Ухвала суду № 1454514, 10.12.2007, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ    АПЕЛЯЦІЙНИЙ    АДМІНІСТРАТИВНИЙ    СУД

Головуючий першої інст. Станько Л.Л.                                                                                Рядок статзвіту №23

Господарський суд Львівської обл.                                                                                         Справа  № 22-а-2322/07

          Доповідач: Обрізко І.М.    

У  Х  В  А  Л  А

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

10 грудня 2007 року                                                                                                  м. Львів

Обрізко І.М.,

Онишкевича Т.В.,

Яворського І.О.

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого                                                                            

суддів:                                                                                 

за участю секретаря – Гідей К.М.

представника позивача - Пущало Ф.О., представника відповідача - Лесь І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дрогобицькому районі на постанову господарського суду Львівської області від 16 травня 2007 року по адміністративній справі №5/628-13/93А за позовом ЗАТ ТЕК «Західукртранс» до Державної податкової інспекції у Дрогобицькому районі про визнання недійсними податкових повідомлень - рішень,-

в с т а н о в и л а :

ЗАТ ТЕК «Західукртранс» звернулось до місцевого суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення за № 0004322301/0 від 20.11.2006 року та №0000302301/0 від 13.02.2007 року. Вимоги мотивовано тим, що відповідач при проведенні перевірок прийшов до неправильного висновку стосовно порушення позивачем вимог пп. 7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», позаяк бюджетному відшкодуванню підлягає частина від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій утримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг). При визначенні розміру податкового кредиту позивач керувався виключно первинними документами. Оскільки нарахування податкового кредиту здійснювалось по оплачених та отриманих матеріальних цінностях у попередніх звітних періодах, тому позивач має право на бюджетне відшкодування, а тому спірні податкові повідомлення-рішення винесені неправомірно та підлягають скасуванню.

Постановою господарського суду Львівської області від 16 травня 2007 року позов задоволено. Суд виходив з того, що незалежно від періоду, в якому відбулась фактична сплата податку, залишок від'ємного значення податку після бюджетного відшкодування, включений до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, підлягає бюджетному відшкодуванню в послідуючих звітних періодах у разі проведення розрахунків за товари в частині від'ємного значення податку.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням Державна податкова інспекція у Дрогобицькому районі подала  апеляційну скаргу з якої із-за порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідності висновків суду обставинам справи, просить його скасувати та постановити рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні його позовних вимог.

Покликання маються на те, що позивач фактично не здійснив у липні 2006 року сплату постачальникам ПДВ в розмірі 56774, 00 грн. та в листопаді 2006 року - 164897, 77 грн., тому дані суми втратили статус бюджетного відшкодування.

Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає її залишити без задоволення.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що в період з 30.10.2006 по 07.11.2006 рік та з 29.01.2007 по 02.02.2007 рік, працівниками ДПІ у Дрогобицькому районі проведено позапланові документальні виїзні перевірки фінансово-господарської діяльності ЗАТ ТЕК «Західукртранс» з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість за серпень та грудень місяці 2006 року. Складено акти від 10.11.2006 року за № 492/23-4/13825481 та від 07.02.2007 року за № 82/23-4/13825481, на підставі яких прийнято оспорюванні податкові повідомлення-рішення про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 56774,00 грн. від 20.11.2006 року №0004322301/0 та 164898,00 грн. від 13.02.2007 року № 0000302301/0.

Державна податкова інспекція у Дрогобицькому районі вважає, що суми бюджетного відшкодування, заявлені позивачем в податкових деклараціях по податку на додану вартість за серпень та грудень 2006 року частково не відповідають сумам встановленим документальною перевіркою та відповідно, підлягають зменшенню у вище означених розмірах.

Місцевий суд провівши аналіз правових норм Закону України «Про податок на додану вартість» прийшов до вірного висновку, що законодавцем чітко не передбачено право платника податків на отримання бюджетного відшкодування, в частині фактично сплаченого постачальникам товарів, лише за період, що передує звітному. Попереднім, для звітного, вважається будь-який податковий період, в якому платник податків здійснював господарську діяльність як платник податку на додану вартість. Отже, незалежно від періоду, залишок від'ємного значення податку після бюджетного відшкодування, включений до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, підлягає бюджетному відшкодуванню в послідуючих звітних періодах у разі проведення розрахунків за товари в частині від'ємного значення податку.

Означений висновок місцевого суду узгоджується з позицією Державної податкової адміністрації України, що викладена в листі за №14110/5/16-1116 від 28.11.2005 року.

Як зазначено також місцевим судом, всупереч ч.2 ст.71 КАС України, Державна податкова інспекція у Дрогобицькому районі як суб’єкт владних повноважень, не довела при дослідженні даних правовідношень правомірність свого рішення.

З огляду на викладене, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також відсутня невідповідність висновків суду обставинам справи.

Керуючись статтями 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів ,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дрогобицькому районі залишити без задоволення, а постанову господарського суду Львівської області від 16 травня 2007 року без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом одного місяця після набрання нею законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Обрізко І.М.

                                                                                                                                       Онишкевич Т.В.

Яворський І.О.

 Головуючий:

 судді: