Постанова № 14521987, 24.11.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

24 листопада 2010 року 15:12 № 2а-13736/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Вєкуа Н.Г. при секретарі судового засідання Гладій А.В., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Приватного акціонерного товариства «Енран»

до Київської регіональної митниці

про скасування податкових повідомлень

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство „Енран” звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Київської регіональної митниці та просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення форми „Р” № 168 та № 169 від 22.09.2010 р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що податкові повідомлення форми „Р” № 168 та № 169 від 22.09.2010 р. ґрунтуються на викладених в Акті перевірки висновках, що не відповідають фактичним обставинам справи та суперечать чинному законодавству України. Позивач вказує, що ним як Покупцем (імпортером) і декларантом при митному оформлені вартість придбаних та імпортованих товарів (пробкових матеріалів) визначалася згідно зі ст. 266 і 267 Митного кодексу України за цінами договорів на підставі оригіналів контрактів, додатків до них та оригінальних інвойсів Продавців фірм “Wealthy Universal Company Limited” та “Keyfair Limited”. Згідно з визначеними в ВМД митними вартостями ПАТ „Енран” в повному обсязі нараховані та сплачені до бюджету мито та ПДВ, оприбутковані імпортовані товари в обліку підприємства, проведені грошові розрахунки з Продавцями.

Відповідач проти позову заперечує, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, посилаючись на те, що на підставі інформації, отриманої від митних органів Португалії, була проведена планова документальна перевірка дотримання ПАТ „Енран” законодавства України з питань митної справи при митному оформленні товарів за вантажними митними деклараціями та товаросупровідними документами до них. За результатами перевірки було складено Акт № 12/10/100000000/01198760 від 08.07.2010 р., яким встановлено порушення ПАТ „Енран” ст. 81 та абз.10 ст. 267 Митного кодексу України при декларуванні та визначенні митної вартості імпортованих товарів за вантажними митними деклараціями. На підставі Акту перевірки винесено податкові повідомлення форми „Р” № 168 та № 169 від 22.09.2010 р., якими донараховано мита -133568,68 грн. та ПДВ - 560986,44 грн., а також штрафні санкції, згідно до пп 17.1.3 ст. 17 Закону України від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ. У встановлені строки ПАТ „Енран” суму податкового зобовязання не сплатило.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, адміністративний суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного

22.09.2010 р . Київською регіональною митницею прийнято податкове повідомлення форми „Р” № 168, яким згідно з п.п. „б” п.п. 4.2.2. ст. 4, п.п. 17.1.3. ст. 17 Закону України від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, абз. 10 ст.267 Митного кодексу України позивачу визначено податкове зобовязання за платежем на товари, що ввозяться на територію України субєктами підприємницької діяльності, у загальній сумі 200 353,02 грн., в тому числі 133 568,68 грн. мита та 66 784,34 грн. штрафних санкцій.

22.09.2010 р. відповідачем прийнято податкове повідомлення форми „Р” № 169, яким згідно з п.п. „б” п.п. 4.2.2. ст. 4, п.п. 17.1.3. ст. 17 Закону України від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, абз. 10 ст.267 Митного кодексу України, вимог Закону України від 03.04.97 р. № 168/97-ВР „Про податок на додану вартість” позивачу визначено податкове зобовязання з ПДВ з товарів, увезених на територію України субєктами підприємницької діяльності, у загальній сумі 841 479,66 грн., в тому числі 560 986,44 грн. мита та 280 493,22 грн. штрафних санкцій.

Спірні податкові повідомлення форми „Р” прийняті на підставі Акта № 12/10/100000000/01198760 від 08.07.10 р. перевірки дотримання ЗАТ „Енран” (код ЄДРПОУ 01198760) законодавства України з питань митної справи при митному оформленні товарів за вантажними митними деклараціями № 100000005/8/210220 від 31.01.08, № 100000005/8/210222 від 31.01.08, № 100000005/8/203187 від 29.02.08, № 100000005/8/206102 від 15.04.08, № 100000005/8/209305 від 04.06.08, № 100000005/8/211705 від 08.07.08, № 100000005/8/214548 від 14.08.08, № 100000005/8/218802 від 10.10.08, № 100000005/8/725487 від 07.11.08, № 100000005/8/728341 від 19.12.08 та № 100000005/8/728748 від 30.12.08 та товаросупровідними документами до них. В акті перевірки зазначено про порушення позивачем ст.81 та абз.10 ст. 267 Митного кодексу України при декларуванні та визначенні митної вартості імпортованих товарів, а також вимог Закону України від 03.04.97 р. № 168/97-ВР „Про податок на додану вартість” у частині визначення бази оподаткування ПДВ для товарів, які ввозяться на митну територію України, внаслідок заниження митної вартості товарів.

Висновки акта мотивовані виявленням розбіжностей за результатами співставлення відомостей, заявлених позивачем при митному оформленні до митних органів України, з даними, отриманими від митних органів Португалії.

Як свідчать обставини справи, 09.06.05 р. між фірмою „Wealthy Universal Company Limited”, Гонконг (Продавець) та ПАТ „Енран” (Покупець) укладено контракт № W-05 на загальну суму 5 млн. доларів США; 14.05.08 р. між фірмою „Keyfair Limited”, Гонконг (Продавець) та ПАТ „Енран” (Покупець) укладено контракт № KF-08 на загальну суму 10 млн. доларів США або 6462871 євро. Вказані контракти укладено на придбання комплектуючих виробів, матеріалів та механізмів для виробництва меблів, вікон, дверей, будівництва та ремонту приміщень, товарів народного споживання (п.п. 1.1. контрактів). Ціни на товар, його кількість та повна вартість кожної поставки вказуються у специфікаціях та рахунках, що додаються до контрактів та є їх невідємною частиною (п.п. 2.1. контрактів). Платежі за контрактом № W-05 можуть провадитися переказами на рахунок Продавця в євро за крос-курсом НБУ на день митної очистки товару (п.п. 5.2.). Платежі за контрактом № KF-08 можуть провадитися переказами на рахунок Продавця як в доларах США, так і в євро за крос-курсом НБУ на день поставлення товару під митний контроль на митниці Покупця, або на день платежу у разі передплати (п.п. 5.2.).

За цими контрактами, відповідно до ВМД № 100000005/8/210220 від 31.01.08, № 100000005/8/210222 від 31.01.08, № 100000005/8/203187 від 29.02.08, № 100000005/8/206102 від 15.04.08, № 100000005/8/209305 від 04.06.08, № 100000005/8/211705 від 08.07.08, № 100000005/8/214548 від 14.08.08, № 100000005/8/218802 від 10.10.08, № 100000005/8/725487 від 07.11.08, № 100000005/8/728341 від 19.12.08 та № 100000005/8/728748 від 30.12.08 позивач придбав товари на суму 2513233, 52 грн., зокрема: „Пробкові плитки”, „Пробкові рулони”, „Пробкові пластини” виробництва фірми „Amorim Revestimentos, S.A.”, Португалія.

Згідно до Актів звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2008 р. по 31.12.2008 р. між ПАТ „Енран” і фірмою „Wealthy Universal Company Limited”, Гонконг за договором № W-05; між ПАТ „Енран” і фірмою „Keyfair Limited”, Гонконг за договором № KF-08, а також банківських виписок Покупець ПАТ „Енран” сплатив Продавцям - фірмам „Wealthy Universal Company Limited” та „Keyfair Limited” повну вартість товарів, що визначені у специфікаціях та рахунках (комерційних інвойсах) до цих контрактів, за вказаними ВМД.

Засвідчені копії документів, що стосуються господарських операцій позивача з фірмами „Wealthy Universal Company Limited” та „Keyfair Limited”, надані позивачем до матеріалів справи.

Позивач стверджує, що ним як Покупцем (імпортером) і декларантом при митному оформлені вартість придбаних та імпортованих товарів (пробкових матеріалів) визначалася згідно зі ст. 266 і 267 Митного кодексу України за цінами договору на підставі оригіналів таких договорів - зазначених контрактів, додатків до них та оригінальних інвойсів Продавців фірм “Wealthy Universal Company Limited” та “Keyfair Limited”. Згідно з визначеними в ВМД митними вартостями ПАТ „Енран” в повному обсязі нараховані та сплачені до бюджету мито та ПДВ, оприбутковані імпортовані товари в обліку підприємства, проведені грошові розрахунки з Продавцями. Ці факти перевірялися Відповідачем і ним не заперечуються.

Так, Відповідач стверджує, що за результатами співставлення відомостей, зазначених у митних деклараціях та інших документах, що подавалися позивачем до митного оформлення (згідно з графою 42 ВМД „фактурна вартість/ціна товару”), з даними бухгалтерського обліку позивача, з метою встановлення правильності оприбуткування імпортованих товарів згідно з договорами, прибутковими накладними, карткою рахунку 28 „Товари” (на день митного оформлення ВМД) розбіжностей не встановлено. Дані про повноту оприбуткування позивачем товарів, імпортованих за вказаними ВМД, наведено у додатку 1 до Акта перевірки. У додатку 2 до Акта перевірки наведено відомості стосовно перерахування позивачем за контрактами від 09.06.05 р. № W-05 та від 14.05.08 р. № KF-08 коштів в іноземній валюті на рахунки продавців за товари по вказаним ВМД.

Відповідач вказує, що підставою для проведення перевірки дотримання ПАТ „Енран” законодавства України з питань митної справи стала інформації, отримана від митних органів Португалії.

Так, додатком № 3 до акту перевірки є копія перекладу листа митних органів Португалії від 2009.07.08 на запит Державної митної служби України № 20/02382 від 17.05.2009. Згідно з інформацією, викладеною у даному листі „протягом 2008 року компанія „Amorim Revestimentos, S.A.” подала 11 митних експортних декларацій на адресу української компанії Closed Joint Stock Company Enran”, а також „інвойси, про які йдеться у 44 графі вищезгаданих декларацій, були видані на адресу компанії з Панами Wells Group Inc

На підставі відомостей про вартість товарів у документах, що були надіслані митними органами Португалії, з урахуванням відомостей про умови поставки, відповідач дійшов висновку, що митна вартість товарів складає:

-за ВМД № 100000005/8/210220 від 31.01.08 477150,91 грн.;

-за ВМД № 100000005/8/210222 від 31.01.08 516629,48 грн.;

-за ВМД № 100000005/8/203187 від 29.02.08 383703,35 грн.;

-за ВМД № 100000005/8/206102 від 15.04.08 519674,06 грн.;

-за ВМД № 100000005/8/209305 від 04.06.08 317423,00 грн.;

-за ВМД № 100000005/8/211705 від 08.07.08 548530,47 грн.;

-за ВМД № 100000005/8/214548 від 14.08.08 398894,22 грн.;

-за ВМД № 100000005/8/218802 від 10.10.08 373785,48 грн.;

-за ВМД № 100000005/8/725487 від 07.11.08 498028,73 грн.;

-за ВМД № 100000005/8/728341 від 19.12.08 684808,24 грн.;

-за ВМД № 100000005/8/728748 від 30.12.08 608157,16 грн.

Відповідач обґрунтовує такі визначені ним митні вартості виявленням розбіжностей, зокрема, у фактурних вартостях та умовах поставки при співставленні відомостей, заявлених ПАТ „Енран” при митному оформленні, з даними, отриманими від митних органів Португалії з копій 11 експортних декларацій та інвойсів, що були видані на адресу компанії з Панами Wells Group Inc (додаток № 4 до акта перевірки).

Крім того, відповідач вважає, що з отриманих від митних органів Португалії декларацій та інвойсів вбачається, що експортером та продавцем товарів виступає фірма „Amorim Revestimentos, S.A.”, що на думку відповідача підтверджується тим, що в інвойсах до ВДМ, наданих при митному оформленні до митних органів України, ця саме фірма також виступає відправником (експортером).

Суд проаналізувавши спосіб визначення відповідачем митної вартості імпортованих позивачем товарів, вважає безпідставним, виходячи з наступного.

Матеріалами справи підтверджено, що у 2008 р. ЗАТ „Енран” придбав 11 товарних партій пробкових матеріалів. Товаровідправником як виробником цих партій є Amorim Revestimentos S.A., Португалія, про що зазначено у відповідних CMR. При цьому доказів наявності у позивача з португальською фірмою виробником товарів контрактних відносин, в тому числі проведення між ними розрахунків з приводу цих партій товару, відповідачем не надано.

Як свідчить Лист митних органів Португалії від 07.08.2009 р. у деклараціях, що подала компанія „Amorim Revestimentos, S.A.” як вантажовідправник, кінцевим отримувачем товару зазначено позивача. Вказане не є належним та допустимим доказом того, що компанія „Amorim Revestimentos, S.A.” здійснює продаж товару саме позивачеві. Навпаки, цим самим листом митні органи Португалії уточнюють, що інвойси, зазначені у цих деклараціях, видані на імя компанії Wells Group Inc, Панама. Тобто саме остання виступає покупцем товару у компанії „Amorim Revestimentos, S.A.”. Відповідачем не надано суду доказів того, що ціна товарів, визначена товаровідправником у експортних деклараціях та інвойсах до них, не може змінюватись при наступних перепродажах товару, а також наявності чи відсутності факторів, що могли б вплинути на заявлену товаровідправником ціну.

Згідно до ч. 1 ст. 81 Митного кодексу України „Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари і транспортні засоби, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення”. Згідно до ч. 1 ст. 264 Митного кодексу України „Заявлена декларантом митна вартість товарів і подані ним відомості про її визначення повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню”.

Як свідчать матеріали справи Позивач як покупець (імпортер) і декларант при митному оформлені визначив митну вартість придбаних та імпортованих товарних партій (пробкових матеріалів) згідно з п. 1 ч. 1 ст. 266 і ст. 267 Митного кодексу України за ціною договору на підставі укладених між ним та фірмами-продавцями Wealthy Universal Company Ltd. та Keyfair Ltd. контрактів, додатків до них та оригінальних інвойсів продавців за цими контрактами, що містять обєктивні дані для визначення митної вартості позивачем. Відповідачем підтверджується, що згідно з визначеними позивачем митними вартостями в 2008 р. правильно сплачені до бюджету мито, ПДВ, оприбутковані імпортовані товари в обліку підприємства, проведені грошові розрахунки з продавцями, що також підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до частин 3, 4, 5 Митного кодексу України - митна декларація приймається митним органом, якщо встановлено, що в ній містяться всі необхідні відомості і до неї додано всі необхідні документи. Дата і час прийняття митної декларації фіксуються посадовою особою митного органу, що її прийняла, проставленням відміток на бланку митної декларації та відповідним записом у документах митного органу. З моменту прийняття митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення. Митний орган не має права відмовити в прийнятті митної декларації, якщо декларантом виконано всі умови, встановлені цим Кодексом.

Частина 2 ст. 88 Митного кодексу України передбачає, що декларант зобов'язаний: здійснити декларування товарів і транспортних засобів відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом; на вимогу митного органу пред'явити товари і транспортні засоби для митного контролю і митного оформлення; надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних процедур; сплатити податки і збори.

Представник відповідача у судовому засіданні також зазначив, посилаючись на пункти 1, 3 ,5 ч.5 ст.267 Митного кодексу України про повязаність позивача зі своїми контрагентами за контрактами від 09.06.05 р. № W-05 та від 14.05.08 р. № KF-08, посилаючись на те, що Дьяченко Ю.Є. представник за дорученням компаній „Wealthy Universal Company Limited” та „Keyfair Limited” одночасно працює в ПАТ „Енран”.

Таке твердження представника відповідача не відповідає зазначеним правовим нормам та фактичним обставинам справи.

Повязаність саме покупця і продавця може вплинути згідно до п. 4 ч. 4 ст.267 Митного кодексу України на метод визначення митної вартості. Відповідачем не надано доказів повязаності юридичних осіб: Покупця ПАТ „Енран” з Продавцем компанією „Wealthy Universal Company Limited” за контрактом від 09.06.05 р. № W-05, а також Покупця ПАТ „Енран” з Продавцем компанією „Keyfair Limited” за контрактом від 14.05.08 р. № KF-08. Розрахунки за цими контрактами здійснювалися саме між сторонами юридичними особами.

Суд дійшов висновку, що до сторін цих контрактів неможливо застосувати критерії повязаності, на які посилається представник відповідача.

Помилковим є ототожнення відповідачем зазначених продавців юридичних осіб з їх представником фізичною особою, що діє за довіреністю. Відповідачем також не надано доказів того, що Дьяченко Ю.Є. як представник компаній „Wealthy Universal Company Limited” та „Keyfair Limited” має повноваження щодо формування цін або порядку розрахунків за вказаними контрактами.

Таким чином, відповідачем не доведено порушення позивачем ст. 81 та абз.10 ст. 267 Митного кодексу України при декларуванні та визначенні митної вартості імпортованих товарів за вантажними митними деклараціями.

Частиною 1 ст. 265 Митного кодексу України встановлено, що митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів згідно з положеннями цього Кодексу. Такий контроль може здійснюватися в установленому порядку із застосуванням різних форм, у тому числі відповідно до статей 60 і 69 цього Кодексу, після закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску через митний кордон України товарів і транспортних засобів. Порядок контролю правильності визначення митної вартості товарів після закінчення операції митного контролю, оформлення та пропуску через митний кордон України товарів і транспортних засобів та донарахування обов'язкових платежів визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету міністрів України № 339 від 09.04.08 р. затверджено „Порядок здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів”.

Пунктом 4 Порядку встановлено, що контроль за правильністю визначення митної вартості товарів після закінчення операцій їх митного контролю, митного оформлення та пропуску через митний кордон України здійснюється митним органом шляхом:

1) проведення:

перевірки відомостей, заявлених у декларації митної вартості товарів;

камеральної перевірки;

перевірки згідно з Порядком проведення митними органами на підприємствах перевірок системи звітності та обліку товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2004 р. №1730;

2) надсилання запитів до:

митних органів іноземних держав з метою встановлення автентичності документів, поданих під час митного оформлення товарів митним органам України;

державних органів, установ та організацій для встановлення автентичності документів, поданих під час митного оформлення, та достовірності відомостей, що в них містяться, у тому числі з метою підтвердження дотримання вимог статті 267 Митного кодексу України;

3) вжиття інших передбачених Митним кодексом України та законами з питань митної справи заходів.

Послідовність дій посадових осіб митного органу під час здійснення передбаченого цим пунктом контролю встановлюється Держмитслужбою.

Відповідач стверджує, що ним відповідно до абз. 2 п. 3 розділу 3 цього Порядку, п. 5 ч. 1 ст. 41, ст.ст. 60, 69 Митного кодексу України було проведено контроль за правильністю визначення митної вартості товарів після закінчення операцій їх митного контролю, митного оформлення та пропуску через митний кордон України на підставі інформації, отриманої від митних органів іноземних держав, про не підтвердження автентичності документів, поданих митному органу України щодо товарів, митне оформлення яких завершено, та недостовірність відомостей, що в них містяться. Цей контроль було здійснено шляхом проведення камеральної перевірки.

Згідно до п. 7 Порядку, у разі, коли в результаті здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів після закінчення операцій їх митного контролю, митного оформлення та пропуску через митний кордон України виявлено обставини, що вплинули на рівень задекларованої митної вартості таких товарів, митний орган приймає рішення про визначення їх митної вартості за встановленою Держмитслужбою формою. Зазначене рішення декларант має право оскаржити до митного органу вищого рівня та/або до суду.

Форма Рішення про визначення митної вартості товарів затверджена Наказом N 506 Державної митної служби України від 29.05.2009 р.

Відповідно до п. 8 Порядку, рішення про визначення митної вартості товарів надсилається декларанту в десятиденний строк з моменту прийняття поштою з повідомленням про вручення або видається йому під розписку. Після надходження рішення декларант може протягом 10 днів звернутися до митного органу з метою коригування суми податкових зобов'язань.

Абз. 1 п. 9 Порядку передбачено, що тільки у разі заниження податкового зобов'язання та його непогашення протягом 10 днів з дати надходження рішення митного органу про визначення митної вартості товару зазначений орган самостійно вживає заходів для донарахування сум податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановленому Законом України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” порядку.

Відповідно до ч. 4 ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Суд встановив, що відповідачем за результатами проведеного контролю не приймалося рішень про визначення митної вартості товарів, що імпортовані позивачем у 2008 році, після закінчення операцій їх митного контролю, митного оформлення та пропуску через митний кордон України за затвердженою Наказом від 29.05.2009 р. N 506 Держмитслужбою формою.

За відсутності відповідних рішень відповідача, узгодженою є митна вартість імпортованих у 2008 році позивачем товарів, визначена під час проведення операцій їх митного контролю, митного оформлення та пропуску через митний кордон України, тобто заявлена декларантом (позивачем) та погоджена відповідачем у деклараціях, а також узгодженою є сума нарахованих та сплачених позивачем обов'язкових платежів.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не обгрунтовано відповідності складених податкових повідомлень форми „Р” № 168 та № 169 від 22.09.2010 р. вимогам чинного законодавства України, не доведено правомірності своїх дій, вжитих для донарахування сум податків і зборів (обов'язкових платежів) та складання спірних податкових повідомлень форми „Р”, не зазначено посилань на відповідні нормативні акти, які підтверджують правильність дій відповідача в межах повноважень та у спосіб, встановлений законом.

Разом з цим, безпідставність донарахування мита та ПДВ обумовлює безпідставність застосування штрафних (фінансових) санкцій спірними податковими повідомленнями форми „Р” на підставі пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державним цільовими фондами” від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ.

Відповідач не довів ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх заперечень згідно до п.1 ст. 71 КАС України.

За вказаних обставин позовні вимоги визнаються обгрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

На розподілі судових витрат позивач не наполягав.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 70, 71, 86, 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства „Енран” задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення форми „Р” № 168 та № 169 від 22.09.2010 р. Київської регіональної митниці.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст.. 254 КАС України..

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя Н.Г. Вєкуа

Дата складення та підписання постанови в повному обсязі 29.11.2010р.