Рішення № 14431609, 01.03.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 28/2101.03.11 за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю “СПС”, Київська область

дозакритого акціонерного товариства “Київське міжобласне спеціальне науково-реставраційне проектно-виробниче управління”, м. Київ

про стягнення 75 550,28 грн.

Суддя Копитова О.С.

Секретар судового засідання Шмуйло А.Д.

Представники: від позивача:Сорокопуд О.П., довіреність б/н від 20.12.2010 від відповідача:не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “СПС” звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до закритого акціонерного товариства “Київське міжобласне спеціальне науково-реставраційне проектно-виробниче управління” про стягнення 75 550,28 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов’язань щодо оплати отриманих від позивача послуг, що призвело до виникнення заборгованості в розмірі 58 865,40 грн. За порушення грошового зобов’язання позивач з посиланням на приписи ст. 625 Цивільного кодексу України просить стягнути з відповідача втрати від інфляції в розмірі 13 254,56 грн., відсотки річних в розмір 3 430,32 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.12.2010 порушено провадження по справі № 28/21 та призначено судове засідання на 27.01.2011.

Розгляд справи відкладався.

Відповідач явку своїх представників в судові засідання, зокрема призначене на 01.03.2011 року, не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, ухвал суду не виконав, відзив на позовну заяву не надав. Заяв клопотань про розгляд справи без участі представника відповідача не надходило.

Відповідно до ст. 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Як убачається з матеріалів справи, ухвали суду, якими відповідача повідомлялось про розгляд справи надсилались, зокрема за адресою вказаною у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців та повернулись до суду з відміткою пошти про незнаходження відповідача за вказаною адресою.

З урахуванням викладених обставин справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 01.03.2011 суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши його пояснення, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

09.10.2008 між товариством з обмеженою відповідальністю “СПС” (надалі –субпідрядник, позивач) та закритим акціонерним товариством “Київське міжобласне спеціальне науково-реставраційне проектно-виробниче управління” (надалі –генпідрядник, відповідач) укладено договір №16/С на виконання робіт по виготовленню та монтажу віконних блоків на об’єкті “Брама Заборовського” Національного заповідника “Софія Київська” (надалі - договір).

Згідно з пунктом 1.1 договору позивач (субпідрядник) зобов'язався виготовити та виконати монтаж віконних блоків на об’єкті “Брама Заборовського” Національного заповідника “Софія Київська” (надалі –роботи), відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації і в установлений термін, а відповідач (генпідрядник) зобов’язується їх оплатити згідно з умовами договору.

Пунктом 2 договору сторони погодили, що загальна вартість робіт, передбачених договором становить 134 235,31 грн.

Генпідрядник протягом 3 днів за умов надходження коштів від замовника перераховує субпідрядником аванс на придбання матеріалів в розмірі 30% від запланованого на місяць об’єму робіт (п.6.1 договору).

Остаточні розрахунки з субпідрядником за виконані роботи здійснюються генпідрядником протягом 10 днів після підписання акта за формою КБ-3 з урахуванням перерахованого авансу, оплачених робіт після надходження коштів від замовника (п.6.3 договору).

Згідно з наявними в справі актом приймання виконаних підрядних робіт типової форми КБ-2в та довідкою про вартість виконаних підрядних робіт типової форми КБ-3 на виконання умов договору позивач виконав, а відповідач прийняв роботи на суму 134 234,40 грн.

З наданих суду разом з позовною заявою копій акту типової форми КБ-2в та довідки типової форми КБ-3 не вбачається дати їх підписання. Водночас вбачається, що дані документи були складені за грудень 2008 року.

Під час судового розгляду справи позивачем долучено до матеріалів справи оригінал довідки про вартість виконаних підрядних робіт та витрат за грудень 2008 року –типової форми КБ-3 на суму 134234,4 грн., що підписана сторонами 31.12.2008 року.

Враховуючи зазначене, суд визначає, що розрахуватися за виконані роботи відповідач зобов'язаний був у термін до 10.01.2009.

Відповідно до довідки з обслуговуючого позивача банку №66.06-11/13 від 25.01.2011, відповідач оплатив за виконані роботи за договором суму 70 000,00 грн., а саме: 10.10.2008 –40 000,00 грн., 06.01.2009 –30 000,00 грн.

Згідно п.6.6 договору, субпідрядник компенсує генпідряднику генпослуги в розмірі 4% від вартості договору. Відповідно, генпослуги становлять суму 5 369,38 грн.

Беручи до уваги наведене, суд визначає, що неоплаченими залишилися роботи на суму 58 865,02 грн. (134 234,40 грн.-5 369,38 грн.-70 000,00 грн.).

В порушення умов договору, у вказаний строк (до 10.01.2009) відповідач роботи не оплатив, грошові кошти на поточний рахунок позивача не перерахував.

Частиною 1 статті 837 ЦК України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з частиною 1 статті 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

З наведених норм вбачається, що договір підряду є оплатним, і обов'язок підрядника виконати певну роботу кореспондує обов'язок замовника цю роботу прийняти та оплатити.

Відповідно до частини 1 статті 838 ЦК України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.

Таким чином, у відносинах, що склалися між сторонами на підставі укладеного договору, відповідач виступає перед позивачем як замовник.

Згідно з частиною 1 статті 212 ЦК України особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов'язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина).

Однак, з огляду на те, що договір підряду є оплатним, обов'язок відповідача як замовника за договором оплатити прийняті роботи виникає згідно з положеннями закону та умовами договору.

Факт наявності у відповідача заборгованості за виконані позивачем роботи встановлений матеріалами справи на загальну суму 58 865,02 грн. Заборгованості в розмірі 58865,4 грн. на яку позивач посилається в позові не доведено під час судового розгляду справи.

За таких обставин позовні вимоги в частині стягнення основного боргу визнаються судом такими, що підлягають частковому задоволенню в розмірі 58 865,02 грн.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача 13 254,56 грн. інфляційних нарахувань та 3 430,32 грн. відсотків річних.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Оскільки матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем грошового зобов’язання в сумі 58 865,02 грн., то відповідно вимоги позивача про стягнення з відповідача відсотків річних та втрат від інфляції підлягають задоволенню за уточненим розрахунком суду, втрати від інфляції в розмірі 13 254,46 грн. та відсотків річних в розмірі 3 430,30 грн.

Таким чином позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.

Відповідач не скористався наданим правом на судовий захист, представник в судове засідання не з’явився проти доводів позивача в повному обсязі не заперечив, обставин, що позбавляють його обов’язку здійснити розрахунок з позивачем не навів.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 837, 854 ЦК України, ст. 193 ГК України та ст.ст. 33, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з закритого акціонерного товариства “Київське міжобласне спеціальне науково-реставраційне проектно-виробниче управління” (04080, м. Київ, вул. Фрунзе, буд.1; код 31244387) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь товариства з обмеженою відповідальністю “СПС” (08298, Київська обл., смт. Коцюбинське, вул. Доківська, буд.14; код 31204627) 58 865,02 грн. (п’ятдесят вісім тисяч вісімсот шістдесят п’ять гривень дві копійки) основного боргу, 13 254,46 грн. (тринадцять тисяч двісті п’ятдесят чотири гривні сорок шість копійок) втрат від інфляції, 3 430,30 грн. (три тисячі чотириста тридцять гривень тридцять копійок) річних процентів, 755,49 грн. (сімсот п’ятдесят п’ять гривень сорок дев’ять копійок) державного мита та 235,99 грн. (двісті тридцять п’ять гривень дев’яносто дев’ять копійок) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Суддя                     О.С. Копитова