Рішення № 14431427, 14.03.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 6/5614.03.11 За позовом           Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП «Магістр»

До           Закритого акціонерного товариства «Технопарк»

Про стягнення 2599,88 грн.

                                                                                                                                  Суддя Ковтун С.А.

Представники сторін:

від позивача Іваненко О.П. (за дов.)

від відповідача не з’явились

Обставини справи:

          До господарського суду міста Києва звернулося з позовом товариство з обмеженою відповідальністю «НВП «Магістр» до закритого акціонерного товариства «Технопарк» про стягнення 2599,88 грн..

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов’язання щодо повноти та своєчасності внесення оплати за договором на ведення реєстру № 12 від 16.03.2006 р..

Ухвалою суду від 11.02.2011 р. було порушено провадження у справі № 6/56 та призначено розгляд справи на 14.03.2011 р..

Відповідач відзиву на позов не надав, в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши надані документи і матеріали, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

          16.03.2006 р. між товариством з обмеженою відповідальністю «НВП «Магістр»(реєстратором) та закритим акціонерним товариством «Технопарк» (емітентом) було укладено договір на ведення реєстру № 12 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору реєстратор зобов'язується надавати емітенту послуги з ведення реєстру емітента.

Згідно з п. 2.4.13 Договору емітент зобов'язується здійснювати оплату наданих послуг.

Відповідно до п. 3.2 Договору оплата проводиться на підставі актів виконаних робіт.

На виконання умов Договору позивачем підписано та надано відповідачу акти виконаних робіт на загальну суму 2400 грн.

Емітент акти виконаних робіт не підписав, заперечення не надав, оплату не здійснив.

Станом на день розгляду справи заборгованість в розмірі 2400 грн. відповідачем не сплачена.

Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є підставою виникнення цивільних прав і обов’язків (зобов’язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, в силу зобов’язання одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Статті 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України передбачають, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України. Згідно з ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 2400 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований.

Відтак, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу підлягають задоволенню в сумі 2400 грн.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Крім того, боржник на вимогу кредитора у випадку прострочення грошового зобов’язання повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та три проценти річних з простроченої суми, що передбачено ст. 625 Цивільного кодексу України.

Оскільки Договором не визначено строк оплати, зобов’язання є простроченим на восьмий день після отримання претензії, тобто з 29.12.2010 р..

Розрахунок процентів

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів

240029.12.2010 - 04.02.2011383 %7.50 Розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Середній індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргуСума боргу з врахуванням індексу інфляції

29.12.2010 - 04.02.201124001.01024.002424.00 За розрахунком суду три відсотки річних становлять 7,50 грн., інфляційна складова боргу 24 грн. (2424 грн. борг з урахуванням інфляційної складової).

У задоволенні вимог про стягнення трьох відсотків річних 48,50 грн. та інфляційної складової боргу 119,40 грн..

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приймаючи рішення, суд зобов’язаний керуватись наданими сторонами доказами.

Позивачем належним чином доведене порушення його прав зі сторони відповідача.

Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення 2424 грн. боргу з урахуванням інфляційної складової та 7,50 грн. трьох відсотків річних.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволенню позовних вимог. Зокрема з відповідача підлягає стягненню 95,40 грн. державного мита та 220,72 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з закритого акціонерного товариства «Технопарк»(04073, м. Київ, проспект Московський, 9 літ. «В», код 24938857) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «НВП «Магістр» (01013, м. Київ, вул. Промислова, 1, адміністративний корпус літера «А», код 34045290) 2424 грн. борг з урахуванням інфляційної складової, 7,50 грн. трьох відсотків річних, 95,40 грн. державного мита та 220,72 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову відмовити.

Суддя С.А. Ковтун

Рішення підписано 18.03.2011 р..