Ухвала суду № 14524085, 10.03.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-5672/10/2370 Головуючий у 1-й інстанції: Чубар Т.М.

Суддя-доповідач: Ісаєнко Ю.А.

У Х В А Л А

Іменем України

"10" березня 2011 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіІсаєнко Ю.А.;

суддів:Бабенка К.А., Федотова І.В.,

при секретарі: Горюновій Л.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Черкаси на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2010 року у справі за позовом Приватного підприємства «Видавництво «Республіка»до Державної податкової інспекції у м. Черкаси про визнання протиправним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 10.08.2010 року №0000612200,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Приватне підприємство «Видавництво «Республіка», звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Черкаси про визнання протиправним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 10.08.2010 року №0000612200.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2010 року адміністративний позов Приватного підприємства «Видавництво «Республіка»задоволений, визнано протиправним рішення Державної податкової інспекції у м. Черкаси про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 10.08.2010 року №0000612200.

Не погоджуючись із вказаною постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу в обґрунтування якої посилається на те, що податковий орган не є субєктом, який наділений господарською компетенцією та безпосередньо здійснює організаційно господарські повноваження щодо субєкта господарювання, а тому термін, передбачений статтею 250 Господарського кодексу України, не розповсюджується на податкові відносини. Просить скасувати постанову суду першої інстанції, прийняти нову постанову про відмову в задоволені позовних вимог.

Представники сторін в судове засідання не зявилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, відповідно до ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає судовому розгляду справи. У звязку з цим, відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Суд першої інстанції, при ухваленні постанови, виходив з того, що у відповідача не було підстав для застосування стосовно позивача фінансових санкцій у вигляді нарахування пені, оскільки встановлений законом термін застосування штрафних (фінансових) санкцій сплинув.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів апеляційної інстанції погоджується, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, посадовими особами органу державної податкової служби 02 серпня 2010 року проведена перевірка, якою встановлено порушення позивачем граничні терміни розрахунків по імпортних операціях на 26 днів та на 27 днів, що є порушенням вимог ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

За результатами перевірки складена довідка від 02.08.2010 року №61/22-0/21357396 на підставі якої винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 10.08.2010 року №0000612200, яким за встановлені порушення до позивача застосовані санкції у розмірі 148697,00 грн.

Як вірно зазначає суд першої інстанції, порушення позивачем правил здійснення розрахунків з нерезидентом мало місце в лютому 2007 року, в той час, як спірне рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій прийнято органом державної податкової служби більше ніж через три роки з моменту порушення.

Відповідно до Господарського кодексу України, застосування штрафних санкцій за порушення термінів розрахунків з нерезидентом є адміністративно господарською санкцією (в даному випадку адміністративно господарським штрафом) у розумінні ст. ст. 238, 239 цього Кодексу, що застосовується за порушення субєктом господарювання встановлених законодавчим актом правил здійснення господарської діяльності. У відповідності до ст. 250 Господарського кодексу України, такі санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Колегія суддів зазначає, що дотримання строку звернення є однією з умов для реалізації права на застосування санкцій органами державної влади та органами місцевого самоврядування (в даному випадку орган державної податкової служби як державний орган). Вона дисциплінує учасників цих правовідносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанню, сприяє стабільній діяльності субєктів господарювання щодо здійснення підприємницької діяльності. Однорічний строк визнано законодавцем достатнім для того, щоб органи державної влади та органи місцевого самоврядування, які вважають, що субєктом господарювання порушенні встановлені законодавчими актами правила здійснення господарської діяльності, визначились, чи будуть вони застосовувати ці санкції.

Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції не приймає до уваги посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що до його компетенції не входить застосування адміністративно господарських санкцій.

Вказаних обставин, на переконання колегії суддів, достатньо для скасування спірного рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 10.08.2010 року №0000612200.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про скасування спірного рішення, в звязку з чим не вбачається підстав для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального права.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм матеріального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у звязку з чим підстав для скасування постанову суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд апеляційної інстанції,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Черкаси на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2010 року залишити без задоволення.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

(Повний текст Ухвали складено 15.03.2011 року)

Головуючий суддя: Ю.А. Ісаєнко

Суддя: К.А. Бабенко

Суддя: І.В. Федотов