Ухвала суду № 14436286, 10.03.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-1505/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Шелест С.Б.

Суддя-доповідач: Костюк Л.О.

У Х В А Л А

Іменем України

"10" березня 2011 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіКостюк Л.О.;

суддів:Романчук О.М., Твердохліб В.А.;

розглянувши відповідно до ст. ст. 41, 128, 197 КАС України в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Тех-Мех»на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 липня 2010 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тех-Мех»до Державної податкової інспекції у Соломянському районі м. Києва про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

В лютому 2010 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Тех-Мех»звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Соломянському районі м. Києва про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, в якій просило:

- визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Соломянському районі м. Києва № 0003582306/0 від 12.10.2009 р. (а.с. 3-4).

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 липня 2010 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено (а.с. 143-146).

Не погоджуючись з прийнятим по справі судовим рішенням, позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Тех-Мех»подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 липня 2010 року по справі № 2а-1505/10/2670 та прийняти нову постанову суду, якою визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Соломянському районі м. Києва № 0003582306/0 від 12.10.2009 р., мотивуючи тим, що постанова була прийнята судом першої інстанції без повного і всебічного зясування обставин, що мають значення для справи, недоведені обставини, що мають значення для справи, які суд вважає встановленими, певні висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, постанова винесена з порушенням норм матеріального права, а отже, на думку апелянта, підлягає скасуванню (а.с. 151-152).

До суду апеляційної інстанції всі особи, які беруть участь в справі не прибули, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду.

Статтею 128 КАС України встановлено наслідки неприбуття в судове засідання особи, яка бере участь в справі.

Згідно до ч. 6 зазначеної вище статті, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь в справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Підстави для проведення апеляційного розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами визначено ст. 197 КАС України.

За змістом ч. 1 вищезазначеної статті, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь в справі, про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які прийняті у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 183-2 цього Кодексу.

З огляду на викладене та враховуючи те, що справу можливо вирішити на основі наявних у ній доказів, а також те, що до суду апеляційної інстанції всі особи, які беруть участь в справі не прибули, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду, відсутні клопотання про розгляд справи за їх участю, колегія суддів ухвалила про апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до ч. 1 ст. 197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача про обставини справи, зміст судового рішення і апеляційної скарги, та, перевіривши доводи апеляції наявними у матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що податкове повідомлення-рішення від 12.10.09 р. № 0003582306/0 є правомірним.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає за доцільне відмітити наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі міста Києва проведено позапланову невиїзну перевірку TOB «Тех-Мех»з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів за липень 2009 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в періоді березень 2008 року, квітень 2008 року, серпень 2008 року, жовтень - грудень 2008 року, за результатами якої складено Акт перевірки від 12.10.2009 р. № 12677/23-06/32587516 (а.с. 6-12).

Як вбачається із акту, перевіркою встановлено порушення позивачем пп. 7.7.11. «а»п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що полягало у неправомірному декларуванні TOB «Тех-Мех» бюджетного відшкодування у податковій декларації з ПДВ за липень 2009 року в сумі 96 820 грн. (а.с. 6-12).

На підставі вказаного акту та у зв'язку з висновком податкового органу про порушення позивачем вимог Закону України «Про податок на додану вартість», відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0003582306/0 від 12.10.09 р., яким зменшено бюджетне відшкодування за липень 2009 року на суму 96 820 грн. (а.с. 5).

Разом з тим, за результатами документальної невиїзної (камеральної) перевірки податкових декларацій з ПДВ, ДПІ встановлено, що Товариство протягом 12 місяців (з червня 2008 року до червня 2009 року) подавало декларації з ПДВ, які свідчать про відсутність оподатковуваних поставок протягом 12 послідовних податкових місяців. Такі висновки відображені у довідці від 20.07.09 р. № 588/Д/15-220і, яка складена податковим органом за результатами проведеної перевірки.

На підставі вказаної довідки, податковим органом винесено Акт про анулювання реєстрації платника ПДВ № 534 від 28.07.09 р. TOB «Тех-Мех»на підставі пп. «ґ»п. 9.8. ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість», яким реєстрацію позивача як платника ПДВ анульовано з 27.07.09 р. (а.с. 23-24).

Колегія суддів відмічає, що Закон, що визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету є Закон України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР (з змінами та доповненнями) (чинний в момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пп. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пп. 7.7.1. п. 7.7. ст. 7 вказаного закону, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пп. «а» пп. 7.7.2. п. 7.7. ст. 7 Закону України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1. цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації (пп. 7.7.4. п. 7.7. ст. 7 Закону України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР).

Згідно з пп. 7.7.11. п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»такі особи не мають права на отримання бюджетного відшкодування:

а) особа, яка:

- мала обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів).

Таким чином, для отримання права на бюджетне відшкодування заявлена до відшкодування сума має бути меншою або дорівнювати обсягу оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців.

Проте, перевіркою встановлено, що протягом 12-ти попередніх місяців суб'єкт господарювання задекларував до сплати ПДВ у сумі 0,00 грн., фактично сплачено 0,00 грн.

Також колегія суддів зазначає, що відповідно до п. 9.8. ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість», реєстрація діє до дати її анулювання.

При анулюванні реєстрації останнім податковим періодом вважається період, який розпочинається від дня, наступного за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем такого анулювання.

Платник податку, в обліку якого на день анулювання реєстрації знаходяться товарні залишки або основні фонди, стосовно яких був нарахований податковий кредит у минулих або поточному податкових періодах, зобов'язаний визнати умовний продаж таких товарів за звичайними цінами та відповідно збільшити суму своїх податкових зобов'язань за наслідками податкового періоду, протягом якого відбувається таке анулювання.

В силу цієї ж норми п. 9.8 ст. 9 Закону, у разі анулювання реєстрації платник податку позбавляється права на нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування, але у строки, визначені законом, є зобов'язаним погасити суму податкових зобов'язань або податкового боргу з цього податку, що виникли до такого анулювання, за їх наявності, незалежно від того, чи буде така особа залишатися зареєстрованою як платник цього податку на дату сплати такої суми податку, чи ні. У разі якщо за наслідками останнього податкового періоду особа має право на отримання бюджетного відшкодування, таке відшкодування надається протягом строків, визначених цим Законом, незалежно від того, чи буде така особа залишатися зареєстрованою як платник цього податку на дату отримання такого бюджетного відшкодування, чи ні.

Отже, з наведеного вбачається, що при визначенні податкових наслідків останнього звітного періоду має значення не лише від'ємне значення податку, що виникло внаслідок формування податкового кредиту по придбаних товарах (послугах), а й податкові зобов'язання, нараховані, внаслідок умовного продажу основних фондів, що значаться на день анулювання.

Проте, вказані дії (умовний продаж) позивачем вчинені не були, податкове зобов'язання з ПДВ за наслідками податкового періоду, протягом якого відбулося анулювання реєстрації не задекларовано, що випливає з податкової звітності позивача.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що оспорюване податкове повідомлення-рішення є правомірним, а тому, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову в задоволенні адміністративного позову.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

В звязку з цим, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції при вирішенні даної справи дійшов вірного висновку, відмовивши у задоволенні адміністративного позову.

З огляду на таке, наведені в апеляційній скарзі доводи не викликають сумнівів щодо правильності висновків суду першої інстанції та застосування норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на те, що Окружний адміністративний суд м. Києва правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову суду без змін.

На підставі викладеного та, керуючись ст. ст. 41, 128, 160, 165, 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Тех-Мех»залишити без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 липня 2010 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через пять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяЛ.О. Костюк

Судді:О.М. Романчук

В.А. Твердохліб