Ухвала суду № 1454569, 06.12.2007, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

№ К-10202/06

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2007 року                                                                                      м. Київ

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.,

суддів: Бившевої Л.І., Костенка М.І., Маринчак Н.Є., Шипуліної Т.М.

при секретарі                                Гончаренку Р.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Володимирецької об’єднаної державної податкової інспекції Рівненської області

на постановуЛьвівського апеляційного господарського судувід 08.06.2005 р.

у справі№ 3/224 господарського суду Рівненської області

за позовомдержавного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відособленого підрозділу «Рівненська атомна електрична станція»

до Володимирецької об’єднаної державної податкової інспекції Рівненської області

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Рівненської області від 11.03.2005р., залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 08.06.2005р., позов задоволено: визнано недійсним податкове повідомлення - рішення Володимирецької ОДПІ від17.06.2003р. № 0000391530/0 про зобов’язання позивача сплатити штраф, накладений на підставі підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у розмірі 2737000,00 грн. за затримку на 183 дні сплати авансового внеску з податку на прибуток за квітень 2002 року.

Судові рішення вмотивовані тим, що санкції за порушення відособленим підрозділом «Рівненська атомна електрична станція» ДП НАЕК «Енергоатом» строку сплати авансового внеску з податку на прибуток у розмірі 5474000,00 грн. за квітень 2002 року, встановленого підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» для сплати суми податкового зобов‘язання , зазначеної платником податку у поданій ним податковій декларації, застосовані до позивача спірним податковим повідомленням-рішенням 17 червня 2003 року, тоді як ухвалою господарського суду м. Києва від 07.02.2003р. порушено провадження у справі про банкрутство ДП НАЕК «Енергоатом» та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів стосовно виконання боржником грошових зобов‘язань та зобов‘язань щодо сплати податків і зборів /обов‘язкових платежів/, строк виконання яких настав до дня введення мораторію, дія якого припинилася  лише 29 жовтня 2003 року у зв‘язку з припиненням провадження у справі про банкрутство названого підприємства, а відтак накладення на позивача штрафних санкцій під час дії мораторію не відповідає пункту 4 статті 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

В касаційній скарзі Володимирецька ОДПІ просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції, якою рішення господарського суду першої інстанції залишено без змін, та прийняти нове рішення про відмову в позові, посилаючись на порушення апеляційним судом статей 11, 12, 43 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Актом про результати перевірки своєчасності сплати податку на прибуток за квітень 2002 року ДП НАЕК «Енергоатом» в особі Рівненської АЕС від 12.06.2003р. № 18/15-135/05425046 встановлено, а позивачем не спростовано, що авансовий внесок з податку на прибуток у розмірі 5474000,00 грн., зазначений у повідомленні про результати сплати авансового внеску з податку на прибуток за квітень 2002 року, по строку сплати 30 травня 2002 року фактично сплачений ним з 30 жовтня по 29 листопада 2002 року.

Судом встановлено, що відносно НАЕК «Енергоатом» господарським судом м. Києва порушувалось провадження у справі про банкрутство та вводився мораторій: 12.03.2002р. /справа припинена 17.05.2002р./; 21.05.2002р. /справа припинена 11.10.2002р/; 11.10.2002р. /справа припинена 06.02.2003р./; 07.02.2002р. /справа припинена 29.10.2003р./; 02.12.2003р.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» мораторій на задоволення вимог кредиторів – це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Положення статті 12 зазначеного Закону, яка встановлює, зокрема заборону нараховувати протягом дії мораторію неустойку /штраф, пеню/, інші фінансові /економічні/ санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) стосується вимог, зобов’язань, які підпадають під поняття мораторію. Таким чином, це положення слід застосовувати у контексті зі статтею 1 цього Закону, якою дано визначення мораторію.

Системний аналіз змісту вищезазначених правових норм дає підстави для висновку, що мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов’язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), які виникли після дати введення мораторію, а отже і не припиняє заходів, спрямованих на їх забезпечення.

З огляду на це суди першої та апеляційної інстанцій помилково вважали, що визначення відособленому підрозділу «Рівненська атомна електрична станція» ДП НАЕК «Енергоатом» суми податкового зобов’язання із штрафу згідно спірного податкового повідомлення-рішення не відповідає статтям 1 та 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», оскільки штраф застосований до Рівненської АЕС на підставі підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» за сплату з порушенням встановленого цим Законом граничного строку сплати авансового внеску з податку на прибуток за квітень 2002 року, тобто зобов’язання, що виникло після дати введення мораторію.

Разом з тим, відповідальність, встановлена підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», може бути застосована до платників податків у випадку несплати ними узгодженої суми податкового зобов‘язання протягом граничних строків, визначених цим Законом.

За змістом пункту 1.11 статті 1 та статті 5 зазначеного Закону під самостійним узгодженням податкового зобов‘язання розуміється подання платником податку у строки, встановлені законодавством, до податкового органу документу /податкової декларації, розрахунку/, на підставі якого здійснюється нарахування та /або сплата податку/збору.

Підпунктом 11.1 статті 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в редакції Закону до внесення змін Законом України від 24.12.2002 р. N 349-IV встановлено, що для цілей цього Закону використовуються такі податкові періоди: квартал, півріччя, три квартали, рік.

Згідно з пунктом 16.7 статті 16 цього Закону в зазначеній редакції протягом звітного (податкового) кварталу платники податку, за винятком нерезидентів та виробників сільськогосподарської продукції, сплачують до бюджету за перший та другий місяць такого кварталу авансові внески податку на прибуток, визначені згідно з пунктом 16.3 цієї статті наростаючим підсумком з початку року; авансові внески сплачуються до бюджету за підсумками першого та другого місяців звітного (податкового) кварталу до 20 числа другого і третього місяця такого кварталу відповідно; розрахунки авансових внесків здійснюються платником податку самостійно, без подання декларації про прибуток; повідомлення про результати таких розрахунків надсилається податковому органу в терміни, передбачені для сплати авансових внесків; штрафні санкції за відхилення розмірів сплачених авансових внесків від розмірів внесків, перерахованих за результатами звітного кварталу, не застосовуються.

З огляду на викладене, самостійно узгодженим платником податків податковим зобов‘язанням з податку на прибуток може бути лише те зобов‘язання, яке визначається ним у податкових деклараціях за квартал, півріччя, три квартали, рік, а відтак і строк сплати, встановлений підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», відраховується від граничного строку подання податкової декларації за певний базовий податковий період. В свою чергу розрахунки авансових внесків з податку на прибуток включаються до даних податкової декларації з податку на прибуток за такий базовий податковий період.

При відсутності податкового зобов’язання на суму 5474000,00 грн. застосування до позивача контролюючим органом штрафних санкцій у розмірі 50 % від зазначеної суми на підставі підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» є неправомірним, а відтак податкове повідомлення –рішення Володимирецької ОДПІ від17.06.2003р. № 0000391530/0 підлягає визнанню недійсним з наведених вище підстав.

Оскільки висновок судів про задоволення позову є правильним безвідносно від мотивів обґрунтування такого висновку, постановлені у справі судові рішення підлягають залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 220, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Володимирецької об’єднаної державної податкової інспекції Рівненської області залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного господарського суду від 08.06.2005р. – без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий                                            підпис                                     Усенко Є.А.

Судді                                                            підпис                                    Бившева Л.І.

                                                                       підпис                                    Костенко М.І.

                                                                       підпис                                    Маринчак Н.Є.

                                                                       підпис                                    Шипуліна Т.М.