Рішення № 14431546, 14.03.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 37/6914.03.11 За позовомПублічного акціонерного товариства Трест «Київміськбуд-1»імені М.П. Загороднього

ДоПублічного акціонерного товариства акціонерного банку «УКРГАЗБАНК»

Провизнання кредитного договору недійсним

За участю 1) Прокуратури міста Києва

2) Київського науково-дослідного інституту судових експертиз

Суддя Гавриловська І.О.

У судових засіданнях брали участь:

Від позивача: Наконечний В.В. –дов. № 776 від 09.08.10 р., Ткачук Ю.В., дов. № б/н від 11.12.2009 р., Збирит О.В., довіреність № 777 від 09.08.2010 р.

Від відповідача: Соловей Л.О. –дов. № 87 від 17.02.2011 р., Канюк Я.О., довіреність № 653 від 07.09.2010 р., Чижук Н.М., довіреність № 623 від 01.09.2010 р., Наконечний В.В., дов. № 776від 09.08.2010 р.

Від прокуратури: Греськів І.І., довіреність № 214 від 24.06.2010 р., Половенко Л.В., довіреність № 893 вих. 10 від 13.04.2010 р., Лиховид О.С., дов. № 210 від 24.06.2010 р., Цюкало Ю.В., дов. № 274 від 16.12.2009 р.

Від КНДІСЕ: Куряшов Ю.І., довіреність № 96 від 31.12.2004 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство Трест «Київміськбуд-1»імені М.П. Загороднього звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «УКРГАЗБАНК»про визнання недійсним кредитного договору № 81 від 01.10.2008 р. з моменту його укладення. Позовні вимоги мотивовані тим, що оспорюваний договір був укладений позивачем під впливом тяжкої обставини і на вкрай невигідних для нього умовах.

Ухвалою суду від 05.02.2010 р. було порушено провадження у даній справі № 37/69 та призначено її розгляд на 17.03.2010 року, зобов’язано сторін надати певні документи.

Ухвалою Господарського суду м. Києва № 37/69 від 14.04.2010 р. було призначено у даній справі судову експертизу, виконання якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз; на вирішення судових експертів винесено наступні питання:

- якими є основні фінансово-економічні показники, а саме –ліквідності, платоспроможності та прибутковості господарської діяльності Публічного акціонерного товариства ТРЕСТУ «Київміськбуд-1»імені М.П. Загороднього (код ЄДРПОУ 04012655) на дату укладення кредитного договору № 81 від 01.10.2008 р.;

- який загальний розмір кредиторської заборгованості згідно з бухгалтерським обліком ПАТ Тресту “Київміськбуд-1”імені М.П. Загороднього існував на момент укладення кредитного договору № 81 від 01.10.2008 р.;

- чи відповідає перелік витребуваних Публічним акціонерним товариством акціонерний банк “Укргазбанк” у ПАТ ТРЕСТУ “КИЇВМІСЬКБУД-1”імені М.П. Загороднього документів для отримання кредитних коштів за кредитним договором № 81 від 01.10.2008 р. чинному на той момент Положенню про кредитування та Положенню про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 06.07.2000 р. № 279;

- які були допущені порушення вимог нормативних актів, що регулюють порядок видачі, погашення кредитів, їх обліку та контролю;

зобов’язано сторін надати експерту на його вимогу всі необхідні документи для проведення експертних досліджень, в тому числі позивача - докази оплати рахунку за проведення судової експертизи, відповідача –кредитну справу позивача; судову експертизу ухвалено провести за участю сторін; рахунки на оплату судової експертизи ухвалено надсилати за адресою позивача: вул. Лебединська, 6, м. Київ, 04209; витрати на проведення експертизи покладено на Публічне акціонерне товариство ТРЕСТ “КИЇВМІСЬКБУД-1”імені М.П. Загороднього (код ЄДРПОУ 04012655), якого зобов’язано оплатити судову експертизу відповідно до рахунку КНДІСЕ; провадження у даній справі на час проведення експертизи було зупинено.

27.12.2010 р. супровідним листом (вихідний № 2817/4527/4528/10-19 від 30.06.2010 р.) Київський науково-дослідний інститут судових експертиз повернув справу № 37/69, акт здачі-приймання висновку судового експерта № 2817/4527/4528/10-19 від 30.06.2010 р. та висновок судово-економічної експертизи № 2817/4527/4528/10-19 від 30.06.2010 р. у справі № 37/69.

Ухвалою від 04.01.2011 р. було поновлено провадження у даній справі, призначено її розгляд на 16.02.2011 р., зобов’язано сторін надати письмові пояснення по справі з урахуванням висновку судово-економічної експертизи № 2817/4527/4528/10-19 від 30.06.2010 р.

У судовому засіданні 16.02.2011 р. представник позивача заявив клопотання про виклик судового експерта - завідуючого сектором лабораторії судово-економічних досліджень КНДІСЕ Куряшова Юрія Івановича, судового експерта 1 класу, для надання ним роз’яснень з приводу експертного висновку у даній справі № 37/69. Заявлене клопотання обґрунтував тим, що у висновку судової експертизи вказано основні фінансово-економічні показники ПАТ ТРЕСТУ “Київміськбуд-1” імені М.П. Загороднього, проте не дано відповіді на основне питання –чи було ПАТ ТРЕСТ “Київміськбуд-1”імені М.П. Загороднього ліквідним, платоспроможним та рентабельним на момент укладення кредитного договору № 81 від 01.10.2008 р.

Представник відповідача проти виклику експерта у судове засідання заперечив, вважаючи, що висновок судової експертизи є вичерпним та повним. При цьому на пропозицію господарського суду знайти та вказати відповіді у висновку судово-економічної експертизи № 2817/4527/4528/10-19 від 30.06.2010 р. на питання, які були поставлені судом відповідно до ухвали від 14.04.2010 р., виконати це не зміг.

У відповідності до частини 1 статті 42 Господарського процесуального кодексу України, висновок судового експерта повинен містити докладний опис проведених досліджень, зроблені в результаті їх висновки і обґрунтовані відповіді на поставлені господарським судом питання.

Згідно з частиною 2 статті 31 Господарського процесуального кодексу України, судовий експерт зобов’язаний за ухвалою господарського суду з’явитися на його виклик і дати мотивований висновок щодо поставлених йому питань. Висновок робиться у письмовій формі.

Враховуючи наведене, господарський суд, з метою повного, всебічного та об’єктивного вирішення даного спору, визнав за доцільне викликати завідуючого сектором лабораторії судово-економічних досліджень КНДІСЕ Куряшова Юрія Івановича, судового експерта 1 класу, для надання ним роз’яснень з приводу експертного висновку у даній справі № 37/69, у зв’язку з чим ухвалою суду від 16.02.2011 р. розгляд даної справи було відкладено до 28.02.2011 р.

У судовому засіданні 28.02.2011 р. представник позивача надав суду клопотання, в якому просив суд поставити судовому експерту наступні питання:

- чи відповідає перелік витребуваних ПАТ АБ “Укргазбанк” у ПАТ ТРЕСТ “Київмісьбуд-1” імені М.П. Загороднього документів для отримання кредитних коштів за кредитним договором № 81 від 01.10.2008 р. чинному на той момент Положенню про кредитування, яке затверджене протоколом правління ВАТ АБ “Укргазбанк” та Положенню про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 06.07.2000 р. № 27;

- яким був показник “поточної платоспроможності” на момент укладення оспорюваного кредитного договору;

- враховуючи всі визначені фінансово-економічні показники, чи можна вважати фінансовий стан ПАТ ТРЕСТ “Київміськбуд-1”імені М.П. Загороднього на момент укладення оспорюваного кредитного договору тяжким;

- який подальший прогноз фінансової діяльності ПАТ ТРЕСТ “Київміськбуд-1”імені М.П. Загороднього у разі неотримання кредитних коштів;

- ймовірність банкрутства ПАТ ТРЕСТ “Київміськбуд-1”імені М.П. Загороднього у разі неотримання кредиту.

Розглянувши клопотання позивача, суд визнав за доцільне задовольнити його стосовно питання щодо того, яким був показник поточної платоспроможності на момент укладення оспорюваного кредитного договору № 81 від 01.10.2008 р., оскільки вирішення решти питань до компетенції судового експерта не відноситься.

Відповідно до ч. 3 ст. 31 Господарського кодексу України, судовий експерт зобов’язаний за ухвалою господарського суду з’явитись на виклик і дати мотивований висновок щодо поставлених йому питань. Висновок робиться у письмовій формі.

Враховуючи наведене, з метою витребування у судового експерта письмових пояснень, суд відклав розгляд справи № 37/69 до 02.03.2011 р.

У судовому засіданні 02.03.2011 р. судовий експерт Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надав письмові пояснення стосовно питання, яким був показник поточної платоспроможності на момент укладання оспорюваного кредитного договору з якого вбачається, що станом на 01.10.2008 р. за даними балансу та звіту про фінансові результати Публічне акціонерне товариство Трест «Київміськбуд-1»імені М.П. Загороднього мав від’ємні параметри.

Судом була оголошена перерва у даному судовому засіданні для дослідження доказів у справі та надання можливості сторонам підготувати письмові пояснення з урахуванням роз’яснень судового експерта.

Представник позивача у судовому засіданні 14.03.2011 р. повторно підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити та надав додаткові пояснення в яких обґрунтовував доцільність визнання недійсним кредитного договору № 81 від 01.10.2008 р. з моменту його укладення.

Представник відповідача у даному судовому засіданні надав письмові пояснення в обґрунтування своєї правової позиції стосовно безпідставності визнання кредитного договору нед дійсним.

Представник Прокуратури міста Києва пояснив, що підстави для задоволення позовних вимог Публічного акціонерного товариства Трест «Київміськбуд-1»імені М.П. Загороднього відсутні, оскільки позивачем не надано належних доказів в підтвердження викладених в позовній заяві обставин.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін та представника прокуратури та Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Публічним акціонерним товариством Трест «Київміськбуд-1»імені М.П. Загороднього (позичальник) та Відкритим акціонерним товариством акціонерний банк «УКРГАЗБАНК»(банк) був укладений кредитний договір № 81 від 01.10.2008 р., відповідно до умов якого банк надає позичальнику кредит в сумі 116700 000,00 грн. на строк з 01.10.2008 р. по 25.12.2009 р. на поповнення оборотних коштів.

Відповідно до пунктів 1.4.1 та 1.4.2 кредитного договору № 81 від 01.10.2008 р., за користування кредитом у межах встановленого терміну кредитування процента ставка встановлюється в розмірі 20 % річних; за користування кредитом понад встановлений термін користування кредитом процентна встановлюється в розмірі 30 % річних.

Пунктом 3.2.2 кредитного договору передбачено право банку за рішенням правління банку ініціювати зміну розміру процентів та комісій, визначених п. 1.4 кредитного договору.

Позивач просить суд визнати недійсним кредитний договір № 81 від 01.10.2008 р., укладений між Публічним акціонерним товариством Трест «Київміськбуд-1»імені М.П. Загороднього та Публічним акціонерним товариством акціонерним банком «УКРГАЗБАНК», оскільки ним визначені кабальні умови надання кредиту, а саме: процентна ставка за користування кредитом в розмірі 20 та 30 % річних; право банку в односторонньому порядку вимагати збільшення процентів за користування кредитом під загрозою дострокового повернення кредиту.

Позовні вимоги мотивовані тим, що даний кредитний договір суперечить вимогам чинного законодавства та має бути визнаний судом недійсним, оскільки він був укладений на вкрай невигідних для позивача умовах. При цьому позивач посилався на те, що він не мав можливості вносити відповідні зауваження та коригування умов договору, у зв’язку з тим, що договір складався відповідачем на підставі типової затвердженої форми, яка зміні не підлягає.

На думку позивача, при укладенні кредитного договору Публічне акціонерне товариство Трест «Київміськбуд-1»імені М.П. Загороднього усвідомлювало, що укладає договір на вкрай невигідних для себе умовах, але вимушене було це зробити під впливом тяжкого фінансового становища.

Позивач пояснив, що станом на день отримання кредиту товариство перебувало вкрай тяжкому економічному та фінансовому становищі, що змусило позивача звернутися до банку за отриманням кредиту з метою поповнення обігових коштів для здійснення господарської діяльності.

Враховуючи наведене, позивач просить суд визнати кредитний договір № 81 від 01.10.2008 р., укладений між Публічним акціонерним товариством Трест «Київміськбуд-1»імені М.П. Загороднього (позичальник) та Відкритим акціонерним товариством акціонерний банк «УКРГАЗБАНК»(банк), недійсним.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Положеннями статті 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.          

Статтею 6 Цивільного кодексу України встановлено, що сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

У статті 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Вирішуючи спір про визнання угоди (правочину) недійсною, господарський суд встановлює наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними та настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угоди вимогам закону, додержання встановленої форми угоди, правоздатність сторін за угодою, у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. При цьому обставини, що мають істотне значення для вирішення спору повинні підтверджуватись сторонами належними та допустимими доказами відповідно до вимог статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Посилання Публічного акціонерного товариства Трест «Київміськбуд-1»імені М.П. Загороднього в обґрунтування своїх позовних вимог на статтю 233 Цивільного кодексу Країни не приймаються судом до уваги, оскільки положення даної статті передбачає можливість визнання недійсними правочинів (договорів), вчинених особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах. Укладення таких правочинів мають ваду волі, оскільки їх формування здійснюється за таких обставин, за яких практично виключається нормальне формування волі, що змушує особу вчинити правочин на невигідних для себе умовах.

Під тяжкими обставинами кабального договору необхідно розуміти не будь-яке несприятливе матеріальне, фінансове, соціальне чи інше становище, а його крайні форми. Для кваліфікації правочину за ст. 233 необхідна обов'язкова наявність зазначених двох умов.

Кабальний правочин особа вчиняє добровільно, а також усвідомлює, що вчиняє правочин на вкрай невигідних для себе умовах, але вимушена це зробити під впливом тяжкої обставини.

Таким чином, законодавець визначає для визнання договору недійсним за кваліфікацією статті 233 Цивільного кодексу України, вчинення такого договору в крайнє скрутному фінансовому становищі та під впливом тяжкої обставини.

Суд, проаналізувавши висновок судового експерта від 02.03.2011 р. з питань, які були визначені ухвалою Господарського суду м. Києва від 28.02.2011 р., зазначає наступне.

Відповідно до Розділу 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»неплатоспроможністю є неспроможність суб’єктів підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов’язання перед кредиторами, в тому числі по заробітній платі, а також виконати зобов’язання щодо сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, податків і зборів (обов’язкових платежів) не інакше, як через відновлення платоспроможності.

Згідно методичних рекомендацій щодо вивчення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, затверджених наказом Мінекономіки України від 19.01.2006 р., поточною неплатоспроможністю характеризується фінансовий стан будь-якого підприємства, якщо на конкретний момент у зв’язку з випадковим збігом обставин тимчасово суми наявних у нього коштів і високоліквідних активів недостатньо для погашення поточного боргу, що відповідно до законодавчого визначення розглядається неспроможність суб’єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати сплатити грошові зобов’язання перед кредиторами, у тому числі із заробітної плати, а також виконати зобов’язання щодо сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, податків і зборів (обов’язкових платежів) не інакше як через відновлення платоспроможності.

Судом зазначається, що висновок експерта не містить інформації щодо врахування при розрахунку показника платоспроможності особливостей будівничої галузі, до якої відноситься підприємство позивача, та відповідно до Методичних рекомендацій щодо вивчення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, затверджених наказом Мінекономіки України від 19.01.2006 р. у висновку судового експерта відсутні доводи з цього приводу.

Крім того, висновок експерта –це думка спеціаліста, яку він висловив з приводу поставленого питання і може бути врахована судом в сукупності з іншими доказами.

Суд, дослідивши матеріали, справи зазначає наступне.

Позивачем був укладений кредитний договір про надання кредитних коштів, цільове призначення яких є поповнення обігових коштів. Саме такий вид договору, як поповнення обігових коштів, передбачає направлення грошових коштів на підвищення ліквідності підприємства та покращення фінансового стану.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового, вимог розумності та справедливості.

При укладанні кредитного договору № 81 від 01.10.2008 р. на поповнення обігових коштів позивач підтвердив згоду його з умовами, про що свідчить завірений печаткою підпис уповноваженої особи, - Першого голови правління Г.М. Поліщук.

Зокрема, пунктом 6.4. кредитного договору визначається, що підписання даного договору позичальником було підтверджене наступне: свою здатність виконувати умови даного договору; даний договір не суперечить будь-яким договірним обмеженням, що є обов’язковим для позичальника, чи його статуту, іншим установчим документам; відсутні будь-які перешкоди для виконання даного договору на день його підписання; позичальник повністю розуміє всі умови цього договору, свої права та обов’язки за цим договором і погоджується з ними.

Оскільки, посилаючись на частину 1 статті 233 Цивільного кодексу України в розумінні якої: під тяжкими обставинами слід розуміти не будь-яке несприятливе матеріальне, соціальне чи інше становище, а його крайні форми та для визнання такого правочину недійсним необхідно встановити наявність двох обставин: тяжких обставин та вкрай невигідних умов вчинення правочину, то позивачем не було доведено факту збігу тяжких для нього обставин та наявність їх безпосереднього зв’язку із його волевиявленням вчинити правочин на вкрай невигідних умовах, та не довів, що за відсутності тяжких обставин позивач взагалі або на зазначених умовах не уклав би такий правочин.

Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач не довів та не надав суду жодних доказів, які підтверджують, що в момент вчинення правочину стороною (сторонами) були недодержані вимоги, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст. 203 Цивільного кодексу України, тобто не довів підстави, в силу яких спірний договір має бути визнаний недійсним. Більше того, судом встановлено та враховано, що спірний правочин спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, не містить положень, які б суперечили вимогам чинного законодавства або інтересам сторін, а волевиявлення сторін правочину є вільне і відповідає їхній внутрішній волі, що відповідає загальним вимогам, встановленим статтею 203 Цивільного кодексу України, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Позивач не довів суду, що на момент укладення кредитного договору фінансове становище позивача було крайнє скрутне, а також те, що кредит позивач отримував під впливом тяжкої обставини та на вкрай невигідних умовах, тому позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Трест «Київміськбуд-1»імені М.П. Загороднього про визнання недійсним кредитного договору № 81 від 01.10.2008 р. задоволенню не підлягають.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 203, 215, 233 Цивільного кодексу України, ст. ст. 192, 193 Господарського кодексу України ст. ст. 22, 32, 33, 49, 55, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,–

В И Р І Ш И В:

1.          У позові відмовити повністю.

2.          Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення його повного тексту і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Суддя                                                                                           Гавриловська І.О.

Повне рішення складено

18.03.2011 р.