Ухвала суду № 1454529, 14.01.2008, Харківський апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2008 року колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду в складі :

Головуючого судді Сіренко О.І.

Суддів Григорова А.М.

Мельнікової Л.В.

За участю секретаря Спесивцевої О.В.

Розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Харкові апеляційну скаргу Прокуратури Полтавської області та апеляційну скаргу Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції Полтавської області на постанову господарського суду Полтавської області від 20 липня 2007 року по справі за адміністративним позовом Холдингової компанії «АвтоКрАз» у формі відкритого акціонерного товариства до Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції Полтавської області про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 25.01.2007 року № 0000032302/0/8 і № 0000042302/0/158, № 0000032302/1/58 і № 0000042302/1/824 від 10.04.2007 року, колегія суддів -

ВСТАНОВИЛА:

25 квітня 2007 року холдингова компанія «АвтоКрАз» у формі відкритого акціонерного товариства звернулася в суд з позовом до Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції Полтавської області, в якому просила визнати нечинними податкові повідомлення-рішення від 25.01.2007 року № 0000032302/0/8 про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ позивачу на суму 21 606 336 грн. і нарахування штрафної санкції в сумі 8 424 232 грн. і № 0000042302/0/158 про визначення для позивача податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 57 463 673 грн., в тому числі за основним платежем 38 309 115 грн. і 19 154 558 грн. штрафна санкція. Крім того, позивач подав заяву про уточнення позову та просив визнати нечинними також повторні податкові повідомлення-рішення КОДПІ від 10.04.2007 року № 0000032302/1/58 і № 0000042302/1/824, прийнятих згідно рішення відповідача № 10025/10/25-010 від 10.04.2007р. за результатами розгляду первинної скарги позивача.

Позивач в судовому засіданні і в поясненнях по справі на задоволенні позову наполягав, посилаючись на неправомірність і безпідставність винесення відповідачем вказаних податкових повідомлень - рішень.

Представник відповідача в судовому засіданні та запереченнях, позов не визнав, вказавши, що в ході позапланової перевірки позивача за період з квітня по жовтень 2006 року було встановлено, що останнім згідно відповідних договорів було здійснено попередню оплату продукції на банківські рахунки ВАТ «ЗТФ КрАЗ» та ТОВ «Енергоконтракт». На суму отриманої оплати вищезазначеними підприємствами були виписані податкові накладні, з зазначенням в графі 2, що продукція відвантажена в день виписки податкових накладних, але фактично в ході перевірки відповідачем встановлено, що видаткові накладні на отримання продукції відсутні, тобто продукція не відвантажувалась.

Крім того, відповідач вважає, що позивачем порушено п.п. 7.2.1, п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкові накладні не оформлені належним чином, без зазначення в них в графі 3 «Номенклатура поставки товарів (послуг) продавця» відомостей про те, що проведена оплата є попередньою. Позивачем, на думку відповідача , порушено п.п. 7.4.3. п. 7.4. ст. 7 та п.п. 7.2.1. п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкові накладні не оформлені належним чином, без зазначення в них в графі 3 «Номенклатура поставки товарів (послуг) продавця» відомостей про те, що проведена оплата є попередньою. Також відповідач вважає, що позивачем порушено п.п. 7.4.3, п. 7.4 ст. 7 та п.п.7.2.1, п.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» і податковий кредит позивача за період з квітня по вересень 2006р. не підтверджується на загальну суму 57626282 грн. Крім того, в порушення п.п. 7.2.1. п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» позивачем в період з квітня по жовтень 2006р завищено заявлену суму бюджетного відшкодування всього на суму 21 606 336 грн.

Представник прокуратури Полтавської області підтримав вказані заперечення відповідача на позовні вимоги позивача і також просив суд у позові відмовити.

20 липня 2007 року постановою господарського суду Полтавської області задоволений позов Холдингової компанії «АвтоКрАз» у формі відкритого акціонерного товариства до Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції Полтавської області. Визнано нечинними податкові повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ від 25.01.2007 року № 0000032302/0/8 та № 0000032302/1/58 від 10.04.2007 року про зменшення Холдинговій компанії «АвтоКраз» у формі відкритого акціонерного товариства суми бюджетного відшкодування з ПДВ на суму 21606336 грн. і нарахування штрафної санкції в сумі 8424232 грн. Визнано нечинними податкові повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ від 25.01.2007 року № 0000042302/0/158 та від 10.04.2007 року № 0000042302/1/824 про визначення для Холдинговій компанії «АвтоКраз» у формі відкритого акціонерного товариства податкових зобовязань з податку на додану вартість в сумі 57463673 грн., в тому числі за основним платежем 38309115 грн. і 19154558 грн. штрафної санкції. Стягнуто з державного бюджету на користь Холдингової компанії «АвтоКраз» у формі відкритого акціонерного товариства 3, 40 грн. судових витрат.

В апеляційній скарзі Прокуратура Полтавської області просить скасувати постанову суду першої інстанції, оскільки вважає вказану постанову суду незаконною, такою, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просить ухвалити нову постанову, якою відмовити Холдинговій компанії «АвтоКрАз» у формі відкритого акціонерного товариства в задоволенні позову.

В апеляційній скарзі Кременчуцька обєднана державна податкова інспекція Полтавської області просить також скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову постанову, якою відмовити Холдинговій компанії «АвтоКрАз» у формі відкритого акціонерного товариства в задоволенні позову. При цьому посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, зокрема п.п. 7.2.1, п.п. 7.2.3, п. 7.2 п.п. 7.4.5, п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про ПДВ».

В запереченнях на апеляційну скаргу Холдингова компанія «АвтоКрАз» у формі відкритого акціонерного товариства просить постанову господарського суду Полтавської області від 20 липня 2007 року залишити без змін, а апеляційні скарги Прокуратури Полтавської області та Кременчуцької ОДПІ Полтавської області без задоволення.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, заперечень на них, приходить до висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав : Задовольняючи позов Холдингової компанії «АвтоКрАЗ» у формі відкритого акціонерного товариства суд першої інстанції виходив з того, що позивач зареєстрований Кременчуцькою ОДПІ Полтавської області та згідноСвідоцтва N 23551465 від 15.11.2001р. є платником податку на додану вартість.

Кременчуцькою ОДПІ Полтавської області проведено позапланову перевірку позивача та на підставі Акту перевірки № 28/23-312/05808735 від 19.01.2007р. винесено податкові повідомлення-рішення за № 0000042302/0/158 про визначення останньому податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 57 463 673 грн., в тому числі за основним платежем 38 309 115 грн. і 19 154 558 грн. штрафна санкція, та рішення за № 0000032302/0/8 про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ на суму 21 606 336 грн. і нарахування штрафної санкції в сумі 8 424 232 грн., за віднесення сум ПДВ до податкового кредиту, не підтверджених належним чином оформлених податковими накладними, у зв'язку з неправильним визначенням першої з подій дати виникнення податкового кредиту з ПДВ при здійсненні протягом квітня - жовтня 2006 року господарських операцій з купівлі товарно-матеріальних цінностей для виготовлення вантажних автомобілів. Крім того, зменшено бюджетне відшкодування ПДВ згідно податкових накладних, виписані ВАТ «ЗТФ КРАЗ» на комісійну винагороду у зв'язку з виконанням договорів комісії.

Згідно Акту перевірки № 28/23-312/05808735 від 19.01.2007 р. позивачем завищено суму бюджетного відшкодування ПДВ на 21 606 336 грн. за господарськими операціями з придбання металопродукції у ВАТ «ЗТФ КрАЗ» і ТОВ «Енергоконтракт» та надання ВАТ «ЗТФ КрАЗ» послуг по виконанню договорів комісії.

Фактично, за договорами комісії між ХК «АвтоКрАЗ» (комітент) і ВАТ «ЗТФ КРАЗ» (комісіонер) на постачання автомобілів КРАЗ і комплектів гарантійних запчастин до них були оформлені первинні документи: меморіальні валютні ордери, вантажно-митні декларації, інвойси, залізничні накладні, звіти комісіонера, що підтверджують факт виконання ВАТ «ЗТФ КРАЗ» договорів комісії №05090/08-01 від 26.12.2006 р. (податкова накладна № 47 від 18.04.06 р.), № 060161/08-01 від 22.02.2006 р. (податкові накладні № 35 від 27.03.06 р., № 69 від 28.04.06 р., № 68 від 28.04.06 р.), № 05098/08-01 від 28.12.2005 р. (податкові накладні №71 від 04.05.06 р. № 98 від 20.06.06 р.).

Згідно Акту перевірки № 28/23-312/05808735 від 19.01.2007р за період з квітня по жовтень 2006 року відповідачем було встановлено, що позивачем згідно відповідних договорів було здійснено попередню оплату продукції на банківські рахунки ВАТ «ЗТФ КрАЗ» та ТОВ «Енергоконтракт». На суму отриманої оплати вищезазначеними підприємствами були виписані податкові накладні без зазначення в їх графі 3 відомостей про те, що проведена оплата є попередньою, що є порушенням п.п. 7.4.3. п. 7.4. ст. 7 та п.п. 7.2.1. и. 7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» і податковий кредит позивача за період з квітня по вересень 2006р. не підтверджується на загальну суму 57626282 грн.

Судом також було встановлено, що позивачем з ВАТ «Зовнішньоторговельна фірма КрАЗ» були укладені договори № 06025/04-03 від 21.04.2006 р. та № 565 Ри від 15.06.2006р. купівлі-продажу товарно-матеріальних цінностей, умови яких передбачали здійснення попередньої оплати товарів. На виконання умов зазначених договорів позивач перераховував попередню оплату на загальну суму 333083079 грн., в тому числі ПДВ на суму 55513846.49 грн.

Суд дійшов до висновку, що відповідачем не підтверджений податковий кредит позивача на суму 29 289 430,83 грн. по податкових накладних, що виписані ВАТ «Зовнішньоторговельна фірма КрАЗ» при отриманні попередньої оплати по договору № 06025/04-03 від 21.04.2006 р. та по договору № 565 Ри від 15.06.2006р. - на суму 26 224 415,66 грн.

Право позивача на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту підтверджено наданими податковими накладними, виданими ВАТ «Зовнішньоторговельна фірма КрАЗ» у встановленому законом порядку. Вищезазначена сума ПДВ відображена в реєстрах отриманих податкових накладних за відповідний період, зданих відповідачу з податковими деклараціями по ПДВ за відповідні місяці.

У зв'язку з частковим поверненням від ВАТ «Зовнішньоторговельна фірма КрАЗ» на рахунок ХК «АвтоКрАЗ» раніше проведеної попередньої оплати, від постачальника були отримані розрахунки коригувань до раніше отриманих податкових накладних.

Відповідно до визначень, наданих Законом щодо визначення дати виникнення податкових зобов'язань, на дату надходження авансового платежу у продавця повинні були виникати податкові зобов'язання з ПДВ.

Виходячи з вищевикладеного та враховуючи те, що фактичної поставки товару не відбулося, на дату повернення продавцем коштів, раніше отриманих від покупця як попередня оплата за товар, продавець повинен зменшити нараховану по цій операції суму податкових зобов'язань з ПДВ за умови, якщо покупець одночасно зменшить відповідну суму податкового кредиту, що було виконано позивачем згідно розрахунків коригування показників податкових накладних.

Відповідач не заперечував проти права позивача на податковий кредит у звязку з придбанням вищезазначених товарно-матеріальних цінностей, та вважає, що сплачені позивачем суми податку на додану вартість можуть бути включенідо складу податкового кредиту лише після фактичного отримання товару.

Доводи відповідача як суді першої інстанції так і в апеляційному суді щодо неможливості включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених позивачем у зв'язку з придбанням товарів, вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва, до їх фактичної поставки судом небули взяті до уваги, оскільки ці доводи спростовуються нормами ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Суд першої інстанції правомірно не взяв до уваги посилання відповідача про необхідність застосування ст. 334 ЦК України про перехід права власності на товар, тому що зазначена правова норма не підлягає застосуванню, у зв'язку з тим, що відповідно до вимог ч. 2. ст. 1 ЦК України до податкових відносин цивільне законодавство не застосовується.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають діючому податковому законодавству.

Відповідно до вимог пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України від 03.04.97 N 168 "Про податок на додану вартість" - платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками:

- порядковий номер податкової накладної;

- дату виписування податкової накладної;

- повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

- податковий номер платника податку (продавця та покупця);

- місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

- опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм);

- повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача;

- ціну поставки без врахування податку;

- ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; -загальну суму коштів, що підлягають сплаті, з урахуванням податку. Наказом ДПАУ від 30 травня 1997 р. № 165 затверджено «Порядок заповнення податкової накладної», відповідно до п.п. 12.1. п. 12 якого передбачено вказівка в графі 2 податкової накладної дати виникнення податкового зобов'язання у продавця, тобто здійснення будь-якої з подій, що відбулася раніше, відповідно до вимог пункту 7.3 «Дата виникнення податкових зобов'язань» ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість». В примітці до затвердженого бланка податкової накладної, відмічено, що в графі 2 проставляється дата оплати, яка ставиться у разі попередньої оплати постачання, на яку виписується податкова накладна.

Позивачем були надані податкові накладні, виписані ЗАТ «ВТФ КрАЗ» та ТОВ «Енергоконтракт» на користь позивача, які відповідають вимогам пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Відповідно до підп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 вищезазначеного закону податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця. При цьому згідно підп. 7.3.1 вказаної статті датою виникнення податкових зобов'язань по поставці товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

З урахуванням цього податкова накладна повинна бути виписана продавцем у момент виникнення податкових зобовязань, тобто в день оплати або в день відвантаження товарів, оформлення документа, що засвідчує факт виконання послуг (залежно від того, яка подія відбулася раніше).

У разі, якщо покупцем були повернені постачальнику вилучені грошові кошти або ж повернені відвантажені раніше товари, суми податкового зобовязання постачальником повинні бути скориговані. У випадку здійснення коригування сум податкових зобовязань постачальник товарів (послуг) виписує розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної за формою відповідно додатку 2 до податкової накладної.

Вказаний розрахунок коригування складається в момент зміни податкових зобовязань, тобто в день повернення грошових коштів або в день повернення товарів (залежно від того, яка подія відбулася раніше).

Таким чином, у разі зміни податкових зобовязань продавця у звязку з поверненням йому покупцем грошових коштів за товари (послуги) або поверненням товарів розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної виписується в день здійснення такого повернення, незалежно від того, здійснюється така операція в тому ж звітному періоді, в якому була виписана податкова накладна, або в іншому.

Відповідно до вимог п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій : або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків.; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податків товарів (робіт, послуг).

Враховуючи дані обставини, суд першої інстанції дійшов до висновку, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 71 КАС України відповідач не довів правомірність своїх податкових повідомлень рішень прийнятих за результатами перевірки ХК «АвтоКрАз» у формі ВАТ та задовольнив позов.

Крім того, колегія суддів зазначає, що відповідно до вимог ст.. 2 КАС України у справах , щодо оскарження рішень суб»єктів владних повноважень, необхідно перевіряти обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення воно прийнято.

В обґрунтування правомірності оскаржених рішень, суб»єкт владних повноважень посилається лише на формальні порушення, які на його думку мали місце при оформленні податкових накладних. Ці обґрунтування не відповідають закону, про що зазначено вище. Колегія суддів зазначає, що будь яких заперечень щодо фактичних обставин господарської діяльності позивача встановлених судом першої інстанції апелянти не надають.

Неправомірність укладених угод між позивачем та його контрагентом, щодо яких проведені нарахування ДПІ та прокурором не оспорюються, та не обґрунтовуються. Ці обставини не були підставою для прийняття оскаржуваних рішень. Будь яких обґрунтувань щодо висновків суду відповідно-того, що при виникненні у позивача податкового кредиту у його контрагента виникають податкові зобов»язання не надано. Тому висновок суду відповідає Закону України «Про податок на додану вартість».

ДПІ в ході перевірки не встановлює та не обґрунтовує свої вимоги правомірністю прийнятого рішення, неправомірними діями позивача щодо проведення попередньої оплати, отримання чи не отримання товару, поверненням коштів.

Неправомірність наведених дій в ході перевірки не обґрунтовувалась та не була підставою для прийняття оскаржуваних рішень.

Таким чином, обставини по яких прийнято оскаржуване податкове повідомлення- рішення і які встановлені в ході перевірки не є такими, що дають підстави для здійснення нарахувань, проведених ДПІ.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Прокуратури Полтавської області та апеляційну скаргу Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції Полтавської області залишити без задоволення

Постанову господарського суду Полтавської області від 20 липня 2007 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно, та може бути оскаржена протягом одного місяця з дня проголошення ухвали в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 20 січня 2008 року.

Головуючий підпис Сіренко О.І.

Судді підпис Мельнікова Л.В.

підпис Григоров А.М.

ВІРНО: СУДДЯ: