Постанова № 14523798, 30.03.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.03.2011                                                                                           № 44/373

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Алданової С.О.

суддів:           Смірнова Л.Г.

          Шапран В.В.

при секретарі:           Кривошеї О.В.

За участю представників:

від позивача - не з’явився

від відповідача -Щербина Л.Г. (довіреність б/н від 20.08.2008 р.)

                               Веречук С.В. (довіреність б/н від 14.06.2010 р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Київське міське мисливсько-рибальське виробниче підприємство (КММРВП) КМТ УТМР

на рішення Господарського суду м.Києва від 27.07.2010

у справі № 44/373 (Чеберяк П.П. .....)

за позовом                               Громадська організація "Мисливський клуб "Товариство правильного полювання"

до                                                   Київське міське мисливсько-рибальське виробниче підприємство (КММРВП) КМТ УТМР

третя особа позивача           

третя особа відповідача           

про                                                   стягнення 1671142,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Громадська організація «Мисливський клуб «Товариство правильного полювання» звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Київського міського мисливсько-рибальського виробничого підприємства Київської міської організації Українського товариства мисливців та рибалок про стягнення грошових коштів у розмірі 1671142 грн..

Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.07.2010 р. позов задоволено в повному обсязі. Стягнуто з відповідача 1671142,00грн. відшкодування витрат на поліпшення, 16711,00 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення мотивоване тим, що відповідно до звіту про незалежну оцінку станом на 07.07.2008 р. залишкова вартість заміщення основних засобів І групи, що знаходяться за адресою: Київська область, с. Вишеньки, становить 1671142,00 грн. Згідно постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Методики оцінки вартості майна під час приватизації» від 12.10.2000 р. № 1554, під залишковою вартістю заміщення розуміється поточна вартість витрат на придбання (будівництво) об'єкта, що подібний за функціональним призначенням тому, який оцінюється, і може бути йому задовільною заміною за вирахуванням усіх видів зносу (фізичного, функціонального, зовнішнього тощо). Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що вартість робіт по поліпшенню переданого в оренду позивачеві майна за договором складає 1671142,00 грн., тому позов визнано обгрунтованим та задоволено.

Відповідач, не погоджуючись з прийнятим рішенням, подав до Київського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить вказане рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Скаргу мотивовано тим, що рішення є незаконним та необґрунтованим з підстав неправильного застосування Господарським судом м. Києва норм матеріального права, недоведеності обставин, що мають значення для вирішення справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, та невідповідності висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив. Враховуючи те, що в матеріалах справи містяться докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представника позивача.

Представники відповідача в судовому засіданні повністю підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників відповідача, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.10.2010 р. у даній справі було призначено судову будівельно-технічну експертизу. Витрати які підлягають сплаті за проведення експертизи було покладено на Громадську організацію «Мисливський клуб «Товариство правильного полювання».

15.03.2011 р. згідно супровідного листа №02-12/81 матеріали справи №44/373 було повернуто на адресу Київського апеляційного господарського суду без виконання експертизи, у зв’язку з тим, що позивачем не було проведено оплату за експертизу, яка згідно ухвали Київського апеляційного господарського суду від 06.10.2010 р. була покладена на нього.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.03.2011 р. поновлено апеляційне провадження по даній справі та призначено її розгляд на 30.03.2011 р.

У зв’язку з тим, що позивач не виконав вимог ухвали Київського апеляційного господарського суду від 06.10.2010 р. та неоплатив судові витрати за проведення судової будівельно-технічної експертизи, остання була залишена без виконання, а тому колегія суддів розглядає справу за наявними в ній доказами та оцінює їх за cвоїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

01.07.2003 р. між позивачем, як орендарем, та відповідачем, як орендодавцем, було укладено договір оперативної оренди №009, за умовами якого орендодавець надав орендарю в строкове платне володіння і користування об’єкт оренди – мисливсько–риболовну спортивну базу «Вишеньки» на земельній ділянці площею 2,56 га, що розташований за адресою: Канівське водосховище в районі с. Вишеньки між 2-м та 3-м шлюзами захисної дамби Бортничі–Вишеньки, строком на 5 років.

Відповідно до п. 1.2. договору оренди, приміщення та майно надається в оренду для подальшої експлуатації МРСБ «Вишеньки» орендарем з метою покращення стану інфраструктури, рентабельності об’єкта оренди, вирішення завдань по підвищенню ефективності в організації та проведенні любительської та спортивної риболовлі, а також здійснення іншої діяльності прямо не забороненої законодавством України з метою насичення ринку України послугами високої якості.

Відповідно до п. 1.4. договору оренди, згідно акта інвентаризаційного опису (додаток №1 до договору оренди) вартість об’єкта оренди складає 180331,63 грн..

Згідно п. 2.1. договору оренди, об’єкт оренди повинен бути переданий орендодавцем та прийнятий орендарем за актом прийому–передачі (додаток №2 до договору оренди), підписаному сторонами не пізніше трьох робочих днів з дня укладення договору оренди.

На виконання п. 2.1. договору оренди, 01.07.2003 р. сторонами був підписаний акт прийому–передачі та складений список майна, яке передається в оренду за договором.

Пунктом 4.1.2. договору оренди передбачено, що позивач (орендар) має право проводити за свій рахунок, з письмової згоди орендодавця модернізацію, перепланування, поточний ремонт, будівництво та введення в експлуатацію тимчасових споруд для відпочинку відвідувачів бази.

18.02.2004 р. сторонами було укладено додаткову угоду до договору оренди №009 від 01.07.2003 р., відповідно до п. п. 1.2., 4.1.2. якої орендар планує провести наступні будівельно–монтажні та ремонтні роботи на території бази, а саме: будівництво трьох збірних дерев’яних двоповерхових будиночків для сімейного відпочинку, будівництво дерев’яної сауни, реконструкцію та ремонт будівлі їдальні з метою використання її в якості клубного кафе та можливості використання протягом всього року; спорудження та організація в приміщенні їдальні VIP–номерів на другому поверсі; реконструкція та ремонт існуючих будинків з організацією в них комфортабельних номерів для рибалок та мисливців, що відвідують базу; для проживання персоналу бази, а також можливості їх використання в холодні пори року; буріння 2 –х свердловин для організації якісного водопостачання з більш глибоких горизонтів; організація та монтаж системи аварійного електропостачання; спорудження місцевої сучасної каналізації з локальними системами відстою, дренажу та «септика»; загальний благоустрій території та організація додаткової автомобільної стоянки для відвідувачів; ремонт та нове покриття в’їзного шляху; облаштування берегової лінії з організацією пляжу та перенесення місця стоянки човнів, весельного та єгерських будинків.

Згідно розділу ІІ додаткової угоди від 18.02.2004 р., орендодавець (відповідач) надав згоду на проведення орендарем (відповідачем) вказаного вище переліку робіт.

До даної додаткової угоди від 18.02.2004 р. було додано ескізний проект реконструкції.

Позивач стверджує, що на виконання умов договору по покращенню стану інфраструктури об’єкта оренди та згідно ескізного проекта за наявності дозволу на це відповідача, ним було здійснено перелік робіт, вказаний в п. п. 1.2., 4.1.2. додаткової угоди від 18.02.2004 р. до договору, що підтверджується звітом про незалежну оцінку основних засобів І групи, що знаходяться за адресою: Київська область, с.Вишеньки, станом на 07.07.2008 р., з якого вбачається, що залишкова вартість заміщення основних засобів І групи, що знаходяться за адресою: Київська область, с. Вишеньки, становить 1671142,00 грн..

Як стверджує відповідач, останній звертався до позивача з проханням надати документи, що підтверджують факт здійснення та вартість здійснених позивачем поліпшень об’єкта оренди, зокрема, лист №54 від 07.07.2008 р., однак звернення було залишено без відповіді.

Крім того, відповідач зазначає, що до моменту звернення позивача з позовом до суду першої інстанції, Київське міське мисливсько-рибальське виробниче підприємство Київської міської організації Українського товариства мисливців та рибалок не отримувало від позивача будь-яких вимог, щодо відшкодування витрат на виконання робіт, зазначених у додатковій угоді від 18.02.2004 р., кошторис на виконання таких робіт не погоджувався, акти приймання виконаних робіт протягом 7 років не надавались, а також відсутні підтвердження того, що за такими актами сплачувались кошти.

Як вбачається зі звіту про незалежну оцінку основних засобів І групи, що знаходяться за адресою: Київська область, с.Вишеньки, станом на 07.07.2008 р., останній містить лише залишкову вартість об'єкту оренди, про що зазначено у самому звіті. Оцінку проведено з метою встановлення залишкової вартості майна МРСБ «Вишеньки».

Звіт містить висновок про залишкову вартість заміщення основних фондів 1 групи, яка становить 1671142,00 грн..

Відповідно до Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1440 від 10.09.2003 р., залишкова вартість заміщення (відтворення) - вартість заміщення (відтворення) об'єкта оцінки за вирахуванням усіх видів зносу.

Тобто, 1671142,00 грн. - це ринкова вартість майна МРСБ «Вишеньки», а вказана сума не має нічого спільного з вартістю поліпшень.

Згідно розділу 1 Звіту про незалежну оцінку основних засобів І групи, що знаходяться за адресою: Київська область, с.Вишеньки, станом на 07.07.2008 р., Вінницькою ТПП в якості вихідних даних при проведенні оцінки було використано лише проект їдальні та перелік майна, яке було передане відповідно до договору оренди №009 від 01.07.2003 р.. Будь-яких даних, які б підтверджували факт виконання позивачем робіт з поліпшення та його витрати на виконання цих робіт, не було надано.

Незалежну оцінку майна проведено на замовлення ПП «Русь-Інвест» -невідомого підприємства, яке не має жодного відношення до договірних стосунків між сторонами.

Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд керувався визначенням поняття «залишкова вартість заміщення» передбаченим Методикою оцінки вартості майна під час приватизації, затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2000 р. №1554, в якій встановлено, що під залишковою вартістю заміщення розуміється поточна вартість витрат на придбання (будівництво) об'єкта, що подібний за функціональним призначенням тому, який оцінюється, і може бути йому задовільною заміною за вирахуванням усіх видів зносу (фізичного, функціонального, зовнішнього тощо). Однак вказана постанова втратила чинність на момент винесення рішення судом першої інстанції.

Пунктом 8.8.1 договору оренди №009 від 01.07.2003 р. передбачено, що сума понесених орендарем витрат на поліпшення об’єкта, що орендується, вартість побудованих споруд та будинків підлягає поверненню орендарю при передачі об’єкта орендодавцю у разі дострокового розірвання договору стороною – 1 (відповідач).

Таким чином, виходячи з п. 8.8.1 договору оренди №009 від 01.07.2003 р. та мети з якою був переданий об’єкт оренди в користування, сторони дійшли згоди про відсутність обов’язку орендодавця відшкодовувати витрати на поліпшення об’єкту оренди, здійсненого орендарем за власний рахунок та власними силами, за виключенням випадку дострокового розірвання договору за ініціативою відповідача.

Як вбачається з матеріалів справи, договір оренди №009 від 01.07.2003 р. було припинено у зв’язку з закінченням строку його дії. З пояснень відповідача вбачається, що вказаний договір не було поновлено на новий строк з підстав неналежного виконання орендарем, а саме заборгованості по орендній платі.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Згідно з ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач обґрунтував апеляційну скаргу належним чином, у зв’язку з чим, апеляційна скарга підлягає задоволенню.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення Господарського суду міста Києва від 27.07.2010 р. у справі №44/373 не відповідає фактичним обставинам та матеріалам справи, а тому повинно бути скасоване з прийняттям нового рішення, про відмову у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, п. 2 ч. 1 ст. 103, п. 3 ч. 1 ст. 104, ст. 105 ГПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Київського міського мисливсько-рибальського виробничого підприємства Київської міської організації Українського товариства мисливців та рибалок на рішення Господарського суду міста Києва від 27.07.2010 р. у справі №44/373 задовольнити повністю.

Рішення Господарського суду міста Києва від 27.07.2010 р. у справі №44/373 скасувати.

У позові відмовити.

Стягнути з Громадської організації «Мисливський клуб «Товариство правильного полювання» (01014, м. Київ, пров. Бастіонний, 15, р/р 26008191481 в АТ «Райффайзен Банк Аваль» в м. Києві, МФО 380805, ЄДРПОУ 26315528), а у випадку відсутності коштів, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Київського міського мисливсько-рибальського виробничого підприємства Київської міської організації Українського товариства мисливців та рибалок (04053, м. Київ, пров. Нестерівський, 7, р/р 2600602700027 у Шевченківському відділенні КМФ АКБ «Укрсоцбанк», МФО 322012, код ЄДРПОУ 22860157) 8355 (вісім тисяч триста п’ятдесят п’ять) грн. 71 коп. державного мита за подання апеляційної скарги.

Наказ на виконання даної постанови доручити видати Господарському суду міста Києва.

Матеріали справи повернути Господарському суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя                                                                      Алданова С.О.

Судді                                                                                          Смірнова Л.Г.

                                                                                          Шапран В.В.