Рішення № 14430017, 29.03.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

29.03.11 р. Справа № 17/30

Позивач: Публічне акціонерне товариство “Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча” м. Маріуполь

до відповідача: Державного підприємства “Донецька залізниця” м. Донецьк

про стягнення 7 365,00грн.

Суддя Матюхін В.І.

Представники:

позивача: Шевелев В.Г. – юр.

відповідача: Ляшко Д.В. – юр.

Публічним акціонерним товариством “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” до Державного підприємства “Донецька залізниця” пред’явлено позов про стягнення збитків, які виникли у зв’язку з несхоронним перевезенням вантажу (кварцит СКМ-97), відправленого позивачу Відкритим акціонерним товариством „Овруцький гірничо-збагачувальний комбінат “Кварцит” 12.08.10р. за залізничною накладною на групу вагонів № 33925320 у напіввагонах № 66540063 (прибув за досилочною накладною № 52478934 від 16.08.10р.), № 65950966 (прибув за досилочною накладною № 52478933 від 16.08.10р.) і № 66475518 у сумі 7 365,00грн.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що після прибуття вагонів на станцію призначення перевіркою маси вантажу була встановлена нестача, яка підтверджена комерційними актами БН 699282/254 від 18.08.10р., БН 699280/252 від 16.08.10р., БН 699283/256 від 19.08.10р. На думку позивача вина перевізника полягає у тому, що він не забезпечив схоронність вантажу під час його перевезення.

Залізниця, не заперечуючи факту нестачі, позов не визнала з посилання на те, що:

- вантаж у спірні вагони завантажено засобами вантажовідправника без участі залізниці;

- відповідно до ст.31 Статуту залізниць України придатність рухомого складу для перевезення вантажу в комерційному відношенні визначається відправником, якщо завантаження здійснюється його засобами;

- позивачем не доведена ціна одиниці продукції.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін у відкритому судовому засіданні, господарський суд встановив:

12.08.2010р. Овруцький гірничо-збагачувальний комбінат “Кварцит“ за залізничною накладною на групу вагонів № 33925320 у напіввагонах № 66540063, № 65950966 і № 66475518 відвантажив позивачу кварцит СКМ-97. За даними накладної вага нетто вантажу у 2-х перших вагонах 68,0т, у вагоні № 66475518 – 70,0т. Вага тари згідно даних накладної – відповідно 22,4т, 23,6т і 22,3т.

Відвантаження продукції Овруцьким гірничо-збагачувальним комбінатом “Кварцит“ здійснене на виконання укладеного з позивачем договору № 1361 від 29.03.10р.

На станцію призначення вагон № 66475518 прибув за основною накладною 16.08.10р., вагон № 66540063 прибув 18.08.10р. за досилочною накладною станції Красний Лиман № 52478934 від 16.08.10р. і вагон № 65950966 прибув 19.08.10р. за досилочною накладною станції Красний Лиман № 52478933 від 16.08.10р.

На підставі абз.2 ч.1 ст.52 Статуту залізниць України (прибуття вантажу з ознаками недостачі під час перевезення у відкритому рухомому складі, про що були складені акти загальної форми № 2155 від 16.08.10р., № 1-159 від 18.08.10р., № 1-196 від 19.08.10р.) вантаж видавався з перевіркою його маси представниками станції Маріуполь-Сортувальний Донецької залізниці.

За результатами перевірки залізницею були складені комерційні акти:

1) БН 699280/252 від 16.08.10р. (вагон № 66475518), згідно з яким:

· навантаження у вагоні нижче рівня бортів на 80-100см;

· поверхня вантажу не розрівняна, не маркована;

· над 1 і 7 люками в середній частині вагону є заглиблення розміром 80см х 50см х 70см;

· вагон технічно справний, люки і двері закриті;

· є конструктивні зазори, які не усунені вантажовідправником;

· зважування вагону проводилося на 150-тонних електронних вагах станції Сартана-2 комбінату ім. Ілліча з повною зупинкою вагону;

· вага нетто зважування вантажу 65,5 т (брутто 87,8 т, тари з брусу 22,3 т), нестача вантажу складає 4,5 т проти даних залізничної накладної;

2) БН 699282/254 від 18.08.10р. (вагон № 66540063), згідно з яким:

· навантаження у вагоні пагорбоподібне;

· поверхня вантажу не маркована;

· над 1 - 5 люками вагону є заглиблення розміром 20см х 35см х 100см;

· над 7 люком вагону є заглиблення розміром 100см х 150см х до підлоги вагону;

· витікання вантажу відсутнє;

· вагон технічно справний, люки і двері закриті;

· є конструктивні зазори, які не усунені вантажовідправником;

· зважування вагону проводилося на 150-тонних електронних вагах станції Сартана-2 комбінату ім. Ілліча з повною зупинкою вагону;

· вага нетто зважування вантажу 51,5 т (брутто 73,9 т, тари з брусу 22,4 т), нестача вантажу складає 16,5 т проти даних залізничної накладної;

3) БН 699283/256 від 19.08.10р. (вагон № 65950966), згідно з яким:

· навантаження у вагоні рівномірне нижче рівня бортів на 70-80см;

· над 1 - 3 люками вагону є заглиблення розміром 300см х на ширину вагону х до підлоги вагону;

· над 5 - 7 люками вагону є заглиблення розміром 400см х на ширину вагону х до підлоги вагону;

· витікання вантажу усунене за допомогою клоччя і дошок;

· вагон технічно справний, люки і двері закриті;

· є нещільне прилягання люків, а також конструктивні зазори на довжину люків шириною 5-10см, які не усунені вантажовідправником;

· зважування вагону проводилося на 150-тонних електронних вагах станції Сартана-2 комбінату ім. Ілліча з повною зупинкою вагону;

· вага нетто зважування вантажу 35,7 т (брутто 59,3 т, тари з брусу 23,6 т), нестача вантажу складає 32,3 т проти даних залізничної накладної;

· у посилочній накладній є відмітка про складення 16.08.10р. станцією Красний Лиман комерційного акту № 140 на нестачу 21,6т, який на момент видачі вантажу відсутній.

Комерційні акти підписані належними особами, зокрема: з боку залізниці – заступником начальника станції, двома прийомоздавальниками; з боку одержувача – прийомоздавальником.

Позивач просить стягнути із залізниці, яка не забезпечила збереження прийнятого до перевезення вантажу, вартість 49,1т кварциту (з урахуванням норми недостачі 2,0%), яка з урахуванням ПДВ складає 7 365,00грн.

Зважаючи на те, що:

Відповідно до ст.909 Цивільного Кодексу України (ЦК) за договором перевезення перевізник зобов’язаний доставити довірений йому відправником вантаж в пункт призначення і видати його управомоченій на отримання вантажу особі.

Згідно п.2 ст.924 ЦК перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Статтею 920 ЦК обумовлено: у разі порушення зобов’язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Згідно ст. 12 Закону України “Про залізничний транспорт” залізниці забезпечують збереження вантажів на шляху слідування та на залізничних станціях.

Ст.23 Закону “Про залізничний транспорт” передбачено, що перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу в межах, визначених Статутом залізниць України. Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що за незбереження (втрату, нестачу, псування, пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин.

Стаття 110 Статуту залізниць України передбачає, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу з часу його прийняття до перевезення і до моменту видачі одержувачу.

Згідно з ст.113 Статуту залізниць України за незбереження прийнятого до перевезення вантажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача чи пошкодження виникли з не залежних від перевізника причин.

Згідно ст.26 Закону України “Про залізничний транспорт” обставини, які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності перевізників вантажу засвідчуються актами; порядок і терміни складення актів визначаються Статутом залізниць України.

Статтею129 Статуту залізниць України передбачено, що обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць; для засвідчення маси і кількості вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах, складається комерційний акт.

Факт нестачі за спірним перевезенням матеріалами справи підтверджено, зокрема комерційними актами.

Залізниця не довела, що втрата вантажу виникла з незалежних від перевізника причин.

Відповідно до ч.2 ст.114 Статуту залізниць України недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Сума недостачi з урахуванням норми недостачi (сума норми природної втрати маси вантажу i граничного розходження визначення маси нетто) складає 7 531,50 грн. із розрахунку: 50,21т (нестача з урахуванням норми недостачi 1,5%) х 150,00грн. (вартість 1т кварциту + ПДВ). Позивачем заявлена менша сума - 7 365,00грн.

Господарський суд вважає, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню у повному обсязі.

Твердження залізниці про те, що вагони за спірним перевезенням були технічно справними, є голословним і ніяким чином не підтверджене, оскільки:

- залізниця не довела, що вони (зазори) відповідали розмірам, передбаченим конструкцією вагону;

- в комерційних актах вказано, що в вагонах є конструктивні зазори, але розміри цих зазорів не зазначені, так само як не вказані і допустимі розміри зазорів, передбачені конструкцією вагону.

Посилання залізниці на те, що відправник міг бачити несправність (комерційну) вагонів перед його завантаженням, і ця обставина, на її думку, дає підстави вважати, що нестача виникла з незалежних від перевізника причин і, як наслідок, звільняє залізницю від відповідальності за нестачу, господарський суд вважає безпідставним, оскільки на залізниці лежить обов'язок подавати під завантаження справні, у технічному відношенні, вагони (ст.31 Статуту залізниць України) і тому якщо вона подала несправні вагони, повинна відповідати за нестачу, яка виникла внаслідок цього.

Якщо припустити, що відправник здійснив завантаження у несправні вагони, то постає правомірне питання: чому несправність вагонів і витікання вантажу не було виявлено на станції відправлення або на одній із проміжних станцій перед станцією Красний Лиман під час перевезення, яке здійснювалось на відстань 1127км? На ці запитання залізниця суду пояснень не дала. Однак, згідно пп. 2.1 Правил комерційного огляду поїздів та вагонів усі вагони, які прибувають і відправляються із станції, де розташований пункт комерційного огляду (ПКО) оглядаються з метою виявлення та усунення несправностей, що загрожують збереженню вантажів. У зв’язку з цим є правомірним припущення, що якщо б відправник завантажив несправні вагони, то на станції відправлення або на одній із проміжних станцій це було б виявлено.

Заперечення залізниці щодо того, що на відправникові лежить обов’язок підготувати вантаж до навантаження відповідно до вимог, які б забезпечували його збереження на шляху слідування; придатність рухомого складу для перевезення вантажів у комерційному відношенні визначає відправник, судом до уваги не взяті, так як:

- ч.3 ст.32 Статуту, на яку посилається залізниця, передбачений обов’язок відправника підготувати вантаж з урахуванням його схоронності під час транспортування, а не вагон. Подібна норма закріплена і п.4 Правил приймання вантажів до перевезення;

- поняття "технічно несправні вагони" і "вагони в комерційному відношенні непридатні для перевезення відповідного вантажу" не тотожні. Їх варто розрізняти, тому що вагон може бути цілком справним, але таким, що не забезпечить збереження якості певного вантажу, наприклад, має стійкий запах, що впливає на завантажені до нього продовольчі товари. У такому випадку мова йде про непридатність вагона в комерційному відношенні.

Також при прийнятті рішення судом врахована та обставина, що:

- згідно п.7.11.1 Інструкції з технічного обслуговування вагонів в експлуатації, затвердженої у вересні 2008р. наказом Укрзалізниці № 417-Ц, заборонено подавати під завантаження вагони, що мають „пошкодження або відсутність металевої обшивки, настилу підлоги, борта та інших вузлів кузова, даху, дверей”;

- люки і арміровочні листи є складовою частиною підлоги вагону (інші вузли кузова), а тому наявність зазорів між кришками люків і арміровочними листами, розміри яких не відповідають конструктивним, свідчить про несправність (технічну) вагону і такий вагон не повинен був подаватись під завантаження.

Судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, ст.ст.909, 920, 924 п.2 Цивільного Кодексу України, ст.307, 314 Господарського кодексу України, ст.ст.23, 26 Закону України “Про залізничний транспорт”, ст.113, ч.2 ст.114, ст.129 Статуту залізниць України, п.27 Правил видачі вантажів і керуючись ст.ст. 49, 82-84, 85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства “Донецька залізниця” (83001, м. Донецьк, вул. Артема, 68, п/р № 2600101511508 у Донецькій філії Укрексімбанку, МФО 334817, п/р 260390600019 у Донецькій філії АБ “Експрес-банк”, МФО 335838, код ЄДРПОУ 01074957) на користь Публічного акціонерного товариства “Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча” (87504, м. Маріуполь Донецької області, вул. Левченка, 1, п/р 26007480906000 у Центральному відділенні ПАТ “Донгорбанк” в м. Маріуполі, МФО 334970, код ЄДРПОУ 00191129) 7 365,00грн. основного боргу (вартість нестачі), 102,00грн. - відшкодування витрат по оплаті державного мита, 236,00грн. - відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційною інстанцією, якщо його не скасовано.

Апеляційна скарга подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом 10 днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом.

Суддя Матюхін В.І.

Повний текст рішення складено 29.03.2011р.

Надруковано примірників:

1 – до справи;

1 – позивачу;

1 – відповідачу.

Виконала:

Тел.381-91-18