Рішення № 14430962, 16.03.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 36/6116.03.11 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з

управління Активами «Ортос Естет Менеджмент»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бліц –Авто»

про стягнення 4954,54 грн.

Суддя Трофименко Т.Ю.

Представники:

Від позивача Горщар С.В. –по дов. №б\н від 01.12.2010р.

Від відповідача не з’явилися

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду «Компанія з управління Активами «Ортос Естет Менеджмент»про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бліц –Авто» 4954,54 грн., із яких: 2163,86 грн. основний борг, 969,91 грн. пеня, 599,94 грн. – інфляційні, 138,90 грн. –3% річних, 1081,93 грн. штраф.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.01.20101. порушено провадження у справі № 36/61, розгляд справи призначено на 28.02.2011р.

Відповідач в судове засідання повноважних представників не направив, письмового відзиву на позов не надав. Заяв, клопотань від відповідача на адресу суду не надходило.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Такими обставинами, зокрема є: нез’явлення в засідання представників сторін.

Оскільки представник відповідача в судове засідання не з’явилися, суд визнав за доцільне розгляд справи відкласти на 16.03.2011р.

В судове засідання 16.03.2011р. представник відповідача не з»явився, не виконав вимог суду викладених в ухвалах суду про порушення провадження у справі та відкладення розгляду справи.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, оскільки ухвали суду направлялись на адресу відповідача, що зазначена в позовній заяві та Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб –підприємців. Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення відповідача про місце, дату та час проведення судового засідання, шляхом надсилання поштової кореспонденції на адресу визначену за матеріалами справи.

Відповідно до вимог ст. 75 Господарського процесуального Кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.

В судовому засіданні 16.03.2011р. представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані Позивачем докази та заслухавши в засіданні пояснення представника Позивача сторін, суд –

ВСТАНОВИВ:

20.09.2008 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Корпорація Спецторг”(постачальник) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Бліц –Авто»покупець) було укладено договір довгострокового постачання №К3/319 (надалі –“Договір №1”).

Відповідно до п 1.1 Договору №1 постачальник зобов’язується на протязі дії договору поставляти покупцю товар (в тому числі, але не виключно –запасні частини для вантажних автомобілів та напівпричепів (причепів), автохімію, мастила (оливи), супутні товари для автотранспорту та інше) за його замовленнями окремими партіями за цінами, в асортименті (за номенклатурою) та кількості, що остаточно погоджується сторонами в накладних, які є невід’ємною частиною договору, а покупець зобов’язується приймати товар та оплачувати його на встановлених договором умовах.

Пунктом 1.3 Договору №1 встановлено, що загальна сума договору складає суму ціни товару, вказану в видаткових накладних протягом дії договору.

Згідно п. 4.1 Договору №1 ціни товару вважаються остаточно визначеними сторонами в видатковій накладній на момент постачання (передавання) партії товару.

Відповідно до п.п. 6.1, 6.2 Договору №1 постачальник зобов’язаний постачати покупцю товар окремими партіями в строки, кількості та асортименті (номенклатурі), остаточно погоджені сторонами в видаткових товарних накладних. Сторони також можуть в кожному конкретному випадку обумовити строки і вартість доставки товару. Строки і порядок постачання товару, якого немає в наявності на складі постачальника, погоджуються сторонами в кожному конкретному випадку окремо, за умови виконання покупцем оплати відповідно до п. 5.1.1 Договору №1.

Відповідно до п. 8.1 Договору №1 приймання товару по кількості та якості здійснюється покупцем відповідно до інструкцій П-6, П-7.

Виходячи зі змісту укладеного між сторонами договору від за своєю природою є договором поставки відповідно до умов якого (ч.1 ст. 712 Цивільного кодексу України) продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Із матеріалів справи вбачається, що ТОВ “Корпорація Спецторг” на виконання умов Договору згідно накладних №К-006693 від 20.09.2008р., №Т-001126 від 01.10.2008р. поставило відповідачу товар на загальну суму 2365,86грн.

Відповідно до накладної №К-006693 від 20.09.2008р. строк оплати сторонами визначений до 26.09.2008р., по накладній №Т-001126 від 01.10.2008р. –до 09.10.2008р.

Відповідач здійснив оплату товару частково в сумі 201,96 грн.

Заборгованість відповідача перед поставщиком складає 2163, 86 грн.

Вказаний Договір згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами та згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

24.11.2009 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Корпорація Спецторг” (цедент) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Компанія з управління активами “Ортос Ессет Менеджмент”(цесіонарій) було укладено договір про відступлення права вимоги №БА-18/09 (надалі –“Договір №2”)

Пунктом 1.1 Договору №2 визначено, що у випадку та на умовах, визначених цим договором, цедент відступає цесіонарієві, а цесіонарій набуває: права вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бліц –Авто»належні цеденту відповідно до договору довгострокового постачання №К/319 від 20.09.2008р.

Відповідно до п. 1.2 Договору №2 за основним договором відступаються наступні права вимоги:

право вимагати повернення заборгованості (частини або повної суми) за основним договором (п. 1.2.1 Договору №2);

право вимагати сплати неустойки (пені, штрафів, інфляційних втрат, трьох процентів річних, курсової різниці та інших санкцій і платежів) у випадку невиконання або неналежного виконання боржником зобов’язань за основним договором щодо заборгованості (п. 1.2.2 Договору №2).

Пунктами 2.1, 2.2 Договору №2 визначено, що на момент укладення даного договору грошові зобов’язання боржника (без врахування штрафних санкцій, пені, інфляційних втрат і т.п.) за основним договором, становлять 2163,86 грн. Ціна прав, що відступаються цедентом цесіонарію, складає 2163,86 грн. без ПДВ.

Згідно п. 1.3 Договору №2 права вимоги, що відступаються за даним договором, переходять від цедента до цесіонарія з дати набуття чинності даного договору.

Пунктом 6.1 Договору №2 встановлено, що цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін і діє до повного виконання сторонами свої зобов’язань за цим договором.

Відповідно до ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ст. 513 Цивільного кодексу України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відповідно до ст. 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу ч. 1 ст. 516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

24.11.2009 р. Товариство з обмеженою відповідальністю “Корпорація Спецторг” направило на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Бліц –Авто» повідомлення по заміну кредитора у зобов’язанні з Товариства з обмеженою відповідальністю “Корпорація Спецторг” на Товариством з обмеженою відповідальністю “Компанія з управління активами “Ортос Ессет Менеджмент”.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з пунктом 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 5.1 Договору №1 покупець зобов’язаний провести повний розрахунок за отриману по накладній партію товару у встановлений сторонами термін.

Пунктом 5.1.2 Договору №1 встановлено, що при проведенні поставки з відстроченням платежу покупець сплачує суму ціни товару протягом терміну, зазначеного у видатковій товарній накладній, після приймання зазначеної партії покупцем від постачальника (дати підписання покупцем накладної постачальника).

Із змісту видаткової накладної №К-006693 від 20.09.2008р. строк оплати сторонами визначений до 26.09.2008р., по видатковій накладній №Т-001126 від 01.10.2008р. –до 09.10.2008р. вбачається, що поставку товару було здійснено з відстрочкою сплати вартості поставленого товару строком на п’ять банківських днів та визначено, що оплата отриманого товару мала бути здійснена відповідно до 26.09.2008р. та 09.10.2008р.

Відповідач в порушення умов Договору свого зобов’язання з оплати поставленого товару у встановлений у видатковій накладній строк не виконав, а на момент розгляду справи обов’язок відповідача оплатити поставлений товар настав.

04.01.2010 р. позивач звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бліц –Авто» з вимогою у семиденний строк з моменту пред’явлення даної вимоги сплатити існуючу заборгованість у розмірі 2163,86 грн., пеню у розмірі 606,15 грн., інфляційні у розмірі 332,16 грн., 3% річних у розмірі 80,39 грн. та штраф у розмірі 1081,93 грн.

Відповідач відповіді на зазначену вимогу не надав, свого зобов’язання з оплати вартості поставленого товару у розмірі 2163,86 грн. не виконав.

Заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «Бліц –Авто» перед Товариством з обмеженою відповідальністю “Компанія з управління активами “Ортос Ессет Менеджмент” у розмірі 2163,86 грн. підтверджується матеріалами справи та не спростована відповідачем. Доказів погашення заборгованості відповідачем не подано, а строк виконання грошового зобов’язання на момент розгляду справи настав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Товариство з обмеженою відповідальністю «Бліц –Авто» обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 2163,86 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 969,91грн., інфляційні збитки у розмірі 599,94 грн., 3% річних у розмірі 138,90 грн. та штраф у розмірі 1081,93 грн. за прострочення виконання грошового зобов’язання.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов’язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов’язання (в т.ч. у період, який вказано позивачем), тому дії відповідача є порушенням договірних зобов’язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Згідно ч.1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.

Згідно ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 10.3 Договору №1 сторони передбачили, що при простроченні оплати товару покупець зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за кожен календарний день періоду прострочення платежу, а також пеню, нараховану на суму заборгованості за кожен календарний день періоду прострочення платежу у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період прострочення, без обмеження строків її нарахування та звернення до суду за її стягненням.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Із змісту п. 10.3 Договору №1 вбачається, що сторонами у Договорі було погоджено можливість нарахування пені за весь час прострочення виконання грошового зобов’язання, а тому вимога позивача про стягнення пені визнається судом обґрунтованою та задовольняється у розмірі 969,91 грн. відповідно до наданого позивачем розрахунку.

Відповідно до п. 10.6 Договору №1 при простроченні оплати більше одного місяця, постачальник має право, крім стягнення передбачених п. 10.3 даного Договору суми боргу та пені, додатково стягнути з покупця штраф у розмірі 50% від суми заборгованості.

Оскільки матеріалами справи підтверджується порушення відповідачем строків оплати вартості поставленого товару, а доказів на спростування наведеного не надано, то стягнення з відповідача штрафу у розмірі 1081,93 грн. є правомірним.

Суд відзначає, що згідно ст. 258 Цивільного кодексу України до вимог про стягнення пені та штрафу застосовується спеціальна позовна давність (один рік), проте відповідачем заяви про застосування строку позовної давності ні усно, ні письмово не подано, а тому правові підстави для застосування судом положень статті 267 Цивільного кодексу України відсутні.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевірив та погоджується з наданими позивачем розрахунками інфляційних збитків та 3% річних, а тому вимога позивача про стягнення інфляційних збитків у розмірі 599,94 грн. та 3% річних у розмірі 138,90 грн. підлягають задоволенню.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Бліц –Авто»(04111, м. Київ, вул. Щербакові, 68-а, кв. 74, код ЄДРПОУ 32621200) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія з управління активами “Ортос Ессет Менеджмент”(04114, м. Київ, вул. Полупанова, 21; ідентифікаційний код 35847272) 2163 грн. 86 коп. основного боргу, 969 грн. 91 коп. пеня за прострочку платежу, 138 грн. 90 коп. –три проценти річних, 599 грн. 94 коп. –інфляційні втрати, штраф в сумі 1081 грн. 93 коп., 102 грн. державного мита та 236 грн. витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Суддя Трофименко Т.Ю.

Повний текст рішення складено

17.03.2011р.