Ухвала суду № 14525064, 24.03.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"24" березня 2011 р.                               м. Київ                                        К-20059/07

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого                                                  Степашка О.І.

Суддів                                                            Костенка М.І.

                                                                      Ланченко Л.В.

          Маринчак Н.Є.

          Усенко Є.А.

при секретарі                                                   Гончарук І.Ю.

за участю представників:

позивача –Шаповалова О.О., Глоби А.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтаві

на постанову Господарського суду Полтавської області від 25.07.2007

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.09.2007

у справі №17/3

за позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю «Полтавагазпром»

до          Державної податкової інспекції у м. Полтаві

про          визнання нечинними (скасування) податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Полтавагазпром»(далі по тексту –позивач, ТОВ «Полтавагазпром») звернулось до Господарського суду Полтавської області з позовом про визнання нечинними (скасування) податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у м. Полтаві (далі по тексту –відповідач, ДПІ у м. Полтава) від 19.02.2007 № 0000392301/0, № 0000382301/0.

Постановою Господарського суду Полтавської області від 25.07.2007, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.09.2007, позовні вимоги задоволені, визнані нечинними (скасовані) спірні податкові повідомлення-рішення, з огляду на протиправність їх прийняття.

В касаційній скарзі ДПІ у м. Полтава просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, яким відмовити в позові, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, на підставі актуперевірки № 28/23-1/33891089 від 12.02.2007 відповідачем 19.02.2007 прийняті податкові повідомлення-рішення:

-          № 0000382301/0 про визначення податкового зобов’язання з податку на додану вартість в сумі 412909 грн.; в т.ч.: 200398 грн. –основного платежу та 212511 грн. –штрафних санкцій;

-          № 0000392301/0 про визначення податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств в розмірі 404765,90 грн., в т.ч.: 246563 грн. основного платежу та 158202,90 грн. штрафних санкцій.

В акті перевірки відповідач посилався на порушення ТОВ «Полтавагазпром»п.4.1 ст.4 та пп. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»мотивуючи тим, що позивач неправомірно відкоригував валовий дохід у II кварталі 2006 року на суму попередньої оплати отриманої від ТОВ «Полтаванафтогазпостач». Свою позицію ДПІ у м. Полтава ґрунтує на тому, що позивач несвоєчасно відкоригував валовий дохід у II кварталі 2006 року, вважаючи, що підставою для проведення такого коригування є перерахування коштів позивачем АППБ «Аваль»в якості виконання своїх зобов'язань згідно Договору поруки, укладеним між позивачем та АППБ «Аваль»№ 3010/09-01/1893/1 від 04.05.2006.

Позивач 30.03.2006 уклав з ТОВ «Полтаванафтогазпостач»договір про постачання природного газу, відповідно до якого постачальник передає покупцеві газ за встановленою ціною, яка складає 543,75 грн. без ПДВ за 1 000 кубічних метрів, ПДВ 108,75 грн., разом 652,50 грн.

У декларації з податку на прибуток підприємства за І квартал 2006 року було включено у валовий дохід суму попередньої оплати за природний газ від ТОВ «Полтаванафтогазпостач»у розмірі 2 837 288,00 грн.

15.05.2006р між позивачем та ТОВ «Полтаванафтогазпостач»було укладено угоду про залік взаємних однорідних вимог та підписано акт проведення взаємного погашення заборгованості згідно договору на постачання природного газу та договору поруки на суму 1 396 734,11 грн. (в т.ч. ПДВ 232 789,02 грн.).

05.12.2005 року між позивачем та ТОВ «Південно-Дніпровське УБР» було укладено договір № ЗМП\1\12-05 щодо надання агентських послуг.

Предметом договору є надання ТОВ «Південно-Дніпровське УБР»позивачеві послуг при здійснення позивачем господарської діяльності, шляхом посередництва від імені, в інтересах та під контролем і за рахунок позивача, здійснюючи відповідні дії по ретельному пошуку споживачів природного газу, ведення попередніх переговорів щодо купівлі-продажу природного газу, збір та надання інформації щодо положення на ринку збуту (постачання) природного газу та про діяльність конкурентів, здійснення заходів щодо забезпечення своєчасного виконання зобов’язань контрагентами позивача.

Надання агентських послуг позивачу ТОВ «Південно-Дніпровське УБР»за зазначеним договором підтверджується: актами виконаних робіт, виписками з банку про проведені безготівкові розрахунки, актами прийому-передачі векселя в рахунок сплати частини винагороди, зведеним актом за підсумками виконаної роботи.

Задовольняючи позов суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивач правомірно, на підставі діючого законодавства, відкоригував у II кварталі 2006 року, як валовий дохід, так і податкове зобов’язання з ПДВ, відповідно до Угоди про залік взаємних однорідних вимог з ТОВ «Полтаванафтогазпостач»та акту проведення взаємного погашення заборгованості від 15.05.2006; правомірно віднесено до валових витрат суму вартості агентських послуг, отриманих від ТОВ «Південно-Дніпровське УБР»до складу валових витрат за ІІ квартал 2006 року та віднесення суми податку на додану вартість по отриманим агентським послугам до складу податкового кредиту.

Відповідно до п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»- валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами.

Згідно із пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 цього Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень.

Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку; установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку.

Позивач у І кварталі 2006 року уклав з ТОВ «Полтаванафтогазпостач»договір про постачання природного газу та відобразив у декларації на прибуток підприємства у цьому податковому періоді суму попередньої оплати за природний газ по договору.

В результаті укладення договору поруки між позивачем та АППБ «Аваль»№3010/09-01/1893/1 від 04.05.2006 позивач став кредитором ТОВ «Полтаванафтогазпостач».

Згідно умов договору поруки №010/09-01/1893/1 від 04.05.2006, та на підставі п. 2 ст. 554 ЦК України («поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що й боржник»), позивач прийняв на себе зобов'язання відповідати за зобов'язання ТОВ «Полтаванафтогазпостач», які виникають з умов кредитного договору, що був укладений між ТОВ «Подтаванафтогазпостач»та АППБ «Аваль».

Відповідно до ст. 556 ЦК України до поручителя, який виконав зобов'язання за порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов'язанні.

Як було встановлено судами, 15.05.2006 року між позивачем та ТОВ «Полтаванафтогазпостач»було укладено угоду про залік взаємних однорідних вимог та підписано акт проведення взаємного погашення заборгованості згідно договору від 30.03.2006.

У зв’язку з поєднанням боржника та кредитора в одній особі, позивачем у відповідності до ст. 606 ЦК України, було проведено коригування у обліку –розрахунки з покупцями та розрахунки з іншими кредиторами.

Відповідно до пп. 11.3.1. п. 11.3 ст. З Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

- або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

- або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.

Відповідно до п. 5.10 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»у разі коли після продажу товарів (робіт, послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи перерахунок у випадку повернення проданих товарів чи права власності на такі товари (результати робіт, послуг) продавцю, платник податку - продавець та платник податку - покупець здійснюють відповідний перерахунок валових доходів або валових витрат (балансової вартості основних фондів) у звітному періоді, в якому сталася така зміна суми компенсації.

Отже, з урахуванням викладеного, суди дійшли правильного висновку, що позивач правомірно відкоригував валовий дохід у ІІ кварталі 2006 року, тому посилання відповідача щодо порушення вимог п. 4.1 ст. 4, пп. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не знайшли свого підтвердження та спростовуються дослідженими матеріалами справи.

Крім того, колегія суддів також погоджується з висновками суду першої інстанції щодо обґрунтованості коригування податкового зобов’язання з ПДВ із частини попередньої оплати за зазначеним вище договором. Це коригування позивачем здійснено у відповідності до ст..4 Закону України «Про податок на додану вартість», якою передбачено, що у разі якщо після поставки товарів (послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за поставкою перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів особі, яка їх надала, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Щодо віднесення позивачем до суми валових витрат, витрат понесених за агентським договором з ТОВ «Південно-Дніпровське УБР»та правомірністю віднесення до суми податкового кредиту суму податку на додану вартість по отриманим агентським послугам за зазначеним договором слід зазначити таке.

Відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність»бухгалтерський облік визначає як обов'язковий вид обліку, який ведеться підприємством. Податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 первинний документ - це письмове свідоцтво, що фіксує та підтверджує ; господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи на їх проведення.

Згідно ст. 9 п. 1 3акону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Статтею 5 зазначеного Закону передбачено, що підприємство самостійно обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку та способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановлених цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних.

Судами встановлено, що позивачем надані належним чином оформленні первинні документи щодо надання агентських послуг. Такими первинними документами є: договір про надання агентських послуг № ЗМП/1/12-05, акти виконаних робіт, виписки з банку про проведені безготівкові розрахунки, актом прийому-передачі векселя в рахунок сплати частини винагороди, зведеним актом за підсумками виконаної роботи.

Відповідно до п. 5.1. ст. 5 Закону до валових витрат виробництва та обігу (далі - валові витрати) відноситься сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Закон не відносить до валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку (п.5.3.9 ст.5 3-ну України „Про оподаткування прибутку підприємств").

Згідно із пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 цього Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Суди попередніх інстанцій на основі досліджених доказів дійшли вірного висновку щодо пов’язаності витрат на агентські послуги позивача з його господарською діяльністю, а саме: відповідно до ст. 295 ГК України ТОВ «Південно-Дніпровське УБР»є суб'єктом господарювання, що здійснює господарську діяльність шляхом посередництва, та відповідно до умов договору надає агентські послуги. Згідно даних податкової та статистичної звітності, в результаті виконання робіт згідно вищевказаної угоди, позивач значно збільшив обсяги реалізації природного газу в 2006 році, а саме: у І кварталі - 4.1 млн. куб. м, у II кварталі - 20,6 млн. куб. м, у III кварталі -30,6 млн. куб. м .

Щодо порушення позивачем норм ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»слід зазначити наступне.

Відповідно до пп. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»- податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податків за ставкою, встановленою п.6.1 ст.6 та ст. 8 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв’язку з:

-          придбанням або виготовленням товарів (у тому числі на імпорт) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

-          придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Сума податкового кредиту по отриманих агентських послугах була включена позивачем до складу податкового кредиту і внесена відповідно до декларації з податку на додану вартість та реєстрів отриманих податкових накладних: у лютому 2006 року - 83 333,33 грн. (за фактом попередньої оплати 500000 грн. у лютому 2006 року), у вересні 2006 року - 93 000 грн., у жовтні 2006 року - 20 916,67 грн.

Згідно пп. 7.3.1 п.7.3 ст. 7 3акону України «Про податок на додану вартість»датою виникнення податкових зобов’язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Як встановлено матеріалами справи, обрахування бази оподаткування операцій з поставки позивач здійснив на підставі даних бухгалтерського обліку: головна книга за вересень 2006 року по рах. 702 «Доходи від продажу товарів (робіт, послуг)»та по рах. 36-11 «Розрахунки з вітчизняними покупцями». До бази оподаткування віднесено вартість відвантажених товарів (поставлений природний газ), а також суми отриманих попередніх оплат у вересні 2006 року, що загалом становить 10 617 460,00 грн., відповідно податкове зобов’язання з податку на додану вартість становить - 2 123 492,00 грн., що відповідає наданому позивачем реєстру виданих податкових накладних за вересень 2006 року.

Як встановлено судами, обрахування суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у вересні 2006 року підтверджується даними бухгалтерського та податкового обліку позивача та регламентується діючим законодавством України.

Таким чином, суди попередніх інстанцій правильно зазначили про відсутність підстав у податкового органу для прийняття спірних повідомлень-рішень, якими визначено позивачу податкові зобов’язання з податку на додану вартість та податку на прибуток.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з’ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтаві залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду Полтавської області від 25.07.2007 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.09.2007 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. Степашко Судді(підпис)М.І. Костенко (підпис)Л.В. Ланченко (підпис)Н.Є. Маринчак (підпис)Є.А. Усенко З оригіналом згідно Відповідальний секретар                                                            І.Ю. Гончарук