Ухвала суду № 14567080, 29.03.2011, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2011 р. Справа № 50299/09 Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді: Улицького В.З.

суддів: Коваля Р.Й., Каралюса В.М..

при секретарі судового засідання: Ільницькій Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Львові апеляційну скаргу ДПІ у Надвірнянському районі на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24.06.2009 року у справі за позовом ТзОВ «Західна фінансово-промислова товарна біржа» до ДПІ у Надвірнянському районі про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,

встановила:

У грудні 2008 року ТзОВ «Західна фінансово-промислова товарна біржа» звернулося з позовом до ДПІ у Надвірнянському районі про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.

Позивач свої позовні вимоги мотивував тим, що в період з 14.03.2006року до 01.10.2008року відповідачем, на підставі статті 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» проведено позапланову документальну перевірку фінансово-господарської діяльності з питань дотримання позивачем вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 14.03.2006року до 01.10.2008року.

За результатами перевірки складено акт №1171/17/34231978 від 20.11.2008року, на підставі якого 01.12.2008 року відповідачем, на підставі вказаного акту прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення за №0001041710/0.

Вважаючи прийняте податкове повідомлення-рішення незаконним, позивач звернувся до суду.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24.06.2009 року позов задоволено. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ в Надвірнянському районі №00104171/0 від 01.12.2008 року.

Постанову суду оскаржила ДПІ у Надвірнянському районі. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що в період з 14.03.2006року до 01.10.2008року відповідачем, на підставі статті 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» проведено позапланову документальну перевірку фінансово-господарської діяльності з питань дотримання позивачем вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 14.03.2006року до 01.10.2008року. За результатами перевірки складено акт №1171/17/34231978 від 20.11.2008року, в якому визначено, що позивачем в порушення пункту 1.15 статті 1, підпункту 8.1.1 статті 8, пункту 12.3 статті 12, пунктів 17.2 статті 17 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» внаслідок не виконання обов'язку податкового агента щодо нарахування, утримання та перерахування до бюджету в розмірі 17 741,49гривень податку з доходів фізичних осіб - продавців транспортних засобів за біржовими угодами, зареєстрованими позивачем у вказаний період.

01.12.2008року відповідачем, на підставі вказаного акту прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення за №0001041710/0, яким визначено позивачу податкові зобов'язання за платежем з податку з доходів фізичних осіб від інших видів діяльності в сумі 53224,47гривень, в тому числі основний платіж - 17 741,49гривень та штрафні санкції, накладені на підставі підпункту 17.1.9 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», - 35 482,98гривень.

Судом встановлено, що фактичною підставою для визначення позивачу спірної суми податкового зобов'язання слугував висновок Державної податкової інспекції в Надвірнянському районі, викладений в акті перевірки №1171/17/34231978 від 20.11.2008року, про порушення пункту 7.1 статті 7, пунктів 12.1, 12.3 статті 12 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» внаслідок не виконання обов'язку податкового агента щодо нарахування, утримання та перерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб - продавців транспортних засобів за біржовими угодами, зареєстрованими ТзОВ «Західна фінансово-промислова товарна біржа» з в загальній сумі 53 224,47 гривень.

Абзацом 1 пункту 1.15 статті 1 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" визначено, що податковий агент - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

Статтею 12 цього Закону визначається податковий агент при здійсненні операцій з продажу або обміну об'єктів рухомого майна. Так, пунктом 12.3 цієї статті встановлено, що, якщо об'єкт рухомого майна продається за посередництвом юридичної особи (її філії, відділення, іншого відокремленого підрозділу) або представництва нерезидента, то така особа вважається податковим агентом платника податку стосовно оподаткування доходів, отриманих таким платником податку від такого продажу. Пунктом 12.5 визначено, що податковим агентом при здійсненні операцій з відчуження об'єктів рухомого майна в порядку, передбаченому в статті 12 цього Закону, є нотаріус, який посвідчує відповідний договір або дійсність підписів сторін угоди за наявності документа про сплату податку сторонами договору.

Відповідно до частини 7 статті 279 Господарського кодексу України та частин 3, 4 статті 1 Закону України "Про товарну біржу" (у редакціях, чинних на момент виникнення спірних правовідносин) товарна біржа не займається посередництвом і не має на меті одержання прибутку, а діяльність товарної біржі здійснюється відповідно до цього Закону та чинного законодавства України, статуту біржі, правил біржової торгівлі та біржового арбітражу.

Таким чином, оскільки товарна біржа не є посередником з продажу, обміну рухомого майна, доход продавцям рухомого майна не виплачує, а отже податок з доходів фізичних осіб не утримує, то під наведене визначення вона не підпадає.

З огляду на викладене, судова колегія приходить до переконання, що доводи апеляційної скарги являються безпідставними і не обгунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 160 ч. 3, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ДПІ у Надвірнянському районі залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24.06.2009 року у справі №2а-6463/08/0970 без змін.

На ухвалу протягом двадцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: В. Улицький

Судді: Р. Коваль

В. Каралюс

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 30.03.2011 року