Ухвала суду № 14567079, 29.03.2011, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2011 р. Справа № 51177/09 Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді: Улицького В.З.

суддів: Коваля Р.Й., Каралюса В.М..

при секретарі судового засідання: Ільницькій Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Львові апеляційну скаргу ДПІ у Личаківському районі м. Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 20.07.2009 року у справі за позовом ТзОВ «Магнат» до ДПІ у Личаківському районі м. Львова про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення,

встановила:

У січні 2009 року ТзОВ «Магнат» звернулося з позовом до ДПІ у Личаківському районі м. Львова про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення.

Позивач свої позовні вимоги мотивував тим, що у період з 18.02.2008р. по 17.03.2008р. ДПІ у Личаківському районі м. Львова проводилась виїзна планова перевірка дотримання ТзОВ "Магнат" вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2005р. по 31.12.2007р, за результатами якої було складено Акт 123/23-2/23883373 від 24.03.2008р. "Про результати планової перевірки ТзОВ "Магнат" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2005р. по 31.12.2007р.".

На підставі даного Акту ДПІ у Личаківському районі м. Львова прийняло податкове повідомлення-рішення № 0000892320/0/7801 від 04 квітня 2008року та податкове повідомлення-рішення № 0000631730/0/7807 від 04квітня 2008року.

Вважаючи рішення відповідача невмотивованими та незаконними позивач звертався в порядку адміністративного оскарження до відповідача із скаргою. Своїм рішенням №12884/25-0 від 11.06.2008р. ДПІ у Личаківському районі залишила скаргу підприємства без задоволення, а податкове повідомлення-рішення № 0000892320/0/7801 від 04 квітня 2008року та податкове повідомлення-рішення № 0000631730/0/7807 від 04 квітня 2008року без змін.

ТзОВ «Магнат» звернулось до ДПІ. у м. Львові із повторною скаргою. Своїм рішенням № 13700/10/25-005//132 від 31.07.2008р. ДПІ у м. Львові було залишено скаргу підприємства без задоволення, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення без змін. Позивач звернувся із повторною скаргою до ДПА у Львівській області. Своїм рішенням № 22217/10/25-005/906 від 13.10.2008р. ДПА у Львівській області було залишено повторну скаргу підприємства без задоволення, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення без змін.

Позивач звернувся із повторною скаргою до ДПА України. Відповідно до рішення ДПА України про результати розгляду повторної скарги №12642/6/25-0115 від 22.12.2008р. скаргу було залишено без задоволення, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення ДПІ у Личаківському районі - без змін.

Вважаючи прийняті податкові повідомлення-рішення незаконним, позивач звернувся до суду.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 20.07.2009 року позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано прийняті податкові ДПІ у Личаківському районі м. Львова податкові повідомлення-рішення №0000892320/0/7801 від 04.04.2008 року та №0000631730/0/7807 від 04.04.2008 року.

Постанову суду оскаржила ДПІ у Личаківському районі м. Львова. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що у період з 18.02.2008р. по 17.03.2008р. ДПІ у Личаківському районі м. Львова проводилась виїзна планова перевірка дотримання ТзОВ "Магнат" вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2005р. по 31.12.2007р, за результатами якої було складено Акт 123/23-2/23883373 від 24.03.2008р. "Про результати планової перевірки ТзОВ "Магнат" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2005р. по 31.12.2007р.". яким встановлено порушення вимог пп. 1.22.1 п. 1.22, п. 1.25 ст. 1, пп. 12.3.1 п. 12.3 ст. 12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», у звязку із чим занижено податок на прибуток на суму 31731,50 грн. та порушення вимог пп. 4.2.9 п. 4.2 ст. 4, п. 8.1 ст. 8, п. 19.2 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», у звязку із чим донараховано податок з доходів фізичних осіб у сумі 1833,98 грн.

На підставі даного Акту ДПІ у Личаківському районі м. Львова прийняло податкове повідомлення-рішення № 0000892320/0/7801 від 04 квітня 2008року, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання з податку на прибуток в розмірі 44423,40, в тому числі за основним платежем 31731,00 грн., та 12692,40 грн. штрафні (фінансові) санкції, та податкове повідомлення-рішення № 0000631730/0/7807 від 04квітня 2008року, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання з податку з доходів фізичних осіб 5501,94 грн., в тому числі за основним платежем 1833,98 грн. та 3667,50 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Вважаючи рішення відповідача невмотивованими та незаконними позивач звертався в порядку адміністративного оскарження до відповідача із скаргою. Своїм рішенням №12884/25-0 від 11.06.2008р. ДПІ у Личаківському районі залишила скаргу підприємства без задоволення, а податкове повідомлення-рішення № 0000892320/0/7801 від 04 квітня 2008року та податкове повідомлення-рішення № 0000631730/0/7807 від 04 квітня 2008року без змін.

ТзОВ «Магнат» звернулось до ДПІ. у м. Львові із повторною скаргою. Своїм рішенням № 13700/10/25-005//132 від 31.07.2008р. ДПІ у м. Львові було залишено скаргу підприємства без задоволення, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення без змін. Позивач звернувся із повторною скаргою до ДПА у Львівській області. Своїм рішенням № 22217/10/25-005/906 від 13.10.2008р. ДПА у Львівській області було залишено повторну скаргу підприємства без задоволення, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення без змін.

Позивач звернувся із повторною скаргою до ДПА України. Відповідно до рішення ДПА України про результати розгляду повторної скарги №12642/6/25-0115 від 22.12.2008р. скаргу було залишено без задоволення, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення ДПІ у Личаківському районі - без змін.

Так, відповідно до ч. 1 пп. 1.22.1 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", безповоротною фінансовою допомогою є сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами, які не передбачають відповідної компенсації чи повернення таких коштів, або без укладення таких угод.

За змістом пункту 1.25 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" безнадійна заборгованість - це, зокрема, заборгованість по зобов'язаннях, за якою минув строк позовної давності.

З договору купівлі-продажу №5 від 15.01.2003 року вбачається, що продавець Українсько-Ізраїльське ТзОВ «Екклезіаст» зобовязується передати у власність предмет договору покупцю (позивачу), а останній зобовязується прийняти предмет договору та оплатити його.

На виконання п.3.2 згаданого договору, на підставі рахунку-фактури №84-1 від 27.06.2003 року позивачу, згідно платіжного доручення №228 від 07.07.2003 року позивач перерахував контрагенту 70000 грн. 00 коп. 27.06.2003 року позивачу, згідно накладної №136 було поставлено ПЕТ-гранулят.

Договором передбачено, що оплата 126926 грн. 00 коп. від вартості товару проводиться по факту поставки, але не пізніше 1200 банківських дні з момент поставки товару.

Згідно ч.1 ст.261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Частиною 5 цієї ж статті передбачено, що за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. Таким чином, перебіг строку позовної давності за даним договором починаєтеся зі спливом 1200 банківських дні з момент поставки товару. Безпідставними є посилання апелянта на те, що державна реєстрація Українсько-Ізраїльського ТзОВ «Екклезіаст» була скасована, оскільки ЦК не містить правового інституту строку позовної давності.

Таким чином, орган державної податкової служби без достатніх, на те підстав визначив позивачу суму податкового зобов'язання з податку на прибуток та застосував штрафні (фінансові) санкції.

В акті перевірки орган державної податкової служби вважає, що працівник платника податків будучи у відрядженнях користувався послугами мобільного зв'язку, у зв'язку зі чим йому надавались додаткові блага, які повинні обкладатись податком з доходів фізичних осіб, а тому орган державної податкової служби вважає, що позивачем допущено порушення-вимог підп.4.2.9 п.4.2 ст.4, п.8.1 ст.8, п.19.2 ст.19 Закону України «Про податок з доходів фізичних. осіб» від. 22 травня 2003 року №889-ІУ, з наступними змінами та доповненнями.

Так, відповідно до пп. 4.2.9 п. 4.2 ст. 4 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" до складу загального місячного оподатковуваного доходу включається дохід, отриманий платником податку від його працедавця як додаткове благо.

За визначенням, наведеним у п. 1.1 ст. 1 названого Закону, додаткові блага - це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку його працедавцем (самозайнятою особою), якщо такий дохід не є заробітною платою чи виплатою, відшкодуванням чи компенсацією за цивільно-правовими угодами, укладеними з таким платником податку.

Таким чином, як додаткові блага мають розглядатися виплати, які мають пільговий характер, містять істотний особистий елемент та надання яких особі не пов'язане з виконуваною ним працею, а проводиться на будь-якій іншій підставі.

У той же час використання мобільного зв'язку передбачалося виключно з метою провадження підприємством господарської діяльності. Зазначений висновок підтверджений дослідженими у судовому засіданні накази та посвідчення про відрядження, укладені договори внаслідок відрядження, які вказують на те, що мобільний телефон працівниками позивача використовувся в господарській діяльності платника податків. У свою чергу, відповідачем не надано доказів того, що послуги мобільного зв'язку, які оплачував позивач, використовувались його працівниками для вирішення питань, не пов'язаних з веденням підприємством виробничої діяльності.

З огляду на наведені обставини, висновок суду першої інстанції прийшов до вірного висновку про безпідставність висновку податкового органу про порушення Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».

З огляду на викладене, судова колегія приходить до переконання, що доводи апеляційної скарги являються безпідставними і не обгунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 160 ч. 3, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ДПІ у Личаківському районі м. Львова залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 20.07.2009 року у справі №2а-870/09/1370 без змін.

На ухвалу протягом двадцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: В. Улицький

Судді: Р. Коваль

В. Каралюс