Постанова № 14565939, 30.03.2011, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

30.03.11 Справа № 2/117

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого-судді: Бойко С.М.,

суддів: Бонк Т.Б.,

Марко Р.І.,

при секретарі Томкевич Н.,

з участю представників:

від позивача – з”явився,

відповідача (скаржника) – не з”явився,

третьої особи – не з”явився,

розглянув апеляційну скаргу відділу Державної виконавчої служби Виноградівського районного управління юстиції, м.Виноградів

на рішення господарського суду Закарпатської області від 26.01.2011 року, суддя О.Ф.Ремецькі, у справі № 2/117

за позовом державного підприємства «Агентство з реструктуризації заборгованості підприємств агропромислового комплексу», м.Київ

до відповідача відділу Державної виконавчої служби Виноградівського районного управління юстиції, м.Виноградів

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Закарпатського обласного дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії «Хліб України», м.Ужгород

про стягнення суми,

ВСТАНОВИВ:

рішенням господарського суду Закарпатської області від 26.01.2011 року задоволено позов державного підприємства «Агентство з реструктуризації заборгованості підприємств агропромислового комплексу»до відділу Державної виконавчої служби Виноградівського районного управління юстиції про стягнення 7000 грн. збитків, заподіяних внаслідок неправомірних дій відділу ДВС Виноградівського РУЮ по перерахуванню коштів з ПСП "Нива" неналежному стягувачу.

Рішення суду мотивоване тим, що матеріалами справи підтверджується факт здійснення відповідачем виконавчих дій по стягненню коштів з ПСП "Нива" неналежному стягувану, незважаючи на те, що стягувач (позивач в даній справі) належним чином повідомляв відповідача про заміну стягувача належним правонаступником, що призвело до недоотримання позивачем коштів в сумі 7000 грн., які і становлять вартість збитків.

В апеляційній скарзі відповідач просить рішення суду першої інстанції скасувати в зв”язку з неповним з»ясуванням судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм матеріального права, апелюючи тим, що 24.01.2011 року начальником ВДВС Виноградівського РУЮ постанову про закінчення виконавчого провадження №9718666 від 28.11.2008 року скасовано та зобов»язано державного виконавця ВДВС Виноградівського РУЮ відновити виконавче провадження по виконанню ухвали господарського суду Закарпатської області від 17.07.2003 року по справі №2/117 щодо стягнення з ПСП «Нива»суми 13154,86 грн. та вжити всіх заходів щодо повного та всебічного виконання виконавчого документа.

Скаржник також покликається на порушення місцевим судом норм процесуального права, оскільки в спорах про стягнення збитків з органу виконавчої служби відповідачем також повинен бути територіальний орган Державного казначейства України.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить в її задоволенні відмовити, мотивуючи тим, що рішення судом першої інстанції прийняте з повним дослідженням матеріалів справи, матеріально і процесуально обґрунтоване.

Представник позивача зазначає, що неправомірними діями відповідач позбавив позивача законного права на отримання своїх коштів, чим спричинив збитки позивачу в розмірі недостягнутих коштів, що і стало підставою для їх стягнення в судовому порядку.

В судове засідання представники скаржника та третьої особи не з»явилися, хоча належним чином були повідомлені про час та місце судового засідання, що підтверджується повідомленнями про вручення ухвали суду, а тому суд вважає за можливе розгляд справи провести за наявними в справі документами про права і обов”язки сторін.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, який підтримав свої позиції, пояснення дав аналогічні, викладені в письмових поясненнях та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що рішенням господарського суду Закарпатської області 10.09.02 р. по справі №2/177 задоволено вимоги про стягнення з приватного сільськогосподарського підприємства "Нива" (90343, Закарпатська обл., Виноградівський р-н, с. Теково. вул. Дружби, 216. код ЄДРПОУ 01212945) на користь Закарпатського ОДП ДАК "Хліб України" 13154,86 грн. заборгованості.

Ухвалою господарського суду Закарпатської області від 16.01.08 р. по справі №2/177 проведено заміну стягувача - Закарпатське ОДП ДАК "Хліб України" на правонаступника - державне підприємство "Агентство з реструктуризації заборгованості підприємств агропромислового комплексу" (м.Київ, вул.Саксаганського 1. код ЄДРПОУ 32491316, р/р 37126001005044 УДК у Печерському районі ГУДКУ у м. Києві, код банку 820019).

На виконання вищезазначеної ухвали позивачем 08.02.08 р. направлено до відділу ДВС Виноградівського РУЮ заяву №46 про заміну стягувача у виконавчому провадженні.

У відповідь на направлений відповідачу запит від 13.07.09 р. №604 з проханням надати інформацію щодо заміни сторони у виконавчому провадженні та хід його виконання, позивач отримав лист №9867 від 28.07.09 р. про те, що борг стягнуто, а кошти перераховано Закарпатському ОДП ДАК “Хліб України”, що підтверджується платіжним дорученням №2002 від 02.10.08 р. на суму 13038.79 грн. та платіжним дорученням №2349 від 25.11.08 р. на суму 116.07 грн.

В зв'язку з виконанням судового рішення, заступником начальника відділу ДВС Виноградівського РУЮ 28.11.08 р. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження. Наведене свідчить про стягнення відповідачем спірних коштів неналежному стягувану, незважаючи на те, що на момент перерахування коштів, належним стягувачем був позивач, про що відповідача повідомлено у встановленому законом порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, 11.08.2009 р. позивач звернувся до відповідача з вимогою про перерахування коштів в добровільному порядку, яка була залишена без задоволення. Разом з тим, Закарпатським ОДП ДАК "Хліб України" частково повернуто кошти в сумі 6154,86 грн., які належать позивачу, що підтверджується банківськими виписками №ДП-000062 від 07.09.09 р. та №ДП - 000074 від 02.10.09 р. Таким чином, на даний момент сума боргу перед позивачем складає 7000 грн.

23.07.2010 р. позивачем подано скаргу №368 до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на дії посадових осіб відділу ДВС Виноградівського РУЮ, за результатами розгляду якої отримано лист від 27.08.10 р. №М-138/10-11/4054 Головного управління юстиції у Закарпатській області. Зі змісту листа випливає, що внаслідок халатності працівників відділу ДВС Виноградівського РУЮ кошти стягнуті з ПСП "Нива" перераховано неналежному стягувачу, чим порушено порядок виконання судового рішення, а кошти, які належать позивачу перераховано Закарпатському ОДП ДАК "Хліб України".

З наведених підстав позивач звернувся до суду із вимогою про стягнення з відповідача завданих в результаті порушення відповідачем цивільного права позивача збитків у розмірі 7000 грн., що складають розмір недостягнутої з боржника ПСП "Нива" заборгованості.

Статтею 22 Цивільного кодексу України передбачено відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди та визначено збитки як втрати, яких особа зазнала у зв’язку із знищенням або пошкодженням речі, а також втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

На спірні правовідносини, що виникли між сторонами поширюється дія ст.86 Закону України "Про виконавче провадження". Відповідно до ч.2 ст.86 Закону України "Про виконавче провадження", збитки, заподіяні державним виконавцем громадянам чи юридичним особам при здійсненні виконавчого провадження, підлягають відшкодуванню в порядку, передбаченому законом.

Спеціальний порядок відшкодування збитків, заподіяних державним виконавцем при здійсненні виконавчого провадження відсутній, загальні підстави притягнення до відповідальності за заподіяння шкоди визначені ст.1166 ЦК України.

Частиною 1 ст.1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Як вбачається з положень вказаної норми, підставою для настання цивільно-правової відповідальності за заподіяння шкоди є правопорушення, що включає в себе певні елементи: шкода; протиправність поведінки особи, яка заподіяла шкоду; причинний зв’язок між ними; вина. Відсутність хоча б одного елемента складу правопорушення виключає настання відповідальності, передбаченої ст. 1166 ЦК України.

До предмета доказування у справах про відшкодування шкоди, заподіяної державним виконавцем, належать факти неправомірних дій (бездіяльності) державного виконавця при виконанні вимог виконавчого документа, виникнення шкоди, причинного зв'язку між неправомірними діями (бездіяльністю) державного виконавця та виникненням шкоди, вини (у формі умислу або необережності).

Обов'язок довести неправомірні дії (бездіяльність)державного виконавця, виникнення шкоди та причинного зв'язку між ними, виходячи із загальних правил розподілу обов'язку доказування, покладається на позивача. Беручи участь у справі як відповідач, представник відділу державної виконавчої служби повинен довести відсутність вини у діях державного виконавця, якій вчиняв виконавчі дії, шляхом надання суду доказів, що спростовують позовні вимоги позивача.

Для доведення неправомірності дії або бездіяльності державного виконавця необхідне встановлення порушень законодавства про виконавче провадження, яке допустив державний виконавець. Доказом неправомірності може бути рішення суду (господарського суду про визнання винесених державним виконавцем постанов незаконними, що має преюдиціальне значення для справи про відшкодування збитків, а також інші докази оскарження незаконних дій державного виконавця.

Збитками, завданими у виконавчому провадженні необхідно вважати суми, які вказані у виконавчих документах, однак, не були реально стягнуті державним виконавцем.

Як встановлено судом вище та не заперечується відповідачем, факт неправомірних дій відповідача щодо недостягнення суми в розмірі 7000 грн. з боржника на користь позивача в даній справі підтверджується листом від 27.08.10 р. №М-138/10-11/4054 Головного управління юстиції у Закарпатській області та постановою начальника ВДВС Виноградівського РУЮ від 24.01.2011 року про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження №9718666 від 28.11.2008 року та зобов»язання державного виконавця ВДВС Виноградівського РУЮ відновити виконавче провадження по виконанню ухвали господарського суду Закарпатської області від 17.07.2003 року по справі №2/117 щодо стягнення з ПСП «Нива»суми 13154,86 грн. та вжити всіх заходів щодо повного та всебічного виконання виконавчого документа. Розмір заявлених до стягнення збитків підтверджується розміром недостягнутих коштів з ПСП «Нива»на користь позивача.

Таким чином, позивачем документально підтверджено наявність у нього права на стягнення з відповідача збитків у розмірі 7000 грн., заподіяних внаслідок неправомірних дій відділу ДВС Виноградівського РУЮ по перерахуванню коштів з ПСП "Нива" неналежному стягувану.

Разом з тим, суд першої інстанції з»ясувавши в повному об»ємі вищезазначене, допустив порушення норм процесуального права, коли не визначив в повному об»ємі кола осіб, яких необхідно залучати по спірних правовідносинах, оскільки належними відповідачами за позовами про відшкодування збитків, завданих діями державного виконавця, є відділ державної виконавчої служби, в якому працює державний виконавець, що повністю відповідає положенням цивільного права щодо відповідальності організації, за шкоду, заподіяну з вини її працівників під час виконання ними своїх трудових (службових) обов'язків, а також відповідні територіальні органи Державного казначейства України (п.21 постанови Пленуму ВСУ "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії, бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження"). Державний виконавець, який завдав шкоди, повинен притягуватися до участі у справі як третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача. У разі задоволення позову державна виконавча служба матиме право зворотної вимоги (регресу) до державного виконавця, винного у завданні шкоди.

Таким чином, незалучення відповідного місцевого органу Державного казначейства України в якості іншого відповідача у справі при прийнятті оскаржуваного рішення істотно зачіпає його права, а, відтак, перешкоджає правильному об’єктивному та всебічному вирішенню даного спору з врахуванням прав та охоронюваних законом інтересів всіх учасників спірних майнових правовідносин.

Відповідно до ч.1 ст.24 ГПК України господарський суд за наявністю достатніх підстав має право до прийняття рішення залучити за клопотанням сторони або за своєю ініціативою до участі в справі іншого відповідача.

Статтею 129 Конституції України визначено, що основними засадами судочинства є забезпечення, в тому числі, апеляційного оскарження рішення суду.

З аналізу наведених норм апеляційний суд приходить до висновку про те, що незалучення до участі у справі відповідачем територіального органу Державного казначейства України судом першої інстанції, позбавляє нового учасника процесу права на апеляційне оскарження прийнятого судового рішення, а відповідно можливість скористатися повним обсягом процесуальних прав, передбачених ГПК України для нього буде обмежена, що суперечить ст. 4-2 ГПК України.

Відповідно до п.3 ч.3 ст.104 ГПК України порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо: господарський суд прийняв рішення про права і обов'язки осіб, що не були залучені до участі у справі.

Таким чином, в задоволенні позовних вимог державного підприємства «Агентство з реструктуризації заборгованості підприємств агропромислового комплексу»до відділу Державної виконавчої служби Виноградівського районного управління юстиції про стягнення 7000 грн. збитків слід відмовити з процесуальних підстав, скасувавши рішення місцевого суду.

Водночас, апеляційний господарський суд звертає увагу позивача на те, що він не позбавлений права повторно у встановленому законом порядку звернутися з позовом до суду вірно визначивши суб’єктний склад учасників судового процесу.

Оскільки судом першої інстанції неповно з”ясовано обставини, що мають значення для справи та прийнято рішення з порушенням норм процесуального права, а тому воно підлягає скасуванню, а апеляційна скарга відповідача – задоволенню.

При скасуванні рішення суду проводиться новий розподіл судових витрат на підставі ст.49 ГПК України, а тому з позивача на користь скаржника належить стягнути понесені скаржником витрати в розмірі 42,5 грн. державного мита за апеляційне провадження.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, суд,

п о с т а н о в и в:

рішення господарського суду Закарпатської області від 26.01.2011 року в справі за номером 2/117- скасувати, а апеляційну скаргу відділу Державної виконавчої служби Виноградівського районного управління юстиції – задоволити.

В задоволенні позовних вимог державного підприємства «Агентство з реструктуризації заборгованості підприємств агропромислового комплексу»до відділу Державної виконавчої служби Виноградівського районного управління юстиції про стягнення 7000 грн. збитків відмовити.

Стягнути з державного підприємства «Агентство з реструктуризації заборгованості підприємств агропромислового комплексу»(м.Київ, вул.Саксаганського,1. код ЄДРПОУ 32491316, р/р 37126001005044 УДК у Печерському районі ГУДКУ у м.Києві, код банку 820019) на користь відділу Державної виконавчої служби Виноградівського районного управління юстиції (90100, м.Виноградів, вул.Миру,16, код ЄДРПОУ 34991720) 51 грн. державного мита за апеляційне провадження.

Наказ видати суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.

Головуючий -суддя: С.М.Бойко

Судді: Т.Б.Бонк

Р.І.Марко