Постанова № 14428872, 29.03.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.03.2011                                                                                           № 36/449

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Баранця О.М.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

від позивача - Прессер Р.В.

від відповідача - не з’явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ "Технік Енерджі"

на рішення Господарського суду м.Києва від 22.12.2010

у справі № 36/449 ( .....)

за позовом                               Дочірнє підприємство "Експо Лайн"

до                                                   ТОВ "Технік Енерджі"

третя особа позивача           

третя особа відповідача           

про                                                   стягнення 30731,36 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду м. Києва від 22.12.2010 року позовні вимоги задоволено повністю.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНІК ЕНЕРДЖІ» (03038, м. Київ, вул. Ямська, 28 А, код ЄДРПОУ 35076670) на користь Дочірнього підприємства «ЕКС ПО ЛАЙН» (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 5 офіс, 8, код ЄДРПОУ 25640858) 17000 грн. 00 коп. основного боргу, 8650 грн. 66 коп. пені за прострочку платежу, 3787 грн. 00 коп. –інфляційні, 1293 грн. 70 коп. – 3% річних, 307 грн. 32 коп. державного мита, 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Не погоджуючись з рішенням господарського суду м. Києва від 22.12.2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕХНІК ЕНЕРДЖІ» подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові.

          Відповідач зобов’язаний здійснити розрахунок на підставі виставленого позивачем відповідачу розрахунку. Судом першої інстанції не досліджено фактичне виставлення рахунку. Нарахування штрафних санкцій за порушення виконання зобов’язання здійснено з порушенням ч. 6 ст. 232 ГК України. Не було досліджено розрахунок інфляційних витрат, 3 % річних та штрафних санкцій.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.02.2011 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНІК ЕНЕРДЖІ» прийнято до розгляду та порушено апеляційне провадження у справі № 36/449.

Розпорядженням голови Київського апеляційного господарського суду змінювався склад колегії суду.

В судове засідання 15.03.2011 року представник відповідача не з’явився, про місце та час судового засідання повідомлений належним чином, проте подав клопотання про відкладення розгляду справи, у зв’язку з чим розгляд справи було відкладено на 29.03.2011 року.

В засідання суду 29.03.2011 року відповідач повноважних представників не направив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце судового засідання.

Колегія суддів, вважає за можливе здійснювати розгляд справи без участі представника відповідача враховуючи, що останній належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання за наявними матеріалами справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

          Як було встановлено під час судового розгляду в суді першої інстанції та підтверджується матеріалами справи 01 червня 2009 року між Дочірнім підприємством «ЕКСПО ЛАЙН» (далі за позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕХНІК ЕНЕРДЖІ» (далі відповідач) був укладений договір № 01/06-2.

Відповідно до умов договору позивач, у якості виконавця, зобов'язався надати відповідачу послуги з розробки дизайну, монтажу, експлуатації, художнього оздоблення та демонтажу стенду відповідача площею 42 кв.м. на виставці «Агро 2009», що проводилась в НК "Експоцентр України" (за адресою: пр-т Глушкова, 1) в період з 11 по 14 червня 2009 року (п. 1-.1 договору).

Вартість послуг з розробки дизайну, монтажу, художньому оздоблюванню, експлуатації та демонтажу стенду відповідача площею 42 кв.м. становить 64923,67 грн., крім того ПДВ -12984, 73 грн., разом – 77 908,40 грн.

Свої зобов'язання за договором позивач виконав належним чином, своєчасно та у повному обсязі, що підтверджується актом № ОУ-0000071 від 15.06.2009 року на суму 77908, 40 грн.

Відповідно до умов договору відповідач зобов’язаний (п.3.2. договору) у термін до 05 червня 2009 року сплатити позивачу аванс у розмірі 50% від загальної вартості послуг, що становить 38 954,20 гривень, у тому числі ПДВ - 6 492,37 гривень.

Згідно п.3.3. договору відповідач зобов'язався у термін до 30 червня 2009 року здійснити остаточний повний розрахунок з позивачем у розмірі 50% від загальної вартості послуг, що становить 38 954,20 гривень, у тому числі ПДВ -6 492,37 гривень.

В порушення умов договору, відповідачем розрахунки з позивачем за надані ним відповідачу послуги за договором проводились наступним чином:

05.06.2009 р. відповідачем сплачено 10 000,00 грн.;

23.06.2009 р. відповідачем сплачено 7 908,40 грн.;

22.07.2009 р. відповідачем сплачено 5 000,00 грн.;

03.11.2009 р. відповідачем сплачено 10 000,00 грн.;

27.11.2009 р. відповідачем сплачено 5 000,00 грн.;

01.12.2009 р. відповідачем сплачено 5 000,00 грн.;

11.12.2009 р. відповідачем сплачено 3 000,00 грн.;

30.12.2009 р. відповідачем сплачено 5 000,00 грн.;

27.03.2010 р. відповідачем сплачено 5 000,00 грн.;

18.05.2010 р. відповідачем сплачено 5 000,00 грн., на загальну суму 60098,40 грн.

Факт оплати відповідачем вартості наданих позивачем послуг за договором сумі 60098,40 грн. підтверджується банківські виписки з особового рахунку позивача від 05.06.2009 р., від 23.06.2009 р., від 22.07.2009 р., від 03.11.2009 р., від 27.11.2009 р., від 01.12.2009 р., від 11.12.2009 р., від 30.12.2009 р., від 27.03.2010 р., та від 18.05.2010 р., що долучені до матеріалів справи.

Заборгованість відповідача перед позивачем на час звернення позивача до суду та розгляду справи становить 17000,00 грн.

Згідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір - є підставою виникнення цивільних прав та обов’язків. Цивільні права і обов’язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. До зобов’язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов'язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який правочин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов’язань.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до п. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з положеннями частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Договір є обов’язковим для виконання сторонами в силу положень ст. 629 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 статті 793 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Наведена норма кореспондується з приписами статті 526 Цивільного кодексу України. встановлено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином та відповідно до закону, інших правових актів, договору. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оскільки, відповідач в порушення покладеного на нього законом та договором обов’язку не сплатив позивачу в повному обсязі вартість отриманих послуг, у зв’язку з чим виник борг в сумі 17 000 грн., а тому суд першої інстанції правомірно задовольнив позовні вимоги в цій частині.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до частин 1, 2 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежного виконання зобов’язання.

Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, сторонами в договорі № 01/06-2 від 01.06.2009 року передбачена відповідальність: у випадку прострочення по сплаті за виконані роботи – пеня в розмірі подвійної 0,5 % від суми нездійсненого платежу за кожний день затримки платежу.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

В силу положень ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним, якщо можливість нарахування після закінчення шести місяців не передбачена договором..

Згідно з ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів даної справи, відповідачем порушено зобов’язання за Договором, і відповідно заборгованість становить 17000,00 грн.

Враховуючи вимоги п. 3.3 договору, відповідач зобов’язаний у термін до 30.06.2009 року здійснити остаточний розрахунок з позивачем не чекаючи виставлення рахунку на сплату. Колегією суддів перевірено правомірність нарахування інфляційних витрат та 3 % річних.

З врахуванням вимог ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України щодо припинення нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання в сумі 17000,00 грн. колегія суддів, здійснивши перерахунок пені відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору вважає, що стягненню підлягає пеня в розмірі 5305,34 грн. за період з 30.06.2009 року по 30.12.2009 роту (тобто не більше ніж за півроку).

Оскільки факт прострочення відповідачем виконання грошових зобов’язань встановлений судом та по суті відповідачем неоспорений, вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних в сумі 3787,00 грн. та 3% річних в сумі 1293,70 грн. підлягають задоволенню за розрахунком позивача.

Виходячи з викладеного, колегія суддів на підставі вищенаведених встановлених та досліджених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, дійшла висновку про наявність підстав для зміни рішення суду першої інстанції в розумінні статті 104 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 33, 34, 49, 99, 101, 103-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд –

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду міста Києва від 22.12.20109 року у справі № 36/449 змінити, виклавши резолютивну частину рішення в наступній редакції:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНІК ЕНЕРДЖІ» (03038, м. Київ, вул. Ямська, 28 А, код ЄДРПОУ 35076670) на користь Дочірнього підприємства «ЕКС ПО ЛАЙН» (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 5 офіс, 8, код ЄДРПОУ 25640858) 17000 грн. 00 коп. основного боргу, 5305 грн.34 коп. пені за прострочку платежу, 3787 грн. 00 коп. –інфляційні, 1293 грн. 70 коп. – 3% річних, 273 грн. 84 коп. державного мита, 210 грн. 30 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У задоволенні іншої частини позову відмовити.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства «ЕКС ПО ЛАЙН» (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 5 офіс, 8, код ЄДРПОУ 25640858) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНІК ЕНЕРДЖІ» (03038, м. Київ, вул. Ямська, 28 А, код ЄДРПОУ 35076670) 16,73 грн. державного мита за розгляд апеляційної скарги

3. Видачу наказів доручити господарському суду м. Києва.

4. Справу № 36/449 повернути до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя                                                                      

Судді                                                                                          

31.03.11 (відправлено)