Постанова № 14433934, 23.03.2011, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

23.03.11 Справа № 10/12-222

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді Кордюк Г.Т.

суддів:Давид Л.Л.

Мурська Х.В.

розглянувши апеляційну скаргу Підприємця ОСОБА_2, м.Тернопіль.

на рішення господарського суду Тернопільської області від 20.12.2010 р.

у справі № 10/12-222

за позовом: Приватного підприємства “Онікс“, смт.В.Березовиця Тернопільського району Тернопільської області.

до відповідача-1: Підприємця ОСОБА_2, м.Тернопіль.

до відповідача-2: Великоберезовицької селищної ради, смт. Велика Березовиця Тернопільського району Тернопільської області.

про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки , укладеного 14 червня 2007 року між Великоберезовицькою селищною радою та підприємцем ОСОБА_3, площею 0,09 га, що знаходиться в АДРЕСА_1 та визнання недійсним п. 1 рішення № 108 від 02 грудня 2003 року восьмої сесії четвертого скликання Великоберезовицької селищної ради та рішення Великоберезовицької селищної ради №161 від 9 березня 2007 року.

За участю представників сторін:

від позивача: Самотяга О.В. - представник.

від відповідача-1: ОСОБА_5- представник.

від відповідача-2: Авдєєнко В.В.- представник.

Роз”яснено права й обов”язки, передбачені ст.22 ГПК України. Заяв про відвід суддів не поступало. Клопотань про здійснення технічної фіксації судового процесу не заявлено.

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 20.12.2010 р. у справі №10/12-222 (суддя Півторак М.Є.) позов задоволено частково, визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки, площею 0,09 га, що знаходиться в АДРЕСА_1, укладений 14 червня 2007 року між Великоберезовицькою селищною радою та підприємцем ОСОБА_3, відшкодовано судові витрати.

Суд мотивував рішення тим, що на час розгляду справи №10/12-222, Тернопільським міськрайонним судом прийнято рішення у справі за позовом ПП «Онікс»та визнано недійсним договір купівлі-продажу приміщення магазину з підвалом, що знаходиться по вул.Б.Хмельницького,1а в смт.В.Березовиця Тернопільського району, укладений 22 жовтня 2003 року між ТВ «Поділля»в особі голови правління Дідоренко Л.Г. та ОСОБА_2, а також реєстраційне посвідчення на право власності на вказане приміщення.

Оскільки ПП «Онікс»є правонаступником ТВ «Поділля», дане приміщення магазину є власністю приватного підприємства та знаходиться на земельній ділянці, власником якої є СПД ФО ОСОБА_2 згідно договору купівлі-продажу, укладеного 1.06.2007р. з порушенням ст.210 ЗК України, ст.377 ЦК України, підлягає визнанню недійсним на підставі п.1 ст.203, ст.215 ЦК України.

Припиняючи провадження у справі в частині вимог позивача про визнання недійсними рішення Великоберезовицької селищної ради №108 від 2 грудня 2003 року та № 161 від 9 березня 2007 року, місцевий господарський суд виходив з положень п.4 ст.80 ГПК України, яка встановлює правило, згідно з яким, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом, провадження у справі підлягає припиненню.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, СПД ФО

ОСОБА_2 подано апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати, відмовити у задоволенні позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовано тим, що місцевим господарським судом не вірно дано оцінку зібраним у справі доказам, а саме суд не звернув увагу, що рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 29.03.2010р. не визнано за ПП «Онікс»право власності на приміщення магазину, та останній не має правоустановлюючих документів на даний об»єкт нерухомості. Таким чином, висновок суду, що ПП «Онікс» є власником майна, яке знаходиться на земельній ділянці, яку придбала СПД ФО ОСОБА_2 згідно договору купівлі-продажу є недоведеним.

Крім того, зазначає апелянт, договір купівлі-продажу земельної ділянки укладено на підставі рішення Великоберезовицької селищної ради №161 від 9.03.2007р., яке є чинним і у встановленому законом порядку недійсним не визнавалось. Спірна земельна ділянка відчуджувалась ФОП ОСОБА_2 для обслуговування кондитерського цеху, а не магазину, а право власності відповідача на кондитерський цех підтверджується рішенням виконавчого комітету Великоберезовицької селищної ради №11 від 30.01.2007р.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу, представник в судовому засіданні доводи апеляційної скарги відхилив, покликаючись, що підприємство є правонаступником ТВ «Поділля», судом визнано право власності ПП «Онікс»на приміщення магазину, яке знаходиться на спірній земельній ділянці, відповідно договір купівлі-продажу земельної ділянки порушує право позивача, як власника будівлі магазину, оскільки до особи, яка придбала нежитловий будинок переходить право власності на земельну ділянку, на якій вона знаходиться в силу ст.377 ЦК України.

В судовому засіданні підтвердив, що ним подана заява про відмову від позову в частині визнання недійсними рішень Великоберезовицької селищної ради №108 від 2 грудня 2003р. та №161 від 9.03.2007р., оскільки вважає, що такий спір підсудний загальним судам, а тому вважає таку відмову від вимог правомірною, наслідки такої відмови судом було роз»яснено і зрозуміло, рішення суду вважає законним, про що підтвердив в письмовій заяві від 2.03.2011р. №27 (а.с.59,Т.2).

Розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, заслухавши думку представників сторін, дослідивши правильність застосування господарським судом при винесенні рішення норм процесуального та матеріального права, Львівський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення частково, рішення господарського суду належить скасувати частково, виходячи з наступного.

22.10.2003р. між ОСОБА_7 та головою Ради товариства власників ТВ «Поділля» Дідоренко Л.Г. укладено договір купівлі-продажу приміщення магазину з підвалом, що знаходиться по АДРЕСА_1.

Рішенням Великоберезовицької селищної ради №108 від 2.12.2003р. вилучено з користування ТВ «Поділля»земельну ділянку, площею 0,09 га із земель зайнятих господарськими будівлями та дворами (за адресою АДРЕСА_1, в с. Велика Березовиця).

Пунктом 2 вказаного рішення дано дозвіл підприємцю ОСОБА_2 на оформлення та складання проекту відведення земельної ділянки для обслуговування викуплених приміщень на земельній ділянці, площею 0,09га на умовах оренди, терміном на три роки за рахунок вилучених земель ТВ «Поділля».

Рішенням Великоберезовицької селищної ради №63 від 28 жовтня 2003 року дано дозвіл ОСОБА_2 на переобладнання приміщення магазину, що знаходиться в АДРЕСА_1під кондитерський цех.

Актом державної технічної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об»єкту від 12.12.2004р. підтверджується прийняття державною комісією в експлуатацію кондитерського цеху по вул.Б.Хмельницького,10 в смт.В.Березовиці.

Рішенням Великоберезовицької селищної ради №166 від 21 липня 2004 року, затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки під кондитерський цех (викупленого приміщення магазину) підприємцю ОСОБА_2 та надано земельну ділянку, площею 0,09 га в оренду.

8.09.2004р. між Великоберезовицькою селищною радою та СПД ФО ОСОБА_2 укладено договір оренди земельної ділянки.

Рішенням Великоберезовицької селищної ради №161 від 9 березня 2007р. вирішено продати суб»єкту підприємницької діяльності ОСОБА_2 земельну ділянку, площею 900 кв.м. по АДРЕСА_1.

14.06.2007р. між Великоберезовицькою селищною радою та підприємцям ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, площею 0,09 га в смт.В Березовиця,АДРЕСА_1.

1.09.2009р. підприємцю ОСОБА_2 видано державний акт на право власності на земельну ділянку.

Ухвалою Апеляційного суду Тернопільської області від 7.10.2008р. рішення Тернопільського міськрайонного суду від 28 липня 2008р., яким визнано недійсним договір купівлі-продажу приміщення, укладений 22.10.2003р. між ОСОБА_2 та ТВ «Поділля», змінено резолютивну частину, замість «визнання права власності за ПП «Онікс»на приміщення магазину із підвалом по вул. Б.Хмелньицького,1 «а»в смт.В.Березовиця»змінено на «повернути сторони в попереднє становище».

Як вбачається із змісту позовної заяви та доповнення до позовної заяви (а.с.97,105), заяви про зменшення позовних вимог (а.с.133), підставою визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, укладеного між СПД ФО ОСОБА_2 та Великоберезовицькою селищною радою, є порушення при його укладенні вимог Земельного кодексу України, а саме те, що збори учасників ТВ «Поділля»не давали згоди на добровільну відмову від згаданої земельної ділянки і така відмова не була представлена сесії селищної ради та те, що приміщення магазину, власником якого є ПП «Онікс»знаходиться на земельній ділянці, яка продана відповідачу за спірним договором.

Відповідно до класифікації способів захисту права, встановленого ст.16 ЦК України, та ст.20 ГК України відносяться:

-визнання правочину недійсним;

-визнання незаконними рішення дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування , їхніх посадових та службових осіб.

Заявою від 10 грудня 2010р. прозивач відмовився від позовних вимог про визнання недійсним рішення Великоберезовицької селищної ради №108 від 2 грудня 2003 року та рішення №161 від 9.03.2007р. «Про надання дозволу на продаж земельної ділянки СПД ОСОБА_2.».

Місцевим господарським судом вірно дано оцінку заяві позивача, як відмову від позовних вимог частково.

Про свою відмову від вимог в цій частині, позивач пояснив в судовому засіданні 23.03.2011р. та поданим суду письмовим поясненням від 2.03.2011р., оскільки вважає, що спір про визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування не підвідомчий господарському суду, вважає заяву обґрунтованою та наслідки відмови від позовних вимог йому судом роз»яснено, а тому не вбачає порушень закону при прийнятті місцевим господарським судом відмови від позову частково.

Рішення місцевого господарського суду в частині припинення провадження у справі прийнято з дотриманням норм ст.80 п.4 ГПК України, підстави для скасування відсутні.

Однак, з висновком місцевого господарського суду в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, апеляційна інстанція не погоджується з наступних підстав.

Підставою для укладення спірного договору купівлі-продажу земельної ділянки є рішення Великоберезовицької селищної ради №161 від 9 березня 2007 року.

Відповідно до ст.144 Конституції України, органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов»язковими до виконання на відповідній території.

Відповідно до ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України, визнаються незаконними в судовому порядку.

Частиною першою статті 116 ЗК України (в редакції Закону України від 11 вересня 2003 року N 1158-IV, чинній на час укладення договору купівлі-продажу 14.06.2007р.) було передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 34 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування», до виключної компетенції відповідної ради належить вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин, які розглядаються виключно на пленарному засіданні ради сесії.

Таким чином, обов»язковою умовою передачі у власність земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, є наявність позитивного рішення сесії відповідної ради про надання такої земельної ділянки у власність.

Рішення Великоберезовицької селищної ради про вилучення у ТВ «Поділля»з користування земельної ділянки, площею 0,090 га, рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки під кондитерський цех викупленого приміщення підприємцю ОСОБА_2 №166 від 21.07.2004р., так само і рішення про продаж земельної ділянки СПД ФО ОСОБА_2, у судовому порядку незаконними не визнані, є обов»язковими до виконання згідно ст.144 Конституції України, а тому укладений договір купівлі-продажу не суперечить положенням ЗК України, а саме ст.141 ЗК України, яка регулює питання припинення права користування земельною ділянкою та ст.120 ЗК України, яка регулює питання переходу права на земельну ділянку при переході права на будівлю та споруду.

Не відповідає висновок місцевого господарського суду про невідповідність спірної угоди нормі ст.377 ЦК України в редакції Закону України №1111-У від 31.05.2007р., чинної на момент укладення спірного договору, відповідно до якої до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю і споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах встановлених договором, оскільки відповідач набув право власності на земельну ділянку не в порядку ст.377 ЦК України та ст.120 ЗК України, а згідно ст.127 та ст.128 ЗК України, за рішенням органу місцевого самоврядування шляхом викупу.

Як вбачається із рішення апеляційного суду Тернопільської області, судом право власності ПП «Онікс»на приміщення магазину з підвалом, що знаходиться по вул.Б.Хмельницького,1 «а»в смт.В.Березовиця не визнавалось та підстави набуття ПП «Онікс»права власності судом не досліджувалось, а прийнято рішення про повернення сторін в попереднє становище.

ПП «Онікс»не надано суду правоустановлюючих документів на приміщення кондитерського цеху, який знаходиться на земельній ділянці, площею 0,090га в смт.В.Березовиця.Не вбачається і підстав передання такого приміщення позивачу від ТВ «Поділля»по передаточному балансу, який надано позивачем на вимогу ухвали суду, а також в акті приймання-передачі, будівля кондитерського цеху відсутня. Враховуючи, наведене, висновок місцевого господарського суду, що будівля кондитерського цеху є власністю позивача і знаходиться на земельній ділянці, яка продана відповідачу є невірним, зроблено при неповному з»ясуванні всіх обставин справи.

Придбавши будівлю магазину з підвалом на підставі договору купівлі-продажу, який визнано судом недійсним, відповідач зробив реконструкцію даного приміщення, про що свідчить рішення виконавчого комітету Великоберезовицької селищної ради №63 від 28.10.2003р. про надання дозволу на переобладнання приміщення магазину, Акт державної технічної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об»єкту кондитерського цеху, а тому повернення будівлі магазину в такому стані, який був предметом договору купівлі-продажу, на виконання ухвали апеляційного суду Тернопільської області є неможливе, через відсутність приміщення магазину, що дає право позивачу звернутись з іншим способом захисту порушеного права.

Враховуючи, що при укладенні договору купівлі-продажу земельної ділянки порушень Земельного кодексу України та норм Цивільного Кодексу України апеляційним судом не встановлено, рішення місцевого господарського суду в цій частині підлягає скасуванню.

Оскільки в апеляційній скарзі, відповідач просить скасувати рішення в повному обсязі, то вимоги апеляційної скарги підлягають до задоволення частково.

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст.ст.99,101,103-105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу СПД ФО ОСОБА_2, м.Тернопіль задоволити частково.

2.Рішення господарського суду Тернопільської області від 20.12.2010 р. У справі №10/12-222 в частині задоволення позову частково, визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки загальною площею 0,09 га, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1, укладеного 14 червня 2007р. між Великоберезовицькою селищною радою та підприємцем ОСОБА_2, стягнення з Великоберезовицької селищної ради на користь приватного підприємства «Онікс»85 грн. держмита, 118 грн. інформаційно-технічних витрат - скасувати.

3.В цій частині вимог прийняти нове рішення.

В позові ПП «Онікс»про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки загальною площею 0,09 га, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1, укладеного 14 червня 2007р. між Великоберезовицькою селищною радою та підприємцем ОСОБА_2 та відшкодуванні судових витрат відмовити.

4.В іншій частині рішення господарського суду Тернопільської області залишити без змін.

5.Стягнути з ПП «Онікс» (47724, смт.В.Березовиця Тернопільського району, вул.С.Бандери,26 ідент.код.30280995) на користь СПД ФО ОСОБА_2

(АДРЕСА_2, ідент. код. НОМЕР_1) 42,50 грн. держмита за розгляд апеляційної скарги.

Доручити місцевому господарському суду видати наказ.

6.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена

до Вищого господарського суду України в порядку та строки, встановлені ст.ст.109,110 ГПК України.

7 . Матеріали справи повернути в господарський суд Тернопільської області.

Головуючий-суддяКордюк Г.Т.

Суддя Давид Л.Л.

Суддя Мурська Х.В.