Постанова № 14428950, 22.03.2011, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

22.03.11 Справа № 8/32-42

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

Головуючого суддіЮрченка Я.О.

суддівЗварич О.В.

Якімець Г.Г.

розглянув апеляційні скарги Приватної фірми «Скорпіон-Сервіс», м.Луцьк та підприємця ОСОБА_2, м.Луцьк

на рішення Господарського суду Волинської області від 19.05.2010р.

у справі № 8/32-42

за позовом Приватної фірми «Скорпіон-Сервіс», м.Луцьк

до відповідача підприємця ОСОБА_2, м.Луцьк

про стягнення 14280 грн.

За участю представників:

позивача: не зявився

відповідача: не зявився

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Волинської області від 19.05.2010р. у справі № 8/32-42 частково задоволено позов Приватної фірми «Скорпіон-Сервіс», м.Луцьк, та стягнуто з підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1 на користь приватної фірми «Скорпіон-Сервіс», м.Луцьк, вул.Шевченка,3 5, код 30584471, р/р 260053014243 в АБ «Таврика», МФО 30078, - 3367,82 грн. неустойки, 33,67 грн. в повернення витрат по сплаті державного мита, 55,65 грн. в повернення витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 33,78 грн. витрат по оплаті послуг адвоката, а всього: 3793,92 грн., у позові на суму 10912,18 грн. відмовлено.

При прийнятті рішення про задоволення позову місцевий господарський суд виходив з ст.653, ст.785 ЦК України та того, що угода між сторонами про надання в користування торгової площі припинила свою дію, однак, відповідач не повернув торгової площі позивачу, а відтак, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

У позові про стягнення неустойки на суму 10912 грн. відмовлено, у звязку з тим, що позивач неправильно визначив період, за якій слід нараховувати неустойку, не врахувавши норми ч.6 ст.232 ГК України.

Сторони у справі не погодились з рішенням суду та подали апеляційні скарги. Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 18.06.2010р. прийнято апеляційні скарги Приватної фірми «Скорпіон-Сервіс», м.Луцьк та підприємця ОСОБА_2, м.Луцьк до провадження та призначено справу до розгляду на 13.07.2010р.

Позивач в апеляційній скарзі просить рішення суду скасувати з підстав неправильного застосування норм матеріального права та прийняти нове, яким позовні вимоги задоволити повністю, з мотивів, у ній наведених. Зокрема позивач вважає, що суд першої інстанції дійшов неправильного висновку стосовно термінів нарахування неустойки та неправильно застосував положення ч.6 ст.232 ГК України, так як відповідач не виконав свого обовязку щодо повернення обєкту найму, отже з грудня 2008р. ПФ «Скорпіон-сервіс»отримала право вимагати від відповідача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення, відповідно до ч.2 ст.785 ЦК України.

Відповідач в апеляційній скарзі просить скасувати рішення суду, з мотивів у ній наведених. Зокрема відповідач покликається на те, що суд першої інстанції вирішив справу за відсутності сторони та її представника, без належного повідомлення про день і час судових слухань; крім того, не врахував, що на день розгляду справи № 8/32-42 тривали провадженням повязані з даною господарські справи № 01/36-71, № 01-15/63,; не застосував строків позовної давності щодо вимоги про стягнення неустойки.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому проти доводів апеляційної скарги відповідача заперечив, просив залишити її без задоволення.

Ухвалою суду від 13.07.2010р. за клопотання відповідача було зупинено апеляційне провадження у справі № 8/32-42 до завершення розгляду справ Господарського суду Волинської області № 01/36-71 за позовом Приватної фірми «Скорпіон-Сервіс», м.Луцьк, до підприємця ОСОБА_2, м.Луцьк, про звільнення торгівельної площі та № 01-15/63 за позовом підприємця ОСОБА_2, м.Луцьк, до Приватної фірми «Скорпіон-Сервіс», м.Луцьк, про визнання недійсними «угод про оренду торгових площ»за 2002р., 2003р., 2004р., а також «угод надання в користування торгових площ»за 2005р., 2006р., 2007р., 2008р., включаючи «угоду надання в користування торгових площ»за період з 31.12.2008р. по 21.01.2010р.

Ухвалою суду від 15.02.2011р. за клопотанням позивача поновлено провадження у справі № 8/32-42 та призначено справу до розгляду на 22.03.2011р.

Однак, сторони участі уповноважених представників в судовому засіданні не забезпечили, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи судом, про причини неявки не повідомили, пояснень з приводу апеляційних скарг не надали.

22.03.2011р. відповідач через канцелярію суду подав заяву, в якій просить взяти до уваги постанови Львівського апеляційного господарського суду та Вищого господарського суду України по аналогічних господарських справах згідно з переліком. Додані до заяви документи долучені до матеріалів справи.

Відтак, виходячи з приписів ст.101 ГПК України, справа розглядається за наявними у ній матеріалами за відсутності представників сторін.

Розглянувши доводи апеляційних скарг, оцінивши наявні матеріали справи, апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

22.04.2002р. між ПФ «Скорпіон-сервіс»і Луцькою міською радою на підставі рішення Луцької міської ради № 20/8 від 29.03.2002р. укладено договір оренди земельної ділянки строком на 25 років для будівництва та обслуговування торгово-пішохідної зони в районі Завокзального ринку між вулицями Кравчука та Карпенка-Карого площею 1422 м2 та 12.08.2004р. договір оренди земельної ділянки для обслуговування торгових кіосків по АДРЕСА_2 площею 760 м2, правомірність та чинність яких встановлена постановою Вищого господарського суду України від 17.09.2009р. у справі № 04/20-92.

Крім того, рішенням Господарського суду Волинської області від 21.10.2009р. у справі № 2/92-49, яке набрало законної сили, відмовлено в позові підприємцю ОСОБА_2 до ПФ «Скорпіон-Сервіс» про визнання недійсними угод про оренду торгових площ за 2002-2004рр., угоди про надання в користування торгових площ за 2005-2008рр., включаючи угоду про надання в користування торгових площ за період з 31.12.2008р. по 21.01.2010р.

21.12.2005р. між ПФ «Скорпіон-Сервіс»- позивачем та підприємцем ОСОБА_2 - відповідачем укладено угоду надання в користування торгових площ, відповідно до 1.1, 1.2 якої відповідач прийняв в платне строкове користування торгову площу 17,5м2 на торговому ряду пішохідно-торгової зони ринку ПФ «Скорпіон-сервіс»між вул.Кравчука та вул.Карпенка Карого, місце НОМЕР_2, для встановлення тимчасової споруди і здійснення торгівельної діяльності з метою зберігання та продажу промислового товару. Передача площі здійснена до її підписання, що засвідчено підписами сторін.

Пунктами 6.1, 6.2 вказаної угоди передбачено, що угода вступає в дію з 01.01.2006р. та укладається на невизначений строк. Кожна із сторін може відмовитись від угоди в будь-який час, письмово попередивши другу сторону за один місяць.

Відповідно до п.3.15 угоди відповідач зобовязувався в належному стані передати торгову площу на протязі 2 днів після припинення дії угоди.

Позивач наказом № 15 від 03.10.2008р. «Про відмову від угод надання в користування торгових площ», листом-повідомленням про розірвання угоди № 171 від 19.11.2008р., вручення якого відповідачу підтверджується актом про вручення повідомлення від 20.11.2008р., списком згрупованих внутрішніх поштових відправлень від 24.11.2008р. повідомив відповідача про розірвання з 15.11.2008р. у звязку з виробничою необхідністю угоди про надання в користування торгових площ на підставі п.6.2 цієї угоди шляхом відмови від неї, просив протягом одного місяця вивезти товарноматеріальні цінності та звільнити торгову площу.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Згідно з ч.2 ст.653 ЦК України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

У відповідності із ч.ч.1, 2, 3 ст.763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором. Якщо строк найму не встановлений, договір найму вважається укладеним на невизначений строк. Кожна із сторін договору найму, укладеного на невизначений строк, може відмовитися від договору в будь-який час, письмово попередивши про це другу сторону за один місяць, а у разі найму нерухомого майна - за три місяці. Договором або законом може бути встановлений інший строк для попередження про відмову від договору найму, укладеного на невизначений строк.

Згідно з ч.1 ст.785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

У п.3.15 угоди про надання в користування торгових площ від 21.12.2005р. сторони обумовили обовязок відповідача передати позивачу в належному стані площі, вказані в п.1.1 цієї угоди, протягом 2 днів після припинення дії договору.

Відповідність п.6.2 угоди вимогам законодавства підтверджується рішенням Господарського суду Волинської області від 24.06.2009р. у справі № 05/82-92, залишеним без змін постановою Вищого господарського суду України від 27.10.2009р.

Відтак, у відповідача відсутні правові підстави для зайняття торгової площі, оскільки угода від 21.12.2005р. припинила свою дію в звязку з розірванням.

Правомірність вимоги СФ «Скорпіон-Сервіс»до підприємця ОСОБА_2 про зобовязання звільнити на пішохідно-торговій зоні між вулицями Карпенко-Карого та Кравчука у м.Луцьку торгівельну площу НОМЕР_2 розміром 17,5 м2, яку підприємець ОСОБА_2 отримав згідно з угодою про надання в користування торгових площ від 21.12.2005р. підтверджена рішенням Господарського суду Волинської області від 15.07.2010р. у справі № 01/36-71, яка залишена без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 15.07.2010р.

Докази повернення відповідачем позивачу наданої в користування торгової площі сторонами в матеріалах справи відсутні та сторонами не подані.

З матеріалів справи вбачається, що підставою позову позивачем визначено незвільнення відповідачем спірної торгової площі, що, на думку позивача, є підставою для стягнення неустойки у відповідності до приписів частини 2 статті 785 Цивільного кодексу України, котрими внормовано, що у разі коли наймач не виконує обовязку з повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Вказана стаття входить до глави 58 Цивільного кодексу України, якою визначені загальні положення про найм (оренду).

Відповідно до ч.1 ст.760 ЦК України предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).

Нормами статті 184 ЦК України передбачено, що річ є визначеною індивідуальними ознаками, якщо вона наділена тільки їй властивими ознаками, що вирізняють її з-поміж інших однорідних речей, індивідуалізуючи її. Речі, визначені індивідуальними ознаками, є незамінними.

Переданий відповідачу в користування об'єкт містить індивідуальні ознаки, оскільки ознаками, які індивідуалізують надану відповідачу в користування торгову площу, є її розмір, а саме: 17,5 кв.м., місцезнаходження, а саме: на торговому ряду пішохідно-торгової зони ринку між вул.Кравчука та вул.Карпенка-Карого, а також місце, а саме: НОМЕР_2. Крім того, договором обумовлено призначення переданого в користування об'єкту: для встановлення тимчасової споруди і здійснення торгівельної діяльності.

За таких обставин, угода про надання в користування торгових площ від 21.12.2005р. за своєю правовою природою є договором оренди (найму), оскільки предметом цієї угоди є торгова площа площею 17,5 кв.м. з визначенням її індивідуальних ознак як речі.

Оскільки дані правовідносини випливають з правовідносин щодо користування річчю, а відтак, норма ст.785 ЦК України підлягає застосуванню.

Відповідно до п.2 ст.785 ЦК України, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Пунктом 2.2 договору встановлена плата за оренду торгової площі в розмірі 34 грн. за 1 кв.м., тобто 595 грн. в місяць.

Як правильно визначив суд першої інстанції, з нарахованої згідно з розрахунком позивача неустойки в розмірі подвійної плати за користування річчю за період з 29.03.2009р. по 29.03.2010р., що становить 14280 грн., підставна і підлягає до стягнення в силу п.2 ст.785 ЦК України, ч.6 ст.232 ГК України неустойка в сумі 3367,82 грн. за період з 29.03.2009р. по 22.06.2009р., що обгрунтовується наступним.

Згідно з актом про вручення повідомлення (розяснення) позивач 20.11.2008р. вручив, а згідно з списком згрупованих внутрішніх поштових відправлень від 24.11.2008р. направив рекомендованим листом відповідачу лист-повідомленням про розірвання угоди № 171 від 19.11.2008р., де повідомив відповідача про розірвання у звязку з виробничою необхідністю угоди про надання в користування торгових площ на підставі п.6.2 цієї угоди шляхом відмови від неї, просив протягом одного місяця вивезти товарноматеріальні цінності та звільнити торгову площу.

Пунктом 3.15 угоди про надання в користування торгових площ від 21.12.2005р. підприємцю надано 2 дні після припинення дії договору, щоб повернути в належному стані площі, вказані в п.1.1 цієї угоди, ПФ «Скорпіон-сервіс».

В силу ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Таким чином, право на нарахування неустойки з врахуванням граничного 6-місячного терміну її нарахування, встановленого ч.6 ст.232 ГК України (про необхідність застосування ч.6 ст.232 ГК України щодо неустойки, нарахованої на підставі ч.2 ст.785 ЦК України, дійшов Вищий господарський суд України у постановах від 24.02.2009р. № 2-8/1769-2008, від 11.05.2010р. № 16/160-09), у позивача виникло з 23.12.2008р. по 22.06.2009р.

Оскільки, як вбачається з позовної заяви, неустойка нарахована позивачем з 29.03.2009р., відтак, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що до стягнення підлягає неустойка за період з 29.03.2009р. по 22.06.2009р., що становить 3367,82 грн. (за березень 2009 року: 595 грн./31 день х 3 дні = 57,58 грн.; за квітень, травень 2009 року: 595 грн. х 2 місяці = 1190 грн.; за червень 2009 року: 595 грн./30 день х 22 дні = 436,33 грн.; всього: (57,58 грн. + 1190 грн. + 436,33 грн.) х 2 = 3367,82 грн., а в позові на суму 10912,18 грн. слід відмовити.

За таких обставин, доводи апеляційної скарги позивача є безпідставними та необґрунтованими і не спростовують правомірності висновків суду першої інстанції щодо часткового задоволення позовних вимог.

Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, то витрати пропорційно до задоволених позовних вимог на юридичну допомогу адвоката в сумі 336,78 грн. (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 26.06.2006р. № 1179, банківська виписка від 12.04.2010р.), витрати по сплаті державного мита в сумі 33,67 грн. та 55,65 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст.49 ГПК України правомірно покладні судом першої інстанції відповідача.

Доводи відповідача про неналежне повідомлення судом першої інстанції про день і час судових слухань спростовується наявними у матеріалах справи повідомленнями про вручення поштових відправлень ухвал сторонам у справі, зокрема і відповідачу.

Виходячи з наведеного в сукупності та враховуючи, що доводами апеляційних скарг правомірності висновків суду першої інстанції щодо часткового задоволення позову не спростовано, обставин, які відповідно до статті 104 ГПК України є підставами для скасування рішення суду першої інстанції в порядку статей 33, 34 ГПК України апелянтами не доведено, а оскаржуване судове рішення є законним та обґрунтованим, таким, що прийнято у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, фактичними обставинами та матеріалами справи, апеляційний господарський суд підстав для задоволення апеляційних скарг не вбачає.

Отже, керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення Господарського суду Волинської області від 19.05.2010р. у справі № 8/32-42 залишити без змін, апеляційну скаргу Приватної фірми «Скорпіон-Сервіс», м.Луцьк та підприємця ОСОБА_2, м.Луцьк - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали справи повернути до місцевого господарського суду.

Головуючий суддяЮрченко Я.О.

СуддяЗварич О.В.

СуддяЯкімець Г.Г.