Постанова № 14436705, 24.03.2011, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 березня 2011 р.Справа № 2-а-3/10/1403 Категорія:8.2.1Головуючий в 1 інстанції: Старчеус О.П. Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду, у складі:

головуючого судді Запорожана Д.В.,

судді Яковлева Ю.В,

судді Скрипченка В.О.

при секретарі Єршовій А.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Березанському районі Миколаївської області на постанову Березанського районного суду Миколаївської області від 5 листопада 2010 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “ІМ. КЛ. Петровського” до Державної податкової інспекції у Березанському районі Миколаївської області про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИЛА:

1 жовтня 2008 року ТОВ “ІМ. КЛ. Петровського” звернулося до суду з позовом до ДПІ у Березанському районі Миколаївської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 3 липня 2008 року №№ 0000312301/0, 000032231/0, 0000332301/0 та від 17 вересня 2008 року № 0000432301/2 (з урахуванням доповнень до позовних вимог).

Свої позовні вимоги ТОВ “ІМ. КЛ. Петровського” обґрунтувало протиправністю спірних рішень відповідача.

Постановою Березанського районного суду Миколаївської області від 5 листопада 2010 року вищенаведений позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано спірні рішення відповідача.

В апеляційній скарзі ДПІ у Березанському районі Миколаївської області просить скасувати вищенаведену постанову, як таку, що прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального та прийняти нову постанову якою відмовити у задоволенні даного позову у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Приймаючи постанову суд першої інстанції виходив з обгрунтованності позовних вимог ТОВ “ІМ. КЛ. Петровського” та того, що дана справа належить до його юрисдикції.

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням ДПА у Миколаївській області від 10 вересня 2008 року № 2473/10/25-014, на час звернення позивача до суду (1 жовтня 2008 року), спірні податкові повідомлення-рішення відповідача від 3 липня 2008 року №№ 0000312301/0, 000032231/0 та 0000332301/0 вже були скасовані відповідачем в адміністративному порядку.

Не скасованим залишилося повідомлення-рішення від 17 вересня 2008 року № 0000432301/2.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конституції України, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Діючим законодавством України компетенція адміністративних судів не розповсюджується на спори осіб із суб`єктами владних повноважень, щодо оскарження їх вже скасованих в адміністративному порядку рішень.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 157 КАС України встановлено, що суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Таким чином, на думку колегії суддів, дана справа в частині позовних вимог щодо оскарження 3-х вищенаведених спірних рішень відповідача підлягає закриттю.

Як вбачається з матеріалів справи відповідачем була проведена перевірка позивача щодо дотримання ним вимог податкового та іншого законодавства за період з 1 липня 2006 року по 30 вересня 2007 року, результати якої відображені в акті від 26 січня 2008 року № 2-2300/34559826 /а.с. 12-30/.

Наведеним актом не задокументовано такого змісту порушення позивачем податкового законодавства, як не надання декларацій з податку на прибуток за 1, 2 та 3-й квартали 2007 року.

На підставі вищенаведеного акту відповідачем були прийняті відповідні податкові повідомлення-рішення, які були оскаржені позивачем в адміністративному порядку.

Рішенням ДПА у Миколаївській області “Про внесення змін до рішення ДПА у Миколаївській області від 26.06.2008 року № 1756/10/25-014” від 10.09.2008 року № 2473/10/25-014, за результатами розгляду скарг позивача на вищезазначені податкові повідомлення-рішення (прийняті на підставі вищенаведеного Акту), було встановлено не надання позивачем декларацій з податку на прибуток за 1, 2 та 3-й квартали 2007 року та викладено міркування про необхідність застосування до позивача штрафних санкцій за це порушення /а.с. 129/.

Податковим повідомленням-рішенням від 17 вересня 2008 року № 0000432301/2 відповідач застосував до позивача штрафні санкції у розмірі 510 гривень за вищенаведене порушення /а.с. 126/.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 4 ст. 70 КАС України, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Частиною 2 п. 1.3 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10.08.2005 року N 327 та зареєстрованого в МЮ України від 25 серпня 2005 року за N 925/11205 (редакція чинна на час виникнення спірних правовідносин), акт - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

Таким чином, органи ДПС, в справах щодо оскарження їхніх податкових повідомлень-рішень, наявність обставин порушення суб`єктами господарювання вимог податкового законодавства, можуть доводити виключно на підставі актів перевірок.

Акт перевірки, зазначений відповідачем як підстава нарахування позивачу вищенаведених штрафних санкцій, не містить змісту такого порушення як не надання позивачем декларацій з податку на прибуток за 1, 2 та 3-й квартали 2007 року, з урахуванням чого, на думку колегії суддів дана справа не містить належних та допустимих доказів допущення позивачем наведеного порушення податкового законодавства.

Окрім того, колегія суддів приймає до уваги те, що позивач у 2007 році був зареєстрований відповідачем як платник фіксованого сільськогосподарського податку /а.с. 160/. Дана обставина встановлена рішенням суду яке набрало законної сили.

Відповідно до ст. 1 Закону України “Про фіксований сільськогосподарський податок ” вiд 17.12.1998 року № 320-XIV, редакція чинна на час виникнення спірних правовідносин, фіксований сільськогосподарський податок сплачується в рахунок податку на прибуток підприємств.

Отже, на думку колегії суддів, позивач у 2007 році не мав обов`язку щодо надання декларацій з податку на прибуток.

Таким чином, висновок суду першої інстанції про протиправність зазначеного спірного рішення відповідача є правильним.

Відповідно до ч. 2 ст. 18 КАС України, окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, обласна рада, Київська або Севастопольська міська рада, їх посадова чи службова особа, крім випадків, передбачених цим Кодексом, та крім справ з приводу їхніх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки та справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам.

Таким чином , дана справа була розглянута неповноважним складом суду.

Отже, судом першої інстанції не вірно застосовано вимоги п. 6 Розділу 7 Прикінцевих та перехідних положень КАС України, згідно якої до початку діяльності саме окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України, внаслідок чого його постанова підлягає скасуванню.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції допустив вищенаведені порушення норм матеріального та процесуального права, внаслідок чого його постанова підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 202, 203, 205, 207 КАС України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Березанському районі Миколаївської області задовольнити частково.

Постанову Березанського районного суду Миколаївської області від 5 листопада 2010 року скасувати.

Провадження у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “ІМ.КЛ. Петровського” до Державної податкової інспекції у Березанському районі Миколаївської області про визнання протиправними та скасування рішень, в частині визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 3 липня 2008 року №№ 0000312301/0, 000032231/0, 0000332301/0 закрити.

Позов товариства з обмеженою відповідальністю “ІМ. КЛ. Петровського” задовольнити частково.

Податкове повідомлення-рішення податкової інспекції у Березанському районі Миколаївської області від 17 вересня 2008 року № 0000432301/2 визнати протиправним та скасувати.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Постанова у повному обсязі виготовлена 28 березня 2011 року.

Головуючий /Д.В. Запорожан/

Судді /Ю.В. Яковлев/

/В.О. Скрипченко/