Ухвала суду № 14429375, 23.03.2011, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 березня 2011 р.Справа № 2-а-9877/09/2170 Категорія:8.2.1Головуючий в 1 інстанції: Кравченко К.В. Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Романішина В.Л.,

суддів Бойка А.В., Яковлєва О.В.

за участю секретаря Харченко К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Херсоні на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 01 липня 2009 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Сапфір ЛТД»до Державної податкової інспекції у м.Херсоні про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

В квітні 2009 року ТОВ «Сапфір ЛТД»звернулося до Херсонського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ДПІ у м.Херсоні про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень №0000372301/0 від 27.01.2009р. і №0000372301/1 від 13.04.2009р., якими товариству збільшено податкові зобовязання за платежем податок на прибуток в сумі 276304,0 грн. та податкових повідомлень-рішень №0000382301/0 від 27.01.2009р. і №0000382301/1 від 13.04.2009р., якими товариству збільшено податкові зобовязання за платежем податок на додану вартість в сумі 5760,0 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що податкова інспекція прийшла до хибного висновку щодо завищення валових витрат товариства у 4 кварталі 2007 року та у 1 2 кварталах 2008 року у звязку з віднесенням до складу валових витрат не повязаних з веденням господарської діяльності по взаємовідносинах з ТОВ «Форес-Ніко» та ТОВ «Домнасервіс», оскільки у позивача наявні всі первинні документи (акти здачі-прийняття робіт з додатками та нарядами-заказами), які підтверджують правильність та є підставою формування валових витрат ТОВ «Сапфір ЛТД». Крім того, на думку позивача, є помилковими висновки ДПІ у м.Херсоні про відсутність у товариства права на віднесення вартості послуг, отриманих від ПП «Грейн-Мастер»та ПП «Ромакс ЛТД»до складу валових витрат, а сплаченого по цим операціям податку на додану вартість до складу податкового кредиту, з тих підстав, що рішеннями Господарського суду Херсонської області визнанні недійсними установчі та реєстраційні документи вказаних контрагентів. Вважає, що товариство мало право укладати угоди з зазначеними приватними підприємствами, оскільки на час укладання договорів запис про державну реєстрацію припинення юридичних осіб ПП «Грейн-Мастер»та ПП «Ромакс ЛТД»в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України був відсутній.

ДПІ у м.Херсоні проти позову заперечила, вважаючи, що вимоги ТОВ «Сапфір ЛТД»являються безпідставними та не знаходять свого обґрунтування в чинному законодавстві. Зазначила, що витрати на послуги надані позивачу ТОВ «Форес-Ніко»та ТОВ «Домнасервіс»по обслуговуванню та діагностиці вантажного транспорту та ємкостей для зберігання паливно-мастильних матеріалів не можливо визнати такими, що повязанні з господарською діяльністю позивача, оскільки у ТОВ «Сапфір ЛТД»відсутні договори на надання послуг, акти виконаних робіт не містять марки та номеру автомобілів, що проходили обслуговування та діагностику, відсутні перелік робіт, специфікації на виконання цих послуг, на балансі позивача відсутні основні засоби. Вважає, що у звязку з наведеними обставинами, витрати ТОВ «Сапфір ЛТД»на отримані від ТОВ «Форес-Ніко»та ТОВ «Домнасервіс»послуги неправомірно віднесені до валових витрат товариства. Неправомірним також є віднесення позивачем до складу валових витрат вартості послуг, отриманих від ПП «Грейн-Мастер»та ПП «Ромакс ЛТД»та сплачених цим контрагентам податок на додану вартість до складу податкового кредиту, оскільки установчі та реєстраційні документи вказаних підприємств визнанні недійними судом, а тому укладені позивачем і цими контрагентами угоди є нікчемними. ДПІ у м.Херсоні зазначила, що податкові повідомлення-рішення №0000372301/0 від 27.01.2009р. і №0000372301/1 від 13.04.2009р., №0000382301/0 від 27.01.2009р. і №0000382301/1 від 13.04.2009р., є правомірними, а тому в задоволенні позову просила відмовити.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 01.07.2009 року позов задоволено. Визнано нечинними податкові повідомлення-рішення ДПІ у м.Херсоні №0000372301/0 від 27.01.2009р. та №0000372301/1 від 13.04.2009р., №0000382301/0 від 27.01.2009р. та №0000382301/1 від 13.04.2009р.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, ДПІ у м.Херсоні подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог ТОВ «Сапфір ЛТД»відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи, у період з 28.11.2008р. по 25.12.2008р. ДПІ у м.Херсоні провела планову виїзну перевірку ТОВ «Сапфір ЛТД»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2006р. по 30.06.2008р., за результатами якої складено Акт перевірки №226/23-5/14129329 від 22.01.2009р.

В матеріалах перевірки вказується на порушення товариством п.п.4.1.1 п.4 ст.4, п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.1, п.п.5.3.2, п.5.3, п.п.5.5.1, п.5.5, п.5.9 ст.5, п.п.11.2.1 п.11.2, п.п.11.2.3 п.11.2, п.п.11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 184202,75 грн., несвоєчасно сплачено податок на прибуток в 1-3 кварталах 2007 року і 1 кварталі 2008 року та зменшено відємне значення обєкту оподаткування за 2006 рік в сумі 128302,0 грн.; п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.п.7.2.4, п.п.7.2.6 п.7.2, п.п.7.3.1 п.7.3, п.п.7.4.1, п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»в результаті чого занижено податок на додану вартість в сумі 3840,0 грн. та травень 2006 року та завищено відємне значення в сумі 103624,0 грн.; п.п.6.3.2, п.п.6.3.3 п.6.3 ст.6, п.6.5 ст.6, п.7.1 ст.7, п.п.8.1.1 п.8.1 ст.8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», в результаті чого порушено правильність утримання та своєчасність перерахування податку з доходів фізичних осіб до бюджету за 2006, 2008 роки на суму 152,56 грн. (а.с.71-72).

На підставі Акту перевірки ДПІ у м.Херсоні було прийнято податкові повідомлення-рішення №0000372301/0 від 27.01.2009р. (в результаті процедури адміністративного оскарження - №0000372301/1 від 13.04.2009р.), яким товариству збільшено податкові зобовязання за платежем податок на прибуток в сумі 276304,0 грн. та №0000382301/0 від 27.01.2009р. (в результаті процедури адміністративного оскарження - №0000382301/1 від 13.04.2009р.), яким товариству збільшено податкові зобовязання за платежем податок на додану вартість в сумі 5760,0 грн.

Як на підставу прийняття податкових повідомлень-рішень №0000372301/0 від 27.01.2009р. та №0000372301/1 від 13.04.2009р. ДПІ у м.Херсоні посилається на те, що позивачем неправомірно включено до складу валових витрат вартості послуг, наданих позивачу від ТОВ «Форес-Ніко»та ТОВ «Домнасервіс», оскільки надані ТОВ «Сапфір ЛТД»документи по вказаних взаємовідносинах не можуть слугувати підтверджуючими документами, які дають право на віднесення витрат до складу валових витрат при складанні декларації з податку на прибуток.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, який не взяв до уваги дані твердження податкової інспекції з огляду на наступне.

Відповідно до ст.3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю розуміється діяльність субєктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність

З матеріалів справи вбачається, що для потреб ведення господарської діяльності ТОВ «Сапфір ЛТД»було орендовано 6 автомобілів з обладнанням для перевезення вантажу. Позивачем було укладено угоди на надання послуг з технічної діагностики та обслуговування орендованих автомобілів з ТОВ «Домнасервіс»№01/01/07 від 01.01.2007р. та з ТОВ «Форес-Ніко»№13 від 03.05.2007р. На підтвердження правомірності віднесення витрат по вказаних операціях до складу валових та сум ПДВ до складу податкового кредиту, в справі наявні договори оренди вантажних автомобілів з ОСОБА_1 від 09.12.2006р. та від 13.01.2007р., а також з ОСОБА_2 від 09.12.2006р., договір №16 від 03.05.2007р. з ТОВ «Форес-Ніко»на надання послуг по зберіганню нафтопродуктів, договір №01/01/07 від 01.01.2007р. з ТОВ «Домнасервіс»про надання послуг з технічної діагностики та обслуговування вантажних автомобілів та додаток №1 до вказаного договору, в якому міститься перелік автомобілів та причепів, що підлягають обслуговуванню, договір №13 від 03.05.2007р. з ТОВ «Форес-Ніко»про надання послуг з технічної діагностики та обслуговування вантажних автомобілів та додаток №13 до вказаного договору, в якому міститься перелік вантажних автомобілів, що підлягали обслуговуванню, а також акти здачі-приймання робіт, видаткові та податкові накладні, докази проведення оплати, протоколи про залік взаємних вимог.

Відповідно до п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у звязку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням обмежень, встановлених пунктами 5.3 5.8 цієї статті. До складу валових витрат не належать будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку (п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону).

Згідно ст.ст. 1, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинний документ документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення

З системного аналізу вказаних вимог чинного законодавства слідує, що перераховані вище документи по операціях ТОВ «Сапфір ЛТД»та ТОВ «Форес-Ніко»і ТОВ «Домнасервіс»можуть бути підставою для збільшення валових витрат при складанні декларацій з податку на прибуток та віднесення сум податку на додану вартість, сплачених за цими операціями, до складу податкового кредиту при складанні декларацій з податку на додану вартість. Позивачем виконано вимоги щодо формування валових витрат, а саме: віднесено до складу валових витрат витрати, повязанні із веденням власної господарської діяльності та сформовано склад валових витрат на підставі належним чином оформлених первинних документів. До аналогічного висновку прийшов і Херсонський окружний адміністративний суд.

ДПІ у м.Херсоні як в суді першої, так і в суді апеляційної інстанцій, не доведено використання ТОВ «Сапфір ЛТД»орендованих вантажних автомобілів на цілі, які не повязанні з господарською діяльністю позивача. Таким чином, позивач мав правові підстави для придбання паливо-мастильних матеріалів, запчастин та інших видів робіт і послуг для забезпечення утримання орендованого автотранспорту.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що позивач мав право відносити до складу валових витрат витрати, повязанні з орендою та експлуатацією транспортної техніки.

Щодо правомірності винесення податкових повідомлень-рішень №0000382301/0 від 27.01.2009р. і №0000382301/1 від 13.04.2009р., якими товариству збільшено податкові зобовязання за платежем податок на додану вартість в сумі 5760,0 грн. колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Підставою для винесення вказаних рішень став висновок ДПІ у м.Херсоні про те, що отримані позивачем послуги від ПП «Грейн Мастер»по ремонту автомобілів в сумі 8800,0 грн. та від ПП «Ромакс ЛТД»по ремонту асфальтобетонного покриття на загальну суму 20000,0 грн. стосуються господарських зобовязань з придбання послуг по контрагенту, по якому згідно постанов Господарського суду Херсонської області визнано недійсними установчі та реєстраційні документи, і, як наслідок, укладені договори є нікчемними.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком ДПІ у м.Херсоні.

Статтею 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» встановлено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесенні до нього, то такі відомості вважають достовірними і можуть бути використанні в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Згідно ст.33 вказаного Закону юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

З матеріалів справи вбачається, що на момент вчинення позивачем фінансово-господарських операцій з ПП «Ромакс ЛТД»та з ПП «Грейн Мастер»останні були зареєстровані в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України та мали чинні свідоцтва платників податку на додану вартість.

Як правильно зазначив Херсонський окружний адміністративний суд, діючим законодавством України не передбачено покладення на сторону цивільно-правової угоди обовязку по перевірці відповідності діючому законодавству установчих документів іншого учасника правовідносин, а також наявність у нього державної реєстрації.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що ТОВ «Сапфір ЛТД»не може нести відповідальність як за несплату податків його контрагентами, так і за можливу недостовірність відомостей про них, включених до Єдиного державного реєстру, за умови необізнаності щодо такої.

Щодо суті самих операцій позивача з ПП «Ромакс ЛТД»та з ПП «Грейн Мастер», то з матеріалів справи вбачається, що і не заперечується ДПІ у м.Херсоні, що на момент проведення перевірки у ТОВ «Сапфір ЛТД»були наявні всі необхідні документи, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського та податкового обліку, і наявність в цих документах всіх необхідних реквізитів. Відповідальність, у вигляді застосування штрафних санкцій, могла бути застосована податковою інспекцією до товариства лише у разі не підтвердження на момент перевірки податкового кредиту податковими накладними.

Правомірність винесення податкових повідомлень-рішень №0000372301/0 від 27.01.2009р. і №0000372301/1 від 13.04.2009р., якими товариству збільшено податкові зобовязання за платежем податок на прибуток в сумі 276304,0 грн. та податкових повідомлень-рішень №0000382301/0 від 27.01.2009р. і №0000382301/1 від 13.04.2009р., якими товариству збільшено податкові зобовязання за платежем податок на додану вартість в сумі 5760,0 грн. податковою інспекцією, всупереч ст.71 КАС України, не доведена.

Враховуючи вищенаведені обставини, колегія суддів вважає, що при розгляді справи судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та дана відповідна правова оцінка.

Постанова суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні норми законів України та відповідають чинному законодавству.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, підстав для скасування рішення суду та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

В силу ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 185, 195, 196, 199 ч.1 п.1, 200, 205 ч.1 п.1, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Херсоні залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 01 липня 2009 року без змін.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Повний текст ухвали виготовлено 24.03.2011р.

Головуючий суддя Романішин В.Л.

Судді Бойко А.В.

Яковлєв О.В.