області від 20.04.2007 скасовано. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 24.07.2006 №0000401323/0 винесене СДПІ по роботі з ВПП у м.Запоріжжі в частині визначення позивачу податкового зобовязання з податку на додану вартість у вигляді штрафних санкцій у сумі 200000 грн.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду апеляційної інстанції та залишення в силі рішення суду першої інстанції, з підстав порушення норм матеріального та процесуального права, зокрема, пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»та пп.11.2.3 п.11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Відповідач представників у судове засідання касаційної інстанції не направив, про час та місце розгляду справи повідомлений.

Перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідачем проведено позапланову виїзну перевірку з питань дотримання позивачем вимог податкового законодавства за період з 01.10.2001 по 31.03.2006, за результатами якої складено акт №24/08-09/24912705 від 11.07.2006.

За висновками акта перевірки позивачем занижено податок на додану вартість за січень 2004 року на 13110,02 грн. та за лютий 2005 року на 400000 грн.

На підставі акта перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення №0000401323/0 від 24.07.2006, яким позивачу визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 13110,02 грн. основний платіж та 206555,01 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 20.02.2005 між позивачем та ЗАТ «Марганецька птахофабрика» укладено договір поставки курячого яйця №20/02-05, на виконання якого позивачем платіжним дорученням №11 від 28.02.2005 здійснено пресування коштів на рахунок постачальника в сумі 1284000 грн., у т.ч. ПДВ 214000 грн.

25.02.2005 між позивачем та ЗАТ «Полтавська птахофабрика»укладено договір поставки №ЯП 25-02/05 на поставку яєчного порошку, на виконання умов якого позивачем платіжним дорученням №10 від 28.02.2005 перераховано грошові кошти в сумі 1116000 грн., у т.ч. ПДВ 186000 грн.

Постачальниками позивача були видані податкові накладні №1338 від 28.02.2005 та №6103 від 28.02.2005, які ним відображені в Книзі придбання товарів (робіт, послуг), ПДВ в сумі 400000 грн. включена до податкового кредиту за лютий 2005 року.

Виходячи з аналізу положень ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»щодо формування податкового кредиту платника, з врахуванням приписів п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», судова колегія погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про відповідність дій позивача щодо формування податкового кредиту за цими операціями, вищенаведеним нормам чинного законодавства.

Наявність у позивача податкових накладних, оформлених з дотриманням вимог пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», на підставі яких у платника виникає право на формування податкового кредиту, відповідачем не заперечується.

Доводи касаційної скарги правильності висновків суду апеляційної інстанції не спростовують, відповідачем не встановлено заниження позивачем зобовязань з податку на додану вартість за даними операціями, донарахування податку на додану вартість не здійснювалось, що виключає можливість нарахування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 200000 грн. на підставі пп.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

З огляду на викладене, судова колегія вважає, що суд апеляційної інстанції, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, та постановив обґрунтоване рішення, що повно відображає обставини, які мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх скасування, з мотивів викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжі залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24.07.2007 без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді Л.І.Бившева

О.М.Нечитайло

Н.Г.Пилипчук

М.О.Федоров