Постанова № 14526298, 15.03.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-4615/09/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Степанюк А.Г. Суддя-доповідач: Романчук О.М

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"15" березня 2011 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого суддіРоманчук О.М.

суддів:Глущенко Я.Б.,

Пилипенко О.Є.,

при секретарі: Воронець Н.В.,

розглянувши у судовому засіданні апеляційну Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 березня 2010 року у справі за позовом Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва до Приватного підприємства «Ірма», Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестагротрейд»про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Інвестагротрейд»на користь Приватного підприємства «Ірма»686008,00 гривень та стягнення з Приватного підприємства «Ірма»на користь держави суми вартості товару у розмірі 686008,00 гривень, -

В С Т А Н О В И В :

Державна податкова інспекція у Подільському районі м. Києва звернулися до Окружного адміністративного суду із позовом до Приватного підприємства «Ірма», Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Інвестагротрейд»про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Інвестагротрейд»на користь Приватного підприємства «Ірма»686008,00 гривень та стягнення з Приватного підприємства «Ірма»на користь держави суми вартості товару у розмірі 686008,00 гривень.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 березня 2010 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, представник позивача по справі подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 березня 2010 року та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників судового процесу, які зявилися у судове засідання, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом першої інстанції встановлено, що Приватне підприємство «Ірма»зареєстроване Подільською районною у м. Києві державною адміністрацією 08.09.1997 р. та присвоєно ідентифікаційний код юридичної особи 24943433.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестагротрейд»зареєстроване Святошинською районною у м. Києві державною адміністрацією 05.09.2007 р. та присвоєно ідентифікаційний код юридичної особи 35416540.

Так, відповідно до плану - графіку проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання позивачем було проведено планову виїзну перевірку ПП «Ірма»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2007 року по 30.09.2008 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007 року по 30.09.2008 року відповідно до затвердженого плану перевірки, про що складено акт № 46/23-205-24943433 від 23.03.2009 року.

За результатами документальної перевірки, на підставі акту було винесено податкове повідомлення-рішення від 06.04.2009 року, № 0000302330/0, яким ПП «Ірма», визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 1 941 407 грн., з яких 1294 271 грн. за основним платежем та 647 136 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Як зазначено позивачем, в процесі здійснення перевірки ПП «Ірма»на адресу ГВМП ДПІ у Подільському р-ні м. Києва було передано перелік основних постачальників та покупців ПП «Ірма»(службова записка від 20.02.09 р. № 351/23-218) для відпрацювання. В результаті опрацювання контрагентів ПП «Ірма»посадовими особами ГВПМ ДПІ у Подільському р-ні м. Києва встановлено взаємовідносини ПП «Ірма»з підприємствами, які створені з метою прикриття незаконної діяльності - фіктивного підприємництва, а саме ТОВ «Інвестагротрейд».

Так, 04.09.2006 р. між ПП «Ірма»та ТОВ «Інвестагротрейд»було укладено договір на поставку обладнання № 2104/08 згідно умов якого, покупцем (ПП «Ірма») було придбано обладнання (меблеву фурнітуру, матеріали та комплектуючі в асортименті) у постачальника (ТОВ «Інвестагротрейд») на підставі прибуткових накладних на загальну суму 686008,00 грн. Вказаний договір та первинні документи підписано від імені засновника та керівника ТОВ «Інвестагротрейд»ОСОБА_3

Разом із тим, як зазначено у службовій записці від 05.03.09 р. № 205/26-7 ГВПМ ДПІ у Подільському районі м. Києва, в ході розслідування кримінальної справи № 80-0202, порушеної за ст. 205 ч. 2 КК України за фактом створення невстановленими особами ТОВ «Інвестагротрейд»було допитано в якості свідка громадянина Республіки Білорусь ОСОБА_3, який показав, що він зареєстрував ТОВ «Інвестагротрейд»за отриману від невстановлених осіб винагороду. Після реєстрації підприємства жодного відношення до здійснення фінансово - господарської діяльності зазначеного підприємства не мав, документів бухгалтерського та податкового обліку не складав та не підписував, грошовими коштами та печаткою ТОВ «Інвестагротрейд»не користувався.

Крім того, під час перевірки позивачем було встановлено, що у ТОВ «Інвестагротрейд»відсутні будь які основні засоби, так як амортизаційні відрахування не нараховувалися; відповідно до бази даних АІС ОР на підприємстві працює 2 особи; ТОВ «Інвестагротрейд»не подано декларації з податку на придуток за: 1 півріччя 2008 року, 3 квартали 2008 року, 2008 рік; підприємством не подано декларації з податку на додану вартість за наступні податкові періоди: березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад та грудень 2008 року, січень та лютий 2009 року.

Так, позивач вважає, що відповідачем порушено вимоги податкового законодавства, оскільки правочин, який укладено між ПП «Ірма»та ТОВ «Інвестагротрейд»є нікчемним, так як діяльність ТОВ «Інвестагротрейд»є незаконною, підприємство створено без наміру здійснення господарської діяльності, передбаченої законодавством, та реальною метою якого є фіктивне підприємництво, тобто створення суб'єкта підприємницької діяльності (юридичної особи) з метою прикриття незаконної діяльності та не може бути спрямоване на реальне настання правових наслідків, а тому до нього можна застосувати наслідки, передбачені ст. 208 ГК України.

Питання недійсності господарських зобовязань та застосування відповідних санкцій врегульовані Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 207 ГК України, господарське зобовязання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосубєктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Наведену норму слід застосовувати з урахуванням того, що відповідно до ст. 228 Цивільного кодексу України, правочин, учинений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас є таким, що порушує публічний порядок, а отже, - нікчемним. Як зазначено у ч. 2 ст. 215 ЦК України, визнання судом такого правочину недійсним не вимагається.

Відповідно до ч. 1 ст. 208 ГК України, якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

У таких випадках органи державної податкової служби на підставі п. 11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»вправі звертатись до судів із позовами про стягнення в доход держави коштів, одержаних за правочинами, вчиненими з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їхню нікчемність.

Первинні документи, оформлені ТОВ «Інвестагротрейд»по взаємовідносинах із ПП «Ірма», за наявності встановлених обставин, не можуть відповідати сутності і нести доказову базу відносно фактичного здійснення господарських операцій, оскільки докази того, що підприємство дійсно займалося господарсьгою діяльністю в матеріалах справи відсутні.

Таким чином, колегія суддів вважає вірним висновок Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва про нікчемність вчиненого між відповідачами правочину.

Разом із тим, встановлені ч. 1 ст. 208 ГК санкції можуть бути застосовані з дотриманням строків, установлених ст. 250 цього Кодексу, - протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше ніж через один рік з дня порушення суб'єктом установлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Так, судом першої інстанції зазначено, що правочин, на який посилається позивач, між відповідачами було укладено у 2006 році, а із позовними вимогами до суду позивач звернулися лише у 2009 році з пропуском строків застосування адміністративно-господарських санкцій, передбачених ст. 250 ГК України, а тому, суд першої інстанції дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Однак, у судовому засіданні в суді апеляційної інстанції представником ПП «Ірма»були надані пояснення, з яких вбачається, що в квітні 2008 р. між ПП «ІРМА»та TOB «Інвестагротрейд»було укладено договір № 2104/08 від 21.04.2008 р. поставки обладнання. Згідно виставлених рахунків за обладнання в квітні 2008 р. ПП «Ірма»зробило на користь TOB «Інвестагротрейд»передплату за обладнання на суму 570824,75 грн. згідно виписки банку.

Сума по договору складає 686008,00 грн., з яких було здійснено передплату в сумі 570824,74 грн., решта боргу в сумі 115183,26 грн. була сплачена ПП «Ірма»в травні 2008р., а саме 07.05.2008 р.- 41884,80 грн. та 14.05.2008 р. - 73298,46 грн.

Оприбуткування обладнання було здійснено на підставі Актів приймання-передачі обладнання від 05.05.2008 р. на суму 475828,61 грн. (обробний центр з ЧПУ «SKIPPER 100 L»- 2 шт.) та 12.05.2008 р. на суму 210179,39 грн. (станок трубогибний SOCO - 1шт. та обробний центр з ЧПУ «ROVER ВЧ.40»- 1 шт.). Заборгованості перед TOB «Інвестагротрейд»станом на 31.05.2008 р. у ПП «Ірма»не має. Податкові накладні по цій угоді на загальну суму 686008,00 грн. були отримані ПП «Ірма»в травні 2008 р. та включені до податкової декларації за травень 2008 р.

На підтвердження своїх пояснень представником ПП «Ірма»були подані копії відповідних документів.

Таким чином, судом апеляційної інстанції було встановлено, що правочин, на який посилається позивач, між відповідачами було укладено не у 2006 році, як зазначено судом першої інстанції, а у 2008 році. Із позовними вимогами Державна податкова інспекція у Подільському районі м. Києва звернулися у травні 2009 року, а тому, встановлені ч. 1 ст. 208 ГК санкції у даному випадку застосовуються з дотриманням строків, установлених ст. 250 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Позивачем, як субєктом владних повноважень, повністю доведено обставини, на яких грунтуються їх позовні вимоги.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а доводи апеляційної скарги повністю спростовують висновки суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно зясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України - за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та приймає нову постанову, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 березня 2010 року - скасувати та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги повністю.

Стягнути з TOB «Інвестагротрейд»(код ЄДРПОУ 35416540) на користь ПП «Ірма»(код ЄДРПОУ 24943433) 686008,00 гривень.

Стягнути з ПП «Ірма»(код ЄДРПОУ 24943433) на користь держави суму вартості товару в розмірі 686008,00 гривень.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Повний текст виготовлено: 18 березня 2011 року.

Головуючий суддя: О.М. Романчук

Судді: Я.Б. Глущенко

О.Є. Пилипенко