Постанова № 14565942, 30.03.2011, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

30.03.11 Справа № 5015/282/11

Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого-судді: Бойко С.М.,

суддів: Бонк Т.Б.,

Марко Р.І.,

при секретарі Томкевич Н.,

з участю представників:

від позивача – з”явився,

відповідача (скаржника) – з”явився,

прокурора – не з”явився,

розглянув апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Український інвестиційний центр», м.Львів

на рішення господарського суду Львівської області від 07.02.2011 року, суддя Манюк П.Т., у справі № 5015/282/11

за позовом: прокурора Галицького району міста Львова в інтересах Управління Державної служби охорони ГУМВС України у Львівській області, м.Львів

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Український інвестиційний центр», м.Львів

про стягнення 725,4 грн.,

ВСТАНОВИВ:

рішенням господарського суду Львівської області від 07.02.2011 року задоволено позовні вимоги прокурора Галицького району міста Львова в інтересах Управління Державної служби охорони ГУМВС України у Львівській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Український інвестиційний центр»про стягнення 725,4 грн., що становить заборгованість за договором № 01-3031 про здійснення реагування по мобільному телефону з ТзОВ “Український інвестиційний центр” від 10.11.2009 року.

Рішення суду мотивоване тим, що матеріалами справи підтверджується факт виконання позивачем зобов»язань за договором, проте, доказів повної оплати цих послуг відповідачем не подано, а тому позовні вимоги про її стягнення підлягають до задоволення.

Рішенням суду також відмовлено в клопотанні відповідача про розстрочку виконання рішення суду, оскільки заявником не подано доказів наявності в спірному випадку встановлених ст.121 ГПК України підстав для здійснення розстрочки, зокрема, доказів перебування товариства у важкому фінансовому стані.

В апеляційній скарзі відповідач просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення з підстав неповного з»ясування місцевим судом обставин по справі, апелюючи тим, що виникнення спірної заборгованості пов»язано із важким фінансовим становищем товариства, в зв»язку з чим ним було подано клопотання про розстрочку виконання рішення суду.

Скаржник покликається на те, що жодного умислу в діях товариства в частині порушення виконання зобов»язань за договором не було, такі дії спричинені намаганням акумулювати кошти для погашення першочергових зобов»язань, а також покликається на відсутність будь-яких дій зі сторони позивача на врегулювання спору в досудовому порядку, що спричинило для відповідача негативні наслідки, зокрема, у сплаті судових витрат.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить в її задоволенні відмовити, мотивуючи тим, що відповідачем не доведено перебування товариства у важкому фінансовому становищі, що свідчить про відсутність підстав для розстрочки виконання рішення суду. Крім цього, вказана обставина не звільняє боржника від виконання ним свого зобов»язання.

В судове засідання представники прокурора не з»явилися, хоча належним чином були повідомлені про час та місце судового засідання, що підтверджується повідомленнями про вручення ухвали суду, а тому, зважаючи на строк розгляду спору, суд вважає за можливе розгляд справи провести за наявними в справі документами про права і обов”язки сторін.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, що з»явилися, які підтримали свої позиції, пояснення дали аналогічні, викладені в письмових поясненнях та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлено, що 10.11.2009 року між Галицьким відділом Державної служби охорони в місті Львові УДСО при ГУМВС України у Львівській області (позивачем) та товариством з обмеженою відповідальністю “Український інвестиційний центр” (відповідачем) укладено договір №01-3031 про здійснення реагування по мобільному телефону з ТзОВ “Український інвестиційний центр”, відповідно до п.1.1. якого замовник (відповідач) передає, а виконавець (позивач) приймає для здійснення реагування на повідомлення по мобільному телефону об’єкти, перераховані в дислокації –розрахунку, що є невід’ємним додатком до договору.

Протоколом узгодження договірної ціни на здійснення заходів охорони сторонами досягнуто домовленість про договірну ціну для здійснення заходів охорони по договору в розмірі 0,90 грн. за 1 годину. Дислокацією 2009 року встановлено графік перебування об’єкту під охороною з 19-00 год. до 8-00 год. щоденно.

На виконання умов договору позивачем здійснено охорону об’єкту, визначеного в акті первинного обстеження стану технічної укріпленості об’єкта з рекомендаціями щодо обладнання КТС, що підтверджується актами прийому-здачі виконаних робіт/послуг за вересень 2010 року № ГАЛ-028315, жовтень 2010 року № ГАЛ-031757, листопад 2010 року №ГАЛ-035246 та актом звірки розрахунків за період з 1.01.2010 року по 3.11.2010 року, які підписані уповноваженими представниками сторін.

Згідно п.3.1. договору за виконання виконавцем (позивачем) зобов’язань замовник (відповідач) здійснює оплату за наданим рахунком, який має бути оплачено до двадцятого числа місяця, за який здійснюється розрахунок.

Проте, відповідач свої зобов’язання по договору не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 1064, 70 грн., яка заявлена до стягнення згідно вимог позовної заяви.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку, а згідно ст.526 ЦК України, ст.193 ГК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ст.599 ЦК України, ст.202 ГК України зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Як вбачається з матеріалів справи, 07.02.2011 року прокурором та позивачем подано заяву про зменшення позовних вимог та заявлено до стягнення 725, 40 грн., оскільки відповідачем здійснено часткову оплату коштів на суму 339, 30 грн., а тому місцевим судом правомірно розглянуто спір в межах зменшених позовних вимог.

Оскільки матеріалами справи підтверджується факт виконання позивачем своїх зобов»язань за договором, а відповідач доказів їх оплати на суму 725, 40 грн. суду не представив, місцевий суд прийшов до правильного висновку про задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача 725,4 грн. основного боргу за договором № 01-3031 про здійснення реагування по мобільному телефону з ТзОВ “Український інвестиційний центр” від 10.11.2009 року.

Відповідно до ч.1 ст.121 ГПК України суд у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання рішення при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Аналіз наведеної норми свідчить про те, що відстрочка або розстрочка виконання рішення суду чи зміна способу його виконання можлива лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення. Визначальним фактором є винятковість цих випадків та їх об»єктивний вплив на виконання судового рішення. Крім цього, повинні враховуватись інтереси сторін, їх матеріальний стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів в економіці держави та інші обставини справи.

З клопотання заявника про розстрочку виконання рішення суду вбачається, що підставою для такої розстрочки заявник зазначає фінансову неспроможність підприємства, проте, доказів в підтвердження фінансової неспроможності скаржником не подано на час розгляду справи в суді першої інстанції.

Заявлене повторне клопотання в суді апеляційному, судом не задовільняєтья, оскільки доказів виняткових обставин відповідачем не наведено, покликання на тяжке фінансове становище, апеляційним судом з врахуванням суми боргу, того, що послуги спожиті, а свою підприємницьку діяльність відповідач провадить самостійно на свій ризик. Таким чином, вказані обставини не є такими, що відповідають визначеним в ст.121 ГПК України обставинам при яких надається розстрочка виконання рішення. Заявником не доведено, яким чином вони ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Ним також не наведено виняткової обставини, яка служила б підставою для розстрочки виконання рішення в спірному випадку. При цьому, апеляційним судом також враховано розмір спірної заборгованості та відсутність графіку погодження розстрочки боргу та заперечення позивача.

З вищенаведеного доводи скаржника про скасування рішення місцевого суду є безпідставними.

Рішення місцевого суду прийняте у відповідності з вимогами діючого законодавства, а тому підстав для його скасування апеляційний суд не вбачає.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, суд,

постановив:

рішення господарського суду Львівської області від 07.02.2011 року в справі за номером 5015/282/11 - залишити без змін, а апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Український інвестиційний центр»–без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.

Головуючий -суддя: С.М.Бойко

Судді: Т.Б.Бонк

Р.І.Марко