Рішення № 14431552, 15.03.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 23/2315.03.11 За позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія з управління активами «СВОП»

до відкритого акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд «СОВА»

про: стягнення 57 831 грн. 04 коп.

Суддя Кирилюк Т.Ю.

Представники від позивача:представник Заверуха І.Л. (довіреність від 09.12.2010 року) від відповідача: не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Компанія з управління активами «СВОП»звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до відкритого акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд «СОВА»про стягнення 57 831 грн. 04 коп., з яких: 53166 грн. 09 коп. –сума основного боргу, 3455 грн. 44 коп. –інфляційних втрат, 1209 грн. 51 коп. –трьох процентів річних. Позов обґрунтований тим, що Відповідач не сплатив винагороду за надані послуги з управління активами.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.02.2011 року порушено провадження у справі № 23/23 та призначено її розгляд на 22.02.2011 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.02.2011 року в зв’язку з неявкою в судове засідання представника відповідача, розгляд справи відкладено на 15.03.2011 року.

В судове засідання 15.03.2010 року представник відповідача повторно не з’явився, вимоги ухвал Господарського суду міста Києва у справі № 23/23 не виконав.

Ухвала про порушення провадження у справі та ухвала про відкладення судових засідань відправлені за поштовою адресою, вказаною у позовній заяві, яка відповідає місцезнаходженню Відповідача відповідно до витягу з єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб –підприємців. Отже, Відповідача належним чином повідомлено про призначення Господарським судом міста Києва справи до розгляду та про час і місце проведення судових засідань.

Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Крім того, відповідно до статті 65 Господарського процесуального кодексу України з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя зобов'язує сторони виконати певні дії, витребовує від них документи, відомості, висновки, необхідні для вирішення спору та вчиняє інші дії, спрямовані на забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи. Відповідачем вимоги ухвал суду не виконано, не надано письмового відзиву та письмових заперечень по суті заявлених вимог, а також не надано доказів, які б підтверджували поважність та винятковість причин пропуску судових засідань.

Судом, на виконання вимог статті 811 Господарського процесуального кодексу України, складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Керуючись статтею 75 Господарського процесуального Кодексу України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 15.03.2010 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника Позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Позивачем та Відповідачем 14.05.2008 року було укладено договір № 1/5 про управління активами закритого недиверсифікованого корпоративного інвестиційного фонду.

Відповідно до умов пунктів 1.1 та 1.2 розділу 1 “Предмет договору” Відповідач з метою проведення діяльності зі спільного інвестування доручає, а Позивач приймає на себе зобов’язання щодо надання послуг з управління активами Відповідача за винагороду від імені і за рахунок Відповідача відповідно до умов та протягом строку дії договору, та у відповідності до чинного законодавства України. Позивач зобов’язується здійснювати управління активами Відповідача з метою отримання максимально інвестиційного доходу при мінімально можливих ризиках відповідно до Регламенту Відповідача, Інвестиційної декларації Відповідача та чинного законодавства України.

Пунктом 7.1 розділу 7 “Винагорода компанії з управління активами” договору визначено, що винагорода Позивачу нараховується щомісячно. Винагорода Позивачу сплачується щомісячно авансовими платежами протягом двадцяти робочих днів після закінчення календарного місяця грошовими коштами в національній валюті України. Усі платежі по винагороді Позивачу здійснюються у національній валюті України. Винагорода Позивачу встановлюється у співвідношенні до вартості чистих активів Відповідача. Винагорода Позивачу, без врахування премії, становить 0, 5 % від середньорічної вартості чистих активів Відповідача. За підсумками фінансового року здійснюється остаточний перерахунок розміру винагороди Позивача за рік. За взаємною згодою Сторін розмір винагороди Позивача може переглядатись Сторонами в залежності від вартості чистих активів Відповідача, про що Сторони підписують додаткову угоду до даного Договору.

Граничний розмір винагороди Позивача без урахування премії не може перевищувати 5 відсотків середньої вартості чистих активів Відповідача, який перебуває в управлінні протягом фінансового року. Визначення вартості чистих активів для розрахунку винагороди Позивачу здійснюється на підставі даних середньомісячних розрахунків вартості чистих активів Відповідача за станом на кінець останнього робочого дня звітного місяця, засвідчених зберігачем активів Відповідача. За підсумками фінансового року здійснюється остаточний перерахунок винагороди Позивача за рік на підставі розрахунку середньорічної вартості чистих активів, здійсненому за даними щомісячних розрахунків чистих активів Відповідача (пункт 7.2 договору).

27.10.2008 року між Позивачем та Відповідачем була підписана Додаткова угода № 1 до Договору № 1/5 про управління активами закритого недиверсифікованого корпоративного інвестиційного фонду.

Відповідно до умов Додаткової угоди № 1 , викладено пункт 7.1 в наступній редакції: «Винагорода Позивачу нараховується щомісячно. Винагорода Позивачу сплачується авансовими платежами протягом двадцяти робочих днів після закінчення календарного місяця грошовими коштами в національній валюті України. Усі платежі по винагороді Позивачу здійснюються у національній валюті України. Винагорода Позивачу встановлюється у співвідношенні до вартості чистих активів Відповідача. Винагорода Позивача, без врахування премії, становить 0, 5 % від середньорічної вартості чистих активів Відповідача, при цьому винагорода Позивача, без врахування премії, не може перевищувати 25000 грн. 00 коп. за місяць і відповідно не може перевищувати 300000 грн. 00 коп. за рік. За взаємною згодою Сторін розмір винагороди Позивача може переглядатися Сторонами в залежності від вартості чистих активів Відповідача, про що Сторони підписують додаткову угоду до даного Договору», крім того, пункт 7.2. договору викладено наступним чином: «Граничний розмір винагороди Позивача без урахування премії не може перевищувати 5 відсотків середньої вартості чистих активів Відповідача, який перебуває в управлінні протягом фінансового року, при цьому винагорода Позивача, без врахування премії не може перевищувати 25000 грн. 00 коп. за місяць і відповідно не може перевищувати 300000 грн. 00 коп. за рік. Визначення вартості чистих активів для розрахунку винагороди Позивачу здійснюється на підставі даних середньомісячних розрахунків вартості чистих активів Відповідача за станом на кінець останнього робочого дня звітного місяця, засвідчених зберігачем активів Відповідача. За підсумками фінансового року здійснюється остаточний перерахунок винагороди Позивача за рік на підставі розрахунку середньорічної вартості чистих активів, здійсненому за даними щомісячних розрахунків чистих активів Відповідача.

10.06.2010 року Позивачем на адресу Відповідача надіслано претензію № 1 з вимогою сплатити винагороду.

Матеріали справи свідчать про те, що 28 грудня 2009 року Відповідач надіслав Позивачу повідомлення про дострокове розірвання договору № 1/5 про управління активами закритого недиверсифікованого корпоративного інвестиційного фонду з проханням підписати Додаткову угоду про дострокове розірвання Договору.

Позивач зазначає, що здійснював управління активами Відповідача по грудень 2009 р., тобто на загальну суму 53166 грн. 09 коп.

Проте, в матеріалах справи знаходяться акти прийому-здачі наданих послуг до Договору № 1/5 про управління активами закритого недиверсифікованого корпоративного інвестиційного фонду від 30.09.2008 року, від 31.10.2008 року, від 30.11.2008 року, від 31.12.2008 року на загальну суму 964 грн. 93 коп.

Інших доказів суми винагороди за надання послуг з управління активами Відповідача, матеріали справи не містять та Позивач суду не надав.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно з частиною першою статті 527 Цивільного кодексу України боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок, а кредитор –прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов’язання чи звичаїв ділового обороту. При цьому, як випливає із вимог, визначених статтею 545 Цивільного кодексу України, виконання зобов’язання має бути належним чином підтверджено.

Відповідно до статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Як визначено частиною першою статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За таких обставин суд дійшов висновку, що вимоги в частині стягнення основного боргу підлягають частковому задоволенню в сумі 964 грн. 93 коп.

Крім того, позивач просить суд на підставі статті 625 Цивільного кодексу України стягнути з відповідача на свою користь 3 455 грн. 44 коп. –встановлений індекс інфляції та 1209 грн. 51 коп. –3 % річних.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи часткове задоволення суми основного боргу, суд зробив перерахунок інфляційних втрат та трьох процентів річних та встановив, що стягнення підлягає сума 167 грн. 29 коп. та 43 грн. 23 коп. відповідно.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені Товариством з обмеженою відповідальністю “Компанія з управління активами «СВОП»підлягають задоволенню частково.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд «СОВА»(04176, м. Київ, вул. Електриків, 29-А; ідентифікаційний код 34294419) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія з управління активами «СВОП»(03124, м. Київ, бульвар Івана Лепсе, 8; ідентифікаційний код 32523934) 964 (дев’ятсот шістдесят чотири гривні) 93 коп.–сума основного боргу, 43 (сорок три гривні) 23 коп. - 3 % річних, 167 (сто шістдесят сім гривень) 29 коп. інфляційних втрат; 11 (одинадцять гривень) грн. 75 коп. - державного мита, 4 (чотири гривні) 80 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В іншій частині в позові - відмовити.

4.          Видати наказ.

СуддяТ.Ю. Кирилюк Дата підписання: 16.03.2011 року