Постанова № 14523889, 31.03.2011, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" березня 2011 р. Справа № 42/344-10

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Фоміна В. О., суддя Кравець Т.В. , суддя Крестьянінов О.О.

при секретарі Деркач Ю.О.

за участю представників сторін:

за участю представників сторін:

прокурора - Гавриленко О.В., копія посвід. № 173 від 23.08.2007 року,

позивача 1. директор ТОВ «Околиця»Медведєва Л.З., 2. адвокат ОСОБА_1 (свідоцтво НОМЕР_1 від 26.03.2007 року)

відповідача 1. Красножона О.О. (копія дов. від 10.01.2011 року № 08-11/62/2-11), 2. Рижкова І.В. (копія дов. від 31.12.2010 року № 08-11/3155/2-10)

третьої особи: Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради Пащенко О.М. (копія дов. від 05.01.2011 р. № 52),

третьої особи: КП “Харківське МБТІ” Фатій Н.І. (копія дов. б/н від 02.11.09 р.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу прокурора міста Харкова (вх.№ 792Х/2-6) та апеляційну скаргу Харківської міської ради (вх. №793Х/2-6)

на рішення господарського суду Харківської області від 27.01.11 року у справі № 42/344-10

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Околиця”, м. Харків

до Харківської міської ради, м. Харків

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:

1. Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, м. Харків

2. Комунального підприємства “Харківське міське бюро технічної інвентаризації”, м Харків

за участю прокуратури м. Харкова

про визначення недійсним рішення, -

встановила:

Позивач, ТОВ "Околиця", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Харківської міської ради про визнання недійсним рішення 41 сесії 5 скликання Харківської міської ради № 06/10 від 24.02.10 р. "Про розгляд протестів прокурора міста Харкова" в частині скасування п. 139 додатку до рішення 19 сесії 23 скликання Харківської міської ради "Про внесення змін та доповнень до "Програми приватизації об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова" від 27.12.2000 року”. На час розгляду позовної заяви просить зупинити дію зазначеного рішення. Також просить стягнути з відповідача на свою користь 85,00 грн. по сплаті державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

До участі в справі в якості третіх осіб було залучено Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та Комунальне підприємство "Харківське міське бюро технічної інвентаризації". У справу в інтересах держави в особі відповідача вступив заступник прокурора м. Харкова.

Рішенням господарського суду Харківської області від 11.06.2010 р. (суддя Мамалуй О.О.) в позові відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 28.09.2010 р. зазначене рішення залишено без змін, апеляційну скаргу позивача залишено без задоволення.

18 жовтня 2010 р. дану постанову Харківського апеляційного господарського суду ТОВ “Околиця” було оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Постановою Вищого господарського суду України від 30.11.2010 р. касаційну скаргу задоволено частково, постанову Харківського апеляційного господарського суду від 28.09.2010 р. та рішення господарського суду Харківської області від 11.06.2010р. скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням господарського суду Харківської області від 27.01.2011 р. (суддя Яризько В.О.) в задоволенні клопотань відповідача про відкладення розгляду справи та призначення судово-оціночної експертизи відмовлено.

Позовні вимоги задоволено.

Визнано недійсним рішення 41 сесії 5 скликання Харківської міської ради Харківської області від 24 лютого 2010 року № 06/10 "Про розгляд протестів прокурора міста Харкова" в частині скасування пункту 139 додатку до рішення 19 сесії 23 скликання Харківської міської ради "Про внесення змін та доповнень до "Програми приватизації об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова" від 27.12.2000 року".

Стягнуто з Харківської міської ради Харківської області (61007, м. Харків, майдан Конституції, 7, код ЄДРПОУ 04059243) на користь ТОВ "Околиця" (код ЄДРПОУ 05476204, м. Харків вул. Академіка Павлова, 152) витрати по сплаті державного мита в розмірі 170,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн.

Прокурор міста Харкова з рішенням господарського суду Харківської області від 27.01.2011 р. не погодився та звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення від 27.01.2011 р., як незаконне та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Відповідач, Харківська міська рада, з рішенням господарського суду Харківської області від 27.01.2011 р. не погодився та звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення від 27.01.2011 р. та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. При цьому, апелянт посилається на те, що вказане рішення є незаконним, необґрунтованим, винесеним з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Прокурор та відповідач у ході судового розгляду підтримали свої апеляційні скарги, просили скасувати рішення господарського суду та прийняти нове рішення , яким відмовити у задоволенні позову.

Позивач проти апеляційних скарг заперечував, просив залишити їх без задоволення , а рішення суду першої інстанції без змін.

Представник першої третьої особи - Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради надав письмові пояснення , в яких зазначив , що він підтримує апеляційні скарги та просить їх задовольнити , а рішення господарського суду скасувати , як незаконне та необґрунтоване.

Представник другої третьої особи - Комунального підприємства “Харківське міське бюро технічної інвентаризації”, підтримав апеляційні скарги прокурора та відповідача .

У судовому засіданні 29 березня 2010 року представник відповідача та прокурор на виконання ухвали Харківського апеляційного господарського суду надали додаткові письмові пояснення, які були долучені до матеріалів справи.

Представник позивача до початку судового засідання заявив клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових доказів, зокрема копії рецензії на висновок про вартість спірного майна.

Колегія суддів, порадившись, відмовила у задоволенні клопотання з посиланням на приписи ст. 101 ГПК України, а також у звязку з тим, що даний доказ не несе ніякого правового навантаження стосовно предмету цього спору.

Представник відповідача Рижков І.П. в ході надання пояснень по справі також заявив клопотання, яким просив долучити до справи розрахунок, що характеризує орендні правовідносини між позивачем та відповідачем.

Колегія суддів, порадившись та враховуючи, що розрахунок виконаний працівниками міської ради, не був наданий суду першої інстанції, не несе правового навантаження стосовно предмету цього спору, відмовила у задоволенні цього клопотання.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення прокурора та представників позивача, відповідача та третіх осіб, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права колегія суддів встановила наступне.

На підставі рішення 7 сесії Харківської міської ради 23 скликання «Про Програму приватизації об'єктів комунальної власності м.Харкова»від 12.03.1999 та рішення 19 сесії Харківської міської ради 23 скликання «Про внесення доповнень до Програми приватизації об'єктів комунальної області м. Харкова»від 27.12.2000р. між територіальною громадою міста Харкова в особі Харківської міської ради, від імені якої діяло Управління комунального майна та приватизації Головного управління економіки та комунального майна Харківської міської ради та ТОВ «Околиця»25.04.2003р. укладено договір №2528-В-С купівлі-продажу нежитлових приміщень 1-го поверху № 1-15, 17-23,1, II, загальною площею 383,1 кв.м., в літ. «А-2», розташованій за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, 152.

Пунктом 139 додатку рішення 19 сесії Харківської міської ради 23 скликання «Про внесення доповнень до «Програми приватизації об'єктів комунальної власності м. Харкова»від 27.12.2000 передбачена приватизація шляхом викупу ТОВ «Околиця»двоповерхової окремо розташованої нежитлової будівлі загальною площею 3059,40 кв.м., у склад якої згідно технічних планів на вказані об'єкти нерухомості входили приміщення 1-го та 2-го поверху, які мають єдиний вхід та місця спільного користування.

Пунктом 4 ст.7 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" встановлено, що покупці подають до відповідного органу приватизації заяву про включення підприємства до одного із зазначених у цій статті переліків об'єктів, що підлягають приватизації.

Згідно п. 5 ст. 7 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" орган приватизації розглядає подану заяву і в разі відсутності підстав для відмови у приватизації включає підприємство до переліків, зазначених у частині першій цієї статті. Результати розгляду не пізніш як через місяць з дня подання заяви доводяться до заявника у письмовій формі.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" з моменту прийняття рішення про приватизацію підприємства здійснюється його підготовка до приватизації.

Статтею 23 Закону визначено, що після підготовки об'єкта до приватизації між покупцем та уповноваженим представником відповідного органу приватизації укладається договір купівлі-продажу цього об'єкта та складається акт приймання-передачі зазначеного майна.

На виконання вищезазначених норм Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" та п.139 Переліку нежитлових приміщень, які підлягають приватизації (відчуженню) шляхом викупу Харківської міської ради Харківської області позивачем здійснювався викуп нежитлових приміщень частками , а саме :

- 20.04.2001 року - нежитлові приміщення № №25-29, 30-36, 37, 66-71, VI 1-го поверху в літ. "А-2", змішані, загальною площею 415,1 кв.м. за ціною 71200,0грн. на підставі Договору № 1936-В-С купівлі-продажу нежитлового приміщення, орендованого ТОВ "Околиця" та видано свідоцтво про право власності № 1936-В-С від 19.06.01р. - 25.04.2003 року - нежитлові приміщення 1-го поверху № №1-15, 17-23,1, II в літ. "А-2", загальною площею 383,1 кв.м. за ціною 113300,0грн. на підставі Договору №2528-В-С купівлі-продажу нежитлового приміщення, орендованого ТОВ "Околиця" та видано свідоцтво про право власності № 2528-В-С від 19.06.03р.

Таким чином в порушення вимог ч. 1 ст. 11 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)», відповідно до якої викуп застосовується щодо об'єктів малої приватизації, включених до переліку об'єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу, ТОВ «Околиця»не виконаний пункт 139 додатку рішення 19 сесії Харківської міської ради 23 скликання «Про внесення доповнень до «Програми приватизації об'єктів комунальної власності м. Харкова»від 27.12.2000р., а здійснений викуп лише окремих нежитлових приміщень 1-го поверху , розташованих за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, 152.

Рішенням Харківської міської ради від 12.03.1999р. «Про Програму приватизації об'єктів комунальної власності м. Харкова»чітко зазначено:

- провести за рахунок коштів орендарів експертну оцінку нежитлових приміщень, зазначених у Додатку № 1 до Програми приватизації об'єктів комунальної власності м. Харкова;

-у встановленому законодавством порядку укласти договори купівлі-продажу на об'єкти, що знаходяться в комунальній власності М.Харкова та підлягають відчуженню.

Відповідно до ч.2 ст. 8 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)»визначено, що строк підготовки об'єкта малої приватизації до продажу не повинен перевищувати двох місяців з дня прийняття рішення про включення його до відповідного переліку об'єктів, що підлягають приватизації.

А тому, судом невірно надано оцінку тому факту, що позивач на виконання рішення сесії «Про програму приватизації об'єктів комунальної власності м.Харкова»почав приватизувати нежитлові приміщення, тобто виконувати це рішення.

Також колегія суддів звертає увагу , що 25 квітня 2003 року між Управлінням комунального майна та приватизації Головного управління економіки та комунального майна Харківської міської ради та ТОВ "Околиця" був укладений договір купівлі-продажу на нежитлові приміщення 1-го поверху № 1-15,17-23,1,11 загальною площею 383,1кв.м. в порушення рішення VII сесії Харківської міської ради Харківської області XXIII скликання від 12.03.1999р. "Про Програму приватизації об'єктів комунальної власності м. Харкова" та рішення XIX сесії Харківської міської ради Харківської області XXIII скликання від 27.12.2000р. «Про внесення доповнень до програми приватизації об'єктів комунальної власності м. Харкова».

Так, при укладанні даного договору було продано будівлю без підвалу, технічного поверху, споруд, інженерних мереж та замощень, що вплинуло на визначення об'єкту приватизації, його склад та вартість, призвело до штучного заниження ціни приватизації, чим порушено рішення VII сесії Харківської міської ради Харківської області XXIII скликання від 12.03.1999р. "Про Програму приватизації об'єктів комунальної власності м. Харкова" .

При винесенні оскаржуваного рішення суд першої інстанції посилався на Державні будівельні норми України (ДБН В.2.2-9-99 Будівлі і споруди. Громадські будинки та споруди), затверджені Наказом Держбуду України від 04.08.1999р. № 187 та введених в дію з 01 січня 2000р. Проте дане посилання є помилковим , оскільки ці норми поширюються на проектування нових і реконструкцію існуючих будинків, споруд та комплексів громадського призначення ( громадських будинків), а також вбудовано-прибудованих приміщень громадського призначення.

Однією з підстав визнання недійсним оскаржуваного рішення в позовній заяві зазначалось , що в пункті 139 додатку рішення 19 сесії Харківської міської ради 23 скликання «Про внесення доповнень до «Програми приватизації об'єктів комунальної власності м. Харкова»від 27.12.2000 р.»неправомірно занижено площу будівлі, яка приватизується.

Так, відповідно до ст.2 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію) передбачено, що будівлі (споруди, приміщення) приватизуються разом з розташованими в них об'єктами приватизації, крім випадків відмови покупця від приватизації будівлі (споруди, приміщення), в якій розташований об'єкт, що приватизується шляхом викупу.

Крім того, матеріали справи свідчать про те, що в період з 24.03.1999 року по 19.06.2009 року, на підставі договору оренди №594 від 24.03.1999 року позивач мав у користуванні також інші нежитлові приміщення вищевказаної будівлі, загальною площею 2261,2кв.м.

Зазначені приміщення загальною площею 2261,2 кв.м. були повернуті позивачем Управлінню комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради 19.06.2009 року на виконання рішення господарського суду Харківської області від 30.01.2009 року у справі "№53/334-08 (залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду у справі №53/334-08), яким вказаний договір оренди, був розірваний, а позивач з орендованих приміщень був виселений.

Прокуратурою м. Харкова 22 лютого 2010 року до Харківської міської ради було внсено протест про скасування пункту 139 додатку до рішення XIX сесії Харківської міської ради XXIII скликання “Про внесення доповнень до “Програми приватизації об'єктів комунальної власності м. Харкова” від 27.12.2000 року.

У вказаному протесті прокуратура міста Харкова зазначила, що при прийнятті пункту 139 додатку рішення XIX сесії Харківської міської ради XXIII скликання “Про внесення доповнень до Програми приватизації об'єктів комунальної власності м. Харкова від 27.12.2000 року” були порушені вимоги статті 11 Закону України “Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)”, статті 3 Закону України “Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні”, Програми приватизації об'єктів комунальної власності м. Харкова, затвердженої рішенням VII сесії Харківської міської ради XXIII скликання від 12.03.1999 року.

Розглянувши вищевказаний протест, 24 лютого 2010 року Харківська міська рада рішенням сорок першої сесії 5 скликання №06/10 скасувала пункт 139 Додатку 1 рішення XIX сесії Харківської міської ради XXIII скликання “Про внесення доповнень до Програми приватизації об'єктів комунальної власності м. Харкова від 27.12.2000 року”.

Відповідно до статті 188 Цивільного кодексу України, якщо кілька речей утворюють єдине ціле, що дає змогу використовувати його за призначенням, вони вважаються однією річчю ( складною річчю).

Правочин, вчинений щодо складної речі, поширюється на всі її складові частини, якщо інше не встановлено договором.

Згідно частинами 1, 2 та 3 статті 191 Цивільного кодексу України підприємство є єдиним майновим комплексом, що використовується для здійснення підприємницької діяльності.

До складу підприємства як єдиного майнового комплексу входять усі види майна, призначені для його діяльності, включаючи земельні ділянки, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію, права вимоги, борги, а також право на торговельну марку або інше позначення та інші права, якщо інше не встановлено договором або законом. Підприємство як єдиний майновий комплекс є нерухомістю.

Отже, підприємство як єдиний майновий комплекс є складною річчю і правочини щодо такої складної речі поширюються на всі її складові частини, якщо інше не встановлено договором.

Також колегія суддів зазначає, що жодною нормою чинного законодавства Управлінню майна та приватизації Харківської міської ради не надано повноважень змінювати об'єкт та площу об'єкту приватизації, які визначені в програмі приватизації, яка затверджена рішенням Харківської міської ради.

Рішенням Конституційного суду України у справі за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини чотирнадцятої статті 46, частин першої, десятої статті 59 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” від 16.04.2009р. справа № 1-9/2009 зазначено, що зі змісту частини другої статті 144 Конституції України та частини десятої статті 59 Закону вбачається, що рішення органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з мотивів невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними з ініціативи заінтересованих осіб судом загальної юрисдикції, тобто в судовому порядку. Однак, як вважає Конституційний суд України, це не позбавляє орган місцевого самоврядування права за власною ініціативою або ініціативою інших заінтересованих осіб змінити чи скасувати прийнятий ним правовий акт (у тому числі з мотивів невідповідності Конституції чи законам України).

Також, Конституційним судом України вирішено, що орган місцевого самоврядування має право приймати рішення, вносити до них зміни та/чи скасовувати їх на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, Харківська .міська рада Харківської області, скасувавши рішенням 41 сесії 5 скликання від 24 лютого 2010 року №06/10 "Про розгляд протестів прокурора міста Харкова" своє рішення в частині пункту 139 додатку рішення XIX сесії Харківської міської ради XXIII скликання “Про внесення доповнень до “Програми приватизації об'єктів комунальної власності м. Харкова” від 27.12.2000 р.”, діяла у межах повноважень та у спосіб, які надані їй чинним законодавством.

Відповідно до статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 203 Цивільного Кодексу України встановлено ,що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Враховуючи , що при прийнятті пункту 139 додатку рішення XIX сесії Харківської міської ради XXIII скликання “Про внесення доповнень до Програми приватизації об'єктів комунальної власності м. Харкова від 27.12.2000 року”були порушені вимоги статті 11 Закону України “Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)”, статті 3 Закону України “Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні”, Програми приватизації об'єктів комунальної власності м. Харкова, затвердженої рішенням VII сесії Харківської міської ради XXIII скликання від 12.03.1999 року, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення позовної вимоги.

На всі вищезазначені факти звертав увагу Вищий господарський суд України в своїй постанові від 30.11.2010 р., вказівки якої у відповідності до ст.111-12 є обовязковими під час нового розгляду справи судом першої інстанції.

Таким чином, суд першої інстанції при винесенні оскаржуваного судового рішення не виконав вказівок , зазначених в постанові Вищого господарського суду України , неповно зясував фактичні обставини справи , внаслідок чого невірно застосував норми матеріального права, що призвело до прийняття ним незаконного рішення , яке підлягає скасуванню , а апеляційні скарги прокурора та відповідача задоволенню.

Керуючись ст.ст. 85, 99, 101, п. 2 ст. 103, п.1, 4 ч.1 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального Кодексу України, колегія суддів ,-

постановила:

Апеляційні скарги прокурора м. Харкова та Харківської міської ради задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 27 січня 2011 р. у справі № 42/344 -10 скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України в порядку та строки, встановлені ГПК України.

Головуючий суддя Фоміна В. О.

Суддя Кравець Т.В.

Суддя Крестьянінов О.О.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 31 березня 2011 року.