Постанова № 14523937, 15.03.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2-а-15473/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Кармазін О.А. Суддя-доповідач: Мельничук В.П.

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"15" березня 2011 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Мельничука В.П.

суддів: Ісаєнко Ю.А, Федотова І.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Святошинському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 грудня 2010 року у справі за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України у Святошинському районі м. Києва до Дитячої клінічної лікарні № 5 Святошинського району м. Києва про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в розмірі 13674,46 грн., -

В С Т А Н О В И Л А:

У жовтні 2010 року Управління Пенсійного фонду України у Святошинському районі м. Києва звернулось до суду з позовом до Дитячої клінічної лікарні № 5 Святошинського району м. Києва про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в розмірі 13674,46 грн. Свої вимоги мотивувало тим, що у Дитячої клінічної лікарні, зареєстрованої в УПФУ в Святошинському районі м. Києва як платник страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, за липень, серпень та вересень 2010 року сума відшкодування витрат на доставку і виплату пільгових пенсій за списком № 1 склала 13674, 46 грн. На рахунок сплати відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій за вказаний період до УПФУ в Святошинському районі м. Києва грошові кошти не надходили, у звязку з чим позивач просив стягнути з відповідача заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій у зазначеному розмірі.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 грудня 2010 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нову, якою позов задовольнити.

Підстави для проведення апеляційного розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами визначено ст. 197 КАС України.

За змістом ч. 1 вищезазначеної статті суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь в справі, про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які прийняті у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 183-2 цього Кодексу.

З огляду на викладене та враховуючи те, що справу можливо вирішити на основі наявних у ній доказів, колегія суддів вважає, що розгляд справи має бути проведено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до ч. 1 ст. 197 КАС України.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду скасуванню з наступних підстав.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 198, частини 1 статті 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції може скасувати її та ухвалити нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Судом першої інстанції було встановлено наступне.

Дитяча клінічна лікарня № 5 Святошинського району м. Києва зареєстрована як платник збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в Управління Пенсійного фонду України у Святошинському районі м. Києва за реєстраційним номером 02-0468.

За період з липня по вересень 2010 року відповідач має заборгованість із сплати фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій по списку № 1 перед Управлінням пенсійного фонду на загальну суму 13674,46 грн.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що підстави для задоволення позову відсутні, так як Управління Пенсійного фонду України у Святошинському районі м. Києва не виконало положення ст. 106 Закону № 1058 не надіслало Відповідачу вимогу про сплату недоїмки, тобто позивачем не дотримано вимог та порядку примусового стягнення заборгованості перед Пенсійним фондом у звязку з чим суд першої інстанції прийшов до висновку про необґрунтованість та недоведеність заявлених позивачем позовних вимог в контексті положень п. 1 ст. 71 КАС України, відповідно до якого обовязок доказування покладається на позивача.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погодитись не може з огляду на наступне.

Відповідно до п.1 ст. 14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»(далі за текстом - Закон) страхувальниками є роботодавці: фізичні особи субєкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб субєктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.

Приписом п. 6 ст. 20 Закону, страхувальники зобовязані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом є: для страхувальників, зазначених у пунктах 1, 2, 4 статті 14 цього Закону, календарний місяць. Перерахування страхових внесків здійснюється страхувальниками одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі або з виручки від реалізації товарів (послуг). При цьому фактичним одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу) вважається одержання відповідних сум готівкою, зарахування на банківський рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, одержання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей в рахунок зазначених виплат (доходу), фактичне здійснення із цих виплат (доходу) відрахувань, передбачених законодавством або за виконавчими документами, чи будь-яких інших відрахувань.

Згідно п.6.1. р.6. Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками і застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України»затвердженої Постановою правління Пенсійного Фонду України від 19.12.2003р. №21-1, та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16.01.2004р. за №64/8663 (далі Інструкція), відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону.

П.6.10. р.6. Інструкції передбачено, що у разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місце призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місце призначення пенсії надсилає повідомлення згідно з додатками, зазначеними у п.6.4. даної Інструкції для зазначених підприємств, у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства. Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій. Призначених на пільгових пенсій, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.

Згідно п.6.8. р. Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомлені місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Як встановлено колегією суддів, відповідачем цього не було зроблено, у звязку з чим у нього виникла заборгованість по відшкодуванню виплати та доставки пільгових пенсій за період липня по вересень 2010 року в розмірі 13674,46 грн.

Відповідно до ст. 106 Закону, у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобовязані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобовязаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій. Страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку. Орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки.

Таким чином, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови порушив норми матеріального права та те, що відповідач, маючи заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком №1, зобовязаний відшкодувати дану заборгованість, яка сформувалася за період з липня по вересень 2010 року у розмірі 13674,46грн.

Зі змісту ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим ухвалене судом на підставі повного та всебічного зясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції невірно надана правова оцінка обставинам справи, оскаржуване судове рішення постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду скасуванню.

Керуючись ст. ст. 2, 160, 167, 195, 197, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Святошинському районі м. Києва задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 грудня 2010 року скасувати та постановити нову, якою позов Управління Пенсійного фонду України у Святошинському районі м. Києва до Дитячої клінічної лікарні № 5 Святошинського району м. Києва про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в розмірі 13674,46 грн. задовольнити.

Стягнути з Дитячої клінічної лікарні № 5 Святошинського району м. Києва заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком №1 у розмірі 13674,46 грн. на користь Управління Пенсійного фонду України у Святошинському районі м. Києва за реквізитами: р/р 256053012612 в Головному управлінні Ощадбанку по м. Києву та Київській області , МФО 322669, код ЄДРПОУ 22869431.

Постанова набирає законної сили через п?ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий-суддя: В.П. Мельничук

Судді: Ю.А. Ісаєнко

І.В. Федотов