Постанова № 14511795, 25.03.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 березня 2011 р. справа № 2а/0570/3677/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді

при секретаріКаморнікові Д.Ю.

за участю представника позивача Медведєвої Н.Ю., розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовною заявою Третього воєнізованого гірничорятувального загону до Гірницького відділу Державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції про скасування постанови та зобовязання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Третій воєнізований гірничорятувальний загін (далі «позивач» або «3-й ВГРЗ») звернулося до суду з до Гірницького відділу Державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції (далі «відповідач») про скасування постанови про арешт коштів боржника від 28.02.2011, зобовязання взяти на реалізацію 3 взвод 3 ВГРЗ, з подальшим звертанням до Держмайна на отримання дозволу на реалізацію, та продаж майнового комплексу для погашення боргу, не направляти до прокуратури Гірницького району м. Макіїівки подання з відповідними матеріалами про порушення кримінальної справи відносно посадових осіб за ухилення від виконання судових рішень з причин вживання керівництвом закону усіх можливих заходів щодо виконання судових рішень. В обґрунтування позовних вимог, зазначило що 28 лютого 2011 року відповідачем винесено постанову про арешт коштів, що належать позивачу. Вважали, що постанова є неправомірною, оскільки арешт призведе до безспірного списання бюджетних коштів за нецільовим призначенням, внаслідок чого позивач втратить воєнізовану боєздатність, що в свою чергу призведене до унеможливлення надання допомоги при аваріях на підприємствах зі шкідливими умовами праці. Підставами позову зазначені ст.ст. 5, 111, 50, 51, 55, 56, 59, 85 Закону України «Про виконавче провадження». Позивач просив позов задовольнити.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримала з наведених в ньому підстав, просила його задовольнити в повному обсязі.

Відповідач позов не визнав, надав письмові заперечення, просив суд у задоволенні позову відмовити. Надав заяву про розгляд справи у відсутність представника.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача та з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти нього, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Згідно довідки №02-24-152 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України Третій воєнізований гірничорятувальний загін є державною організацією установою.

Відповідно до «Положення про Третій воєнізований гірничорятувальний загін» позивач є юридичною особою, має рахунки в установах банків та органах Державного казначейства України. Джерелами формування майна позивача, зокрема, є кошти Державного бюджету України.

Згідно довідки Макіївської ОДПІ №2071/10/5-29-013-1 від 24.02.2011 позивачем у 2001 році були відкриті наступні рахунки: №26042219564800 у ПАТ «УкрСиббанк» м. Харків, МФО 351005, та №35234009001179 у ГУ ДКУ у Донецькій області, МФО 834016.

28 лютого 2011 року заступником начальника Гірницького відділу Державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції була винесена постанова про арешт коштів боржника у зведеному виконавчому провадженні по примусовому виконанню виконавчих листів №2а-5012, №2а-110, №2а-10941, №2а-17236, №2-98, №2-116 (далі постанова). Вказаною постановою був накладений арешт на грошові кошти в сумі 1012130,72 гривень, що містяться на рахунках відкритих після 06.01.2011 №26042219564800 у ПАТ «УкрСиббанк» м. Харків, МФО 351005, №35234009001179 у ГУ ДКУ у Донецькій області, МФО 834016, та належать позивачу. Також заступник начальника Гірницького відділу Державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції постановив (п.2 постанови) направити до прокуратури Гірницького району м. Макіївки подання з відповідними матеріалами про порушення кримінальної справи відносно посадових осіб за ухилення від виконання судових рішень.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно Закону України «Про державну виконавчу службу» від 24 березня 1998 року№ 202/98-ВР державна виконавча служба входить до системи органів Міністерства юстиції України. Органом державної виконавчої служби, зокрема, є районні, міські (міст обласного значення), районні в містах відділи державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції.

Відповідно до преамбули Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-XIV «Про виконавче провадження», в редакції Закону Українивід 9 вересня 2010 року N 2511-VI, що діяла на час винесення оскаржуваної постанови (далі за текстом Закон № 606-XIV), цей Закон визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Статтею 5 Закону № 606-XIV встановлено, що державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

Згідно зі ст. 50 Закону № 606-XIV звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті (опису), вилученні та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами в першу чергу звертається на кошти боржника в гривнях та іноземній валюті, інші цінності, в тому числі кошти на рахунках та вкладах боржника в установах банків та інших кредитних організаціях, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів.

Зокрема, арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні в банках або інших фінансових установах. Копія постанови державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника не пізніше наступного після її винесення дня надсилається боржнику та відповідно до банків чи інших фінансових установ. (ст. 55 Закону № 606-XIV).

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону № 606-XIV виконання рішень про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти Державного бюджету України та місцевих бюджетів або з бюджетних установ, здійснюється органами Державного казначейства України в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

«Порядок виконання рішень про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного та місцевих бюджетів, або бюджетних установ», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 9 липня 2008 року №609 (далі «Порядок»).

Пунктом 30 Порядку передбачено, що арешт на кошти установ та організацій, що перебувають на відкритих в органах Державного казначейства рахунках, може накладатися тільки на підставі ухвали суду, постанови слідчого або державного виконавця (далі - постанова про арешт).

Згідно «Плану рахунків бухгалтерського обліку виконання державного та місцевих бюджетів», затвердженого наказом Державного казначейства Українивід 28 листопада 2000 року №119, в редакції наказу від 5 травня 2009 року №188, рахунок позивача №352340090011792604, відкритий у Головному управлінні Державного казначейства України у Донецькій області, віднесений до рахунків одержувачів коштів за коштами загального фонду державного бюджету.

Таким чином, відповідач, як орган державної влади, при винесенні постанови про арешт коштів позивача, які містяться на рахунку №35234009001179 у ГУ ДКУ у Донецькій області, МФО 834016, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Що стосується накладання арешту на кошти позивача, що містяться на рахунку №26042219564800 у ПАТ «УкрСиббанк» м. Харків, МФО 351005, суд вважає, що відповідачем не були враховані наступні обставини.

1 січня 2011 року набув чинності Закон України від 8 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування». Підпунктом 9 пункту 11 розділу VIII Закону від 8 липня 2010 року №2464-VI були внесені зміни до ст. 21 Закону України від 18 січня 2001 року №2240-III «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» (далі Закон №2240-III).

Частиною 2 ст. 21 Закону №2240-III, зокрема, передбачено, що:

- страхувальник-роботодавець відкриває у банку окремий поточний рахунок для зарахування страхових коштів (далі - окремий рахунок) у порядку, встановленому Національним банком України;

- страхові кошти, зараховані на окремий поточний рахунок, можуть бути використані страхувальником виключно на надання матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам;

- страхові кошти, зараховані на окремий рахунок, не можуть бути спрямовані на задоволення вимог кредиторів, на стягнення на підставі виконавчих та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до закону;

- у разі порушення провадження у справі про банкрутство страхувальника-роботодавця страхові кошти, зараховані на окремий рахунок, повертаються до районної, міжрайонної, міської виконавчої дирекції відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, яка в подальшому забезпечує надання матеріального забезпечення застрахованим особам.

Рахунок №26042219564800 був відкритий у банку відповідно до «Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах», затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003 №492 (далі - Інструкція) та листа Національного банку України від 14.12.2010 №25-111/2972-22535 «Щодо відкриття страхувальниками-роботодавцями окремих поточних рахунків»

Згідно з пунктом 1.8 глави 1 Інструкції до поточних рахунків належать рахунки за спеціальними режимами їх використання, що відкриваються у випадках, передбачених законами України або актами Кабінету Міністрів України.

Таким чином, постанова про арешт коштів боржника в частині накладення арешту на кошти позивача, які містяться на рахунку №26042219564800 у ПАТ «УкрСиббанк» м. Харків, МФО 351005, підлягає скасуванню, оскільки відповідно до частини 2 статті 21 Закону №2240-III кошти з цього рахунку не можуть бути спрямовані на стягнення на підставі виконавчих та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до закону.

Відповідно до ст. 1 Закону №606-XIV виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Статтею 5 Закону №606-XIV передбачено, що державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в порядку, встановленому законодавством.

Згідно зі ст. 50 Закону №606-XIV стягнення звертається також на належне боржникові інше майно, за винятком майна, на яке згідно з законом не може бути накладено стягнення, у разі відсутності у боржника коштів та цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача.

Таким чином, вимога щодо зобовязання взяти на реалізацію 3 взвод 3 ВГРЗ, з подальшим звертанням до Держмайна на отримання дозволу на реалізацію, та продаж майнового комплексу для погашення боргу, не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст. 88 Закону №606-XIV у разі наявності ознак злочину у діях особи, яка умисно перешкоджає виконанню рішення чи іншим чином порушує вимоги законодавства про виконавче провадження, державний виконавець складає акт про порушення і надсилає до відповідних правоохоронних органів подання про притягнення винної особи до кримінальної відповідальності.

З урахуванням наведеного, вимога про не направлення до прокуратури Гірницького району м. Макіїівки подання з відповідними матеріалами про порушення кримінальної справи відносно посадових осіб за ухилення від виконання судових рішень з причин вживання керівництвом закону усіх можливих заходів щодо виконання судових рішень, не підлягає задоволенню.

Нормами ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б в повному обсязі доводили обґрунтованість вимог позивача, останнім суду не надано, а отже позов слід задовольнити частково.

Зважаючи на часткове задоволення позовних вимог, судові витрати підлягають стягненню з Державного бюджету України на користь позивача, відповідно до задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 2, 8-11, 17-20, 69-72, 86, 94, 158-164, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

адміністративний позов Третього воєнізованого гірничорятувального загону до Гірницького відділу Державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції про скасування постанови та зобовязання вчинити певні дії задовольнити частково.

Скасувати постанову про арешт коштів боржника від 28 лютого 2011 року в частині накладання арешту на грошові кошти, що містяться на рахунку №26042219564800 у ПАТ «УкрСиббанк» м. Харків, МФО 351005, та належать Третьому воєнізованому гірничорятувальному загону, код ЄДРПОУ 00159485.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Третього воєнізованого гірничорятувального загону (вул. Панченко, м. Макіївка, Донецька область, 86104, код ЄДРПОУ 00159485) судові витрати по сплаті судового збору у сумі 1 (одна) гривня 13 копійок.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, її вступну та резолютивну частини проголошено у судовому засіданні 25 березня 2011 року.

Копію постанови в повному обсязі складена 30 березня 2011 року.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду в порядку і строки, встановлені ст. 186 КАС України, через Донецький окружний адміністративний суд.

Суддя Циганенко А.І.