Ухвала суду № 14524171, 17.03.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-5917/10/2370 Головуючий у 1-й інстанції: Кульчицький С.О.

Суддя-доповідач: Горяйнов А.М.

У Х В А Л А

Іменем України

"17" березня 2011 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Горяйнова А.М.,

суддів - Мамчура Я.С. та Шостака О.О.,

при секретарі - Лосік Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Приватного підприємства Фірми «Кодак»на постанову Черкаського окружного адміністративного суду 04 січня 2011 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства Фірми «Кодак»до Уманської обєднаної державної податкової інспекції Чернігівської області про визнання нечинними та скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2009 року ПП «Фірма «Кодак»звернулося до суду з позовом, у якому просило визнати недійсними рішення Уманської ОДПІ Чернігівської області про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000052200 та № 0000062200 від 26 травня 2009 року.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 04 січня 2011 року в задоволенні вказаного адміністративного позову було відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення про задоволення позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема апелянт вказує на те, що судом першої інстанції було вирішено спір до отримання відповіді від прокуратури м. Умані на запит, що був направлений судом за клопотанням представника ПП «Фірма «Кодак».

Під час судового засідання представник позивача підтримав свою апеляційну скаргу та просив суд її задовольнити з підстав, викладених в ній.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечувала проти апеляційної скарги та просила суд відмовити в її задоволенні посилаючись на те, що судом першої інстанції було ухвалено законне і обґрунтоване рішення, а підстави для його зміни чи скасування відсутні.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ПП Фірми «Кодак»залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду 04 січня 2011 року без змін виходячи із наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно зясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, що Уманською ОДПІ Черкаської області було проведено позапланову виїзну перевірку ПП «Фірма «Кодак»з питань дотримання вимог валютного законодавства згідно контракту № 27012006-GRBT від 21 січня 2006 року, укладеного з фірмою TIS GLASSHOUSE s.r.o.»(Чехія), про що складено акт № 599/22/14182696 від 12 травня 2009 року.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем були винесені рішення про застосування до ПП «Фірма «Кодак»штрафних (фінансових) санкцій № 0000062200 від 26 травня 2009 року на суму 1190 грн. 00 коп. та № 0000052200 від 26 травня 2009 року на суму 1018861 грн. 60 коп.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями Уманської ОДПІ Черкаської області ТОВ «Фірма «Кодак»звернулася до суду із адміністративним позовом про їх скасування.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ТОВ «Фірма «Кодак»суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем належними та допустимими доказами доведено факт порушення позивачем вимог Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Згідно висновків акту перевірки № 599/22/14182696 від 12 травня 2009 року відповідачем було виявлено порушення вимог Указу Президента України «Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що знаходяться за її межами»№ 319/94 від 19 червня 1994 року в частині порядку та термінів декларування валютних цінностей, доходів та майна, що належать резиденту України і перебувають за її межами.

Санкції за вказане порушення до позивача були застосовані рішенням відповідача № 0000062200 від 26 травня 2009 року.

В апеляційній скарзі позивач не заперечував проти правильності висновків суду першої інстанції про відмову у скасуванні вказаного рішення та не вказав на обставини, що можуть бути підставою для задоволення позовних вимог.

З огляду на викладене та враховуючи положення ч. 1 ст. 195 КАС України, колегія суддів при розгляді апеляційної скарги ПП «Фірми «Кодак»не перевіряє правомірність винесення рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000062200 від 26 травня 2009 року на суму 1190 грн. 00 коп.

Під час проведення перевірки відповідачем також було встановлено порушення вимог ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Із матеріалів справи вбачається, що між ПП «Фірма «Кодак»та фірмою GLASSHOUSE s.r.o.»(Чехія) було укладено контракт № 27012006-GRBT від 21 січня 2006 року на поставку пляшки з кольорового скла (зеленого кольору) типу «BUDMO»для напоїв місткістю 0,75 літра.

На виконання умов вказаного контракту позивачем було перераховано фірмі GLASSHOUSE s.r.o.»(Чехія) 01 лютого 2006 року 121675,20 євро та 10 травня 2006 року 11956,80 євро.

Продукцію згідно контракту № 27012006-GRBT від 21 січня 2006 року в Україну на суму 33408,00 євро було постановлено з порушенням строку, встановленого ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», на 229 днів, на суму 33408,00 євро на 564 дні, на суму 32851,20 євро на 574 дні, а на суму 23740,80 на час проведення перевірки не поставлено взагалі.

У звязку з цим контролюючим органом рішенням № 0000052200 від 26 травня 2009 року було застосовано до позивача штрафні (фінансові) санкцій, передбачені ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», у розмірі 1018861 грн. 60 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

Як на підставу для скасування рішення відповідача № 0000052200 від 26 травня 2009 року позивач посилається на виникнення форс мажорних обставин, які підтверджуються довідкою Торгово-промислової падати Чеської республіки № 000441 від 06 лютого 2007 року.

Згідно ч.ч. 5, 6 ст. 6 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»якщо перевищення строків, зазначених у статтях 1 і 2 цього Закону, обумовлено виникненням форс-мажорних обставин, перебіг зазначених строків зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин. Підтвердженням форс-мажорних обставин є відповідна довідка Торгово-промислової палати України або іншої уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов договору.

Судом першої інстанції довідку Торгово-промислової падати Чеської республіки № 000441 від 06 лютого 2007 року не було прийнято в якості доказу виникнення форс-мажорних обставин з огляду на те, що в ній не зазначено дати виникнення форс-мажорних обставин та дату закінчення їх дії. Також суд першої інстанції послався на те, що вказану довідку було видано після поставки частини товару, а в якості форс-мажорних обставин зазначено відсутність вагонів типу HABBILLINS, призначених для перевезення виробів із скла, що не було передбачено умовами контракту № 27012006-GRBT від 21 січня 2006 року.

Колегія суддів вважає наведені доводи суду першої інстанції обґрунтованими та такими, що відповідають вимогам ст. 6 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Додатково колегія суддів вважає необхідним зазначити, що у відповідності до п. 2 ч. 3 ст. 14 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні»торгово-промислова палата засвідчує обставини форс-мажору відповідно до умов зовнішньоторговельних угод і міжнародних договорів України, а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні.

Тобто, довідкою торгово-промислової падати може бути засвідчено в якості форс-мажорної лише ту обставину, яка визнається такою умовами контракту, міжнародним договором чи торгівельними (портовими) звичаями.

Як раніше зазначалося, відсутність вагонів типу HABBILLINS, призначених для перевезення виробів із скла, не було сторонами контракту визначено як форс-мажорну обставину.

Також відсутні посилання на те, що вказана обставина вважається форс-мажорною згідно міжнародного договору чи торгівельних (портових) звичаїв.

За таких обставин колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було надано вірну правову оцінку довідці Торгово-промислової падати Чеської республіки № 000441 від 06 лютого 2007 року.

В апеляційній скарзі ПП «Фірма «Кодак»також послалося на те, що додатковою угодою до контракту № 27012006-GRBT від 21 січня 2006 року було передбачено, що залишок коштів у розмірі 23740,80 євро, на які нерезидентом не була поставлена продукція, було зараховано фірмою EARTIS GLASSHOUSE s.r.o.»(Чехія) в рахунок штрафних санкцій та додаткових послуг, які були надані позивачу.

Судом першої інстанції встановлено, що вказана додаткова угода не була надана працівникам Уманської ОДПІ Черкаської області під час проведення перевірки, а на її існування ПП «Фірма «Кодак» вказало лише під час оскарження рішення № 0000052200 від 26 травня 2009 року.

Також судом першої інстанції було прийнято до уваги те, що в акті перевірки № 599/22/14182696 від 12 травня 2009 року, підписаному директором позивача, було зазначено, що первинні бухгалтерські та інші документи, використані під час перевірки достовірні, надані в повному обсязі, а додаткові документ, що свідчать про діяльність субєкта господарювання за період, що перевірявся, відсутні.

На підставі вище зазначеного судом першої інстанції було зроблено правильний висновок про те, що станом на 12 травня 2009 року вказана додаткова угода не укладалася.

На вимогу колегії суддів ПП «Фірма «Кодак» було надано копію вказаної додаткової угоди, з якої вбачається, що вона була укладена 31 січня 2006 року.

Згідно п. 1 додаткової угоди № 02 від 31 січня 2006 року сторони вирішили зарахувати авансовий платіж в розмірі 23740,00 євро для виробництва продукції в рахунок оплати послуг зберігання продукції на складі продавця і подальшої переробки скло-продукції.

Разом з тим, згідно акту № 599/22/14182696 від 12 травня 2009 року до перевірки позивачем не було надано не лише додаткову угоду № 02 від 31 січня 2006 року, а й інші документи, що підтверджують виникнення у ПП «Фірма «Кодак»зобовязань перед фірмою «LEGEARTIS GLASSHOUSE s.r.o.»(Чехія) по оплаті додаткових послуг (зберігання продукції на складі продавця і подальшої переробки скло-продукції), що є похідними від контракту № 27012006-GRBT від 21 січня 2006 року.

Також колегія суддів звертає увагу на те, що під час розгляду справи в суді першої інстанції позивач послався на те, що кошти в розмірі 23740,80 євро, на які нерезидентом не була поставлена продукція, були зараховано фірмою TIS GLASSHOUSE s.r.o.»(Чехія) в рахунок штрафних санкцій та додаткових послуг, які були надані позивачу.

Проте, у додаткові угоді № 02 від 31 січня 2006 року зазначено, що кошти у вказаному розмірі були зараховані виключно в рахунок оплати послуг зберігання продукції на складі продавця і подальшої переробки скло-продукції. Посилання на віднесення суми частини вказаних коштів в рахунок оплати штрафних санкцій у додатковій угоді відсутні.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку про те, що обставини, на які посилається позивач, як на підставу для задоволення своїх вимог є суперечливими, не узгоджуються між собою та не можуть бути підставою для задоволення апеляційної скарги.

Також не може бути підставою для скасування оскаржуваної посилання позивача на те, що судом першої інстанції було розглянуто справу до отримання відповіді на запит, оскільки ненадання прокуратурою м. Умані у встановлений строк відповіді на судовий запит не є обставиною, яка свідчить про незаконність судового рішення.

Таким чином, доводи апеляційної скарги ПП «Фірма «Кодак»не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в постанові від 04 січня 2011 року, та не можуть бути підставами для її скасування.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам та прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. В звязку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ПП Фірми «Кодак»залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду 04 січня 2011 року без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства Фірми «Кодак»залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду 04 січня 2011 року без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя А.М. Горяйнов

Судді Я.С. Мамчур

О.О. Шостак

Ухвала складена в повному обсязі 22 березня 2011 року.