Рішення № 14430612, 03.03.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 10/1503.03.11

За позовом Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»

до Управління житловими будинками Управління справами Верховної Ради України

про стягнення заборгованості та штрафних санкцій

                                                                                           Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Белаш Л.П.

Представники сторін:

від позивача: Півень Д.О. - представник

від відповідача: Шапошнікова Н.В. - представник

03.03.2011р. у судовому засіданні, у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду м. Києва передані вимоги Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»(далі –позивач) до Управління житловими будинками Управління справами Верховної Ради України (далі –відповідач) про стягнення 155 479 грн. заборгованості за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді № 330323 від 01.08.1999 року, 16638,28 грн., 3% річних в розмірі 5955,13грн. та пеню –16618,38 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 01.08.1999 року між акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго»в особі структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»та Управлінням житловими будинками Управління справами Верховної Ради України укладено договір на постачання теплової енергії у гарячій воді № 330323.

Ухвалою від 12.01.2011р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 10.02.2011р.

В судовому засіданні 10.02.2011р. оголошено перерву до 03.03.2011р., про що сторони повідомлені належним чином, під розписку.

Нарахування відповідачу за теплову енергію здійснюється по приладах обліку відповідно до звернення-доручення про укладення договору розрахунковим способом за тарифами, встановленими і затвердженими розпорядженням Київської міської державної адміністрації.

Однак свої зобов'язання за зазначеним договором відповідач не виконує, внаслідок чого за період з 01.05.2009 року по 01.12.2010 року виникла заборгованість за використану теплову енергію, яка станом на 01.12.2010 складає 155 479 грн., що підтверджується довідкою про розрахунок основного боргу, табуляграмами та відомостями обліку теплової енергії.

Як стверджує позивач, відповідач повинен сплатити суму заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення в розмірі 16638,28 грн., 3% річних в розмірі 5955,13грн. та пеню –16618,38 грн.

У відзиві на позов відповідач повідомив про відсутність заборгованості у зв’язку з її сплатою, що підтвердив платіжними дорученнями на загальну суму 160000 грн. Проти задоволення пені, суми інфляційних нарахувань та 3% річних відповідач заперечив.

В судовому 10.02.2011р. позивач підтвердив факт сплати відповідачем основного боргу заявленого до стягнення

Дослідивши наявні у справі докази, розглянувши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.08.1999р. між Акціонерною енергопостачальною компанії «Київенерго»(енергопостачальна організація за договором) та Управління житловими будинками Управління справами Верховної Ради України (абонент за договором) був укладений договір на постачання теплової енергії у гарячій воді № 330323.

Відповідно до п. 1.1. предметом договору є постачання , користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді, на умовах передбачених цим договором.

Відповідно до ч. 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч. 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У відповідності до положень п. 2.1. договору, сторони зобов’язались при виконанні умов договору, а також при вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, керуватися тарифами, затвердженими Київською міською державною адміністрацією, чинним законодавством України, правилами користування теплової енергією, нормативними актами з питань користування, обліку та взаєморозрахунків за енергоносії.

Відповідно до п. 2.2.1 договору, позивач зобов’язувався поставити теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби –опалення та вентиляцію –в період опалювального сезону –гарячого водопостачання –протягом року; в кількості та в обсягах згідно з Додатком №1 до даного договору.

Відповідно до п. 2.3. договору відповідач зобов'язаний своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії в терміни та за тарифами, зазначеними у додатку 3 відповідно до якого за теплову енергію яка використовується орендарями оплата повинна бути проведена не пізніше 25 числа поточного місяця.

Відповідач в свою чергу, зобов’язувався дотримуватись кількості споживання теплової енергії за кожним параметром в обсягах, які визначенні у додатку № 1 не допускаючи їх перевищення; своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії в терміни та за тарифами, зазначеними в додатку № 4.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Порядок розрахунків сторони погодили в додатку № 4 до договору, відповідно до умов якого розрахунки за теплову енергію, що споживається. Абонент щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує у Районному відділі тепло збуту № 1 за адресою: вул. Жилянська. 63 розрахункова група, табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період, акт звірки на початок розрахункового періоду та платіжну вимогу-доручення, куди включені вартість теплової енергії на поточний місяць, з урахуванням остаточного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду.

Згідно з пунктом 3 додатку 4 до договору абонент до 25 числа поточного місця сплачує вартість теплової енергії.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно частини 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до положень ч. 6. та ч. 7 ст. 276 ГК України, розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Як вбачається з матеріалів справи, за період з 01.05.2009 року по 01.12.2010 року позивачем поставлено, а відповідачем спожито теплової енергії на суму 155 479 грн., що підтверджується доданими до позовної заяви обліковими картками за спірний період та відомостями обліку споживання теплової енергії за підписом відповідача, належним чином завірені копії долучені до матеріалів справи.

Матеріалами справи підтверджується та не заперечується позивачем про сплату основної суми заборгованості заявленої до стягнення. Окрім того акт звірки підписаний та скріплений печатками сторін підтверджує, що станом на 13.01.2011р. у відповідача відсутня заборгованість перед позивачем.

У відповідності до п. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 3.5 договору, у випадку несплати теплової енергії до кінця розрахункового періоду (п. 3 цього додатку), «Енергопостачальна організація»нараховує «Абоненту»пеню на суму фактичного боргу в розмірі 0,5% за кожен день прострочення платежу по день фактичної сплати, але не більше суми обумовленої чинним законодавством України.

Згідно розрахунку пені доданого до позовної заяви остання розрахована за період з 01.07.2010р. по 31.12.2010р., до якого включений місяць (грудень) в якому відповідач сплатив заборгованість, а тому пеня за грудень 2010р. у розмірі 1720,55 грн. нарахована позивачем неправомірно без врахування погашення заборгованості. З огляду на вищевикладене, сума пені, що підлягає стягненню з відповідача складає 14 897,83 грн.

Відповідно до ст. 233 ГК України в разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Враховуючи, майновий стан боржника а також те, що відповідач добровільно погасив суму основної заборгованості до подання позову та винесення судом рішення по суті, суд дійшов висновку, що на підставі ст. 233 ГК України та п. 3. ст. 83 ГПК України, сума пені може бути зменшена до 7448,91 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, передбачене законом право кредитора вимагати спати боргу з урахуванням, процентів річних та процентів за користування чужими грошовими коштами є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утриманими ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Таким чином, інфляційні нарахування на суму боргу та проценти річних входять до складу грошового зобов’язання і не ототожнюються із санкціями за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань.

Дії відповідача є порушенням вимог договору, тому є підстави для застосування відповідальності за умовами статті 625 Цивільного кодексу України.

З огляду на вищевикладене та наявність заборгованості у відповідача перед позивачем за період з травня 2009р. по грудень 2010р. в розмірі 155 479 грн. суд погоджується з розрахунком витрат пов’язаних з інфляційними процесами в сумі 16638,28 грн. наданим позивачем і вважає його обґрунтованим. Щодо розрахунку 3% річних, то останній проведений без врахування погашення основного боргу, що було здійснено в грудні 2010р., а тому 3 % річних розраховані позивачем підлягають задоволенню в частині 5571,76 грн.

Оскільки відповідач погасив повністю суму основної заборгованості 29.12.2010р., до подання позову до суду (12.01.2011р.), тому в цій частині витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на позивача.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита в розмірі грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 47,53 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 80, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Припинити провадження у частині стягнення з Управління житловими будинками Управління справами Верховної Ради України основного боргу у розмірі 155479 грн.

3. Стягнути з Управління житловими будинками управління справами Верховної Ради України (01021, м. Київ, вул. Інститутська, 8, код ЄДРПОУ 22869342, з будь-якого його рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»(01001, м. Київ, пл. і.Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305, на розрахунковий рахунок № 26000306201 у Головному управлінні по м. Києву та Київській області ВАТ «Ощадбанк», МФО 32269) 7448,91 грн. (сім тисяч чотириста сорок вісім гривень 91 копійку) –пені, 5571,76 грн. (п’ять тисяч п’ятсот сімдесят одну гривню 76 копійок) –3% річних, 16638,28 грн. (шістнадцять тисяч шістсот тридцять вісім гривень 28 копійок) –інфляційних втрат, 296,51 грн. (двісті дев’яносто шість гривень 51 копійку) –витрат по сплаті державного мита та 35,94 грн. (тридцять п’ять гривень 94 копійки) - витрат по сплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

4. В іншій частині в позові відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Котков

дата підписання повного тексту рішення 15.03.2011р.