Рішення № 14433686, 21.03.2011, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" березня 2011 р.Справа № 16/13/5022-307/2011 Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Хоми С.О.

Розглянув матеріали справи

за позовом Приватного підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1

до Козівської селищної ради, Козівського району, вул. Дорошенка, 3, смт. Козова, Тернопільської області.

За участю представників:

позивача: не з'явився.

відповідача: Барилко Л.В., представник, довіреність № 2 від 11.03.2011 р.

Прийдун О.І., представник, довіреність № 1 від 11.03.2011 р.

Суть справи: У відповідності до ч.3 ст. 77 ГПК України в судовому засіданні 14.03.2011 року оголошувалась перерва до 21.03.2011 року до 11 год. 00 хв. для ознайомлення судом з поданим відповідачем відзивом на позов та доданими до нього матеріалами.

Приватний підприємець ОСОБА_1, АДРЕСА_1 звернувся до суду з позовом до Козівської селищної ради Козівського району, вул. Дорошенка, 3, смт. Козова, Тернопільської області про cтягнення 2 973 грн. заборгованості та судових витрат.

Як зазначає позивач в своїй позовній заяві, підставою для звернення до суду з позовом є неналежне виконання відповідачем прийнятих зобовязань щодо повної оплати за поставлений товар згідно договору постачання від 25.02.2010 року.

В судове засідання позивач не зявився, не забезпечив явку в судове засідання свого представника. До початку судового засідання 21.03.2011 року від позивача надійшли копії документів по справі.

У судове засідання з'явилися представники відповідача, подали пояснення по суті справи визнали позов в повному обсязі.

В судовому засіданні представнику відповідача Прийдун О.І. розяснено його процесуальні права та обовязки згідно ст.ст.20,22,81-1 ГПК України; наслідки укладення мирової угоди.

Технічна фіксація судового процесу у відповідності до ст.81-1 ГПК України не здійснювалась за відсутності відповідного клопотання представників відповідача.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників відповідача, оцінивши наявні у справі докази, суд встановив, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

25 лютого 2010 року між Козівською селищною радою, в особі селищного голови Вацлавського П.Ю., який діяв на підставі статуту, як “Замовником”, та Приватним підприємцем ОСОБА_1., як “Постачальником”, було укладено договір про постачання, згідно пункту 1.1. розділу 1 якого "Постачальник" зобов'язаний постачати продовольчу продукцію згідно замовлення дитячих садків "Сонечко" та "Ромашка", а "Замовник" забезпечити прийняття продукції та оплатити на умовах даного договору.

Згідно пункту 2.1 розділу 2 договору кількість продукції повинна відповідати замовленню.

У відповідності до пункту 4.3 розділу 4 договору розрахунок здійснюється шляхом перерахування коштів згідно отриманих накладних до кінця поточного місяця.

Відповідно до пункту 5.1 розділу 5 договору цей договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань по ньому на протязі 2010 бюджетного року.

Згідно пункту 6.2 розділу 6 договору "Замовник" зобов'язався сплатити вартість продукції в порядку, передбаченому цим договором.

Як вбачається із матеріалів справи, Приватний підприємець ОСОБА_1 виконав свої зобов'язання, передбачені умовами договору, належним чином: здійснив поставку товару дитячим садочкам "Сонечко" та "Ромашка", що підтверджується видатковими накладними:

-№ РН-0003624 від 01.12.2010 року на суму 476 грн.;

-№ РН-0003970 від 14.12.2010 року на суму 186 грн.;

-№ РН-0003642 від 08.12.2010 року на суму 942 грн.

- № РН 0004397 від 23.12.2010 року на суму 1369 грн. (належним чином засвідчені копії видаткових накладних знаходяться в матеріалах справи). Всього на загальну суму 2 973 грн.

Факт отримання товару підтверджується підписами повноважних представників садочку "Ромашка" та садочку "Сонечко" у вказаних видаткових накладних. Також факт отримання товару підтверджений в усному порядку представником відповідача в судовому засіданні 14.03.2011 року.

Як вбачається із матеріалів справи, Козівська селищна рада Козівського району, порушила господарське зобовязання та оплату вартості поставленого товару за вказаними видатковими накладними не здійснила.

Приватним підприємцем ОСОБА_1 позивачем по справі, вручено 08.02.2011 року Козівській селищній раді Козівського району відповідачу по справі, претензію № без номера від 07.02.2011 р. з вимогою виконати взяті на себе зобовязання та сплатити заборгованість в сумі 2 973 грн.

У відповіді на претензію № 01-187/3-09 від 23.02.2011 року відповідач зазначив, що визнає претензію на суму 2973 грн., однак, повідомляє, що відповідно до рішення селищної ради від 18 травня 2010 року № 1083 "Про селищний бюджет на 2010 рік" в бюджеті Козівської селищної ради на закупівлю продуктів харчування для дитячих дошкільних закладів були заплановані кошти в сумі 255 000 грн.; в зв'язку із непередбачуваним стрімким зростанням цін на продукти харчування в 2010 році сума коштів, необхідна для їх закупівлі збільшилась на 20061 грн. 79 коп., на цю суму не були заплановані кошторисні призначення; Козівська селищна рада не має законного шляху сплатити заборгованість за договором поставки від 25.02.2010 року в сумі 2973 грн.

У відзиві на позов № 01-267/3-09 від 11.03.2011 року відповідач зазначив, що визнає позовні вимоги Приватного підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором поставки від 25 лютого 2010 року в сумі 2 973 грн.

Відтак, борг Козівської селищної ради Козівського району за поставлений позивачем товар становить 2 973 грн.

У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України № 435-ІУ від 16 січня 2003 року, з наступними змінами, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Частиною 1 статті 526 Цивільного кодексу України передбачені загальні умови виконання зобовязання, а саме зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України № 436-IV від 16 січня 2003 року з наступними змінами, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

У відповідності до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Як визначається ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобовязаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Як вбачається з матеріалів справи, доказів, що підтверджують виконання відповідачем оплати повної ціни переданого йому товару, та відновлення тим самим порушених майнових прав кредитора на момент розгляду спору судом, відповідачем суду не подано, тому правомірними є вимоги щодо стягнення з відповідача 2 973 грн. боргу за поставлений йому позивачем товар.

За таких обставин справи, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити повністю на суму 2 973 грн. боргу, як обґрунтовано заявлені, підтверджені матеріалами справи, не суперечать чинному законодавству та визнані відповідачем.

Судові витрати, які складаються із 102 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на Відповідача.

Керуючись ст.ст. 43,49,82,85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити .

2.Стягнути з Козівської селищної ради, Козівського району, вул. Дорошенка, 3, смт. Козова, Тернопільської області, ідентифікаційний код 04525573, на користь Приватного підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 - 2 973 грн. боргу, 102 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в повернення сплачених судових витрат.

Видати наказ.

3.Рішення надіслати сторонам по справі.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України, через місцевий господарський суд.

Рішення підписано: 24 березня 2011 року.

СуддяС.О. Хома