Постанова № 14565280, 25.01.2011, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а-5146/10/1770

25 січня 2011 року 12год. 00хв. м. Рівне Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дудар О.М., за участю секретаря судового засідання Кривчук К.І., сторін та інших осіб, які беруть участь у справі:

представник позивача: Яковлєв Ю.В.,

представник відповідача: Оніщук В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства зобмеженою відповідальністю "ТРАНС-СЕРВІС-РІВНЕ"

доДержавної податкової інспекції у м.Рівне

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРАНС-СЕРВІС-РІВНЕ" звернулося з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м.Рівне про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20.10.2010р. №000822344/0/23-318.

Позов обґрунтований тим, що висновки, викладені відповідачем в акті перевірки, на підставі якого було прийнято оспорюване податкове повідомлення-рішення, не ґрунтуються на достовірних, обєктивних та належним чином встановлених і відображених у акті даних, суперечать вимогам чинного законодавства.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав повністю та пояснив суду, що за наслідками позапланової перевірки ТзОВ "ТРАНС-СЕРВІС-РІВНЕ" відповідачем складено акт від 08.10.2010р. №1517/1210/23-300/33214312, в якому вказано, що у звязку з порушенням п.1.8 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість" позивачем завищено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за червень 2010 року - на 10000,00грн., за липень 2010 року на 9667,00грн., за серпень 2010 року на 5050,00грн. На підставі вказаного акта перевірки ДПІ у м.Рівне прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.10.2010р. №000822344/0/23-318, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість всього у розмірі 24717,00грн., у т.ч.: за червень 2010 року - на 10000,00грн., за липень 2010 року на 9667,00грн., за серпень 2010 року на 5050,00грн. Висновки податкового органу, викладені в акті перевірки, і, відповідно, оспорюване податкове повідомлення-рішення є безпідставними та незаконними, оскільки позивачем виконано вимоги закону щодо бюджетного відшкодування з податку на додану вартість. По всіх господарських операціях, відображеним в акті перевірки, відповідачу було надано податкові накладні, оформлені відповідно до наказу ДПА України від 30.05.1997р. №166, всі контрагенти позивача є зареєстрованими платниками податку на додану вартість. Відсутність відповідей з інших податкових органів та порушення податкового законодавства контрагентами платника податку не може бути підставою для зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість. Висновок відповідача про те, що податок на додану вартість у вказаних сумах не було сплачено до бюджету не підтверджений жодним документом, а акт перевірки не містить покликань на первинні або інші документи, зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що достовірно підтверджують викладені порушення. Просив суд позов задовольнити у повному обсязі.

Державна податкова інспекція у м.Рівне адміністративний позов не визнала з підстав, викладених у письмових запереченнях.

У судовому засіданні представник відповідача надав пояснення, які є тотожними письмовим запереченням, зокрема пояснив суду, що позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими. Згідно із поданими ТзОВ "ТРАНС-СЕРВІС-РІВНЕ" податковими деклараціями за червень - серпень 2010 року та розрахунками суми бюджетного відшкодування, суми що підлягають бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку складали : у червні 2010 року 27111,00грн., у липні 2010 року 161453,00грн., у серпні 2010 року 24410,00грн. При проведенні позапланової перевірки позивача податковим органом встановлено, що підприємством сформовано податковий кредит по операціям з контрагентами, які не подали за відповідний звітний період податкові декларації з податку на додану вартість, зокрема з ТзОВ "Агрохімхолдинг" та ТзОВ "НКС "Торговий Дім Євростандарт". З системного аналізу норм Закону України "Про податок на додану вартість" вбачається, що цим нормативним актом встановлено тісний взаємозвязок між сплатою, надходженням до бюджету податку на додану вартість та відшкодуванням такого податку. При цьому, зазначені три етапи нерозривно повязані між собою: сплата податку, а потім включення відповідних сум до податкового кредиту з податку на додану вартість та відшкодування цього податку за рахунок коштів, що були сплачені у вигляді податку. Тобто, право на відшкодування виникає лише при фактичній надмірній сплаті податку на додану вартість, а не з самого факту існування зобовязання по сплаті податку на додану вартість в ціні товару. Таким чином, висновки ДПІ у м.Рівне, зроблені під час проведення перевірки ТзОВ "ТРАНС-СЕРВІС-РІВНЕ", про завищення позивачем суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за червень 2010 року - на 10000,00грн., за липень 2010 року на 9667,00грн., за серпень 2010 року на 5050,00грн. є обґрунтованими, а оспорюване податкове повідомлення-рішення правомірним. Просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, повно і всебічно зясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позов підлягає до задоволення повністю з огляду на наступне.

Судом встановлено, що з 28.09.2010р. по 04.10.2010р. Державною податковою інспекцією у м.Рівне було проведено позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНС-СЕРВІС-РІВНЕ" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на рахунок платника у банку за червень 2010 року, яке виникло за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось у період травень 2010 року, за липень 2010 року, яке виникло за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось у період червень 2010 року, за серпень 2010 року, яке виникло за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось у період липень 2010 року. За наслідками перевірки було складено акт від 08.10.2010р. №1571/1210/23-300/33214312 (а.а.с.7-28), у якому зафіксовано, зокрема порушення п.1.8 ст.1, п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997р. із змінами та доповненнями, в результаті чого ТзОВ "ТРАНС-СЕРВІС-РІВНЕ" завищено суму бюджетного відшкодування ПДВ за червень 2010р. на 10000,00грн., липень 2010р. на 9667,00грн. та за серпень 2010р. на 5050,00грн.

Не погодившись із висновками вказаного акта перевірки, ТзОВ "ТРАНС-СЕРВІС-РІВНЕ" було подано до ДПІ у м.Рівне заперечення (а.а.с.29-31).

Згідно з письмовою відповіддю від 15.10.2010р. №44759/23-329 заперечення позивача на акт перевірки від 08.10.2010р. №1517/1210/23-300/33214312 ДПІ у м.Рівне було відхилено (а.а.с.32-35).

На підставі акта перевірки від 08.10.2010р. №1517/1210/23-300/33214312 ДПІ у м.Рівне було прийнято податкове повідомлення-рішення форми "В1" від 20.10.2010р. №000822344/0/23-318, яким ТзОВ "ТРАНС-СЕРВІС-РІВНЕ" зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобовязань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 24717,00грн., у т.ч.: за червень 2010 року 10000,00грн., за липень 2010 року 9667,00грн., за серпень 2010 року 5050,00грн. (а.с.36).

Висновки податкового органу у акті перевірки від 08.10.2010р. №1517/1210/23-300/33214312 базуються на даних системи автоматизованого співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту, а також зроблені у звязку із відсутністю відповідей інших податкових інспекцій на запит ДПІ у м.Рівне щодо контрагентів позивача.

Так, згідно з актом перевірки, ТзОВ "ТРАНС-СЕРВІС-РІВНЕ" сформовано податковий кредит від контрагентів, якими не подано за відповідний період податкові декларації з податку на додану вартість, а саме:

-у травні 2010 року по ТзОВ "Агрохімхолдинг", від якого отримано у травні 2010 року дизельне паливо Л 0,2-62 на загальну суму 60000,00грн (у т.ч. ПДВ - 10000,00грн.) та суму ПДВ включено до складу податкового кредиту у травні 2010 року. За даними системи співставлення ТзОВ "Агрохімхолдинг" подано декларацію з податку на додану вартість за травень 2010 року до ДПІ у Печерському районі м.Києва, яку податковим органом не визнано як податкову звітність, а відповідно контрагентом не задекларовано податкові зобовязання з податку на додану вартість по взаєморозрахунках з ТзОВ "ТРАНС-СЕРВІС-РІВНЕ" за даною господарською операцією.

-у червні 2010 року по ТзОВ "НКС "Торговий Дім Євростандарт", від якого отримано у червні 2010 року дизельне паливо Е590 на загальну суму 58003,20грн. (у т.ч. ПДВ 9667,20грн.) та суму ПДВ включено до складу податкового кредиту у червні 2010року. За даними системи співставлення відсутня інформація про подану ТзОВ "НКС "Торговий Дім Євростандарт" декларацію з податку на додану вартість за червень 2010 року, відповідно цим контрагентом не задекларовано податкові зобовязання з податку на додану вартість по взаєморозрахунках з ТзОВ "ТРАНС-СЕРВІС-РІВНЕ" за даною господарською операцією.

-у липні 2010 року - по ТзОВ "НКС "Торговий Дім Євростандарт", від якого отримано у липні 2010 року дизельне паливо Е590 на загальну суму 30300,00грн. (у т.ч. ПДВ 5050,00грн.) та суму ПДВ включено до складу податкового кредиту у липні 2010року. За даними системи співставлення відсутня інформація про подану ТзОВ "НКС "Торговий Дім Євростандарт" декларацію з податку на додану вартість за липень 2010 року, відповідно цим контрагентом не задекларовано податкові зобовязання з податку на додану вартість по взаєморозрахунках з ТзОВ "ТРАНС-СЕРВІС-РІВНЕ" за даною господарською операцією.

У звязку з цим відповідачем зроблено висновок про завищення позивачем суми бюджетного відшкодування у вищеобумовлених розмірах.

Суд не погоджується з висновками податкового органу та вважає їх такими, що суперечать нормам чинного законодавства, зважаючи на таке.

Згідно з п.1.8 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. №168/97-ВР, чинного на момент виникнення та існування спірних правовідносин, (далі Закон №168/97-ВР), бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у звязку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

При цьому слід враховувати, що відповідно до пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону №168/97-ВР сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобовязання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При відємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до абз."а" пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону №168/97-ВР якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має відємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого відємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Зважаючи на похідний характер бюджетного відшкодування від правомірності формування платником податків податкового кредиту, при перевірці правильності його визначення слід враховувати вимоги пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону №168/97-ВР, згідно з якими податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у звязку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону №168/97-ВР визначено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Як вбачається з матеріалів справи, сума бюджетного відшкодування за травень, червень та липень 2010 року позивачем сформована на підставі фактичної сплати податку на додану вартість у сумі коштів постачальникам за дизельне паливо у ці періоди.

Так, у травні 2010 року ТзОВ "ТРАНС-СЕРВІС-РІВНЕ" отримано від ТзОВ "Агрохімхолдинг" дизельне паливо Л 0,2-62 на загальну суму 60000,00грн (у т.ч. ПДВ - 10000,00грн.), у червні 2010 року від ТзОВ "НКС "Торговий Дім Євростандарт" дизельне паливо Е590 на загальну суму 58003,20грн. (у т.ч. ПДВ 9667,20грн.), у липні 2010 року від ТзОВ "НКС "Торговий Дім Євростандарт" дизельне паливо Е590 на загальну суму 30300,00грн. (у т.ч. ПДВ 5050,00грн.).

Розрахунки з вказаними контрагентами позивачем проведено у безготівковій формі у повному обсязі.

Вчинення господарських операцій ТзОВ "ТРАНС-СЕРВІС-РІВНЕ" з ТзОВ "Агрохімхолдинг" та ТзОВ "НКС "Торговий Дім Євростандарт" не заперечується посадовими особами ДПІ у м.Рівне під час проведення документальної перевірки та підтверджується наявними в матеріалах справи копіями наступних документів: акту прийому передачі товарно-матеріальних цінностей від 19.05.2010р. №19-05/10-1 (а.а.с.81), податкових накладних від 19.05.2010р. №13, від 10.06.2010р. №461, від 30.07.2010р. №598 (а.а.с.82, 109, 135), платіжних доручень від 19.05.2010р. №337, від 21.05.2010р. №346, від 10.06.2010р. №387, від 30.07.2010р. №1492 (а.а.с.83, 84, 110, 136), видаткових накладних від 11.06.2010р. №РН-0000423, від 30.07.2010р. №РН-0000541 (а.а.с.107, 133), товарно-транспортних накладних від 09.06.2010р. №308, від 30.07.2010р. №1472 (а.а.с.108, 134), реєстру отриманих та виданих податкових накладних (а.а.с.101-106, 127-132, 149-155), договору поставки від 09.06.2010р. №158 (а.а.с.156-158), договору купівлі-продажу нафтопродуктів від 19.05.2010р. №19-05/10-1.

Досліджені в ході судового розгляду справи податкові накладні, виписані для позивача ТзОВ "Агрохімхолдинг" та ТзОВ "НКС "Торговий Дім Євростандарт", складені відповідно до вимог пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону №168/97-ВР, містять усі обовязкові реквізити та видані особами, зареєстрованими як платники податку на додану вартість, підтвердженням чого є акт перевірки, обумовлені податкові накладні, відомості з офіційного сайту Державної податкової адміністрації України www.sta.gov.ua (що діє відповідно до пункту 35 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01.03.2000р. №79).

Ні у акті перевірки від 08.10.2010р. №1517/1210/23-300/33214312, ні у ході судового розгляду справи відповідачем не надано доказів скасування реєстрації платниками податку на додану вартість контрагентів позивача.

Таким чином, позивач правомірно включив до складу податкового кредиту податку на додану вартість за червень, липень та серпень 2010 року оспорювані суми.

Відсутність відповідей з інших податкових органів та порушення податкового законодавства контрагентами платника податку, якщо таке й мало місце, не можуть бути підставою для зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, оскільки це суперечить чинному законодавству.

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання зі сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження суми свого податкового кредиту.

Відповідно до пп.7.7.10 п.7.10 ст.7 Закону №168/97-ВР джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі бюджетного боргу) є загальні доходи Державного бюджету України. Забороняється обумовлювати або обмежувати виплату бюджетного відшкодування наявністю або відсутністю доходів, отриманих від цього податку в окремих регіонах України.

Крім того, відповідно до п.1.7, п.2.3.2, п.2.3.4 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України N327 від 10.08.2005р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.2005р. за N925/11205, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів. При цьому, за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства, необхідно зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення. Не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючих, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків щодо суб'єкта господарювання.

Всупереч цьому, в акті перевірки, на підставі якого відповідачем винесено спірне податкове повідомлення-рішення, відсутні посилання на первинні або інші документи бухгалтерського та податкового обліку, що достовірно підтверджують факти порушень ТзОВ "ТРАНС-СЕРВІС-РІВНЕ" податкового законодавства, проте такий акт містить припущення щодо ненадходження до бюджету податку на додану вартість від контрагентів позивача.

Згідно з ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд приходить до висновку, що ДПІ у м.Рівне не доведено правомірності прийняття податкового повідомлення-рішення від 20.10.2010р. №000822344/0/23-318 про зменшення ТзОВ "ТРАНС-СЕРВІС-РІВНЕ" суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 24717,00грн., а тому адміністративний позов підлягає до задоволення.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Рівне від 20.10.2010р. №000822344/0/23-318.

Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНС-СЕРВІС-РІВНЕ" судовий збір у сумі 3 (три) грн. 40 коп.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Дудар О.М.