Постанова № 14435042, 24.03.2011, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2011 року м.ПолтаваСправа № 2а-1670/869/11 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Серги С.М.,

при секретарі Лайко О.В.,

за участю:

представника позивача - Ванжі О.А.,

представника відповідача - Зайця С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Радамант"до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській областіпро визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

31 січня 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Радамант" (далі-позивач, ТОВ "Радамант")звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області (далі- відповідач)про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 0000042301/60 від 17.01.2011

В обгрунтування своїх вимог позивач посилався на безпідставність донарахування відповідачем податку на додану вартість, оскільки податковий кредит сформований в порядку, встановленому Законом України "Про податок на додану вартість", на підставі належним чином оформлених податкових накладних. Вказував, що маркетингові послуги, отримані на підставі договорів з ТОВ "Київнафтабуд", призначалися для подальшого використання в господарській діяльності.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог, посилаючись на правомірність донарахування податку на додану вартість у зв'язку з відсутністю доказів використання інформаційно - консультаційних послуг у фінансово-господарській діяльності. Вказував, що позивач станом на дату перевірки не розрахувався за вказані послуги.

Розглянувши подані сторонами документи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

У термін з 30.11.2010 по 27.12.2010 відповідачем проведена виїзна планова документальна перевірка ТОВ "Радамант" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 по 30.09.2010.

Перевірку проведено з відома та в присутності директора та головного бухгалтера ТОВ "Радамант".

Правомірність підстав та порядку проведення перевірки позивачем не оспорюється.

За результатами перевірки складений акт № 7421/23-209/33081893 від 30.12.2010, в якому відображені порушення позивачем вимог підпункту 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в наслідок чого занижено податок на додану вартість за березень, травень, червень, листопад 2009 року на загальну суму 53334,00 грн.

На підставі акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення № 0000042301/60 від 17.01.2011, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 53334,00 грн та штрафні санкції у розмірі 13335,00 грн.

Перевіряючи обґрунтованість прийнятого податкового повідомлення-рішення № 0000042301/60 від 17.01.2011, суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що позивачем на підставі податкових накладних № 37-1 від 20.03.2009, № 60 від 31.05.2009, № 68 від 30.06.2009 включено до складу податкового кредиту у березні, травні, червні та листопаді 2009 року суму податку на додану вартість у розмірі 53334,00 грн, що підтверджується актом перевірки та не заперечується сторонами.

Перевіркою виявлено безпідставне збільшення податкового кредиту на підставі вказаних податкових накладних, внаслідок чого занижено податок на додану вартість за березень, травень, червень, листопад 2009 року на загальну суму 53334,00 грн.

Відповідно до статті 9 Закону України ”Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” № 996 від 16.07.1999 (далі - Закон № 996) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Аналізуючи письмові докази, представлені позивачем на підтвердження правомірності формування податкового кредиту на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ "Київнафтобуд" за договорами про надання консультаційно-посередницьких послуг від 19.02.2009, про надання інформаційно-консультаційних (маркетингових) послуг від 01.04.2009, судом встановлено, що акти про надання послуг від 20.03.2009, 31.05.2009, 30.06.2009 не містять усіх необхідних реквізитів, зокрема, змісту та обсягу господарської операції; в них не вказані кількість, вартість та різновид наданих послуг, а констатується лише факт виконання робіт із зазначенням їх вартості.

Крім того, в акті про надання послуг від 30.06.2009 (а.с. 23) зазначено, що виконавець (ТОВ "Київнафтобуд") надав замовнику (ТОВ "Радамант") надав послуги по дослідженню ринку бензину А-76, А-92, дизельного палива, проте, в частині визначення вартості наданих послуг вказується вартість послуг по проведенню маркетингових досліджень ринку бензину моторного А-80 у розмірі 160000 грн, в тому числі ПДВ - 26666,67 грн.

Також, суд звертає увагу на те, що відповідно до пунктів 1-7 акту про виконання консультаційно-посередницьких послуг від 20.03.2009 (а.с. 12) сумарна вартість наданих послуг становить 50000 грн, проте в підсумковому визначення загальної вартості наданих послуг фігурує сума в 60000 грн. В пункті 2 цього акту відображено виконання умов договору в частині аналізу статутних документів та усних пропозицій щодо їх вдосконалення за відсутності зафіксованих фактів внесення до них змін.

Пунктом 3.2 договору про надання консультаційно-посередницьких послуг від 19.02.2009 передбачено, що підставою для проведення розрахунків є відповідний акт. Пунктами 6.2, 6.3 договору про надання інформаційно-консультаційних (маркетингових) послуг від 01.04.2009 визначено, що замовник зобов'язаний оплатити послуги протягом 15 банківських днів з моменту підписання акту про надання послуг. Підставою для оплати є акти про надання послуг, однак докази на підтвердження оплати в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до пункту 3.1 договору про надання інформаційно-консультаційних (маркетингових) послуг від 01.04.2009 виконавець (ТОВ "Київнафтабуд") зобов"язаний надати результати досліджень з детальним та повним описом усіх питань у відповідності до узгоджених напрямків досліджень в строк чотири місяці з моменту укладання даного Договору, проте документи на підтвердження виконання даного пункту позивачем на надано.

Крім того, пунктом 1.4 договору про надання інформаційно-консультаційних (маркетингових) послуг від 01.04.2009 визначено, що розширені відомості щодо маркетингових досліджень визначені сторонами у завданні, що є додатком до даного Договору, однак вказаний додаток до договору відсутній.

Посилання представника позивача на наявність належним чином оформлених податкових накладних № 37-1 від 20.03.2009, № 60 від 31.05.2009, № 68 від 30.06.2009 як на підтвердження правомірності формування податкового кредиту, суд вважає безпідставними, оскільки за приписами підпунктів 7.4.4, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР наявність податкової накладної є обов"язковою обставиною для визначення правильності формування податкового кредиту, але не вичерпною.

Згідно з підпунктом 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997 (далі Закон № 168/97-ВР) якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Ненадання позивачем для перевірки належних первинних бухгалтерських документів, які б вказували на фактичне отримання консультаційно посередницьких послуг від ТОВ "Київнафтабуд" та їх використання у господарській діяльності, свідчить про правильність висновків відповідача щодо завищення ТОВ "Радамант" суми податкового кредиту за березень, травень, червень, листопад 2009 рік у розмірі 53334,00 грн.

Згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Частиною 1 пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу визначено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суми податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, неправомірно заявленої до повернення суми бюджетного відшкодування та/або неправомірно заявленої суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість.

Таким чином, суд вважає правомірним донарахування позивачеві податкового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 53334,00 грн, штрафними санкціями у розмірі 13335,00 грн, а тому позовні вимоги ТОВ "Радамант" є необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Радамант"до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській областіпро визнання нечинним податкового повідомлення-рішення відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови з одночасним направленням копії скарги до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено 29 березня 2011 року.

Суддя С.М. Серга