Ухвала суду № 14429320, 24.02.2011, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2011 р. Справа № 35343/09/9104 Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Носа С. П.,

суддів Ліщинського А. М., Шавеля Р. М.,

при секретарі судового засідання Зубач Л. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу комунального підприємства «Радехівське міське житлово-комунальне господарство» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 07 травня 2009 року в справі за позовом комунального підприємства «Радехівське міське житлово-комунальне господарство» до Державної податкової інспекції у Радехівському районі про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

16 жовтня 2008 року, Львівським окружним адміністративним судом зареєстровано позовну заяву комунального підприємства «Радехівське міське житлово-комунальне господарство» до Державної податкової інспекції у Радехівському районі про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000582301/0 від 29 вересня 2008 року.

В обґрунтування вимог позовної заяви вказано, що кошти в сумі 949000 грн. отримано від засновника на поповнення статутного капіталу. Відповідно до п. 4.2.5. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не включаються до складу валового доходу суми коштів, що надходять як інвестиції у корпоративні права.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 07 травня 2009 року у позові відмовлено повністю.

Зазначену постанову мотивовано тим, що у відповідача відсутні підстави враховувати отримані позивачем кошти як такі, що підпадають під вимоги п. 4.2.5. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Не погоджуючись з прийнятою постановою, позивачем комунальним підприємством «Радехівське міське житлово-комунальне господарство», подано апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду, в якій висловлено прохання скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що висновок суду першої інстанції про застосування до підприємства ч. 3 ст. 87 Господарського кодексу України є необґрунтованим. Крім того, безпідставним є в висновок суду першої інстанції, що на дату розгляду справи судом зміни до статуту позивача щодо збільшення розміру статутного фонду зареєстровано не було. Також судом першої інстанції не зазначено чому у відповідача відсутні підстави враховувати отримані позивачем кошти як поповнення статутного фонду.

Представник відповідача, у судовому засіданні, вимоги апеляційної скарги заперечив та просить таку залишити без задоволення.

Інші особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не зявились, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином, а тому, колегія суддів, у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України, вважає можливим здійснювати розгляд справи за їхньої відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, проаналізувавши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України

Статтею 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Встановлено, що додатком № 4 до рішення Радехівської міської ради № 1 від 18.01.2008 р. «Про бюджет Радехівської міської ради на 2008 р.» передбачено поповнення статутного фонду позивача.

З виписок з банку за 30.01.2008 р. та 04.04.2008 р. вбачається, що Радехівською міською радою перераховано позивачу на поповнення статутного фонду 949 000 грн.

19 вересня 2008 року Державною податковою інспекцією у Радехівському районі проведено виїзну планову документальну перевірку комунального підприємства «Радехівське міське житлово-комунальне господарство» про що складено акт від 19.09.2008 р. № 159/2301/33465219, «Про результати виїзної планової документальної перевірки комунального підприємства «Радехівське міське житлово-комунальне господарство», код за ЄДРПОУ 33465219, з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 20.09.2005 року по 30.06.2008 р.».

Серед порушень зазначених в п. 3.1.1. Розділу 3.1. «Перевірка дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарської діяльності» акту № 159/2301/33465219, зокрема, порушення п. п. 4.1.6 п. 4.1, ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» - не включенння до валового доходу за 1 квартал та 1 півріччя 2008 р. доходу від надходження коштів згідно рішення сесії Радехівської міської ради у сумі 949 000 грн. Дану суму було направлено на поповнення статутного фонду підприємства, хоча станом на 01.01.2008 р. статутний фонд підприємства було повністю сформовано, а реєстрація змін до статуту відбулася після проведеної відповідачем перевірки, а саме 25.09.2008 року.

Виявлені порушення стали підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення № 0000582301/0, яким позивачу донараховано 157 116,3 грн. за платежем податок на прибуток підприємств, у т. ч. основний платіж 142 833 грн., штрафні (фінансові) санкції 14 283,3 грн.

Згідно п. 4.2.5. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не включаються до складу валового доходу суми коштів або вартість майна, що надходять платнику податку у вигляді прямих інвестицій або реінвестицій у корпоративні права, емітовані таким платником податку, в тому числі грошові або майнові внески, згідно з договорами про спільну діяльність на території України без створення юридичної особи.

Згідно ч. 1 ст. 167 ГК України, корпоративні права це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 87 ЦК України, установчим документом позивача є статут.

Згідно із ст. 89 ЦК України, зміни до установчих документів юридичної особи набирають чинності для третіх осіб з дня їх державної реєстрації, а у випадках, встановлених законом, - з моменту повідомлення органу, що здійснює державну реєстрацію, про такі зміни. Юридичні особи та їх учасники не мають права посилатися на відсутність державної реєстрації таких змін у відносинах із третіми особами, які діяли з урахуванням цих змін.

Зміни до установчих документів юридичної особи, згідно вимог статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» підлягають обов'язковій державній реєстрації.

Відповідно до ч. 3 ст. 87 ГК України, рішення товариства про зміни розміру статутного фонду набирає чинності з дня внесення цих змін до державного реєстру. Таке ж положення підлягає застосуванню і до підприємств, у яких сформований статутний фонд.

З врахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки зміни до статуту позивача щодо збільшення розміру статутного фонду на вказану суму зареєстровані не були, у відповідача були відсутні підстави враховувати отримані позивачем кошти як такі, що підпадають під вимоги п. 4.2.5. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Тобто, грошові кошти, які надійшли позивачу до дня набуття чинності рішення про внесення до статуту змін, що стосуються розміру статутного капіталу, не можуть розглядатися як пряма фінансова інвестиція в корпоративні права, оскільки такі права не могли виникнути до державної реєстрації вказаних змін.

Відповідно п. 4.1. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валовий доход загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами. Валовий дохід включає згідно пп. 4.1.6. доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді.

Відповідно до п. 1.7. наказу ДПА України № 327 від 10.08.2005 р. «Про затвердження Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Вірним, на думку колегії суддів, є висновок суду першої інстанції, що зі змісту акту, складеного відповідачем за наслідками проведеної перевірки позивача, порушень зазначеної норми не вбачається.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, колегія суддів визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, обєктивно і всебічно зясованих обставинах, доводи апеляційної скарги її не спростовують, тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції немає.

Керуючись, ст. ст. 158-160, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. ст. 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу комунального підприємства «Радехівське міське житлово-комунальне господарство» залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 07 травня 2009 року в справі № 2а-4642/08/1370 без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у випадку коли, відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України, складення ухвали в повному обсязі відкладено з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя: С. П. Нос

Судді: А. М. Ліщинський

Р. М. Шавель

Ухвалу складено в повному обсязі 01 березня 2011 року