Рішення № 14431429, 10.03.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 4/11110.03.11 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сталькон М"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Архітектурне

мистецтво"

Треті особи Товариство з обмеженою відповідальністю "Консалт -Брок"

                     Товариство з обмеженою відповідальністю "КУА"ВОК Інвестмент

про стягнення 5269910,00грн.за первісним позовом та визнання

недійсними договорів №03/12-10 та №06/12-10 від 23.12.2010 по

зустрічному позову

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

від позивача          Іванець О. М. - за дов.

від відповідача Шкелебей О.В. - за дов.

від третіх осіб не з’явилися

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

          Товариство з обмеженою відповідальністю "Сталькон М" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Архітектурне мистецтво" про стягнення 5269910,00грн.боргу.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов’язань по оплаті боргу за договорами №03/12-10, №06/12-10 про відступлення права вимоги.

          В процесі розгляду справи Відповідачем подано зустрічний позов про визнання недійсними договорів №03/12-10 та №06/12-10 від 23.12.2010 про відступлення права вимоги, укладені між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сталькон М" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Консалт -Брок".

          За твердженням Відповідача, договори уступки, відповідно до яких до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сталькон М" перейшло право вимоги у Товариства з обмеженою відповідальністю "Архітектурне мистецтво" 5269910грн., що є предметом спору у даній справі укладені на підставі недійсних договорів уступки всупереч чинного законодавства України, тому є недійсними.

          В судовому засіданні 10.03.2011р. судом повторно розглянуто клопотання Відповідача про зупинення провадження у справі №4/111 до вирішення пов’язаною з нею справи №61/676.

          У своєму клопотанні ТОВ «Архітектурне мистецтво», повторно просить зупинити провадження у справі до вирішення пов'язаної з нею справи №61/67, вказуючи що вирішення спору по справі №61/67 має значення для з'ясування дійсних прав і обов'язків сторін стосовно предмета спору.

          Представник ТОВ «Сталькон М»проти заявленого клопотання про зупинення провадження у справі заперечує, на його думку, підстави для зупинення провадження по стягненню суми боргу з ТОВ «Архітектурне мистецтво»- відсутні.

Відповідно до ст. 79 ГПК України, господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов’язаної з нею іншої справи.

Виходячи із змісту позову, який покладено ТОВ «Архітектурне мистецтво»у підставу вимоги про зупинення провадження у цій справі, вбачається, що Позивач за зустрічним позовом спрямовує цю процесуальну дію на навмисне затягування процесу вирішення спору.

Якщо, за пов'язаною справою №61/67 буде визнано недійсними договори про уступку права на вимогу, то ТОВ «Архітектурне мистецтво»може використати передбачене законом право на звернення до суду з заявою про перегляд рішення суду у зв'язку з нововиявленими обставинами.

В процесі розгляду справи Позивачем неодноразово заявлялись клопотання про витребування доказів.

За клопотанням Відповідача в судовому засіданні були оглянуті оригінали договорів про уступку права вимоги від 06.09.2010р. № 3/10-РІМ, №1/10-РІМ та Акти прийому-передачі від 07.09.2010р., договори про відступлення права вимоги від 23.12.2010р. №03/12-10 та №06/12-10 та Акти прийому-передачі від 23.12.2010р.

          Треті особи - Товариство з обмеженою відповідальністю "Консалт -Брок" та           Товариство з обмеженою відповідальністю "КУА"ВОК Інвестмент" подали через канцелярію суду письмові пояснення щодо позовних вимог від 09.03.2011р., просять суд розглянути справу без участі їх представників.

          Відповідно до зазначених пояснень, треті особи підтвердили, що дійсно фактично мали місце обставини на які посилається Позивач, а саме укладались договори відступлення права вимоги за яким первісно право вимоги було передано до Товариства з обмеженою відповідальністю "Консалт -Брок", а після цього до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сталькон М". За їх твердженнями правочини з передання права вимоги були вчинені у повній відповідності до вимог законодавства, у зв’язку з чим позивач має право вимагати сплати грошової заборгованості від Товариства з обмеженою відповідальністю "Архітектурне мистецтво" .

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

          23.12.2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сталькон М" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Консалт -Брок" були укладені договори №03/12-10, №06/12-10 відповідно до яких сторони домовились про відступлення ТОВ «Консалт-Брок»на користь позивача права вимоги до ТОВ «Архітектурне мистецтво»(відповідача) щодо сплати грошових коштів в сумі 5 103 410 грн. та в сумі 166 500 грн., що в загальній сумі становить 5 269 910 грн.

          Товариство з обмеженою відповідальністю «Консалт - Брок»набуло право вимоги до відповідача на зазначену суму на підставі укладених між Товариством з обмеженою відповідальністю «Консалт-Брок»та Товариством з обмеженою відповідальністю «КУА «ВОК Інвестмент»договорів про уступку права на вимогу №№ 3/10-РІМ, 1/10-РІМ.

          Відповідно до договору №1/10-РІМ до ТОВ «Консалт-Брок»перейшло право вимагати виконання грошового зобов'язання відповідача в сумі 166 500 грн., а відповідно до договору № 3/10-РІМ - право вимагати виконання грошового зобов'язання відповідача в сумі 5 101 410 грн.

          Вказані вище грошові зобов'язання виникли у відповідача перед ТОВ «КУА «ВОК Інвестмент»(первісним кредитором) на підставі договорів купівлі-продажу цінних паперів від 25.12.2009р. №№ вБ-799-09, вБ-800-09, за якими відповідач придбав у первинного кредитора облігації іменні безпроцентні емітента Товариства з обмеженою відповідальністю «Столиця»у без документарній формі в кількості 13 793 шт. (договір № вБ-799-09), в кількості 450 шт. (договір №вБ-800-09).

          Згідно з пунктами 2.1. основних договорів (договорів купівлі-продажу) встановлений термін виконання грошових зобов'язань відповідача - до 31.12.2010р.

          Однак, вказані грошові зобов'язання не були виконані відповідачем ані на користь первісного кредитора, ані на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалт - Брок», незважаючи на те, що відповідач був повідомлений про відступлення права вимоги від первісного кредитора до Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалт-Брок».           В матеріалах справи міститься опис вкладення у цінний лист, на ім'я ТОВ «Архітектурне мистецтво»за адресою 01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 12 А, листа-повідомлення про уступку права вимоги на підставі договорів №3/10-РІМ від 06.09.10р. та №1/10-РМ від 06.09.10р., відправлення листів з вимогою про виконання грошових зобов'язань, та копіями договорів уступки права вимоги № 06/12-10 та №03/12-10 від 23.12.2010р. укладених між ТОВ «Консалт-Брок»та ТОВ «Сталькон М», за тією ж адресою і додатково на адресу м. Київ, вул. Кіквідзе, 18.

          ТОВ «Сталькон М»доведено суду, що листи направлялись за адресою м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 12А, що є юридичною адресою ТОВ «Архітектурне мистецтво»(підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, та зазначено у договорі купівлі-продажу цінних паперів, у розділі «Місцезнаходження та реквізити сторін») однак, ці листи які направлялись шляхом почтового відправлення та кур'єрською службою були повернуті (копія квитанції про відправку з відміткою про повернення знаходиться в матеріалах справи).

          Крім того, в матеріалах справи містяться письмові пояснення третіх осіб Товариства з обмеженою відповідальністю "Консалт -Брок" та Товариства з обмеженою відповідальністю "КУА"ВОК Інвестмент" , які також підтверджують, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Архітектурне мистецтво" було повідомлено про відступлення права вимоги належним чином.

          За змістом приписів ч.2 ст.516 ЦК України неповідомлення боржника про заміну кредитора у зобов’язанні тягне виключно правомірність виконання боржником зобов’язання на користь первісного кредитора.

          Жодних інших правових наслідків така обставина не спричиняє.

          Суду доведено, що боржник (відповідач) не виконав свій обов’язок на користь жодного з кредиторів.

          Відповідно до договорів про відступлення права вимоги від 23.12.2010р. №03/12-10, №06/12-I. за якими право вимоги набув позивач, моментом переходу права вимоги до позивача сторони встановили (п. п. 2.1. договорів) момент підписання вказаних договорів, тобто дати, вказані в преамбулах договорів.

          При цьому відповідно до п.п.2.2. договорів сторони здійснили приймання-передачу документів, що засвідчують передані права вимоги, про що уклали та підписали відповідні акти (належним чином засвідчені акти приймання –передачі знаходяться в матеріалах справи, оригінали актів були оглянуті в судових засіданнях в присутності представників сторін).

          Отже, позивач отримав всі необхідні документи, які підтверджують виникнення та перехід права вимоги до відповідача.

          01.02.2011р. позивач, не отримавши від відповідача виконання грошового зобов'язання, надіслав на адресу відповідача письмову вимогу про сплату грошових коштів.

          Однак, на момент звернення до суду із цим позовом відповідач не виконав свого грошового зобов'язання перед позивачем. За твердженням позивача, заборгованість відповідача становить 5 269 910 грн.

          Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

          Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

          Відповідно до статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

          Відповідно до статті 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

          Згідно з статтею 517 Цивільного кодексу України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

          Суду доведено, що боржник (відповідач) не виконав свій обов’язок на користь жодного з кредиторів.

          Тому суд погоджується з твердженнями позивача, щодо необґрунтованості і недоведеності доводів відповідача щодо не інформованості про особу кредитора, тому такі твердження Відповідача є намаганням уникнути свого обов’язку за грошовим зобов’язанням, строк виконання якого настав.

          Отже, такі доводи боржника (відповідача) не спростовують наступних беззаперечних обставин, які належним чином обґрунтовують позовні вимоги і є підставою для стягнення:

-          існування у боржника грошового зобов’язання, яке виникло на підставі правочинів;

-          прострочення виконання боржником його грошового обов’язку;

-          існування у позивача (кредитора) права (яке виникло на підставі чинних правочинів) вимагати від боржника виконання простроченого грошового зобов’язання.

          Враховуючи наведені вище фактичні обставини справи, суд прийшов до висновку, що є всі підстави стверджувати про те, що право вимоги щодо грошових зобов'язань відповідача перейшло до позивача правомірно.

          Отже, у позивача виникло право вимоги до відповідача в загальному розмірі 5 269 910 грн.

          Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

          Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог по первісному позову.

В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи позивач довів, що його вимоги по первісному позову є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.,

Витрати по оплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу по первісному позову, згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

По зустрічному позову:

          Товариством з обмеженою відповідальністю "Архітектурне мистецтво" подано зустрічний позов про визнання недійсними договорів №03/12-10 та №06/12-10 від 23.12.2010 про відступлення права вимоги, укладені між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сталькон М" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Консалт -Брок".

          За його твердженням, договори уступки, відповідно до яких до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сталькон М" перейшло право вимоги у Товариства з обмеженою відповідальністю "Архітектурне мистецтво" 5269910грн., що є предметом спору у даній справі укладені на підставі недійсних договорів уступки всупереч чинного законодавства України, тому зазначені договори з цих підстав є недійсними.

          В обґрунтування своїх вимог Товариство з обмеженою відповідальністю "Архітектурне мистецтво" посилається на ст. 514 ЦК України, відповідно до якої до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

          Позивач (по зустрічному позову) стверджує, що з аналізу вказаної норми законодавства вбачається, що кредитор у зобов’язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі, якщо цей кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку, тобто відступлення права вимоги є можливим за умови її дійсності.

          На його думку, оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю "КУА"ВОК Інвестмент" всупереч умов договорів купівлі-продажду цінних паперів від 25.12.2009р. №№ вБ-799-09, вБ-800-09 та чинного законодавства України уклав договори уступки з Товариством з обмеженою відповідальністю "Консалт -Брок", про що розглядається спір у справі №61/167, Товариство з обмеженою відповідальністю "Консалт -Брок" не могло передати право вимоги Товариству з обмеженою відповідальністю "Сталькон М" за договорами уступки, оскільки таке право у нього було відсутнє.

          Також, Позивач посилається на п.п.3.1 Договорів уступки, відповідно до яких Товариство з обмеженою відповідальністю "Консалт -Брок" набуває за даними договорами право вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю "Архітектурне мистецтво" з моменту отримання від Товариства з обмеженою відповідальністю "КУА"ВОК Інвестмент" оригіналів документів, що свідчить про наявність заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Архітектурне мистецтво". За його твердженням, датою виникнення права вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Консалт - Брок" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Архітектурне мистецтво" вважається дата підписання акта приймання –передачі оригіналів документів, що свідчить про наявність заборгованості, від Товариства з обмеженою відповідальністю "КУА"ВОК Інвестмент" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Консалт -Брок".

          Однак, за твердженням Позивача такий акт приймання-передачі між Товариством з обмеженою відповідальністю "Консалт -Брок" та Товариством з обмеженою відповідальністю "КУА"ВОК Інвестмент" не складався, тому у Товариства з обмеженою відповідальністю "Консалт - Брок" не виникло право вимоги.

          Оскільки , як стверджує Позивач у Товариства з обмеженою відповідальністю "Консалт - Брок" не виникло право вимоги, Товариство з обмеженою відповідальністю "Консалт -Брок" не будучі кредитором всупереч ст.514 ЦК України передав Товариству з обмеженою відповідальністю "Сталькон М" права вимоги, яких у нього не було.

          Тому, на думку Позивача, договори уступки укладені між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сталькон М" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Консалт -Брок", відповідно до яких до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сталькон М" перейшло право вимоги у Товариства з обмеженою відповідальністю "Архітектурне мистецтво" 5269910грн., що є предметом спору по первісному позову, укладені на підставі недійсних договорів уступки всупереч чинного законодавства України, також є недійсними.

          Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, господарський суд вважає позовні вимоги позивача по зустрічному позову необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню виходячи з наступного:

          Відповідно до п. 3.1. Договору про уступку права на вимогу №3/10-РІМ від 06.09.10р. новий кредитор (ТОВ «Консалт-Брок») набуває за цим договором право вимоги з моменту отримання від ТОВ «КУА «ВОК Інвестмент»оригіналів документів, що свідчать про наявність заборгованості ТОВ «Архітектурне мистецтво».

          Відповідно до п. 3.2. цього ж договору датою виникнення права вимоги нового кредитора (ТОВ «Консалт-Брок») до ТОВ «Архітектурне мистецтво»вважається дата підписання акта приймання-передачі оригіналів документів, що свідчать про наявність заборгованості.

          Суду доведено, що такі акти приймання-передачі, на підтвердження передання документів були укладені 07.09.2010 року, отже саме 07.09.10р. у ТОВ «Консалт-Брок»виникло право вимоги грошового боргу до ТОВ «Архітектурне мистецтво».

          Доводи ТОВ «Архітектурне мистецтво», що за актами прийому-передачі до договорів уступки, укладених між ТОВ «Консалт-Брок»та ТОВ «Сталькон М»від 23.12.2010р., не передано актів приймання-передачі документів від 07.09.2010р., що на думку ТОВ «Архітектурне мистецтво»ця обставина впливає на дійсність спірного договору відступлення, не приймаються судом до уваги, оскільки спростовуються наступним.

          Згідно п. 2.1. спірного Договору відступлення права вимоги №03/12-10 моментом переходу права вимоги ТОВ «Консалт-Брок»до ТОВ «Сталькон М»є момент підписання цього договору вказаними сторонами, тобто дата зазначена у преамбулі Договору - 23.12.2010р. Тобто, відповідно до п. 2.2. цього ж Договору із його підписанням ТОВ «Консалт-Брок»зобов'язаний передати ТОВ «Сталькон М»оригінали документів та інформацію, що забезпечують відповідне й достатнє підтвердження прав ТОВ «Консалт-Брок»вимагати та отримувати сплату заборгованості, а також інші необхідні документи ( в оригіналах та/або належним чином завірених копіях), які стосуються сплати заборгованості за первинним договором. Факт передання оригіналів документів вказаних у цьому пункті засвідчується підписанням відповідного акту приймання-передачі.

          Факт передання оригіналів договорів засвідчено Актом приймання-передачі від 23.12.2010.

          Суд не погоджується з посиланням ТОВ «Архітектурне мистецтво»у зустрічному позові на недійсність первинних Договорів відступлення права на вимогу №3/10-РІМ та №1/10-РМ від 06.09.2010р., оскільки недійсність правочину може бути доведена виключно рішенням суду, якого на час розгляду справи немає. Тобто, посилання ТОВ «Архітектурне мистецтво»на обставину недійсності правочину є недоведеним припущенням яке не може спростовувати чи підтверджувати позицію у даній судовій справі. Отже, Позивач безпідставно на власний розсуд вже «вирішив»питання щодо недійсності первинних Договорів про уступку права вимоги №3/10-РІМ та № 1/10-РМ від 06.09.2010р., поклавши це в підстави заявлених позовних вимог.

          Посилання Позивача, щодо неправомірно зазначеного у Договорах уступки формулювання назви сторін, є також безпідставним, оскільки встановлювати назви для сторін, є правом сторін правочину і визначається за волевиявленням сторін.

          Твердження представника ТОВ «Архітектурне мистецтво»про те, що ним не було отримано жодних повідомлень від ТОВ «КУА «ВОК Інвестмент», ТОВ «Консалт-Брок», та ТОВ «Сталькон М»спростовуються матеріалами справи та судом не приймається. Такі повідомлення мали місце. Про що є належні докази, зокрема це:

          - опис вкладення у цінний лист, на ім'я ТОВ «Архітектурне мистецтво»за адресою 01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 12 А, листа-повідомлення про уступку права вимоги на підставі договорів №3/10-РІМ від 06.09.10р. та №1/10-РМ від 06.09.10р. ;

          - відправлення листів з вимогою про виконання грошових зобов'язань, та копіями договорів уступки права вимоги № 06/12-10 та №03/12-10 від 23.12.2010р. укладених між ТОВ «Консалт-Брок»та ТОВ «Сталькон М», за тією ж адресою і додатково на адресу м. Київ, вул. Кіквідзе, 18.

          ТОВ «Сталькон М»доведено суду, що листи направлялись за адресою м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 12А, що є юридичною адресою ТОВ «Архітектурне мистецтво»(підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, та зазначено у договорі купівлі-продажу цінних паперів, у розділі «Місцезнаходження та реквізити сторін») однак, ці листи які направлялись шляхом почтового відправлення та кур'єрською службою були повернуті (копія квитанції про відправку з відміткою про повернення міститься в матеріалах справи).

          За змістом частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, і, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (частина 3 статті 215 Цивільного кодексу України).

          Отже, відповідно до статей 215 та 216 ЦК вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

          Позивач не є стороною спірних договорів.

          Суд погоджується з твердженням ТОВ «Сталькон М», що у позивача відсутні порушення його прав внаслідок укладення спірного договору, які (порушення) слугували б підставою для звернення за судовим захистом.

          Тому, суд прийшов до висновку, що зазначене свідчить про відсутність в даному випадку належних правових підстав для застосування господарським судом судового захисту позивача за зустрічним позовом, що зумовлює відмову у задоволенні позову.

          Витрати по оплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу по зустрічному позову, згідно ст. 49 ГПК України покладаються на позивача (ТОВ «Архітектурне мистецтво»).

          Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

          1 Первісний позов задовольнити повністю.

          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Архітектурне мистецтво" (01030, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 12-А, код ЄДРПОУ 32961186) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сталькон М" (04073, м. Київ, пр.-т Московський,23, код ЄДРПОУ 35624073) 5269 910 грн. 00 коп. заборгованості, 25500 грн.00коп. державного мита та 236 грн.00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

          2. По зустрічному позову відмовити повністю.

          Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

          Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя І.І.Борисенко

Повне рішення складено: 17.03.2011р.