Постанова № 14434125, 22.03.2011, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2011 року Справа № 2а/0370/487/11

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Лозовського О.А.,

при секретарі судового засідання Чміль І.В.,

з участю представника позивача Купріди О.В.,

представника відповідача Сидорчука Д.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Державного підприємства "Луцький комбінат хлібопродуктів №2 Державного Комітету України з державного матеріального резерву» до Луцької обєднаної державної податкової інспекції про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень №0001392301/0 від 06.10.2010 року та №0001402301/0 від 06.10.2010 року

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Луцький комбінат хлібопродуктів № 2 Державного Комітету України з державного матеріального резерву звернулося з адміністративним позовом до Луцької обєднаної державної податкової інспекції про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень №0001392301/0 та №0001402301/0 від 06.10.2010 року.

Свої вимоги обгрунтовує тим, що 21.09.2010 року Державною податковою адміністрацією у Волинській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ДП «Луцький КХП №2 Державного Комітету України з державного матеріального резерву», якою встановлено, що в результаті порушень податкового законодавства позивачем занижено податок на прибуток за IV квартал 2009 року та II квартал 2010 року на загальну суму 2 662 500 грн., занижено податок на додану вартість за жовтень - грудень 2009 року на загальну суму 1 735 750 грн.

Позивач не погоджується з висновками Луцької ОДПІ зробленими в акті перевірки №586/23-50/00953065 від 21.09.2010 року щодо вищевказаних порушень, оскільки ним було надано всі первинні документи, зокрема податкова накладна, яка дає право покупцю, зареєстрованому як платнику податку, на включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість.

Вважають податкові повідомлення рішення Луцької ОДПІ №0001392301/0 та №0001402301/0 від 06.10.2010 року неправомірними та необґрунтованими, а тому просять визнати їх нечинними.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в позовній заяві, просив позов задовольнити.

Представник відповідача Луцької ОДПІ позов не визнав та пояснив, що податковим органом на підставі акту перевірки правомірно встановлено порушення позивачем підпункту 7.2.6 пункту 7.2, підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5, підпункту 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств". Вважає, що оскаржувані податкові повідомлення рішення винесені у відповідності до норм діючого законодавства і підстав для визнання їх нечинними немає. Просить в позові відмовити.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що в задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю.

Судом встановлено, що ДП “Луцький КХП №2” є субєктом господарювання, знаходиться на обліку як платник податків у Луцькій ОДПІ.

21.09.2010 року Державною податковою адміністрацією у Волинській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ДП «Луцький КХП №2», якою встановлено, що в результаті порушень податкового законодавства позивачем занижено податок на прибуток за IV квартал 2009 року та II квартал 2010 року на загальну суму 2 662 500 грн., занижено податок на додану вартість за жовтень - грудень 2009 року на загальну суму 1 735 750 грн.

За наслідками перевірки складено акт №586/23-50/00953065 від 21.09.2010 року, на підставі якого Луцькою ОДПІ прийнято податкові повідомлення - рішення від 06.10.2010 року №0001392301/0 про сплату податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 4 635 000 гри, (основний платіж - 2 662 500 грн., штрафна (фінансова) санкція 1 972 500 грн.) і №0001402301/0 про сплату податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 2 603 625 грн. (основний платіж - 1 735 750 грн., штрафна (фінансова) санкція - 867 875 грн.)

Судом встановлено, що позивач оскаржував вказані податкові повідомлення-рішення в адміністративному порядку. За результатами розгляду скарг податкові повідомлення-рішення залишені без змін.

Крім того, при розгляді первинної скарги встановлено, що при виявленому заниженні податкового зобов'язання з податку на прибуток за 2009 рік в сумі 2 400 000 грн. застосовано штрафну (фінансову) санкцію відповідно до підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" штрафну санкцію занижено на 240000 грн. (застосовано в сумі 960 000 грн., в той час як штраф у розмірі п'ятдесяти відсотків від суми недоплати складає 1 200 000 грн.). В звязку з цим, керуючись підпунктами 1, 5 пункту 9 Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби, затвердженого Наказом ДПА України від 11.12.1996 року №29 та зареєстрованого в Мінюсті України 18.12.1996 року за №723/1748 (із змінами та доповненнями), Луцька об'єднана державна податкова інспекція вирішила збільшити розмір застосованої штрафної (фінансової) санкції з податку на прибуток на суму 240 000 грн. та відповідно до пункту 6.6 статті 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" надіслати ДП „Луцький КХП №2" на донараховану суму податкового зобов'язання з податку на прибуток окреме податкове повідомлення-рішення.

З матеріалів справи вбачається, що перевіркою встановлено завищення ДП „Луцький КХП №2" валових витрат з придбання товарів (робіт, послуг), зазначених у рядку 04.1 декларацій з податку на прибуток підприємства на загальну суму 10 650 000 грн., в тому числі у IV кварталі 2009 року - на 9 600 000 грн., у II кварталі 2010 року - на 1 050 000 грн.

Так, в порушення пункту 5.1, пункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5, підпункту 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" ДП „Луцький КХП №2" віднесено до складу валових витрат у IV кварталі 2009 року - 9 600 000 грн., з них без будь-яких підтверджуючих документів - 4 900 000 грн. та у II кварталі 2010 року витрати в сумі 1 050 000 грн.

З досліджених в судовому засіданні матеріалів перевірки слідує, що між позивачем та TOB „Фірма „Екохол" (код ЄДРПОУ 36678313, м. Київ, вул. Богомольця,7/14) укладено договори купівлі - продажу від 06.10.2009 року №40-Ка та від 03.11.2009 року №41-Ка на придбання в останнього пшениці 3 класу А.

На виконання умов даних договорів згідно видаткових і податкових накладних, виписаних TOB „Фірма „Екохол" (від 30.10.09 року №221 на суму 1 500 000 грн., в тому числі ПДВ - 250 000 грн., від 02.11.09 року №250 на суму 1 750 000 грн., в тому числі ПДВ - 291666,67 грн., від 16.11.09 року №370 на суму 175 000 грн., в тому числі ПДВ - 195833,33 грн., від 30.11.09 року №490 на суму 475 000 грн., в тому числі ПДВ - 412500 грн.)

ДП „Луцький КХП №2" придбано у TOB „Фірма „Екохол" в IV кварталі 2009 року 5520 тон пшениці 3 класу А на загальну суму 6 900 000,00 грн., в тому числі ПДВ - 1 150 000 грн.

З матеріалів перевірки вбачається, що позивачем вартість придбаного зерна в сумі 5 750 000 грн. включено до складу валових витрат з придбання товарів, з них у IV кварталі 2009 року - 4 700: 000 грн. у II кварталі 2010 року - 1 050 000 грн. (по видатковій накладній від 30.10.09 року №221 на суму поставки 1 250 000 грн. без ПДВ, 200 000 грн. враховано у валових витратах IV кварталу 2009 pоку, 1 050 000 грн. у валових витратах II кварталу 2010 pоку).

В результаті перевірки встановлено, що розрахунки за придбаний товар між суб'єктами господарювання не проводились та станом на 30.06.2010 року по розрахунках з TOB „Фірма „Екохол" кредиторська заборгованість становить 2 780 000 грн.

З матеріалів справи вбачається, що транспортування товару та вантажні роботи не проводились, товар на склад згідно вищевказаних договорів не надходив. Дана обставина не заперечувалась представником позивача в судовому засіданні.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України від 22.05.1997 р. №283/97-ВР „Про оподаткування прибутку підприємств" (із змінами та доповненнями) валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 зазначеного Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до підпункту 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 цього Закону датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або даті списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платним податку.

Згідно з підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 цього Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно з пунктом 2 статті 3 Закону України від 16.07.1999 року №996 - XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Цим же Законом (пункти 1 і 2 статті 9) встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з статтею 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Частиною 1 статті 216 Цивільного кодексу України встановлено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Згідно зі статтею 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок є нікчемним.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що перевіркою вірно зроблено висновок про відсутність у ДП „Луцький КХП №2" господарських операцій з придбання пшениці у TOB „Фірма „Екохол" (операція безтоварна). Угоди укладені з TOB „Фірма „Екохол" мають протиправний характер, правочини по суті спрямовані на незаконне заволодіння майном держави та протирічать інтересам держави і суспільства, вважаються такими, що порушують публічний порядок і згідно зі статтею 228 Цивільного Кодексу є нікчемними.

За таких обставин, Луцькою ОДПІ встановлено порушення вимог податкового законодавства ДП „Луцький КХП №2" по операціях з придбання зерна у TOB „Фірма „Екохол" в порушення пункту 5.1 підпункту 5.2.1, пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5, підпункту 11.2.1 пункту 11.2 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" завищено валові витрати за IV квартал 2009 року та II квартал 2010 року на загальну суму 5 750 000 грн.

В звязку з цим, відповідачем за наслідками перевірки правомірно збільшено оподатковуваний прибуток на суму 10 650 000 грн. (за IV квартал 2009 року на 9600000 грн., за II квартал 2010 року 1050000 грн.) і донараховано податок на прибуток в сумі 2 662 500,00 гри.(за IV квартал 2009 pоку - 2400000 грн., за II квартал 2010 року 262500 грн.).

З матеріалів справи вбачається, що перевіркою податку на додану вартість встановлено завищення податкового кредиту в податкових деклараціях з податку на додану вартість за звітні періоди з жовтня по грудень 2009 року на загальну суму 1735750 грн., в тому числі за жовтень на 250000 грн., за листопад на 505750 грн., за грудень на 980000 грн.

Зокрема, в порушення підпункту 7.2.6 пункту 7.2, підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість" ДП „Луцький КХП №2" віднесено до податкового кредиту податок на додану вартість з вартості придбаного зерна у жовтні 2009 року - 250000 грн., у листопаді 2009 року - 505750 грн. згідно податкових накладних, виписаних TOB „Фірма „Екохол" та у грудні 2009 року - 980000 грн. ПДВ без підтверджуючих податкових накладних.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 03.04.1997 року №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (із змінами та доповненнями) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 цього Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

В даному випадку факту настання однієї із подій згідно якої у платника виникає право на податковий кредит не відбулось.

Відповідно до підпунктів 7.2.1, 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 цього Закону платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну. Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно з підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 цього Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Як зазначено в акті перевірки та встановлено в судовому засіданні, поставка зерна пшениці постачальником TOB „Фірма „Екохол" не підтверджена, а укладені угоди купівлі-продажу є нікчемними.

Таким чином, Луцькою ОДПІ за наслідками перевірки у вищезазначених звітних періодах правомірно зменшено задекларовані суми податкового кредиту на 1735750 грн., збільшено на цю суму позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою додаткового кредиту з ПДВ і донараховано податок на додану вартість в сумі 1735 750 грн.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Згідно із частиною другою статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про правомірність винесення Луцькою ОДПІ податкових повідомлень-рішень №0001392301/0 та №0001402301/0 від 06.10.2010 року.

Оскільки відповідач довів правомірність прийнятих податкових повідомлень-рішень, тому в задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю.

Керуючись статтями 11, 17, 158, частиною 3 статті 160, статтями 162, 163, 186 КАС України, на підставі Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", Закону України "Про податок на додану вартість", суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Державного підприємства "Луцький комбінат хлібопродуктів №2 Державного Комітету України з державного матеріального резерву до Луцької обєднаної державної податкової інспекції про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень №0001392301/0 від 06.10.2010 року та №0001402301/0 від 06.10.2010 року відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якої буде виготовлено 25 березня 2011 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий О.А.Лозовський