Ухвала суду № 14524187, 16.03.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2-а-6026/10/2370 Головуючий у 1-й інстанції:

Суддя-доповідач: Петрик І.Й.

У Х В А Л А

Іменем України

"16" березня 2011 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Петрика І.Й.,

Суддів: Грибан І.О.,

Парінові А.Б.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Приватного підприємства «Аптека 03»на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2010 року у справі за позовом Державної податкової інспекції у м. Черкаси до Приватного підприємства «Аптека 03»про стягнення штрафних (фінансових) санкцій, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач (Державна податкова інспекція у м. Черкаси) звернулася до суду з адміністративним позовом до Приватного підприємства «Аптека 03»про стягнення штрафних (фінансових) санкцій.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2010 року позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з приватного підприємства «Аптека 03»до бюджету через державну податкову інспекцію у м. Черкаси санкції в сумі 40700 (сорок тисяч сімсот) грн. 25 коп.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимоги відмовити у повному обсязі.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних в ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового засідання.

Заслухавши суддю-доповідача та осіб, що зявилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду без змін з таких підстав.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 198, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як слідує із матеріалів справи та правомірно встановлено судом першої інстанції, приватне підприємство «Аптека 03»зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Черкаської міської ради 24.12.2001 року, ідентифікаційний код 31782510.

03.11.2009 року державними податковими ревізорами-інспекторами Державної податкової адміністрації в Черкаській області була проведена перевірка за дотриманням порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій господарської одиниці відповідача аптечного пункту кіоску розташованого за адресою м. Черкаси, вул. Енгельса, 1, поліклініка №2, за результатами якої складено акт від 03.11.2009 року №002044.

В ході перевірки 03.11.2009 року о 12 год. 49 хв. в аптечному пункті кіоску, за вказаною адресою, де здійснює діяльність відповідач, встановлено факт неоприбуткування готівкових коштів в сумі 8140 грн. 05 коп. до розділу 2 книги обліку розрахункових операцій (далі по тексту КОРО) «Облік руху готівки», а саме, на момент перевірки в КОРО відсутній запис про оприбуткування готівкових коштів, що є виручкою за реалізовані товари згідно даних фіскальних звітних чеків РРО за № 1641 на суму 2784 грн. 86 коп. та за № 1647 на суму 5355 грн. 19 коп., про що в книзі зроблено відповідний запис перевіряючими, чим порушено п. 2.6 глави 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 року N 637 та зареєстрованого в Мін'юсті України 13.01.2005 року за N 40/10320.

За результатами проведеної перевірки на підставі акту від 03.11.2009 року №002044 ДПІ у м.Черкаси було винесено рішення №0001582303 від 27.11.2009 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 40700 грн. 25 коп.

Задовольняючи позовні суд першої інстанції керувався тим, що відповідно до порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою визначається Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постанова Правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 637 (далі по тексту Постанова №637).

Порядок реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затверджений наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000 року № 614 (далі Порядок № 614) поширюється на книги обліку розрахункових операцій і розрахункові книжки, що використовуються субєктами підприємницької діяльності при здійсненні розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, крім розрахунків при здійсненні операцій з купівлі-продажу іноземної валюти.

Згідно із п. 2.1. Порядку № 614 реєстрація книг обліку розрахункових операцій (далі книга ОРО) здійснюється в органі ДПС за місцезнаходженням (місцем проживання) СПД, а якщо СПД обслуговується в інспекції по роботі з великими платниками податків за місцем податкового обліку. У разі використання книги ОРО на території іншої адміністративно-територіальної одиниці її необхідно до початку використання взяти на облік в органі ДПС за місцем провадження підприємницької діяльності, крім книг ОРО, зареєстрованих на реєстратор розрахункових операцій або на транспортний засіб чи обєкт виїзної торгівлі. Реєстрація та взяття на облік здійснюються безоплатно, реєстрація не пізніше двох робочих днів з моменту подання, а взяття на облік у день подання СПД необхідних документів.

Відповідно до положень п. 7.5. Порядку № 614, використання книги ОРО, зареєстрованої на РРО, передбачає наявність книги ОРО на місці проведення розрахунків, де встановлено РРО; підклеювання фіскальних звітних чеків на відповідних сторінках книги ОРО; щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків, при цьому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо; у разі виходу з ладу РРО чи відключення електроенергії здійснення записів за обліком розрахункових квитанцій; ведення обліку ремонтів, робіт з технічного обслуговування, а також перевірок конструкції та програмного забезпечення РРО у відповідному розділі книги ОРО.

У відповідності до вимог п 7.4. Порядку № 614 використання книги ОРО, зареєстрованої на господарську одиницю, передбачає наявність книги ОРО в господарській одиниці, на яку ця книга зареєстрована, або на місці проведення розрахунків; здійснення записів про реквізити розрахункових квитанцій до початку використання розрахункової книжки та безпосередньо після закінчення її використання у межах робочого дня чи зміни; щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків, при цьому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо.

В п.1.2 глави 1 Положення № 637 зазначено, що оприбуткування готівки це проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у КОРО на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Відповідно до п.2.6 ст.2 Положення №637, уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно, тобто у день одержання готівкових коштів та в повній сумі оприбутковуватися. Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

З урахуванням того, що на момент перевірки в КОРО був відсутній запис про оприбуткування готівкових коштів, що є виручкою за реалізовані товари згідно даних фіскальних звітних чеків РРО за № 1641 за 23.10.2009 року на суму 2784 грн. 86 коп. та № 1647 на суму 5355грн. 19 коп., за 02.11.2009 року, про що в книзі зроблено відповідний запис перевіряючими, суд першої інстанції прийшов до висновку про задоволення позовних вимог.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів може погодитись із огляду на наступне.

Статтею 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»від 12 червня 1995 року № 436/95 передбачено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є субєктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, зокрема, за не оприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у пятикратному розмірі не оприбуткованої суми.

Передбачені вищевказаною статтею штрафи в повному обсязі стягуються до державного бюджету в порядку, встановленому законодавством.

Штрафні санкції, передбачені цим Указом, застосовуються до осіб, зазначених у ст. 1 Указу, органами державної податкової служби на підставі матеріалів проведених ними перевірок і подань державної контрольно ревізійної служби, фінорганів, комерційних банків та органів МВС України в установленому законодавством порядку та в розмірах, чинних на день завершення перевірки або на день одержання органами державної податкової служби зазначених подань. Контроль за додержанням особами, зазначеними у статті 1 даного Указу, крім банків, норм з регулювання обігу готівки в національній валюті, що встановлюються Національним банком України, здійснюють органи державної податкової служби, що передбачено статтями 2 та 3 Указу № 436/95.

Порядок застосування та стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби визначено Інструкцією про порядок застосування та стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України № 253 від 21.06.2001 року за № 268/5459.

Згідно з пп. 2.3 п. 2 Інструкції штрафна (фінансова) санкція (штраф) - плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначеними відповідними законодавчими та іншими відповідними нормативно-правовими актами, на підставі рішення контролюючого органу.

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06.07.1995р. № 265/95-ВР суми фінансових санкцій, підлягають перерахуванню субєктами підприємницької діяльності до Державного бюджету України в десятиденний термін з дня прийняття органами державної податкової служби України рішення про застосування таких фінансових санкцій.

З огляду на вимоги пункту 11 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 року № 509, органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.

Частиною 2 статті 19 КАС України зазначається, що адміністративні справи з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх обєднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача, або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Як зазначено ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції всебічно, повно та обєктивно розглянуто справу, правильно встановлено обставини, яким дано правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 160, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Аптека 03»залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2010 року без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, з 21.03.2011 року, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку ст.212 КАС України.

Головуючий суддя: І.Й. Петрик

Судді: І.О. Грибан

А.Б. Парінов