Постанова № 14525654, 01.03.2011, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2011 року м.ПолтаваСправа № 2а-2882/10/1670 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Удовіченка С.О.,

при секретарі Саченко Н.С.,

за участю:

представника позивача - Риль В.Є.,

представника відповідача - Божинського А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Полтаві справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АВМ Ампер"до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській областіпро визнання недійсними податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И В:

17 червня 2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю "АВМ Ампер" (по тексту - позивач, ТОВ "АВМ Ампер") звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області (по тексту - відповідач, Кременчуцька ОДПІ) про визнання недійсним податкових повідомлень - рішень від 09.11.2009 № 0005192301/0/3455 та від 09.11.2009 № 0005202301/0/3456.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилався на не обґрунтованість та безпідставність висновків перевірки, а тому зазначав, що, працівники Кременчуцької ОДПІ дійшли помилкового висновку щодо порушення ТОВ "АВМ Ампер" положень Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та Закону України "Про податок на додану вартість" .

Відповідач проти позову заперечував, мотивуючи правомірність донарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 79495 грн у зв'язку із порушенням позивачем вимог Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та з податку на додану вартість в сумі 79496 грн , оскільки позивачем порушено вимоги Закону України "Про податок на додану вартість".

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, з підстав у ньому викладених, просив задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Суд, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, вивчивши та дослідивши матеріали справи, надані сторонами докази, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "АВМ Ампер" зареєстровано як юридична особа Виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області 16.07.1999. Субєкт господарювання взятий на облік в органах державної податкової служби (Кременчуцька ОДПІ) 23.08.2007, що не оспорюється сторонами.

Також, судом встановлено, що в період з 01.10.2009 по 28.10.2019 податковими інспекторами Кременчуцької ОДПІ у Полтавській області проведено планову виїзну перевірку Товариство з обмеженою відповідальністю "АВМ Ампер" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2008 по 30.06.2009, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008 по 30.06.2009.

За результатами перевірки складено акт від 29.10.2009 № 5726/23-209/30484951 в якому відображено, зокрема, порушення:

- пункту 5.1, підпункту 5.2.1, пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" в результаті чого занижено податок на прибуток за перевіряємий період на загальну суму 66246, у тому числі за: 2 квартал 2009 року на 66246 грн.

- підпунктів 7.4.1, 7.4.4., пункту. 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірся на загальну суму 52977,00 грн у тому числі за: червень 2009 року на 52997,00 грн.

На підставі висновків акта перевірки 09.11.2009 Кременчуцькою ОДПІ у Полтавській області прийнято податкові повідомлення рішення:

-№0005192301/0/3455, яким ТОВ "АВМ Ампер" нараховано податкове зобовязання за платежем "податок на прибуток приватних підприємств" на загальну суму 79495 грн (в тому числі за основним платежем 66246 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями 13249 грн).

-№0005202301/0/3456, яким ТОВ "АВМ Ампер" нараховано податкове зобовязання за платежем "податок на додану вартість" на загальну суму 79496 грн (в тому числі за основним платежем 52997 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями 26499 грн).

Позивач не погодився із прийнятими податковими повідомленнями рішеннями, а тому оскаржив їх до суду.

Оцінюючі правомірність дій та рішень суб'єкта владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, при цьому перевіряє, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено);5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіряючи правомірність прийняття Кременчуцькою ОДПІ у Полтавській області оспорюваних податкових повідомлень рішень, суд приходить до наступних висновків.

Так, податковим органом за період, що перевірявся ТОВ "АВМ Ампер" було донараховано податкове зобовязання з податку на прибуток в розмірі 79495 грн (в тому числі: за основним платежем 66246 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 13249 грн).

Донарахована сума податку на прибуток складається з наступного:

- підприємством до складу валових витрат віднесено вартість послуг по створенню науково-технічної продукції, які надані Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНПРОТЕХ" (далі по тексту ТОВ " ІНПРОТЕХ") на загальну суму 120550 грн.

- підприємством до складу валових витрат віднесено вартість агентської винагороди, за послуги надані ТОВ " ІНПРОТЕХ" на загальну суму 144486 грн;

Проте, суд вважає висновки відповідача, які стали підставою для донарахування податкового зобовязання, неаргументованими та такими, що спростовані в ході судового розгляду справи, враховуючі слідуюче.

В ході судового розгляду встановлено та вбачається із матеріалів справи, що 08.12.2008 між ТОВ "АВМ Ампер" (Замовник) та ТОВ "ІНПРОТЕХ" (Виконавець) укладено договір № 12/08-1 на створення науково-технічної продукції. Предметом даного договору (пункт 1.1.) стало те, що Замовник доручає, а Виконавець виконує порівняльний аналіз технічних характеристик електротехнічного обладнання, виготовляємого ТОВ "АВМ Ампер" з аналогічними обладнаннями виробленими іншими підприємствами. Наукове, технічне, економічне та інші вимоги до науково-технічної продукції, який є предметом Договору, визначаються технічним завданням (пункт 1.2 Договору). Зміст і строки виконання роботи по Договору визначаються Технічним завданням, яке є відємною частиною цього Договору (пункт 1.4 Договору). При завершенні робіт Виконавець надає Замовнику акт здачі-приймання і звіт про виконану роботу, що передбачено Технічним завданням та умовам Договору (пункт 2.2 Договору).

Як встановлено в ході перевірки та вбачається із матеріалів справи між ВАТ ТОВ "АВМ Ампер" та ТОВ "ІНПРОТЕХ" 13.02.2009 складено акт здачі-приймання робіт № 1-2009-13/2 по виконанню порівняльного аналізу технічних характеристик електричного обладнання виробленого ТОВ "АВМ Ампер" з аналогічним обладнання виробленими іншими підприємствами.

Також, в ході судового розгляду справи встановлено та підтверджується матеріалами справи, що за результатами виконання договору ТОВ "ІНПРОТЕХ" складено порівняльний аналіз, що викладений на 12 томах (всього на 1681 сторінках), який затверджено генеральним директором ТОВ "ІНПРОТЕХ" та погоджено генеральним директором ТОВ "АВМ Ампер", а розроблений у відповідності до відмітки на копія титульних сторінок томів, начальником конструкторського відділу ТОВ "ІНПРОТЕХ" Пличко А.Г. 12.02.2009.

При цьому, також на всіх сторінках порівняльного аналізу міститься відмітка про те, що продукт являється інтелектуальною власністю ТОВ "ІНПРОТЕХ".

Як встановлено в ході перевірки та не спростовуються сторонами, грошові кошти за виконані послуги були сплачені в повному обсязі.

Поряд із цим, податковий орган дійшов до висновку про неправомірність включення до складу валових витрат вартість послуг по створенню науково-технічної продукції, які надані ТОВ "ІНПРОТЕХ", з підстав, що в акті виконаних робіт не вказано місце складання, обсяг господарської операції, одиниці виміру здійсненої господарської операції та відсутні посади осіб, відповідальних за здійснення розробок технічної документації. Згідно статистичної довідки підприємства ТОВ "ІНПРОТЕХ" про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій не передбачені діяльності повязані з дослідженням та розробкою в галузі природних та технічних наук або розробкою програмного забезпечення. Основний вид діяльності визначений інші види оптової торгівлі.

Проте, суд вважає такі висновки є невірними, оскільки не ґрунтуються на правових аргументах, з огляду на слідуюче.

Порядок обчислення і сплати податку на прибуток ( на момент виникнення спірних правовідносин) врегульований Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994, № 334/94-ВР.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Отже, зазначений пункт 5.1 повинен тлумачитись у системному зв'язку з пунктом 1.32 цього Закону, який визначає господарську діяльність як будь-яку діяльність особи, направлену на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації господарської діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Пункт 5.2 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" містить конкретизацію ознак окремих груп витрат, що відносяться до валових витрат, а пункт 5.3 - перелік витрат, які до складу валових не належать незалежно від того, чи пов'язані вони із господарською діяльністю платника податків.

Згідно із підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не належить до складу валових витрат будь - які витрати не підтверджені відповідними розрахунковими документами та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до положень статті 1 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999, № 996-XIV, господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Частиною 1 статті 9 зазначеного Закону встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Первинний документ, в розумінні статті 1 вказаного Закону, це - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Стаття ж 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не встановлює жодних вимог до форми чи виду документів, які були б належні для цілей податкового обліку, тобто були б необхідні для включення до складу валових витрат.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем були подані суду всі необхідні господарські, цивільно-правові та первинні бухгалтерські документи щодо фактичного створення науково-технічної продукції (договір, акт приймання виконаних робіт, податкова накладна, а найголовніше результат здійсненої роботи порівняльний аналіз на 12 томах).

При цьому слід відмітити, що відповідно до статті 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" закріплено диспозитивний метод організації бухгалтерського обліку на підприємстві: питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів, для забезпечення ведення бухгалтерського обліку підприємство самостійно обирає форми його організації; підприємство самостійно: визначає облікову політику підприємства; обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановлених цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних; розробляє систему і форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю господарських операцій, визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів; затверджує правила документообороту і технологію обробки облікової інформації, додаткову систему рахунків і регістрів аналітичного обліку.

А пунктом 5.11 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" передбачено, що встановлення додаткових обмежень по віднесенню до складу валових витрат платника податку, крім зазначених у дійсному Законі, не дозволяється.

Що стосується наданої відповідачем порівняльному аналізу оцінки (відсутність висновків стосовно порівняння обладнання, а наявність в основному характеристик стосовно технічного опису та інструкції по експлуатації) , то суд вважає, що у податкової інспекції відсутня компетенція щодо оцінки технічних характеристик, що викладені в аналізі, оскільки у інспекторів відсутній необхідний рівень технічної освіти.

Крім того, слід звернути увагу, що на противагу доводам відповідача в матеріалах справи наявна довідка № 1030 із ЄДРПОУ у відповідності до якої ТОВ "ІНПРОТЕХ" здійснює такі види діяльності за КВЕД: інші види оптової торгівлі (51.90.0.); дослідження і розробка в галузі технічних наук (73.10.2), монтаж та установлення контрольно-вимірювальних приладів (29.24.2.); посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту (51.19.0.) роздрібна торгівля іншими непродовольчими товарами, не віднесеними до інших групувань (52.48.9).

При цьому, з використанням яких ресурсів, методів та способів ТОВ "ІНПРОТЕХ" досягаються результати відповідної підприємницької та економічної діяльності на результати діяльності позивача не впливають.

Слід зазначити, також, що Закон України "Про наукову і науково-технічну діяльність" від 13.12.1991, № 1977-XII на який посилається відповідач, як на підставу завищення валових витрат, не регулює ведення податкового та бухгалтерського обліку.

В даному, випадку суд вважає, також, за доцільне вказати, що доводи Кременчуцької ОДПІ, як на підставу зменшення валових витрат позивача за перевіряємий період, наявність у позивача працівників які здійснюють конструкторсько-технологічні роботи, є непереконливим з врахуванням такого.

У відповідності до статті 44 Господарського кодексу України від 16.01.2003, № 436-IV підприємництво здійснюється на основі: вільного вибору підприємцем видів підприємницької діяльності; самостійного формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону; вільного найму підприємцем працівників; комерційного розрахунку та власного комерційного ризику; вільного розпорядження прибутком, що залишається у підприємця після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом; самостійного здійснення підприємцем зовнішньоекономічної діяльності, використання підприємцем належної йому частки валютної виручки на свій розсуд.

Таким чином, позивач як самостійний субєкт господарювання в праві на свій розсуд обирати постачальників послуг (товарів), оцінювати належність наданих послуг (товарів) тощо.

Також, слід зазначити, що, Постановою Кабінету Міністрів України від 20.07.1996, № 830, яка, зокрема, на думку відповідача є підставою для зменшення валових витрат, затверджено Типове положення з планування, обліку і калькулювання собівартості науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт, яке у відповідності до пункту 3 встановлює єдині методичні засади визначення собівартості науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт в організаціях, які їх виконують, незалежно від форм власності й господарювання, а не встановлює імперативні норми, які впливають на податковий облік.

При цьому слід зазначити, що відповідачем жодним чином не ставилося під сумнів вартість наданих послуг, зважаючи, що відповідачем до уваги було взято Постанову Кабінету Міністрів України від 20.07.1996, № 830.

Доведеною визнає, суд також, ту обставину, що порівняльний аналіз характеристик електрообладнання використовується ТОВ "АВМ Ампер" в його господарській діяльності, натоміть відповідачем протилежного не встановлено та не спростовано.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що ані під час перевірки, ані під час судового розгляду відповідач не наголошував на нікчемності даного правочину, натомість надавав оцінку отриманому продукту та доцільності укладення правочину, що є беззаперечним правом субєкта господарювання та не є сферою державного впливу.

На підставі викладеного суд вважає, що позивач правомірно включив до складу валових витрат вартість придбаних послуг по проведенню порівняльного аналізу, які надані Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНПРОТЕХ".

Також, під час судового розгляду суд дійшов до висновку про безпідставність та не доведеність встановленого в ході перевірки порушення щодо неправомірності віднесення ТОВ "АВМ Ампер" до складу валових витрат вартість агентської винагороди, за послуги надані ТОВ " ІНПРОТЕХ" на загальну суму 144486 грн з огляду н на слідуюче.

Як слідує із матеріалів справи, та 08.01.2008 та 12.01.2009 між ТОВ " ІНПРОТЕХ" (агент) та ТОВ "АВМ Ампер" (замовник) укладені агентські договори № 106-2 та №164-2, відповідно, умови яких є ідентичними. Предметом договорів стало те, що Замовник доручає, а Агент бере на себе зобовязання проводити рекламні компанії, попередні переговори, пошук замовлень та забезпечення збуту продукції, що виробляється Замовником (пункту 1.1. Договору). Областю розповсюдження даного договору (договірна територія) є важке машинобудування, нафтова та металургійна промисловості (покут 1.2. Договору). Величина винагороди визначається замовником і агентом перед укладанням кожного контракту Замовника по всіх здійснених при посередництві Агента контрактах з обовязковим укладенням протоколу узгодження, який є невідємною частиною Договору (пункт 4.1. Договору).

Між сторонами вищевказаних договорів складені протоколи узгодження агентської винагороди, які також досліджувалися і вході перевірки:

- додаток 2 від 02.07.2008 до договору №106-2 від 08.01.2008 , яким засвідчено, що сторонами узгоджено договірну ціну виконаної роботи по просуванню продукції Замовника на ринок України, що виразилася у вигляді укладання між Замовником та ВАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" договору поставки №2290 від 23.04.2008 та відвантаження продукції на загальну суму 39260,40 грн. з ПДВ;

- додаток 3 від 05.08.2008 до договору №106-2 від 08.01.2008 , яким засвідчено, що сторонами узгоджено договірну ціну виконаної роботи по просуванню продукції Замовника на ринок України, що виразилася у вигляді укладання між Замовником та ВАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" договору поставки №2290 від 23.04.2008 отримані попередньої оплати та початку виробництва продукції на загальну суму 229944,00 грн. з ПДВ;

- додаток 4 від 06.08.2008 до договору №106-2 від 08.01.2008 , яким засвідчено, що сторонами узгоджено договірну ціну виконаної роботи по просуванню продукції Замовника на ринок України, що виразилася у вигляді укладання між Замовником та ВАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" договору поставки №2290 від 23.04.2008 отримані попередньої оплати та початку виробництва продукції на загальну суму 181200, 30 грн. з ПДВ;

- додаток 5 від 07.08.2008 до договору №106-2 від 08.01.2008 , яким засвідчено, що сторонами узгоджено договірну ціну виконаної роботи по просуванню продукції Замовника на ринок України, що виразилася у вигляді укладання між Замовником та ВАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" договору поставки №3078 від 05.06.2008 отримані попередньої оплати та початку виробництва продукції на загальну суму 268800,00 грн. з ПДВ;

- додаток 6 від 23.09.2008 до договору №106-2 від 08.01.2008 , яким засвідчено, що сторонами узгоджено договірну ціну виконаної роботи по просуванню продукції Замовника на ринок України, що виразилася у вигляді укладання між Замовником та ВАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" договору поставки №4518 від 23.09.2008 на поставку камер КСО-205 та відвантаження продукції на загальну суму 2268000,00 грн. з ПДВ;

- додаток № 1 від 09.02.2009 до договору №164-2 яким засвідчено, що сторонами узгоджено договірну ціну виконаної роботи по просуванню продукції Замовника на ринок України, що виразилася у вигляді укладання між Замовником та ВАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" договору поставки №4518 від 23.09.2008 на поставку камер КСО-205 та відвантаження продукції на загальну суму 2268000,00 грн. з ПДВ;

06.10.2008 між агентом та замовником укладений акт №2 здачі-приймання робіт по агентському договору № 106-2 від 08.01.2008 , у відповідності до якого при посередництві Агента (листи № 155-1 від 02.06.2008,№ 183 від 03.07.2008) між Замовником та ВАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" укладено Специфікацію №2 до Договору №3470 від 03.07.2008 на загальну суму 229944,40 грн з ПДВ. За виконану роботу згідно з Договором № 106-2 від 08.01.2009 підлягають до перерахування кошти в сумі 24412,00 грн, в т.ч. ПДВ 4068, 67 грн.

06.10.2008 між агентом та замовником укладений акт №3 здачі-приймання робіт по агентському договору № 106-2 від 08.01.2008 , у відповідності до якого при посередництві Агента (листи № 11 від 25.04.2008, № 122 від 07.05.2008, № 154 від 30.05.2008) між Замовником та ВАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" укладено Специфікацію №2 до Договору №2290 від 23.04.2008 на загальну суму 1811200,00 грн з ПДВ. За виконану роботу згідно з Договором № 106-2 від 08.01.2009 підлягають до перерахування кошти в сумі 19170,00 грн, в т.ч. ПДВ 3195,00 грн.

07.10.2008 між агентом та замовником укладений акт №4 здачі-приймання робіт по агентському договору № 106-2 від 08.01.2008 , у відповідності до якого при посередництві Агента (листи №84 від 01.04.2008, №152 від 29.05.2008,№18о від 03.07.2008, № 190 від 14.07.2008, № 202 від 18.07.2008, № 206 від 22.07.2008) між Замовником та ВАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" укладено Специфікацію №2 до Договору №3078 від 05.06.2008 на загальну суму 268800,00 грн з ПДВ. За виконану роботу згідно з Договором № 106-2 від 08.01.2009 підлягають до перерахування кошти в сумі 30810,00 грн, в т.ч. ПДВ 5140,00 грн.

16.02.2009 між агентом та замовником укладений акт№1 здачі-приймання робіт по агентському договору № 164-2 від 12.01.2009 , у відповідності до якого при посередництві Агента (листи №239 від 29.08.2008,№262 від 02.10.2008,№ 275 від 14.10.2008,№289 від 05.11.2008, № 292 від 13.11.2008, №302 від 21.11.2008, № 305 від 05.12.2008, № 308 від 05.12.2008, №309 від 05.12.2008, № 318 від 15.12.2008) між Замовником та ВАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" укладено Специфікацію №1 до Договору №4518 від 23.09.2008 на поставку камер КСО-205 на загальну суму 2268000,00 грн з ПДВ. За виконану роботу згідно з Договором № 164-2 від 12.01.2009 та узгодження агентської винагороди від 09.02.2009 підлягають до перерахування кошти в сумі 173383,00 грн, в т.ч. ПДВ 28897,17 грн.

Податковий орган під час перевірки дійшов до висновку, що оплата по вказаному акту № 1 від 16.02.2009 в розмірі 144485,83 грн не підлягає включенню до складу валових витрат, оскільки позивач має всі можливості для безпосереднього укладання договорів самостійно без посередника так як була укладена не одна угода на поставку продукції на адресу ВАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг".

Однак, такий висновок не відповідає дійним обставинам справи та спростовується наявними в матеріалах справи доказами.

Враховуючі викладені вище обставини видно, що співпраця позивача із ВАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" здійснювалася після укладення агентського договору від 08.01.2008 з ТОВ "ІНПРОТЕХ" (договори від 23.04.2008,05.06.2008,03.07.2008, 23.09.2008) який діяв до 12.01.2009 (додаткова угода від 30.12.2008 до агентського договору №106-2 від 08.0.2008),при цьому, у відповідності до додаткової угоди до агентського договору № 164-2 від 12.01.2009 ТОВ " ІНПРОТЕХ" та ТОВ АВМ Ампер" є правонаступниками прав та обовязків по агентському договору № 106-2 від 08.01.2008.

Тобто, договір №164-2 від 12.01.2009 фактично є продовженням агентського договору № 106-2 від 08.01.2008, а отже, оплата за актом приймання передачі від 16.02.2009 в розмірі 144485,83 грн (без ПДВ) є наслідком співпраці позивача та ТОВ "ІНПРОТЕХ" з 08.01.2008.

При цьому, слід зазначити, що позивачем представлено докази посередництва ТОВ " ІНПРОТЕХ" при укладенні договорів між ВАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" та позивачем, а саме: листи щодо вирішення деяких господарських питань, копії яких наявні в матеріалах справи, які суд при розгляді і вирішенні справи сприймає як належні і допустимі докази.

При цьому, слід зазначити, що логічним є те, що за посередництвом агента місце розташування якого м. Кривий Ріг стало можливим укладення договорів позивачем (м. Кременчук, Полтавської області) із ВАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" місцем розташування якого є місто Кривий Ріг.

Крім того, суд наголошує, що в матеріалах справи наявна копія представницького сертифікату , який в засвідчує, що ТОВ " ІНПРОТЕХ" м. Кривий Ріг, вул. Орджонікідзе, 67/1 в особі генерального директора Романчі О.О. є офіційним представником ТОВ "АВМ Ампер" м. Кременчук, по центральній території України і наділене повноваженнями по переставленню інтересів компанії "АВМ Ампер" по просуванню торговельної марки підприємства й виконання комплексу заходів, повязаних з реалізацією електроустаткування, що виготовляє компанія.

Згідно із частиною 1 статті 295 Господарського кодексу України, комерційне посередництво (агентська діяльність) є підприємницькою діяльністю, що полягає в наданні комерційним агентом послуг суб'єктам господарювання при здійсненні ними господарської діяльності шляхом посередництва від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок суб'єкта, якого він представляє.

Частина 3 цієї статті проголошує, що не є комерційними агентами підприємці, що діють хоча і в чужих інтересах, але від власного імені.

Отже, досліджені судом обставини, підтверджують, що ТОВ "ІНПРОТЕХ" надавалися саме агентські послуги, а не будь-які інші.

Отримання послуг зі сприяння укладенню договорів постачання готової продукції, пошуку оптимальних покупців та узгодження обсягів поставок і вартості продукції безпосередньо повязане із господарською діяльністю ТОВ "АВМ АМПЕР".

Тому, на думку позивача, використання агентських послуг у власній господарській діяльності є доцільним та економічно обґрунтованим.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що висновки Кременчуцької ОДПІ про завищення сум валових витрат є необґрунтованими та такими що зроблені без урахування приписів Господарського та Цивільного кодексів України, а також Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Як наслідок, в судовому процесі, також, не знайшло підтвердження, що до виявлених перевіркою порушень Закону України "Про податок на додану вартість" 03.04.1997 № 168/97-ВР ( в редакції чинній на момент спірних правовідносин) з огляду на слідуюче.

Так, податковим органом в періоді, що перевірявся встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму на загальну суму 52977,00 грн у тому числі за: червень 2009 року на 52997,00 грн.

Донарахована сума податку на додану вартість складається з наступного:

- підприємством в квітні 2009 року до реєстру отриманих податкових накладних віднесені податкові накладні виписані ТОВ "ІНПРОТЕХ" а саме:

від 16.02.2009 № 9 за пошук замовлень і збут ел.продукції згідно договору № 164-2 від 12.01.2009 по акту № 1 від 16.02.2009;

від 16.02.2009 № 10 за порівняльний аналіз технічних характеристик електротехнічного обладнання, виготовляємого ТОВ "АВМ Ампер" з аналогічними обладнаннями виробниками іншими підприємствами;

Однак, враховуючи вище наведені обставини, всі операції є господарською діяльністю підпри ємства та відповідно є виробничими витратами підприємства, які підтверджені бухгалтерськи ми документами, оформленими належним чином.

Законом України "Про податок на додану вартість" 03.04.1997, № 168/97-ВР (чинним на момент виникнення спірних правовідносин) визначено коло платників податку на додану вартість, обєкти, база, ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.

Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 1.3. Закону України "Про податок на додану вартість" платник податку особа, яка згідно з цим Законом зобовязана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Пунктом 1.7. Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена цим Законом.

Згідно із підпунктом 7.4.5. пункту 7.4. статті 7 вказаного Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6).

Податкова накладна відповідно до підпункту 7.2.6. пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно з підпунктом 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 цього ж Закону, податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Пунктом 7.2.4. пункту 7.2. статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", передбачено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

При цьому, суд наголошує на тому, що контролюючим органом не ставиться під сумнів право контрагента позивача складати податкові накладні, що також не встановлено в ході судового розгляду справи, до того ж не заперечується наявність відповідних податкових накладних на момент проведення перевірки, що підтверджується актом перевірки.

Суд, вважає за необхідне зазначити, що перевіряючими у ході проведення перевірки не встановлювався факт неналежного оформлення спірних податкових накладних.

Таким чином, факт порушення ТОВ "АВМ Ампер" підпунктів 7.4.1, 7.4.4., пункту. 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" ґрунтується на суб'єктивних припущеннях ревізорів та не підтверджений будь-якими доказами у справі.

Тому, суд враховуючи, що відповідач зобовязаний діяти лише у відповідності до вимог статті 19 Конституції України та з дотриманням принципів, визначених статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне вказати на недоведеність, бездоказовість та необґрунтованість висновків перевірки.

Підсумовуючі викладене вище, суд вважає за правильне позовні вимоги задовольнити.

Зважаючи на те, що податкові повідомлення - рішення є правовими актами індивідуальної дії, то згідно із частиною 2 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі їх неправомірності, визнаються судом протиправними і скасовуються. У зв'язку з цим, суд вважає за необхідне, згідно із частиною 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, вийти за межі позовних вимог ТОВ "АВМ Ампер" про визнання недійсним податкових повідомлень - рішень від 09.11.2009 № 0005192301/0/3455 та від 09.11.2009 № 0005202301/0/3456 та визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області від 09.11.2009: №0005192301/0/3455, яким ТОВ "АВМ Ампер" нараховано податкове зобовязання за платежем "податок на прибуток приватних підприємств" на загальну суму 79 495 грн (в тому числі за основним платежем 66246 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями 13249 грн) та №0005202301/0/3456, яким ТОВ "АВМ Ампер" нараховано податкове зобовязання за платежем " податок на додану вартість" на загальну суму 79496 грн (в тому числі за основним платежем 52997 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями 26499 грн), які прийнято відповідачем необґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 94, 86,159, 160-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АВМ Ампер" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області від 09.11.2009 № 0005192301/0/3455 та від 09.11.2009 № 0005202301/0/3456 .

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АВМ Ампер" судові витрати в розмірі 3 (три) гривні 40 копійок.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанову в повному обсязі складено 09 березня 2011 року.

СуддяС.О. Удовіченко