Ухвала суду № 14566581, 16.03.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Бойко М.І.

Суддя-доповідач - Яковенко М.М.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2011 року справа №2а-24935/10/0570 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Яковенка М.М.

суддів Ханової Р.Ф. , Гайдара А.В.

при секретарі судового засідання: Чуріковій Я.О.

за участю представників:

від позивача: Рашевська І.М.

від відповідача: не зявився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10 січня 2011 року по адміністративній справі № 2а-24935/10/0570 за позовом державного підприємства «Селидіввугілля» до Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИЛА :

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 10 січня 2011 року по адміністративній справі № 2а-24935/10/0570 позов (з урахуванням уточнених вимог) Державного підприємства "Селидіввугілля" (позивач, підприємство) до Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області (відповідач, податковий орган) про визнання частково недійсним податкового повідомлення - рішення від 17 серпня 2010 року № 0000221742/0 про нарахування податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб у розмірі на суму 19981,41 грн. задоволений.

Визнано частково недійсним податкове повідомлення - рішення від 17 серпня 2010 року № 0000221742/0 про нарахування податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб на суму 12863,10 грн., у тому числі основний платіж на суму 4287,70 грн. і штрафні санкції на суму 8575,40 грн. (а.с.105-106)

Не погодившись з судовим рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову, як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, прийняти рішення про відмову у задоволені позову у повному обсязі (а.с.109-110).

Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги, вважає їх безпідставними та не обґрунтованими. Рішення суду першої інстанції вважає законним та обґрунтованим, висновку суду засновані на підставі зясованих обставин та досліджених в судовому засіданні доказах.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, хоча належним чином та завчасно був повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, що дає суду право, відповідно до приписів ч.4 статі 196 КАС України, провести апеляційний розгляд у їх відсутність. Представник позивача не заперечував проти розгляду справи у відсутність сторони відповідача.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, осіб, які приймали участь у судовому розгляді справи, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції без змін з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій, встановлено, що Державне підприємство "Селидіввугілля" є юридичною особою, зареєстроване Виконавчим комітетом Селидівської міської ради Донецької області, ідентифікаційний код 33426253, перебуває на обліку в Красноармійській ОДШ Донецької області.

Красноармійською об'єднаною державною податковою інспекцією проведено планову виїзну перевірку відокремленого підрозділу «Шахти «Курахівська» Державного підприємства «Селидіввугілля» за період з 01.04.09 по 31.03.10 з питань дотримання вимог податкового законодавства, за результатами якої складено акт перевірки від 05.08.10 № 215/23-2/33621568 (акт перевірки) (а.с.63-70).

Актом перевірки встановлено порушення вимог п. 7.1 статті 7, пп. 8.1. статті 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» (далі - Закон 889), які оскаржуються у межах цієї адміністративної справи, стосовно повноти і своєчасності сплати до бюджету податку з доходів фізичних осіб (утримання та перерахування податку з заробітної плати) за період з 01.04.2009 р. по 31.03.10 рік, встановлено його заниження всього у сумі 6660,47 грн., у тому числі за квітень 2009 року у розмірі 313,97 грн., за червень 2009 року у розмірі 262,00 грн., за жовтень 2009 р. у розмірі 433,56 грн., за листопад 2009 р. у розмірі 208,33 грн., за грудень 2009 року у розмірі 41,34 грн., за січень 2010 року у розмірі 2175,52 грн., за лютий 2010 року у розмірі 1412,92 грн., за березень 2010 року у розмірі 972,67 грн.

За результатами перевірки, 17 серпня 2010 року відповідачем винесено податкове повідомлення -рішення № 0000221742/0 про нарахування податку з доходів фізичних осіб у розмірі 19981,41 грн., у тому числі основний платіж 6660,47 грн. та штрафні санкції 13320,94 грн., яке частково оскаржується позивачем у даній адміністративній справі у розмірі 12863,10 грн., у тому числі основний платіж 4287,70 грн. та штрафні санкції 8575,40 грн. (а.с.71).

Основним спірним питанням при розгляді даної справи є розмір оподаткування доходу громадян, т.б. у розмірі 15 % відповідно до п.7.1. статі 7 визначений податковим органом або 10 % відповідно до п.7.4 статті 7 Закону №889 визначений платником податку.

Відповідно до п. 7.1 статті 7 Закону 889, ставка податку становить 15 відсотків від об'єкта оподаткування, крім випадків, визначених у пунктах 7.2-7.4 цієї статті.

Відповідно до п. 7.4 статті 7 Закону 889 ставка податку становить 10 відсотків від об'єкта оподаткування з доходів шахтарів-працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві та уранові руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за Списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - список 1).

Постановою Кабінету Міністрів України 16 січня 2003 року № 36 затверджено списки виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах у тому числі список 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за

віком на пільгових умовах. У зазначеному списку 1 міститься розділ І - підземні роботи в шахтах, рудниках і копальнях на видобуванні корисних копалин, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників, копалень та підрозділи, зокрема, 1.1.а -усі робітники, зайняті повний робочий день на підземних роботах та 1.1. в - керівники шахт, шахтоуправлінь на правах шахт, рудників і копалень: головні енергетики, головні інженери, головні механіки, директори (інші керівники).

Законом №889 передбачено особливості оподаткування податком з доходів фізичних осіб працівників за списком №1. Закон не містить вказівок щодо розповсюдження дії п. 7.4 статті 7 Закону 889 виключно на працівників, які визначені у п. 1.1. «а» списку №1.

Колегія суддів не погоджує висновки податкового органу щодо обов'язку позивача утримувати при виплаті доходу особам, які включені до списку 1 податок з доходів фізичних осіб у розмірі 15 %, оскільки такі професії як директор, головний інженер та головний механік відносяться до керівників шахт та входять до п. 1.1. «в» списку 1 та ставка податку з доходів фізичних осіб відповідно до вимог п. 7.4 статті 7 Закону 889 при виплаті доходу таким особам становить 10%.

Колегія суддів погоджує правову позицію суду першої інстанції, щодо неправомірності податковим органом нарахування податку з доходів фізичних осіб у розмірі 3821,04 грн.

Відповідно до п. 1.2 Закону №889 дохід - це сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь.

Відповідно до пп. и) п. 1.3 Закону №889 дохід з джерелом його походження з України - це будь-який дохід, одержаний платником податку або нарахований на його користь від здійснення будь-яких видів діяльності на території України, у тому числі, але не виключно, у вигляді доходів, що виплачуються (надаються) резидентами у вигляді виграшів і призів, у тому числі у лотерею (крім державної); благодійної допомоги, подарунків.

Тобто законодавством встановлено, що доходи, що підлягають оподаткуванню, можуть бути не тільки у грошовій формі (виплаті заробітної плати), але ж і в іншій.

Як встановлено судом першої інстанції, працівникам позивача за підсумками 2009 року на підприємстві проводилось нарахування доходів не у грошовій формі за аналітичними даними по рахунку №682 «Внутрішні розрахунки» зазначено рахунок СФ 00184 від 26.11.2009 р., договір №685-09 ОВ від 25.12.2009 р., згідно яких підприємство отримало туристичні путівки від фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 Вартість 3-х путівок складає 18000,00 грн., в особових рахунках, а саме:

ОСОБА_4 - начальник дільниці № 2 «Добувний», нараховано доходу у розмірі 6000, грн., утримано податок з доходів фізичних осіб у розмірі 10% - 600,00 грн.;

ОСОБА_5 - ГРОЗ , нараховано доходу у розмірі 6000,00 грн., утримано податок з доходів фізичних осіб у розмірі 10% - 600,00 грн.;

ОСОБА_6 - головний механік, нараховано доходу у розмірі 6000,00 грн., утримано податок з доходів фізичних осіб у розмірі 10% - 600,00 грн. в січні місяці 2010 року з кодом нарахування згідно Довідника видів нарахувань 299 «подарунки (додаткове благо)» зазначена вартість отриманих путівок.

Відображені в акті перевірки блага, оплачені підприємством своїм працівникам з урахуванням змісту до пп. 4.2.9 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» слід розцінювати як додаткові блага, які підлягають включенню до складу загального місячного оподатковуваного доходу.

Крім того, Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату від 13.01.2004р. №5, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 27 січня 2004 р. за N 114/8713 передбачено, що фонд оплати праці складається з: фонду основної заробітної плати; фонду додаткової заробітної плати; інших заохочувальних та компенсаційних виплат. П.п.2.3.4 п.2.3 ст.2 цієї Інструкції встановлено, що до фонду заробітної плати включаються виплати соціального характеру у грошовій і натуральній формі, безпосередньо вартість путівок працівникам та членам їхніх сімей на лікування та відпочинок, екскурсії або суми компенсацій, видані замість путівок за рахунок коштів підприємства (крім випадків, указаних у п. 3.2).

Колегія суддів вважає, що позивачем правомірно включено до сукупного оподатковуваного доходу громадян матеріальних і соціальних благ у вигляді вартості путівки на відпочинок зазначених осіб.

Податковим органом вставлено порушення щодо повноти сплати до бюджету податку з доходів фізичних осіб у зв'язку з тим, що вартість путівок для відпочинку робітників позивача, оплачених позивачем, не підпадає під поняття заробітна плата. Доводи відповідача з приводу того, що вартість путівок не входять до фонду оплати праці, сума такої путівки не нараховується та не виплачується на користь платника податку, а надається безкоштовно є безпідставним та не обґрунтованими.

Колегія суддів звертає увагу, що об'єктом оподаткування податком з доходів фізичних осіб є дохід шахтарів - працівників. З урахуванням приписів п. 1.3. Закону №889, який включає дохід у вигляді подарунку та до якого застосовується ставка податку з доходів фізичних осіб у розмірі 10% відповідно до вимог п. 1.3, п. 7.4 статті 7 Закону №889, застосування ставки податку у розмірі 15 % є таким, яке не ґрунтується на вимогах законодавства.

Відсутність допущенного податкового порушення виключає можливість застосування до позивача визначених податковим органом фінансових (штрафних) санкцій.

Колегія суддів вважає не доведеним з боку відповідача правомірності своїх дій, та навпаки позивачем доведено перед судом обґрунтованість заявлених вимог. Доводи викладені в апеляційній скарзі відповідача, колегія суддів вважає безпідставними та не обґрунтованими.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі зясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують правильності прийнятого судового рішення, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись статтями 2, 11, 159, 160, 167, 184, 195, 195-1, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія судів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10 січня 2011 року по адміністративній справі № 2а-24935/10/0570 - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10 січня 2011 року по адміністративній справі № 2а-24935/10/0570 - залишити без змін.

Вступна та резолютивна частина ухвали постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 16 березня 2011 року. Ухвала у повному обсязі складена 21 березня 2011 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий суддя М.М. Яковенко

Судді Р.Ф. Ханова

А.В.Гайдар