Постанова № 14429370, 16.03.2011, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 березня 2011 р.Справа № 22-а-6890/08 Категорія: 9.2.1Головуючий в 1 інстанції: Ширінська О.Х. Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючогосудді -Семенюк Г.В.

судді - Потапчук В.О.

судді - Коваль М.П. розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні Одеського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Голопристанському районі Херсонської області на Постанову Голопристанського районного суду Херсонської області від «17»липня 2008 року по справі за позовом ОСОБА_4 до посадових осіб Державної податкової адміністрації Загурського Андрія Валентиновича, Кравченко Петра Геннадійовича, третя особа: Державна податкова адміністрація України у Херсонській області на противоправні дії посадових осіб щодо складання акту перевірки,

встановиЛА:

Позивач, ОСОБА_4, звернувся до Голопристанського районного суду Херсонської області з адміністративним позовом до посадових осіб Державної податкової адміністрації Загурського Андрія Валентиновича, Кравченко Петра Геннадійовича, третя особа: Державна податкова адміністрація України у Херсонській області на противоправні дії посадових осіб щодо складання акту перевірки.

Постановою Голопристанського районного суду Херсонської області від «17»липня 2008 року позов задоволено. Визнано дії посадових осіб ДПА України у Херсонській області Загурського Андрія Валентиновича, Кравченко Петра Геннадійовича по складанню акту перевірки № 21220154/0235 від 27.03.2008 року неправомірними. Акт перевірки № 21220154/0235 від 27.03.2008 року скасовано.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати Постанову Голопристанського районного суду Херсонської області від «17»липня 2008 року по справі № 2-а-67/08 та закрити провадження у справі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що судом першої інстанції при винесені оскаржуваної постанови порушено норми матеріального права. Крім того, апелянт зазначає, що акт перевірки від 27.03.2008 року №21220154/0235 не може бути визнаний судом недійсним, так як він лише фіксує правопорушення, тобто є носієм інформації про правопорушення та не носить обов'язковий характер індивідуальної чи загальної дії.

Сторони по справі сповіщались належним чином про час, дату та місце проведення судового засідання, однак своїм правом на участь в розгляді апеляційної скарги не скористались та у судове засідання не з'явилися, тому судовий розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження згідно ч. 3 ст. 122, ст. 197 КАС України.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне:

Як встановлено судом першої інстанції, 27 березня 2008 року працівниками ДПА у Херсонській області головним державним податковим ревізор-інспектором Загурським Андрієм Валентиновичем та головним державним податковим ревізор-інспектором Кравченко Петром Геннадійовичем на підставі направлень на перевірку від 24 березня 2008 року №5301235, №5311235 (акт перевірки від 27.03.2008 року №21220154/0235) була проведена перевірка магазину «Марина», щодо контролю за здісненням операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу, а також дотриманням вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

За результатами перевірки та на підставі акту перевірки ДПІ у Голопристанському районі було прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій до позивача в сумі 1295 грн. за порушення пунктів 5, 13 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Зазначене рішення було прийняте за результатами матеріалів перевірки від 27.03.2008 року № 21220154/0235, які свідчать, що порушення мали місце.

Основні засади функціонування та діяльності державної податкової служби в України визначені Законом України „Про державну податкову службу в Україні" (надалі Закон № 509-ХІІ).

Зокрема, статтею 1 названого Закону встановлено, що до системи органів державної, податкової служби належать: Державна податкова адміністрація України, державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, державний податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 8 Закону № 509-ХІІ Державна податкова адміністрація України серед іншого виконує безпосередньо, а також організовує роботу державних податкових адміністрацій та державних податкових інспекцій, пов'язану із здійсненням контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку. Крім того, за пунктом 2 частини 1 статті 11 Закону здійснення такого контролю віднесено до прав органів державної податкової служби.

Безпосередньо правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначені Законом України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (надалі Закон № 265/95-ВР).

Так, статтями 15 та 16 цього Закону встановлено, що контроль за додержанням суб'єктами, підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України. Контролюючі органи мають правові відповідно до законодавства здійснювати планові або позапланові перевірки осіб, які підпадають-під дію цього Закону. Планові або позапланові перевірки осіб, що використовують реєстратори розрахункових операцій, розрахункові книжки або книги обліку розрахункових операцій, здійснюються у порядку, передбаченому законодавством України.

На підставі викладених правових позицій слідує висновок про наявність у податкових органів права на проведення перевірок, які можуть носити плановий або позаплановий характер, щодо контролю за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги).

Судом також зазначається, що, дійсно, статтями 11-1, 11-2 Закону № 509-ХІІ, які були чинні на момент виникнення спірних правовідносин, передбачено підстави та порядок проведення планових та позапланових перевірок. Проте, як слідує з назви статті 11-1: „Підстави та порядок проведення органами державної податкової служби планових позапланових виїзних перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати., податків та зборів (обов'язкових платежів)", а також з визначення поняття планової, позапланової перевірки, підстав їх проведення, що зазначені в тексті цієї статті, її положення регулюють підстав та порядок проведення перевірок щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплаті податків та зборів (обов'язкових платежів).

В той же час, згідно до частини 7 статті 11-1 перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених Законом № 265/95-ВР вважається позаплановими.

З цього приводу необхідно зазначити, що системний аналіз статті 11-1 названого Закони надає можливість стверджувати, що цією статтею законодавцем, при надані визначення як планових, так і позапланових перевірок, передбачені конкретні підстави для їх проведення.

Зокрема, позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планах роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з таких обставин: 1) за наслідками перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків законів України про оподаткування, валютного законодавства якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обовязковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту; 2) платником податків не подано в установлений строк податкову декларацію або розрахунки, якщо їх подання передбачено законом; 3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податковій декларації, поданій платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту; 4) платник податків, подав у встановленому порядку скаргу про порушення законодавства посадовими особами органу державної податкової служби під час проведення планової чи позапланової виїзної перевірки, в які вимагає повного або часткового скасування результатів відповідної перевірки; 5) у разі виникненні потреби у перевірці відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником; податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту; 6) проводиться реорганізація (ліквідація) підприємства; 7) стосовно платника податків (посадової особи платника податків) у порядку, встановленому законом податковою міліцією заведено оперативно-розшукову справу, у зв'язку з чим є потреба у проведенні позапланової виїзної перевірки фінансово-господарської діяльності такого платника податків; 8) і разі, коли вищестоящий орган державної податкової служби в порядку контролю за достовірністю висновків нижчестоящого органу державної податкової служби здійснив перевірку документів обов'язкової звітності платника податків або висновків акта перевірки, складеного нижчестоящим контролюючим органом, та виявив їх невідповідність вимогам законів, що призвело до ненадходження до бюджетів сум податків та зборів (обов'язкових платежів). Позапланова виїзна перевірка в цьому випадку може ініціюватися вищестоящим органом державної податкової служби лише у тому разі, коли стосовно посадових або службових осіб нижчестоящого органу державної податкової служби, які проводили планову або позапланову виїзну перевірку зазначеного платників податків, розпочато службове розслідування або порушено кримінальну справу; 9) платником подано декларацію з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Таким чином колегія суддів приходить до висновку, що проведення позапланових перевірок, які спрямовані на контроль своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), врегульовано саме частиною 6 статті 11-1 Закону.

При цьому, віднесення до позапланових - перевірок, які здійснюються в межах повноважень податкових органів, визначених Законом № 265/95-ВР, не означає необхідність застосування названих вище підстав, викладених в частині 6 статті 11-1 Закону № 509-ХІІ, оскільки за текстом цієї статті, як зазначено вище, підстави проведення позапланових перевірок направлених на контроль своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) стосуються лише позапланових перевірок, спрямованих на контроль сплати податків, зборів (обов'язкових платежів).

У зв'язку із зазначеним судом констатується помилковість думки позивача про необхідність здійснення перевірок податковими органами, визначених Законом 265/95-ВР із дотриманням порядку та підстав, визначених в статтях 11-1 та 11-2 Закону № 509-ХІІ, в тому числі і щодо обов'язкового пред'явлення направлення на перевірку.

Крім того, згідно із п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції (адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ст. 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму. Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема:

1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності;

2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби;

3) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень;

4) спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів;

5) спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та Законами України.

6) спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.

Повідомлення-рішення ДПІ у Голопристанському районі, як юридична форма акта державного органу - є офіційним письмовим документом, який породжує певні правові наслідки, спрямовані на регулювання суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єкта цих відносин - Позивача.

В свою чергу, Акт перевірки лише фіксує правопорушення, є носієм інформації про правопорушення та не носить обов'язковий характер акту державного органу.

Отже, обраний у цій справі спосіб захисту (відновлення) порушеного права колегія суддів вважає таким, що не передбачений законом, а тому в задоволенні такого позову слід відмовити.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голопристанському районі Херсонської області на Постанову Голопристанського районного суду Херсонської області від «17»липня 2008 року по справі № 2-а-67/08, - задовольнити.

Постанову Голопристанського районного суду Херсонської області від «17»липня 2008 року за позовом ОСОБА_4 до посадових осіб Державної податкової адміністрації Загурського Андрія Валентиновича, Кравченко Петра Геннадійовича, третя особа: Державна податкова адміністрація України у Херсонській області на противоправні дії посадових осіб щодо складання акту перевірки, - скасувати.

Прийняти по справі нову постанову, якою у задоволені позову ОСОБА_4, - відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили Постанови апеляційного суду шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

ГоловуючийсуддяГ.В. Семенюк

суддяВ.О. Потапчук

суддяМ.П. Коваль