Постанова № 14523882, 25.03.2011, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" березня 2011 р. Справа № Б-49/260-10

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Фоміна В. О., суддя Кравець Т.В. , суддя Крестьянінов О.О.

при секретарі Деркач Ю.О.

за участю представників сторін:

кредиторів:

ДПІ у Московському районі м. Харкова не прибув;

Товариства з обмеженою відповідальністю “Східтранс” не прибув;

боржника Межирицький А.О., довіреність б/н від 06.01.2011 р.;

арбітражного керуючого Погорілої О.І. - Погоріла О.І., ліцензія серія НОМЕР_1 від 07.09.2010 р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова (вх. № 1116Х/2-6) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 21.02.2011 р. у справі № Б-49/260-10 (суддя Кононова О.В.)

за заявою ініціюючого кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю “Східтранс”, м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Техномет № 1”, м. Харків

про визнання банкрутом, -

в с т а н о в и л а :

Ухвалою Господарського суду Харківської області у справі № Б-49/260-10 від 14.12.2010 р. в підготовчому засіданні заявника (ініціюючого кредитора) було зобов'язано здійснити публікацію в офіційному друкованому органі України про порушення справи про банкрутство ТОВ "Техномет № 1" з метою виявлення кредиторів та осіб, які виявлять бажання взяти участь у санації боржника або у ліквідаційній процедурі. Цією ж ухвалою було призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Погорілу О.І. та зобов'язано її за результатами розгляду кредиторських вимог скласти реєстр вимог кредиторів, здійснити аналіз фінансового становища підприємства-боржника та провести інвентаризацію активів. Розгляд попереднього засідання був призначений на 14.02.2011 р.

14.02.2011 р. ДПІ у Московському районі м. Харків звернулась до місцевого господарського суду із заявою (вх. № 772) про визнання її кредитором ТОВ "Техномет № 1" на загальну суму 35544031,60 грн., з посиланням на те, що станом на 09.02.2011 р. боржник має заборгованість перед бюджетом в сумі 35544031,6 грн., яка складається з: податку на додану вартість у сумі 11548098 грн. (податкове повідомлення-рішення № 0000481800/2 від 20.10.2010 р., винесене на підставі акту перевірки № 7061/18/34470759 від 16.06.2010 р.), податку на прибуток приватних підприємств у сумі 21076607,3 грн. (податкове повідомлення-рішення № 0001482302/2 від 19.01.2011 р., винесене на підставі акту перевірки № 7801/23/34470759 від 23.07.2010 р.), податку на додану вартість у сумі 2919326,3 грн. (податкове повідомлення-рішення № 0001502302/2 від 19.01.2011 р., винесене на підставі акту перевірки № 7801/23/34470759 від 23.07.2010 р.).

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 21.02.2011 р. у справі № Б-49/260-10 (суддя Кононова О.В.) було відмовлено ДПІ у Московському районі м. Харкова в задоволенні заяви про визнання її кредитором ТОВ "Техномет № 1" та включення суми заборгованості у розмірі 35544031,6 грн. до реєстру вимог кредиторів, з посиланням на те, що вимоги ДПІ у Московському районі м. Харкова не визнані боржником, між сторонами є публічно-правовий спір, який повинен бути розглянутий в адміністративному або судовому порядку відповідно до встановленої підвідомчості розгляду спрів, а тому кредиторські вимоги ДПІ у Московському районі м. Харкова у цей час не можуть бути визнані судом, як вимоги конкурсного кредитора та включені до реєстру вимог кредиторів. Вищевказані суми податкових зобов'язань можуть бути заявлені як поточні кредиторські вимоги після того, як вони будуть узгоджені у встановленому законом порядку.

ДПІ у Московському районі м. Харкова не погодившись із зазначеною ухвалою суду першої інстанції від 21.02.2011 р. у даній справі, подав апеляційну скаргу, в якій просить вказану ухвалу скасувати, та “прийняти нову ухвалу, якою задовольнити апеляційну скаргу та включити до реєстру вимоги кредиторів вимоги ДПІ у Московському районі м. Харкова в сумі 35544031,6 грн.” При цьому апелянт обґрунтовує свої вимоги тим, що ДПІ у Московському районі м. Харкова є конкурсним кредитором, який має підтверджені документами вимоги щодо грошових зобовязань до боржника, а тому вищевказана сума податкових зобовязань підлягає виконанню і включенню до реєстру вимог кредиторів, а отже оскаржувана ухвала прийнята з порушенням норм матеріального права, що є підставою для її скасування.

Представник заявника апеляційної скарги в судове засідання не прибув, про причину відсутності суд не повідомив, хоча про місце і час розгляду справи був належним чином повідомлений, про що свідчить наявне у матеріалах справи відповідне поштове повідомлення.

Представник боржника у своєму запереченні на апеляційну скаргу проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив оскаржувану ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, посилаючись на її законність і обґрунтованість.

Арбітражний керуючий також не погодився з вимогами, зазначеними у апеляційній скарзі, просив залишити її без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції від 21.02.2011 р. - залишити без змін.

Ініціюючий кредитор відзиву на апеляційну скаргу не надав, в судове засідання не прибув, про причину відсутності суд не повідомив.

Представник боржника та арбітражний керуючий проти розгляду справи без участі представників заявника апеляційної скарги та ініціюючого кредитора не заперечували.

Враховуючи, що неприбуття представників заявника апеляційної скарги та ініціюючого кредитора в судове засідання не перешкоджає судовому розгляду апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розгляд справи за апеляційною скаргою здійснити у їх відсутність, за наявними у справі матеріалами, як це передбачено ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представника боржника та арбітражного керуючого, дослідивши доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.

Відповідно до ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Відповідно до ст. 1 вказаного Закону, кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів). Конкурсні кредитори -кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство, та вимоги яких не забезпечені заставою майна боржника. До конкурсних кредиторів відносяться також кредитори, вимоги яких до боржника виникли внаслідок правонаступництва за умови виникнення таких вимог до порушення провадження у справі про банкрутство.

Частиною 6 ст. 1 того ж Закону встановлено, що грошове зобов'язання - зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України. До складу грошових зобов'язань боржника не зараховуються недоїмка (пеня та штраф), визначена на дату подання заяви до господарського суду.

Відповідно до ч. 5 п. 56.18. ст. 56 Податкового Кодексу України, при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

З наявної в матеріалах справи копії Ухвали Харківського окружного адміністративного суду про відкриття провадження в адміністративній справі від 10.01.2011 р. вбачається, що вказаною ухвалою було порушено провадження в адміністративній справі про скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Московському районі м. Харкова від 20.10.2010 р. № 0000481800/2 про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 11548098 грн. ( в т.ч. основний платіж - 7698732 грн., штрафні санкції - 3849366 грн.) (т. 1 а.с. 66).

Отже податкове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 11548098 грн. не може вважатись узгодженим.

Також в матеріалах справи мається Рішення Державної податкової Адміністрації України від 14.01.2011 р. № 443/6/25-0115 про продовження строку розгляду повторної скарги ТОВ "Техномет № 1" на податкові повідомлення - рішення ДПІ у Московському районі м. Харкова від 06.08.2010 р. № 0001482302/0, № 0001502302/0.

Після розгляду Державної податкової Адміністрації України скарги на вищезазначені повідомлення рішення боржник звернувся в суд з позовом про визнання їх недійсними, про що свідчать надані суду апеляційної інстанції представником боржника разом із запереченням на апеляційну скаргу Ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 22.03.2011 р. про відкриття провадження по адміністративній справі та закінчення підготовчого провадження.

Відповідно до п. 56.15. ст. 56 Податкового Кодексу України скарга, погана із дотриманням строків, визначених п. 56.3 цієї статті, зупиняє виконання платникам податків грошових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні, на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження.

Отже податкові зобов'язання визначені податковими повідомленнями - рішеннями ДПІ у Московському районі м. Харкова від 06.08.2010 р. № 0001482302/0, № 0001502302/0 також не можуть вважатись узгодженими.

Відповідно до вимог п.п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" якщо податкове зобов'язання самостійно визначене платником податків у податковій декларації, то це зобов'язання вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Відповідно до вимог п.п. 5.2.1 ст. 5 вказаного Закону податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до п.п. 4.2 та 4.3 ст. 4 цього Закону вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення. За винятком випадків коли платник податків оскаржує в адміністративному або судовому порядку рішення контролюючих органів.

Згідно з п. 5.4 ст. 5 Закону узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Отже, вимогами органів стягнення, як конкурсних кредиторів, можуть бути узгоджені до порушення провадження по справі про банкрутство, суми податкового зобов'язання, не сплачені платником податків у строки, визначені статтею 5 Закону.

Таким чином, враховуючи, що вимоги ДПІ у Московському районі м. Харкова не визнані боржником і не являються узгодженими, між сторонами є публічно - правовий спір, який повинен бути розглянутий в адміністративному або судовому порядку відповідно до встановленої підвідомчості розгляду спрів, а тому кредиторські вимоги ДПІ у Московському районі м. Харкова на даний час не можуть бути визнані судом, як вимоги конкурсного кредитора та включені до реєстру вимог кредиторів.

Слід зазначити, що вищевказані суми податкових зобов'язань можуть бути заявлені як поточні кредиторські вимоги після того, як вони будуть узгоджені у встановленому законом порядку.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова не має фактичного та правового обґрунтування на її підтвердження, ухвала Господарського суду Харківської області від 21.02.2011 р. у справі № Б-49/260-10 прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи, з яких подана апеляційна скарга, не можуть бути підставою для її скасування.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 101-102, п. 1 ст. 103, ст.ст. 105-106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, одностайно, -

постановила:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Харківської області від 21.02.2011 р. у справі № Б-49/260-10 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України через Харківський апеляційний господарський суд.

Повний текст підписаний 25.03.2011 р.

Головуючий суддя Фоміна В. О.

Суддя Кравець Т.В.

Суддя Крестьянінов О.О.