Ухвала суду № 14429378, 23.03.2011, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 березня 2011 р.Справа № 2-а-8892/10/1570 Категорія:8.2.1Головуючий в 1 інстанції: Федусик А.Г. Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Романішина В.Л.,

суддів Бойка А.В., Яковлєва О.В.

за участю секретаря Харченко К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2010 року у справі за адміністративним позовом закритого акціонерного товариства «Будівельно-виробничий і комерційний центр «Одісей»до Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси про скасування податкових повідомлень-рішень №00001933500/0 та №0000153500/0 від 02.03.2010 року,

ВСТАНОВИВ:

ЗАТ «Будівельно-виробничий і комерційний центр «Одісей»(далі - ЗАТ БВ і КЦ «Одісей») звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ДПІ у Приморському районі м.Одеси про скасування податкових повідомлень-рішень №00001933500/0 та №0000153500/0 від 02.03.2010 року.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що за наслідками документальної невиїзної перевірки ЗАТ БВ і КЦ «Одісей»з питань правових відносин товариства з ТОВ «Саббуд-НК»та ТОВ «Континент - АВС»за період з 01.04.2008р. по 31.03.2009р., ДПА в Одеській області складено акт, в якому зроблено висновок про порушення товариством позивача вимог п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п. 5.3.9 п.5.3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»з тих підстав, що правочини, укладені ЗАТ БВ і КЦ «Одісей»стосовно поставки товарів ТОВ «Саббуд-НК»та ТОВ «Континент - АВС»укладались з порушенням вимог ч.5 ст.203 ЦК України, оскільки не були спрямовані на реальне настання правових наслідків. На підставі вказаних висновків, ДПА в Одеській області визнала недійсними угоди між товариством позивача та зазначеними контрагентами, а також видаткові накладні, видані у період з 01.04.2008р. по 31.03.2009р. Позивач вважає, що в акті перевірки відображені субєктивні міркування працівників податкової адміністрації, оскільки в бухгалтерському обліку та оборотно-сальдових відомостях товариства на підставі первісних видаткових та податкових накладних з мокрими печатками відображені всі операції з ТОВ «Саббуд-НК»та ТОВ «Континент - АВС». Зазначає, що при прийнятті рішення про недійсність правочинів, перевіряючі посилаються на матеріали кримінальної справи №201200900015, згідно з якими є пояснення засновників та директорів ТОВ «Саббуд-НК»та ТОВ «Континент - АВС», що вони не мали наміру здійснювати фінансово-господарську діяльність. Позивач наголошує, що дані показання не можуть братися до уваги, оскільки без вироку в кримінальній справі, який набрав законної сили, ці факти не можуть бути врахованими, адже є недоведеними. Самі ж працівники органів ДПА не мають права визнавати операції недійсними.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 16.11.2010р. позов задоволено. Скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м.Одеси №00001933500/0 та №0000153500/0 від 02.03.2010 року.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, ДПІ у Приморському районі м. Одеси подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. В своїй скарзі апелянт зазначає, що судом першої інстанції при винесенні рішення порушено норми матеріального та процесуального права. Зокрема, в підтвердження правомірності винесення спірних податкових повідомлень-рішень представник податкової інспекції посилається на те, за результатами дослідження під час перевірки наданих документів, що стосуються правовідносин апелянта та ТОВ «Саббуд-НК»і ТОВ «Континент - АВС», а саме прибуткових та видаткових накладних, було встановлено, що правочини між даними контрагентами стосовно поставки товарів укладенні з порушенням ч.5 ст.203, ст.ст. 216, 228 ЦК України. Зокрема, з матеріалів кримінальної справи, а саме допитів засновників та директорів кожного з підприємств-контрагентів вбачається, що фінансово-господарську діяльність ТОВ «Саббуд-НК»і ТОВ «Континент - АВС»не проводили, реєстрацію товариств здійснили за винагороду, при цьому наміру здійснювати господарську діяльність жодне з товариств не мало. Крім того, податковим органом встановлено, що ТОВ «Континент - АВС»визнане судом банкрутом, про що внесено запис до Державного реєстру, а відносно ТОВ «Саббуд-НК»до Державного реєстру внесено запис про відсутність за місцезнаходженням. Вказане свідчить, що правочини, укладені між ЗАТ БВ і КЦ «Одісей»та ТОВ «Саббуд-НК»і ТОВ «Континент - АВС»не були спрямовані на реальне настання наслідків, являються нікчемними і, як наслідок, віднесення до валових витрат та до складу податкового кредиту по ПДВ операцій з цими контрагентами є неправомірним.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи, в період з 11.02.2010р. по 16.02.2010р. ДПА в Одеській області було проведено документальну невиїзну перевірку ЗАТ БВ і КЦ «Одісей»з питань правових відносин з ТОВ «Саббуд-НК»і ТОВ «Континент - АВС»за період з 01.04.2008р. по 31.03.2009р., за результатами якої складено Акт №69/35-0112/01271847. Встановлено порушення товариством вимог п.п.5.2.1 п.5.2, п.п. 5.3.9 п.5.3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження податкових зобовязань з податку на прибуток підприємства на суму 84536 грн. та з ПДВ в сумі 66898 грн.

Даний висновок обґрунтований тим, що з протоколів допиту в межах розслідування кримінальної справи директора ТОВ «Саббуд-НК»ОСОБА_2 та директора ТОВ «Континент - АВС»ОСОБА_1 щодо реєстрації очолюваних ними підприємств, вбачається, що останні зареєстрували товариства на своє імя за винагороду без намірів здійснювати господарську діяльність, таку діяльність не здійснювали, не підписували будь-яких фінансово-господарських документів, а тому податкові накладні, виписані від постачальників ТОВ «Саббуд-НК»і ТОВ «Континент - АВС»на адресу ЗАТ БВ і КЦ «Одісей», заповненні та виданні не за підписами зазначених осіб і, відповідно до п.5 «Порядку заповнення податкової накладної»є недійсними. ДПА прийшла до висновку про нікчемність всіх угод, укладених між апелянтом та ТОВ «Саббуд-НК»і ТОВ «Континент - АВС»і, відповідно, про неправомірність віднесення до валових витрат та до складу податкового кредиту по ПДВ операцій з цими контрагентами.

На підставі Акту перевірки прийняті податкові повідомлення - рішення №00001933500/0 від 02.03.2010р. про донарахування податкового зобовязання з податку на прибуток в сумі 126804 грн. та №0000153500/0 від 02.03.2010р. про донарахування податкового зобовязання з ПДВ в сумі 100347 грн.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо необґрунтованості висновків податкового органу про порушення ЗАТ БВ і КЦ «Одісей»податкового законодавства виходячи з наступного.

В період з 01.04.2008р. по 31.03.2009р. ЗАТ БВ і КЦ «Одісей»здійснювало придбання ТОВ «Саббуд-НК»і ТОВ «Континент - АВС»будівельних матеріалів у межах господарської діяльності, витрати на оплату яких позивач відніс до складу валових. З акту перевірки вбачається, що в ході перевірки позивачем було надано ДПА в Одеській області необхідні первинні документи щодо зазначених витрат. При цьому встановлено, що вказані у товарних накладних матеріали фактично використані на будівництво обєктів, про що свідчить первинна будівельна документація.

Податковим органом поставлено під сумнів правомірність податкових та видаткових накладних та зроблено висновок про нікчемність укладених договорів.

Відповідно до ч.1 ст.203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Згідно з ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Згідно ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

В акті перевірки відсутні посилання на наявність обставин та документів, які є доказами того, що вищевказані правочини суперечать ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Колегія погоджується з судом першої інстанції, що висновки акту ґрунтуються виключно на особистих припущеннях працівників податкового органу, що проводили перевірку без урахування наступного.

Для висновку про нікчемність угоди необхідно мати належні та допустимі докази наявності умислу керівників позивача та його контрагента на момент укладання правочину. Такими доказами має бути вирок суду за кримінальною справою, пояснення свідків, які попереджені про кримінальну відповідальність за ст.384 Кримінального кодексу України за завідомо неправдиві показання (при розгляді адміністративної та цивільної справи), якщо така справа розглянута судом та рішення набуло законної сили.

Факт порушення стосовно посадових осіб ТОВ «Саббуд-НК»і ТОВ «Континент - АВС»кримінальної справи не має жодного доказового значення у спірних відносинах з огляду на встановлений ст. 62 Конституції України принцип презумпції невинуватості особи, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Відповідно до презумпції правомірності правочину всі укладені між сторонами правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). У всіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлено судом на підставі заяви зацікавленої особи після повного та всебічного розгляду питання про недійсність такого правочину. Про недійсність правочину ухвалюється судове рішення.

Згідно з нормами чинного законодавства, у разі якщо договір не спрямований на реальне створення правових наслідків, зумовлених ним, укладений лише про людське око, то такий договір є фіктивним. Фіктивний правочин визнається судом недійсним (ст. 234 ЦК України).

В ході розгляду даної справи судом встановлено, що укладені між позивачем та його контрагентами договори не віднесено законом до нікчемних, також відсутні судові рішення про визнання вказаних договорів недійсними.

З огляду на зазначене, у ДПІ у Приморському районі м.Одеси відсутнє право без відповідного рішення суду стверджувати, що вищевказані договори вчинені без наміру створення правових наслідків, тобто є фіктивними.

Колегія суддів не бере до уваги посилання в апеляційній скарзі ДПІ у Приморському районі м.Одеси про те, що ТОВ «Континент - АВС»визнане судом банкрутом та відносно нього внесено запис до Державного реєстру про припинення товариства, оскільки встановлено, що запис до Державного реєстру про припинення товариства внесено 24.12.2009р., а перевірка ЗАТ БВ і КЦ «Одісей»з питань правових відносин товариства з ТОВ «Континент - АВС»здійснювалася за період з 01.04.2008р. по 31.03.2009р.

Таким чином, ЗАТ БВ і КЦ «Одісей»мало усі законодавчі підстави для віднесення до валових витрат та до складу податкового кредиту по ПДВ операцій з ТОВ «Саббуд-НК»і ТОВ «Континент - АВС»; безпідставним є висновок податкового органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства в частині заниження податкових зобовязань з податку на прибуток підприємств на суму 84536 грн. та з податку на додану вартість в сумі 66898 грн., а викладені у акті перевірки висновки є такими, що ґрунтуються на довільному тлумаченні фахівцями та посадовими особами органу державної податкової служби норм чинного законодавства та не можуть вважатися підставою для донарахування податку на прибуток та ПДВ.

Тягар доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії, однак належних доказів законності прийнятих відповідачем податкових повідомлень-рішень до суду першої та апеляційної інстанції не надано.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, підстав для скасування рішення суду та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

В силу ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 195 ч.1, 196, 198 ч.1. п.1, 200, 205 ч.1 п.1, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2010 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Повний текст ухвали виготовлено 24.03.2011р.

Головуючий суддя Романішин В.Л.

Судді Бойко А.В.

Яковлєв О.В.