Ухвала суду № 14566573, 25.03.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Михайлик А.С.

Суддя-доповідач - Арабей Т.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2011 року справа №2а-26488/10/0570 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Арабей Т.Г.

суддів Геращенка І.В. , Губської Л.В.

при секретарі судового засідання Дегтярьовій А.М.

за участю представників сторін:

від позивача Бугая В.М. за довіреністю

від відповідача Лозовицької М.І., за довіреністю

розглянувши апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Будівельно-монтажна фірма «Азовстальбуд» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 04 лютого 2011 року у справі № 2а-26488/10/0570 за позовом Закритого акціонерного товариства «Будівельно-монтажна фірма «Азовстальбуд» до Державної податкової інспекції у м. Маріуполі про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень № 0000462302/0 від 29 жовтня 2010 року, № 00001617000/0 від 29 жовтня 2010 року, № 0000171700/0 від 29 жовтня 2010 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду 04 лютого 2011 року у справі № 2а-26488/10/0570 у задоволенні позовних вимог Закритого акціонерного товариства «Будівельно-монтажна фірма «Азовстальбуд» до Державної податкової інспекції у м. Маріуполі про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень № 0000462302/0 від 29 жовтня 2010 року, № 00001617000/0 від 29 жовтня 2010 року, № 0000171700/0 від 29 жовтня 2010 року, відмовлено.

Не погодившись із зазначеним рішенням Закрите акціонерне товариство «Будівельно-монтажна фірма «Азовстальбуд» подало апеляційну скаргу в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме ст.ст. 69,71,86 КАСУ, зазначають, що суд першої інстанції формально розглянув обставини справи, не врахував доводи та докази, які були надані позивачем, на надав їм належної правової оцінки, що свідчить про порушення прав, передбачених ст.ст. 7, 10, 49, 51 КАС України. В своїй апеляційній скарзі апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав рішення суду першої інстанції, заперечував проти задоволення апеляційної скарги.

Представник апелянта підтримав доводи апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Позивач-Закрите акціонерне товариство «Будівельно-монтажна фірма «Азовстальбуд» є юридичною особою, зареєстрований та обліковується в Державній податковій інспекції м. Маріуполя.

В період з 11 січня 2010 року по 05 лютого 2010 року податковою інспекцією було проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податковою законодавства за період з 01 січня 2009 року по 30 вересня 2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2009 року по 30 вересня 2009 року, за наслідками проведеній; якої був складений акт № 69/23-2/01237193 від 11 лютого 2010 року. Відповідно до викладеного в Акті перевірки, податковою інспекцією було встановлено заниження податку на додану вартість за період з 01 січня 2009 року по 30 вересня 2009 року в сумі 100 488.00 грн., порушення вимог Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» в частині утримання та своєчасного перерахування податку з доходів фізичних осіб в сумі 612,66 грн., заниження суми податку з власників транспортних засобів в сумі 600,00 грн. На підставі підпункту 4.2.2. пункту 4.2. статті 4 закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом а державними цільовими фондами», відповідачем були прийняті податкові повідомлення рішення, якими позивачу були визначенні суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість, по податку з доходів фізичних осіб, податку з власників транспортних засобів.

29 жовтня 2010 року, на підставі викладених в Акті перевірки № 69/23-2/01237193 від 11 лютого 2010 року висновків, відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000462302/0, № 0000161700/0, № 0000171700/0, якими на підставі підпунктів 17.1.3. та 17.1.9. пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» за штрафними санкціями щодо нарахованих зобовязань з податку на додану вартість, з податку з доходів фізичних осіб та з податку з власників наземних транспортних засобів, що є спірним по даній справі.

Згідно підпункту 17.1.3. пункту 17.1. статті 17 закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» визначено, що у разі коли контролюючий орган самостійно до нараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, | установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Згідно підпункту 17.1.9. пункту 17.1. статті 17 закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» у разі коли платник податків здійснює продаж (відчуження) товарів (продукції) або здійснює грошові виплати без попереднього нарахування та сплати податку, збору (обов'язкового платежу), якщо відповідно до законодавства таке нарахування та сплата є обов'язковою передумовою такого продажу (відчуження) або виплати, такий платник податків сплачує штраф у подвійному розмірі від суми зобов'язання з такого податку, збору (обов'язкового платежу). З огляду на зазначені приписи у відповідача є не право, а обовязок разом з податковими зобовязаннями визначити штрафні санкції.

На підставі цих положень 29 жовтня 2010 року відповідачем були прийняті податкові повідомлення - рішення № 0000452302/0 про донарахування податкових зобов'язань (штрафних санкцій) з податку на додану вартість в сумі 50244,00 грн., № 0000171700/0 про донарахування податку з власників наземних транспортних засобів в сумі 300,00 грн. № 0000161700/0 про донарахування податкових зобов'язань з податку з доходів фізичних осіб в сумі 600,00 грн.

Тобто зазначені вище податкові - повідомлення рішення про донарахування основних сум податкових зобов'язань,які були позивачем узгоджені та не оскаржені , кореспондуються з обов'язком сплати сум штрафів за заниження податкових зобов'язань, наряду зі сплатою основних сум ЗАТ «БМФ «Азовстальстрой» .

Механізм реалізації зобов'язання платників податків сплачувати штрафи за заниження податкових зобов'язань визначений «Порядком направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій», який затверджено наказом ДПАУ від 21 червня 2001 року N 253 та зареєстрований в Мінюсті України 6 липня 2001 р. за N 567/5758 (далі - Порядок).

Пунктом 2.6 цього Порядку визначено, що податкове повідомлення-рішення - це рішення керівника податкового органу (його заступника) щодо обов'язку платника податків: сплатити нараховану або донараховану суму податкового зобов'язання; сплатити суми застосованих штрафних (фінансових) санкцій за порушення податкового законодавства та інших нормативно-правових актів, що приймаються за результатами перевірок платника податків.

Таким чином обов'язок платника податку сплатити суму штрафів за заниження податкового зобов'язання зумовлює виникнення обов'язку у податкового органу винести відповідне податкове повідомлення - рішення про нарахування суми штрафу за таке заниження, яке, виходячи зі змісту п.п. 2.6 Порядку, можуть застосовуватися окремо від податкового повідомлення - рішення про донарахування основної суми заниженого податкового зобов'язання.

Згідно до п.п. 17.3 Закону № 2818 сплата (стягнення) штрафних санкцій, передбачених цією статтею, прирівнюється до сплати (стягнення) податку та оскарження їх сум.

Пунктом 3 статті 9 Закону України «Про систему оподаткування» від 25 червня 1991 року № 1251 визначено, що обов'язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов'язкових, платежів) припиняється із сплатою податку, збору (обов'язкового платежу) або його скасуванням або списанням податкової заборгованості відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Приписами п. 4 статті 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника, або визнання його банкрутом» від 14 травня 1992 року N 2343 (далі - Закон № 2343) визначено, що мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Відповідно до статті 1 Закону № 2343 мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до-дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Пунктом 7 ст. 12 Закону № 2343 визначено, що дія мораторію припиняється з дня припинення провадження у справі про банкрутство.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 16.12.2009р. порушено провадження по справі про банкрутство ЗАТ «БМФ «Азовстальстрой» та запроваджено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Оскільки до Єдиного державного реєстру внесено відомості про судове рішення від 24.03.2010 р., яким припинено провадження у справі про банкрутство ЗАТ «БМФ «Азовстальстрой», відповідач після закінчення дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, виконав свій обов'язок по направленню ЗАТ «БМФ «Азовстальстрой» податкових повідомлень - рішень про сплату сум штрафів за заниження податкових зобов'язань від 29.10.2010 р. № 0000462302/0, 0000161700/0, № 0000171700/0.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Будівельно-монтажна фірма «Азовстальбуд» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 04 лютого 2011 року у справі № 2а-26488/10/0570 - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 04 лютого 2011 року у справі № 2а-26488/10/0570 за позовом Закритого акціонерного товариства «Будівельно-монтажна фірма «Азовстальбуд» до Державної податкової інспекції у м. Маріуполі про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень № 0000462302/0 від 29 жовтня 2010 року, № 00001617000/0 від 29 жовтня 2010 року, № 0000171700/0 від 29 жовтня 2010 року - залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини ухвали постановлені у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 25 березня 2011р. Ухвала у повному обсязі складена 30 березня 2011 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий: Т.Г.Арабей

Судді: І.В. Геращенко

Л.В.Губська