Ухвала суду № 14526442, 25.02.2011, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2011 р. Справа № 56384/09 Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду, у складі:

головуючого судді Любашевського В.П.

суддів Богаченка С.І.

Ніколіна В.В.

При секретарі судового засідання Гром В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу

за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10.07.2009 р. по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Європейські склопрозорі конструкції «ЄСКо» до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2008 року позивач - ТзОВ «Компанія «Європейські склопрозорі конструкції «ЄСКо» звернулось в суд з адміністративним позовом до відповідача - Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 16.05.2008 року № 0001162320/0/10755/23-2 про донарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 1548006,00 грн. (в т.ч. 1032004,00 грн. - основного платежу, 516002,00 грн. - штрафних (фінансових) санкцій), від 16.05.2008року № 0001152320/0/10756/23-2 про донарахування податкового зобов'язання по податку на прибуток в сумі 2630778,00 грн. (в т.ч. 1315389,00 грн. - основного платежу, 1315389 грн. - штрафних (фінансових) санкцій).

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 10.07.2009 р. адміністративний позов задоволено та скасовано оскаржувані податкові повідомлення рішення. Суд першої інстанції приймаючи постанову визнав безпідставними посилання відповідача при прийнятті податкових повідомлень рішень на те, що згідно з постановою Святошинського районного суду м. Києва № 2а-121/2007 від 26.02.2007 р. визнано недійсним статут ТзОВ «Агроспецселект XXI» з моменту державної реєстрації (12.11.2004.) в редакції затвердженої протоколом зборів учасників № 1 від 12.11.2004 р., визнано недійсним статут ТзОВ «Агроспецселект XXI» з моменту державної реєстрації (17.03.2006.) в редакції затвердженої протоколом зборів учасників № 4 від 17.03.2006 р., та свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість № 37670007 від 19.11.2004 р. з моменту внесення в Реєстр платників ПДВ, та свідоцтво про реєстрацію платника на додану вартість № 37709860 від 22.12.2005 р. з моменту внесення в Реєстр платників ПДВ.

При цьому суд зазначив, що на дату здійснення господарських операцій та видачі податкових накладних ТзОВ «Агроспецселект XXI» було зареєстровано належним чином як платник податку на додану вартість. Крім того, відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України станом на 13.04.2009 р. ТзОВ «Агроспецселект XXI» значиться в Єдиному державному реєстрі. Визнання в судовому порядку недійсними з моменту реєстрації установчих документів платника податку та подальше анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість не є підставою для визнання вчинених ним з іншими суб'єктами господарювання юридично значимих дій недійсними, не тягне за собою недійсність усіх угод, укладених з моменту державної реєстрації такої особи і до моменту виключення з державного реєстру, та не позбавляє правового значення виданих за такими господарськими операціями податкових накладних. Тому постанова Святошинського районного суду м. Києва № 2а-121/2007 від 26.02.2007 р. прийнята щодо контрагента позивача не може впливати на суми податкових зобовязань саме Товариства з обмеженою відповідальністю «Європейські склопрозорі конструкції «ЄСКо» оскільки валові витрати та податковий кредит підтверджені належними первинними документами.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, відповідач оскаржив її в апеляційному порядку. У апеляційній скарзі просить постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10.07.2009 р. скасувати та відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, колегія суддів приходить до висновку що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду без змін з наступних підстав:

При розгляді справи встановлено, що за результатами планової документальної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.07.2006 р. по 31.12.2008 р. ДПІ у Личаківському районі м. Львова складено акт № 161/23-2/32569502 від 18.04.2008 р. та прийнято податкові повідомлення-рішення від 16.05.2008 року № 0001162320/0/10755/23-2 про донарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 1548006,00 грн. (в т.ч. 1032004,00 грн. - основного платежу, 516002,00 грн. - штрафних (фінансових) санкцій), від 16.05.2008 року № 0001152320/0/10756/23-2 про донарахування податкового зобов'язання по податку на прибуток в сумі 2630778,00 грн. (в т.ч. 1315389,00 грн. - основного платежу, 1315389 грн. - штрафних (фінансових) санкцій).

В акті перевірки зазначено, що ТзОВ «Компанія ЄСКо» в ІV кварталі 2006 року придбавало товар (віконні комплектуючі, фурнітура, тощо) у ТзОВ «Агроспецселект XXI» на суму 2645878,64 грн. в т.ч. ПДВ 440979,77 грн. В бухгалтерському обліку дані операції відображені проводками ДТ 201 КТ 631, як наслідок станом на 01.01.2007 року кредиторська заборгованість за отримані ТМЦ становила 3056656,67 грн., та не була погашена до 31.12.2007 р.

Надаючи оцінку висновкам акту перевірки, колегія суддів враховує, що ТзОВ «Компанія ЄСКо» в ІV кварталі 2006 року придбавало товар (віконні комплектуючі, фурнітура, тощо) у ТзОВ «Агроспецселект XXI» на суму 2645878,64 грн. в т.ч. ПДВ -440979,77грн. Як наслідок станом на 01.01.2007 року кредиторська заборгованість за отримані ТМЦ становила 3056656,67грн., та не була погашена до 31.12.2007 р. Вказана сума визнана відповідачем безповоротною фінансовою допомогою, та включено до валових доходів позивача.

Попри це, суд апеляційної інстанції із таким висновком не погоджується, оскільки відповідно до п.п. 1.22.1 п. 1.22 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997 року № 283/97-ВР (що діяла на момент виникнення спору) безповоротна фінансова допомога - це сума коштів, передана платнику податку згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами, які не передбачають відповідної компенсації чи повернення таких коштів (за винятком бюджетних дотацій і субсидій), або без укладання таких угод; сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після її списання, якщо така безнадійна заборгованість була попередньо включена до складу валових витрат кредитора; сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності; основна сума кредиту або депозиту, наданих платнику податку без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних); сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги.

Таким чином, суд вважає, що відповідачем в судовому засіданні не доведено правомірності включення кредиторської заборгованості перед ТОВ «Агроспецселект XXI» в сумі 3056656,67грн. до валового доходу, оскільки підстав для визнання її безповоротною фінансовою допомогою немає.

Щодо встановленого перевіркою завищення позивачем валових витрат на 2204899 грн., то в силу п.п.5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» - не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем придбавася товар у ТзОВ «Агроспецселект XXI» товар вважається переданим покупцю з моменту підписання ним накладної про його прийняття. Фактична поставка товарів позивачу від вказаного контрагента підтверджується накладними та податковими накладними, тому витрати на придбання товару правомірно включено до валових витрат.

Також, за результатами перевірки відповідач дійшов висновку про безпідставність формування податкового кредиту позивачем на підставі податкових накладних ТзОВ «Агроспецселект XXI», посилаючись на постанову Святошинського районного суду м. Києва № 2а-121/2007 від 26.02.2007р. якою визнано недійсним свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість № 37670007 від 19.11.2004 р. з моменту внесення в Реєстр платників ПДВ, та свідоцтво про реєстрацію платника на додану вартість № 37709860 від 22.12.2005р. з моменту внесення в Реєстр платників ПДВ.

Суд апеляційної інстанції із таким висновком не погоджується, оскільки підпунктом 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 зазначеного Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що не дозволяється включення у податковий кредит будь-яких витрат зі сплати податку, які не підтверджені податковими накладними або митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом робіт (послуг) або банківським документом, який підтверджує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Як вбачається з матеріалів справи, ТзОВ «Агроспецселект XXI» було зареєстровано як платник податку на додану вартість в ДПІ у Печерському районі м. Києва з 22 грудня 2005 р., що підтверджується актом № 6447 від 10 березня 2007 р. про анулювання реєстрації платником податку на додану вартість. Постановою Святошинського районного суду м. Києва № 2а-121/2007 від 26.02.2007 р. визнані недійсними статут ТзОВ «Агроспецселект XXI» з моменту його складання, скасовано свідоцтво платника податку на додану вартість з моменту внесення його до реєстру. Актом ДПІ у Печерському районі м. Києва від 10.03.2007 р. № 6447 анульована реєстрація ТзОВ «Агроспецселект XXI» як платника податку на додану вартість.

Однак, як вірно встановлено судом першої інстанції, на дату здійснення господарських операцій та видачі податкових накладних ТзОВ «Агроспецселект XXI» було зареєстровано належним чином як платник податку на додану вартість.

За таких обставин судом першої інстанції, при винесені оскаржуваної постанови вірно дано правову оцінку обставинам у справі та ухвалено судове рішення з додержанням норм процесуального права, що згідно ст. 200 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції без змін.

Зважаючи на викладене, та керуючись ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10.07.2009 р. по справі№2а-9163/08/1370 без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання рішенням законної сили.

Головуючий суддя В.П. Любашевський

Судді С.І. Богаченко

В.В. Ніколін