Рішення № 14431657, 10.03.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 9/1610.03.11 За позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю фірма “Квартет”ЛТД

До                    Товариства з обмеженою відповідальністю “Топ груп Інтернешнл”

про                     стягнення боргу за комунальні послуги, утримання будинку та прибудинкової території –22029,56 грн.

Суддя Бондаренко Г.П.

Представники сторін:

Від позивача                    Кметик-Власенко О.В. (дов. №1235 від 26.11.2010р.)

Від відповідача          не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Товариство з обмеженою відповідальністю фірма “Квартет”ЛТД (далі по тексту - позивач) звернулося з позовною заявою до господарського суду міста Києва до Товариства з обмеженою відповідальністю “Топ груп Інтернешнл” (далі по тексту-відповідач) про стягнення 22029,56 грн., з яких 18987,31 грн. основного боргу, 3042,27 пені заборгованості за комунальні послуги, утримання будинку та прибудинкової території за договором №91/2005 від 22.09.2005 року на технічне обслуговування інженерних мереж нежитлових приміщень та участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.01.2011 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 9/16, розгляд справи призначено на 03.02.2011 року.

Представник позивача в судовому засіданні 03.02.2011 року вимоги ухвали суду від 13.01.2011 року виконав, надав додаткові матеріали по справі.

Ухвалою суду від 03.02.2011 року розгляд справи було відкладено на 10.03.2011 року у зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання та необхідністю надання позивачем пояснень по справі.

В судовому засіданні 10.03.2011 року представник позивача надав документи по справі та додаткові письмові пояснення, в яких просить суд задовольнити позовні вимоги.

Представник Відповідача в судове засідання 10.03.2011р. не з’явився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва про порушення провадження у справі та ухвали від 03.02.2011р. не виконав, про причини неявки суду належним чином не повідомив, про час та місце проведення судового засідання був належним чином повідомлений.

Відповідачу направлялась ухвала Господарського суду міста Києва про порушення провадження у справі та ухвала від 03.02.2011 року, проте направлені конверти повернулися до канцелярії суду у зв’язку з відсутністю відповідача за зазначеною адресою.

Представник позивача надав суду витяг з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України станом на 26.01.2011 року, за яким адреса відповідача є тією ж, на яку направлялась ухвала про порушення провадження у справі та ухвала від 03.02.2011 року, а саме: м. Київ, вул. Сєченова, 7.

Згідно п. 15 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 14.08.2007 р. N 01-8/675 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 р.»у разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно із законом і дана особа своєчасно не повідомила про це господарський суд, інших учасників процесу, то всі наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

При цьому суд зазначає, що Вищий господарський суд України у п. 11 інформаційного листа від 15.03.2007 р. N 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" на запитання чи повинен господарський суд з'ясовувати фактичне місцезнаходження сторін у справі з метою повідомлення їх про час і місце судового засідання, зазначив, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Враховуючи те, що нез’явлення представника Відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, відповідач не скористався своїм процесуальним правом на надання відзиву та направлення представника для участі в судове засідання, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані сторонами матеріали, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва –

ВСТАНОВИВ:

22.09.2005 року між позивачем та відповідачем був укладений договір №91/2005 на технічне обслуговування інженерних мереж нежитлових приміщень та участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території, за яким позивач здійснює посередницькі послуги між відповідачем та постачальниками по забезпеченню відповідача ХВП, ГВП, ЦО, каналізацією.

Нежитлове приміщення, за адресою: м. Київ, вул. Сєченова, 7, загальною площею 77,0 кв. м., відповідно до договору купівлі-продажу від 22.03.2005 року ВСА №871081 та Акту прийому-передачі від 22.03.2005р. (копії яких містяться в матеріалах справи), належить відповідачу. Будинок вцілому за адресою: м. Київ, вул. Сєченова, 7 перебуває в комунальній власності Голосіївського району.

Позивач згідно Розпорядження Голосіївської (Московської) РДА від 21.08.1997 року №953, Дозволу від 17.09.1997 року №099/733 має право обслуговування житлового фонду, нежилих приміщень, інших споруд та земельних ділянок, розташованих в мікрорайоні, що обслуговувався ЖЕК-206, відповідно до результатів проведеного конкурсу, а також має право збирати платежі за комунальні послуги, плату за обслуговування з наймачів та власників приміщень і споруд.

Позивач має договірні відносини з постачальниками комунальних послуг ВАТ АК «Київводоканал»- договір №0380/5-01 від 01.03.2004р. та АЕК «Київенерго»- договір №8011047 від 01.05.2004р., відповідно до яких позивач зобов’язався сплачувати вартість наданих постачальниками послуг з опалення, гарячого та холодного водопостачання, водовідведення, в будинках які на обслуговуванні у позивача, відповідно до виставлених постачальниками щомісячних рахунків. Також позивач має договірні відносини з «Київкомунсервіс»- договір №71-5 від 21.09.2010 року про надання послуг по збиранню, вивезенню та захороненню побутових відходів, крім токсичних та особливо небезпечних та з «ТОВ «Грінко-Київ»- договір №9463-ТПВ від 01.01.2009 року про надання послуг по збиранню, вивезенню та захороненню твердих побутових відходів.

Відповідно до п. 4.3 договору, він вважається дійсним з моменту його підписання, термін дії договору встановлюється з 22.03.2005 року по 22.03.2009 року і вважається продовженим на наступний рік, якщо одна із сторін не заявляє про його розірвання за 30 днів до закінчення строку.

Згідно з п. 2.4.1 договору відповідач зобов’язався сплачувати фактичну вартість отриманих комунальних послуг (ХВП, ГВП, ЦО, каналізація, електроенергія).

Згідно з п. 2.4.2 договору відповідач зобов’язався сплачувати експлуатаційні витрати, п. 2.2.4 приймати участь в загальних для всього будинку та прибудинкової території витратах.

Згідно з обліковими картками АЕК «Київенерго»та розшифровками нарахувань за комунальні послуги за комунальні послуги з центрального опалення та гарячого водопостачання орендарям та власникам нежитлових приміщень в період з лютого 2008р. по листопад 2010р. відповідач отримував послуги вчасно та в повному обсязі.

Згідно з табуляграмами ВАТ АК «Київводоканал»та розшифровками нарахувань за комунальні послуги холодного водопостачання та водовідведення орендарям та власникам нежитлових приміщень в період з лютого 2008р. по листопад 2010р. відповідач отримував послуги вчасно та в повному обсязі.

Згідно до наказу від 29.12.1999р. №298 (з додатками), наказу від 02.07.2003р. №79, розрахунків нарахувань за відшкодування витрат за утримання та обслуговування нежитлових приміщень щоквартально за період з лютого 2008р. по листопад 2010р. відповідач отримував послуги вчасно та в повному обсязі.

Позивач належним чином виконав свої взяті на себе згідно Договору зобов’язання, однак оплата послуг відповідачем проведена не була.

Таким чином станом на 11.01.2011 року заборгованість відповідача перед позивачем за період з 01.11.2007 року до 30.11.2010 року складала 18987,31 грн.

12.07.2010 року позивач звернувся до відповідача з претензією №595 щодо погашення заборгованості по Договору та пені. Однак, відповідач відповіді на претензію не надав, заборгованість до цього часу по Договору не погасив.

Таким чином, станом на час розгляду справи (10.03.11р.) основна заборгованість відповідача перед позивачем складає 18987,31 грн.

Доказів оплати послуг відповідачем не надано.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст.526, 530 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться та у встановлений строк.

Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається (ст. 525 ЦК України).

Відповідач в судові засідання жодного разу не з’явився, доказів проти існування боргу перед позивачем або інших заперечень щодо позовних вимог не надав та не надіслав.

Як встановлено судом відповідач вчасно та повністю не розрахувався з позивачем у зв’язку з чим виникла заборгованість у розмірі 18987,31 грн. основного боргу за комунальні послуги, утримання будинку та прибудинкової території.

Як вбачається з матеріалів справи заборгованість відповідача перед позивачем станом на час розгляду справи складає 18987,31 грн. На спростування іншого відповідачем доказів не надано.

Розглянувши вимоги Позивача про стягнення з Відповідача пені у відповідності до п.3.2 договору у розмірі 3042,27 грн. підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Пунктом 3.2 договору передбачено, що за порушення зобов’язань згідно договору сторони сплачують штрафні санкції в розмірі 0,1% суми договору за кожний день.

Відповідно до статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов’язання (дане порушення з боку відповідача встановлено судом), настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, і сплата неустойки.

Як встановлено ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Відповідно до частин 4, 6 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” (із змінами та доповненнями), платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (стаття 1). При цьому статтею 3 вказаного закону, встановлено обмеження щодо розміру, зокрема вказано, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Отже, суд зазначає, що за загальним правилом, якщо законом визначено розмір штрафних санкцій, змінити його за погодженням сторін (угодою сторін) не можна, і такі зміни будуть вважатися нікчемними. Так, за невиконання грошових зобов'язань платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Але, відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", ця пеня не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином, суд приходить до висновку, що передбачений у п. 3.2 договору розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ у відповідності до норм українського законодавства.

Відповідно до здійсненого судом розрахунку, з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ.

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення

18987,3120.07.2010р. 20.01.2011р.1837.7500 %0.042 %*1508,06

Таким чином, загальна сума пені за договором складає 1508,06 грн.

Згідно ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог щодо стягнення основної суми боргу в повному обсязі та частково щодо стягнення пені, в зв’язку з невірним розрахунком позивача у справі.

Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно задоволених позовних вимог відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст.ст.4, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Топ Груп Інтернешнл»(03127, м. Київ, вул. Сєченова, 7; код ЄДРПОУ 25196487) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Квартет»ЛТД (03127, м. Київ, пр-т 40 річчя Жовтня,118-б; код ЄДРПОУ 31670073, р/р 26008035054000 АТ «УкрСиббанк»м. Харків, МФО 351005) 18987 (вісімнадцять тисяч дев’ятсот вісімдесят сім) грн.31 коп. основного боргу, 1508 (одна тисяча п’ятсот вісім) грн. 06 коп. пені, 204 (двісті чотири) грн. 95 коп. державного мита, 219 (двісті дев’ятнадцять) грн. 48 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

4.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

5.Видати накази після набрання рішенням законної сили.

СуддяГ.П. Бондаренко Рішення підписано 15.03.2011 року